Єдиний унікальний № 501/1260/26
Провадження № 1-кс/501/209/26
20 березня 2026 року м. Чорноморськ
Слідчий суддя Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_1
Секретар судового засідання - ОСОБА_2
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026163160000038 від 11.03.2026 р.
Прокурор: ОСОБА_3
Захисник: ОСОБА_4
Підозрюваний:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Роздільна, Роздільнянського району, Одеської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, офіційно не працює, не одружений, дітей не має, зі слів зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно даним довідки про особу не має зареєстрованого місця проживання, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Суть питання, що вирішується
Слідчий подав погоджене з прокурором клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Встановлені судом обставини
11.03.2026 до ЄРДР внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, постановою про зміну кримінально-правової кваліфікації від 18.03.2026 р. кваліфікацію злочину змінено на ч. 2 ст. 121 КК України.
20.03.2026 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Згідно повідомленої підозри ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину за таких обставин:
10 березня 2026 року, приблизно о 22:30 год., ОСОБА_5 знаходився у дворі будинку АДРЕСА_3 . У цей час між ним та раніше незнайомим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин (через начебто спробу останнього викрасти алкогольні напої ОСОБА_5 ), виник словесний конфлікт.
Діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх тяжкі наслідки, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_6 , який сидів на лавці, та почав наносити йому численні удари в область обличчя та голови. В результаті отриманих ударів ОСОБА_6 втратив рівновагу та впав, проте ОСОБА_5 продовжував свої протиправні дії.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , спрямованих на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, множинних вогнищ забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, забою м'яких тканин, переламів потиличної кістки та кісток носа.
Після вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 залишив місце скоєння кримінального правопорушення і зник у невідомому напрямку, а потерпілий був госпіталізований до КНП «Міська клінічна лікарня №10» ОМР за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Олексія Вадатурського, 61-а, де від отриманих тяжких тілесних ушкоджень, що перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з вчиненими 10.03.2026 діями ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 смерть ОСОБА_6 .
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами: витягом з ЄРДР; заява ОСОБА_6 , рапорт від 10.03.2026 р., 11.03.2026 р., 18.03.2026 р.; протоколом ОМП від 11.03.2026 р.; висновок КТ від 11.03.2026 р.; пояснення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; медичною довідкою; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_10 від 16.03.2026 р.; протоколом допиту в якості свідка співробітника КУ «Муніципальна варта» м. Чорноморська - ОСОБА_8 від 19.03.2026 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.03.2026 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.03.2026 р.; протоколом огляду місця події від 18.03.2026 р.; постановою про зміну кримінально-правової кваліфікації від 18.03.2026 р.; лікарським свідоцтвом про смерть №1537 від 18.03.2026 р.; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 19.03.2026 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 19.03.2026 р.; протоколом проведення упізнання за фото-знімками за участю свідка ОСОБА_13 від 19.03.2026 р.; протоколом огляду предмету від 19.03.2026 р.; постановою про визнання і долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів; протоколом слідчого експерименту від 20.03.2026 р.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що розізлився на потерпілого через те, що той ліз в його пакет з продуктами, він завдавав йому удари долонею протягом приблизно 20 хвилин, роблячи перерви, крім того коли потерпілий був на землі завдав удар ногою в груди та підборіддя. Він не має наміру залишатися в м. Чорноморську, хоче працювати в м. Одесі, ближче до дому в Роздільнянському районі. Поліція приходила до нього приблизно на наступний день після побиття, після чого він не переховувався, був постійно на зв'язку.
Докази, надані стороною обвинувачення свідчать про те, що після побиття потерпілий був госпіталізований та помер не завершивши лікування зі спливом приблизно тижня з моменту надходження від набряку головного мозку та внутрішньочерепних травм, що з великою вірогідністю свідчить про те, що смерть настала саме внаслідок завданих підозрюваним тілесних ушкоджень.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 7 до 10 років, офіційно не працевлаштований, немає постійного джерела доходу, особа без постійного місця проживання на території міста Чорноморська Одеської області.
Крім того клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_5 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду - даний ризик полягає у тому, що у підозрюваного ОСОБА_5 існує вірогідність у переховуванні, так як за даний злочин передбачене покарання у вигляді позбавлення волі;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - даний ризик полягає у тому, що на першочерговій стадії досудового розслідування є також обґрунтованим, так як підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може підшукати свідків або речові та інші докази, які створять алібі у вчиненні злочину;
- ризик впливання на свідків, які встановлені та будуть встановлені під час проведення досудового розслідування, у вказаному кримінальному провадженні, підтверджується тим, що шляхом вмовляння, переконання чи погроз останній може вплинути на них з метою зміни показань під час досудового розслідування та, у подальшому, судового розгляді, так як жоден доказ, зібраний під час досудового розслідування, не має наперед встановленої сили та досліджується безпосередньо під час судового розгляду.
- вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що ОСОБА_5 , офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим не має постійного законного прибутку, про що свідчить відсутність міцних соціальних зв'язків, без постійного місця мешкання на території міста Чорноморськ Одеської області. Так, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , знаходячись на свободі, буде продовжувати свою злочинну діяльність, може вчините інше кримінальне правопорушення.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні. Так, запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до підозрюваного у зв'язку з тим, що злочин був вчинений із застосуванням насильства, з урахуванням доходів підозрюваного, який не працює, об'єктивно виконати вказаний запобіжний захід він не зможе. Запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту, особистої поруки та особистого зобов'язання не зможуть унеможливити настання таких ризиків, як ухилення підозрюваного від органів досудового слідства та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених у клопотанні підстав, наголосивши, що підозрюваний не переховувався від поліції коли розслідування проводилося за ст. 125 КК України, однак тепер, коли настала смерть потерпілого і діяння перекваліфіковане на ч. 2 ст. 121 КК України, після усвідомлення підозрюваним всіх можливих наслідків притягнення до кримінальної відповідальності заявлені ризики значно підвищаться.
Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання. Захисник просив застосувати особисте зобов'язання, обґрунтовуючи тим, що підозрюваний не переховувався від слідства, дає показання, видає речі, бере участь в слідчих діях, зокрема, в слідчому експерименті.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину. Водночас прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим; незаконно впливати на свідків, які встановлені та будуть встановлені під час проведення досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою ухилення від кримінальної відповідальності; вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на відсутність міцних соціальних зв'язків, постійного місця мешкання, постійного законного прибутку.
Суд враховує молодий вік підозрюваного, те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Водночас, наведені прокурором обґрунтування є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Сукупність зазначених обставин виправдовує тримання підозрюваного під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
Відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України).
Слідчий суддя дійшов висновку про недоцільність визначати розмір застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Застосувати ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 18 травня 2026 року, включно, без права внесення застави.
Взяти під варту в залі суду ОСОБА_5 .
Копії ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1