Єдиний унікальний № 946/6174/25
Провадження № 1-кп/946/235/26
Іменем України
17 березня 2026 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162150000041 від 05.02.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізмаїла Одеської області, громадянки України, із середньою освітою, не працюючої, незаміжньої, такої, що має на утриманні малолітню дитину, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- 03.03.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки;
- 21.03.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік і 6 (шість) місяців;
- 13.06.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України,
У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150000041 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , строком на 60 днів із правом внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.06.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 15.08.2025 із забороною обвинуваченій ОСОБА_4 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Надалі, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно обвинуваченої ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, востаннє - ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.01.2026 зі строком дії до 22.03.2026.
24.02.2026 Ізмаїльською окружною прокуратурою до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області направлено для розгляду обвинувальний акт відносно обвинуваченої ОСОБА_4 за обвинуваченням її у вчиненні 12.12.2025, 16.12.2025, 26.12.2025, 29.12.2025, 08.01.2026, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, що свідчить, про те, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту не забезпечило належної поведінки обвинуваченої, не призвело до позитивних змін в її особистості й не створило у неї готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, що свідчить про те, що належних висновків вона для себе не зробила, на шлях виправлення ставати не бажає та продовжує свою злочинну діяльність.
З урахуванням вказаного, зазначає, що підставою зміни запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 на тримання під вартою є встановлення фактів неодноразового порушення обвинуваченою обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не залишати цілодобово місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 та обвинувачення у вчиненні нових кримінальних правопорушень під час дії запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, і просила його задовольнити.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість.
Представник потерпілої юридичної особи ПП «Таврія Плюс» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, 29.09.2025 надав заяву про здійснення судового розгляду за його відсутності.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, клопотання прокурора, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Суд також враховує положення ч. 1 ст. 183 КПК України, згідно з якими тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання стосовно заявленого прокурором клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , суд враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винною у кримінальних правопорушеннях; вік та стан здоров'я; конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, що свідчить про наявність на теперішній час ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачена може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності та покарання за вчинені кримінальні правопорушення; застосувати спроби незаконно вплинути на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні; продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На підставі викладеного, з урахуванням всіх з'ясованих обставин щодо заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої у цьому кримінальному провадженні.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
Суд, враховуючи характер інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, вважає, що на даний час необхідно визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, позаяк такий розмір застави, на думку суду, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків.
З урахуванням вканого, суд вважає за необхідне змінити обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою, з визначенням розміру застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 331, 370-372, 376 КПК України, суд, -
1. Клопотання прокурора ОСОБА_3 про зміну обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, задовольнити.
2. Змінити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, до 15 травня 2026 року включно, взявши її під варту в залі суду.
3. Визначити ОСОБА_4 заставу, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 266 240 грн, після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти та буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Обвинувачена ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
4. У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
?не відлучатися з Ізмаїльського району Одеської області без дозволу суду;
?прибувати до суду за кожною вимогою;
?повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
?здати на зберігання до ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
5. Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору, та направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
6. Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
7. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою ОСОБА_4 , яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
7. Повний текст ухвали оголошений 20.03.2026 о 09.00.
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_1