Справа № 946/1889/26
Провадження № 1-кп/946/343/26
Іменем України
20 березня 2026 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026166150000073, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїла Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України,
I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.06.2025 відносно ОСОБА_2 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік із застосуванням обмежень, передбачених ст. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 № 264/94-ВР, а саме: заборона виходу з житла за адресою фактичного проживання ( АДРЕСА_1 ) з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. ранку наступної доби; з'являтися на реєстрацію в Ізмаїльський РВП ГУНП в Одеській області першу п'ятницю кожного місяця; заборона виїзду за межі місця постійного проживання без дозволу поліції; заборона відвідування питних закладів, де здійснюється торгівля спиртними напоями на розлив.
ОСОБА_2 , будучи ознайомленим з постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.06.2025, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 395 КК України за порушення обмежень адміністративного нагляду, встановлених вказаною вище постановою та маючи на меті ухилення від адміністративного нагляду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без поважних причин, маючи реальну можливість мешкати за місцем свого проживання, самовільно, без письмового дозволу керівництва поліції, у невстановлений час, але не пізніше 04.03.2026 самовільно залишив своє місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим порушивши правила адміністративного нагляду.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст.395 КК України, а саме - самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
II. Стаття (частини статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
«Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду
Самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років».
III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Оскільки санкцією ст. 395 КК України передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі, то кримінальне правопорушення за ст. 395 КК України є кримінальним проступком.
Згідно з ч. 2 ст. 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
В порядку ч. 1 ст. 302 КПК України, до обвинувального акта долучено клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
На виконання вимог п. 1, 3 ч. 3 ст. 302 КПК України, до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:
1) письмова заява підозрюваного ОСОБА_2 , складена у присутності захисника ОСОБА_3 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
2) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним ОСОБА_2 своєї винуватості.
За змістом ч. 1, 2 ст. 382 КПК України, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини, і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать їх відповідні письмові клопотання та заява, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 , та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_2 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).
Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останнього в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним. Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України.
IV. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття.
Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. З огляду на положенення ст. 337 КПК України, суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
V. Мотиви призначення покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, керуючись ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисний кримінальний проступок проти правосуддя.
Згідно з медичними довідками ОСОБА_2 з 24.06.2025 перебуває під наглядом лікаря-нарколога з діагнозом: «Психічно-поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності», під наглядом лікаря-психіатра не перебуває.
З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_2 не належить до осіб з інвалідністю.
Стаття 395 КК України передбачає покарання у виді штрафу та обмеження волі.
Згідно з заявою ОСОБА_2 від 20.03.2026, обвинувачений просить призначити йому покарання у вигляді штрафу в межах санкції ст. 395 КК України, мотивуючи тим, що він спроможний сплатити штраф в якості покарання за вказане кримінальне правопорушення.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 , суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді штрафу.
Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і таке покарання призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять в нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувалися.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження також не застосовувались.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 369-371, 373-375, 381-382 КПК України, суд,
1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п'ятдесят гривень).
2. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
3. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
4. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
5. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_1