Ухвала від 10.01.2011 по справі 17/154-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

УХВАЛА

"10" січня 2011 р. Справа № 17/154-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В. О., розглянувши справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна", м. Ходорів Жидачівського району Львівської області

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Веселе Бериславського району Херсонської області

про стягнення 97744 грн. 43 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув.

від відповідача - не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 97744 грн. 43 коп. боргу за договором поставки № 27/11 від 09.03.10р., з яких 88658 грн. 32 коп. основного боргу, 7774 грн. 46 коп. пені та 1311 грн. 65 коп. річних.

У перше судове засідання, яке відбулося 25.11.10р., явки уповноважених представників сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не забезпечили. 24 листопада 2010 року позивачем було надіслано телеграму (а. с. 30), якою він просив суд перенести розгляд справи на іншу дату у зв'язку із частковим погашенням відповідачем суми боргу та для надання можливості врегулювати спір в добровільному порядку.

В зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладене на 09.12.10р.

До початку судового засідання 09 грудня 2010р. до суду від імені позивача надійшла телеграма, в якій було висловлено клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в зв'язку з погашенням відповідачем даних зобов'язань у добровільному порядку. Крім того в телеграмі було висловлено заяву про відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій, та заявлено про стягнення з відповідача лише судових витрат.

Також в телеграмі йшлося про відмову лише від штрафних санкцій, в той час як питання стягнення річних, які не є штрафними санкціями залишилось не вирішеним.

У судове засідання, яке відбулося 09.12.10р., представники сторін не з'явилися, в зв'язку з чим ухвалою від 09.12.10р. розгляд справи було повторно відкладено на 23.12.10р., а позивача, зокрема, зобов'язано надати суду докази оплати заборгованості відповідачем, факт чого був повідомлений телеграмою.

З огляду на нікчемність як письмового доказу телеграми позивача та у зв'язку з незабезпеченням сторонами явки до судового засідання своїх представників, суд відклав розгляд справи на 10 січня 2011 року.

28 грудня 2011 року до суду надійшла заява позивача про припинення провадження у справі в зв'язку з погашенням основного боргу відповідачем. Цією ж заявою позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 7774 грн. 46 коп. пені та в частині стягнення 1311 грн. 65 коп. річних та просить відшкодувати за рахунок відповідача 977 грн. 44 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того в заяві позивач просить провести розгляд справи без участі уповноваженого представника ТзОВ "Дунапак - Україна".

До судового засідання, яке відбулося 10.01.11р. представник позивача не прибув, відповідач також не забезпечив явки уповноваженого представника, хоч був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

З огляду на перебіг двомісячного строку вирішення спору, обмеженого положеннями ст.69 ГПК України, та у зв'язку з неявкою представників сторін, суд вважає за можливе розглянути спір по суті за наявними матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2010 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 27/11, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити а покупець оплатити товар (гофропродукцію), асортимент, кількість та строки поставки якого сторони договірних відносин попередньо узгоджують у специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору вартість товару визначається рахунками-фактурами, які, згідно п.3.3 договору, є підставою початку перебігу строків виконання грошових зобов'язань, та видатковими накладними. А за умовами п.3.2 договору покупцю надається відстрочка виконання зобов'язань терміном у чотирнадцять днів.

Пункт 5.2 договору надав постачальникові право вимагати від покупця сплати пені у разі порушення останнім строків виконання грошових зобов'язань.

Протягом квітня 2010 року на виконання умов договору постачальником було передано у власність покупця товару на суму 108658 грн. 32 коп., що підтверджується видатковими накладними від 08.04.10р. № W101511 на суму 49432 грн. 20 коп., від 12.04.10р. № W101521 на суму 32887 грн. 80 коп. та від 29.04.10р. № W101589 на суму 26338 грн. 32 коп.

Кожна з партій товару була отримана відповідачем, що підтверджується підписами останнього на кожній з накладних про факт отримання товару (а. с. 15, 17, 19) та копіями довіреностей на отримувача на кожну з цих партій товару (а. с. 16, 18, 20).

Відповідач виконав грошові зобов'язання у неповному обсязі, перерахувавши на користь постачальника 20000 грн. 00 коп. Решта зобов'язань на суму 88568 грн. 32 коп. залишилася невиконаною, в зв'язку з чим 27 вересня 2010 року за вих.№ 476 позивач був змушений звернутися до відповідача з вимогою про оплату решти вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, дану вимогу відповідач залишив без задоволення, що було підставою ініціювання позивачем вирішення спору у судовому порядку.

Приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. В односторонньому порядку відмовитися від виконання договірних обов'язків відповідач, згідно з приписами ст.525 ЦК України, не може.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 88658 грн. 32 коп. суми основного боргу є нормативно та документально обґрунтованими. Проте, приймаючи до уваги факт погашення відповідачем після порушення провадження у справі основного боргу у повному обсязі, що підтверджується не тільки свідченнями позивача але й банківськими виписками по рахунках позивача (а. с. 43, 44), провадження у справі в частині стягнення 88568 грн. 20 коп. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позову.

Оскільки основну суму боргу було погашено після порушення провадження у справі, судові витрати в цій частині позову відносяться на відповідача.

Право позивача на відмову від позовних вимог в частині стягнення 7774 грн. 46 коп. пені та 1311 грн. 65 коп. річних передбачене приписами ст.22 ГПК України. Оскільки відмова від позову в цій частині не суперечить нормам чинного законодавства і суд не вбачає порушень прав чи законних інтересів інших осіб, суд приймає відмову позивача від позову та в частині позовних вимог про стягнення 7774 грн. 46 коп. пені та 1311 грн. 65 коп. річних припиняє провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Оскільки позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 7774 грн. 46 коп. пені та 1311 грн. 65 коп. річних, в цій частині позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, п.1, п.4 ч.1 ст.80, ст.86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 88568 грн. 32 коп. основного боргу припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

2. Провадження у справі в частині стягнення 7774 грн. 46 коп. пені та 1311 грн. 65 коп. річних припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (Херсонська область, Бериславський район, с. Веселе, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/рах. НОМЕР_2 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак - Україна" (Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Стрілецька, буд. 11, код ЄДРПОУ 30028622, р/рах. 26009014039 в ПЛФ ВАТ "Кредобанк" м. Львова, МФО 325365) 886 грн. 58 коп. витрат по оплаті державного мита та 214 грн. 06 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання ухвалою законної сили.

4. Решту судових витрат в сумі 112 грн. 80 коп., з яких 90 грн. 86 коп. витрат по оплаті державного мита та 21 грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покласти на позивача.

5. Копії ухвали надіслати сторонам.

Суддя М. Б. Сулімовська

Попередній документ
13500610
Наступний документ
13500612
Інформація про рішення:
№ рішення: 13500611
№ справи: 17/154-10
Дата рішення: 10.01.2011
Дата публікації: 26.01.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Херсонської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію