Справа № 462/1849/26
Іменем України
20 березня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 , будучи матір'ю малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконала своїх батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, що проявилося у тому, що 20.02.2026 року близько 15 годині 00 хвилин за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1 Головний залізничний вокзал м. Львова, малолітня дочка перебували без супроводу дорослих, яка займалась жебракуванням, голодна, в брудному одязі, з по стороннім запахом, що могло становити загрозу її життю та здоров'ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 на розгляд справи у суді не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи, причини своєї неявки суд не повідомила.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Також, суд враховує, що відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення була повідомлена про розгляд справи Залізничним районним судом м. Львова, а також інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.
Враховуючи наведене, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, що є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
У відповідності до ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 212426 від 20.02.2026 року; рапортом інспектора СЮП ВП ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ст. лейтенанта поліції Ю.Рудакової від 26.02.2026 оку, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; фотознімком загального вигляду малолітньої дитини, яка перебуває у неохайному вигляді; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, в яких не заперечила фактично обставини вчиненого правопорушення.
Досліджені судом докази, які у своїй сукупності є достатніми, належними та допустимими для встановлення вини особи, відносної якої складений протокол, а тому враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1
присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Із врахуванням даних про особу правопорушниці, яка раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого нею адміністративного правопорушення, обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення не встановлені, а тому для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі санкції статті, за яке передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Керуючись ст. 23, 40-1, 184, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 /шістсот шістдесят п'ять/ гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.