Справа № 462/4728/25
провадження 1-кс/462/488/26
про повернення клопотання
20 березня 2026 року слідча суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025141390000784 від 26.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України,
встановила:
представниця заявника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернулась до слідчої судді Залізничного районного суду м. Львова із клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт майна, накладений в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025141390000784 від 26.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 03 липня 2025 року у справі № 462/4728/25 на автомобіль марки «AUDI A7», номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна № НОМЕР_2 та один ключ до замка запалювання вказаного транспортного засобу, який перебуває у володінні ОСОБА_3 шляхом надання заборони розпоряджання, відчуження, користування та володіння даним майном.
Вивчивши клопотання, вважаю, що таке підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З матеріалів клопотання убачається, що до суду звертається адвокат ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_3 .
Форма та зміст клопотання мають відповідати вимогам КПК України, у тому числі до клопотання мають бути долучені докази на підтвердження факту, що особа, яка звертається з відповідним клопотанням, є заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, тобто, на підтвердження факту, що таке подане саме особою, яка має право подавати клопотання.
Разом з тим, до даного клопотання адвокатом ОСОБА_2 не додано документів, які би підтверджували ту обставину, що він, в інтересах ОСОБА_3 , має право подавати вказане клопотання.
Так, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 року № 41 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги (далі - Положення).
Так, п. 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта та має містити наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.
Слідчою суддею встановлено, що на підтвердження права представництва заявника адвокатом долучено копію ордеру серії ВС № 1405135 від 15.01.2026 року, де зазначено, що адвокат ОСОБА_2 має повноваження на надання правничої допомоги ОСОБА_3 у Залізничному районному суді м. Львова. В той же час, з матеріалів доданих до клопотання, зокрема і його прохальної частини, вбачається, що заявником є ОСОБА_3 . Таким чином, матеріали клопотання, у тому числі ордер, не містять відомостей про наявність у адвоката ОСОБА_2 повноважень представляти інтереси ОСОБА_3 . Така розбіжність позбавляє слідчу суддю можливості встановити повноваження адвоката ОСОБА_2 звертатися до слідчого судді саме в інтересах ОСОБА_3 .
За положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Оскільки питання щодо можливості повернення клопотання про скасування арешту майна, яке не відповідає вимогам ст. 174 КПК України, не врегульовано положеннями КПК України, слідча суддя вважає можливим застосувати схожі за своєю суттю положення ч. 2 ст. 304 КПК України.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 9901/939/18 (провадження № 11-1521заі18), згідно з яким звернення до суду адвоката при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, яка є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19).
Таким чином, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, слід повернути особі, яка її подала, роз'яснивши про необхідність долучення до клопотання належних документів, що підтверджують повноваження представника.
Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 9, 22, 26, 174, 303, 304 КПК України, слідча суддя,
постановила:
клопотання адвоката ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025141390000784 від 26.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України- повернути особі, яка його подала.
Роз'яснити, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отриманняїї копії безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Слідча суддя: ОСОБА_1