Рішення від 20.03.2026 по справі 443/212/26

Справа №443/212/26

Провадження №2/443/386/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

20 березня 2026 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» в особі представника звернулося до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом до до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором №2294045 від 20.04.2020 в розмірі 32754,93 грн., судовий збір у розмірі 3328,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13000,00 грн..

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 20.04.2020 року між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір №2294045. Згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору. На умовах встановлених договором, кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором. Кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачені договором. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

26.03.2021 було укладено договір №26032021 відповідно до якого ТзОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2294045.

23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2294045.

Таким чином, ТзОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2294045.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2294045 від 20.04.2020, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 32754,93 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9986.20 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 22768.73 грн..

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 08.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно змісту позовної заяви, представник позивач просить розгляд даної справи проводити без його участі. Також не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, не подала відзиву на позовну заяву, клопотання про проведення судового засідання без її участі не надходило та не повідомила суд про причину неявки, хоча належним чином була повідомлена про дату та час розгляду справи.

При цьому, ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд справи в суді за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання. Направлені на її адресу рекомендовані повідомлення повторно повернуто до суду з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Також, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України повідомлення відповідача було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Жидачівського районного суду Львівської області).

У зв'язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не подала, представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 16.03.2026, є дата складення повного тексту судового рішення - 20.03.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 20.04.2020 між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2294045 (надалі - договір) (а.с.7-9).

ОСОБА_1 для підписання договору про надання споживчого кредиту №2294045 від 20.04.2020 було надано наступний одноразовий ідентифікатор М611690.

Відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту №2294045 від 20.04.2020, сторони погодили наступні умови:

Відповідно до п.1.1 договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Згідно п.1.2 договору, на умовах, встановлених Договором Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки. передбачені Договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 11550 000,00 гривень. Тип кредиту кредит (п.1.3 договору).

Відповідно до п.1.4 договору, строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Згідно п.1.5 договору, тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить:

1.5.1. Знижена процентна ставка 1,33% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

1.5.2. Стандартна процента ставка 1,90% в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в п.п. 1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 цього Договору: та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ст.1 статті 1048 Цивільного кодексу України.

Згідно п.1.7 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 486,78% річних; за стандартною ставкою 695,40% річних.

Відповідно до п.1.8 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 16158,45 грн.; за стандартною ставкою 18133,50 грн.

Відповідно до п.2.1 договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1 Договору (п.2.4 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Згідно п.4.1 договору, строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.-4.5 Договору.

Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору, пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Згідно п.6.1 договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, а у випадку якщо відбулося продовження строку користування кредитом, не пізніше дня, що є новою датою повернення кредиту та відображається Споживачу в Особистому кабінеті.

Порушення умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п.7.2 договору).

Як видно із Додатку №1 (графік платежів) до договору про надання споживчого кредиту №2294045 від 20.04.2020 та паспорту споживчого кредиту (а.с.10-12), ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить її електронний підпис одноразовим ідентифікатором М611690.

У правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту ТзОВ «Авентус Україна» зазначено: загальні положення, терміни та визначення, що використовуються у цих правилах, порядок надання кредиту та підписання електронного договору, порядок погашення кредиту та сплати процентів, захист персональних даних, звільнення від відповідальності форс-мажор, порядок вирішення спорів, внесення змін та доповнень у правила та електронний договір, порядок доступу клієнта до електронних договорів, додаткових угод, додатків до електронних договорів та іншої інформації, заключні положення (а.с.12 на звороті - 16).

Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вей Фор Пей» від 07.11.20255 року, ТзОВ «ФК Вей Фор Пей» було здійснено переказ коштів номер карти: НОМЕР_2 , 20.04.2020 року, сума 11550 грн. (а.с.16 на звороті - 17).

Вказане також підтверджується інформацією наданою ТзОВ «Авентус Україна» (а.с.18 на звороті - 19).

Згідно розрахунку заборгованості за договором №2294045 від 20.04.2020, який сформований ТзОВ «Авентус Україна», заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором, станом на 25.03.2021 року становив в розмірі 32754,93 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9986.20 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 22768.73 грн. (а.с.20-27).

При цьому, як видно із вищевказаного розрахунку, відповідач частково погашала кредитну заборгованість, що свідчить про визнання останньою факту укладення договору кредитну між нею та ТзОВ «Авентус Україна», а також те, що їй були відомі умови кредитування.

Судом також встановлено, що 26.03.2021 між ТзОВ «Авентус Україна» (Клієнт) та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено договір факторингу №26032021 (а.с.29-31), за умовами якого, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (-плату за процентною ставкою, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору (п.1.1 договору).

Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржник відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржника згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та с невід'ємною частино» цього Договору (п.1.2 договору).

26.03.2021 між між ТзОВ «Авентус Україна» (Клієнт) та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) на виконання вимог договору факторингу №26032021 від 26.03.2021 було підписано Акт приймання - передачі Реєстру боржників (а.с.31 на звороті), згідно умовами яких, клієнт передав право вимоги до кількості боржників 5083. Загальна сума заборгованості 47536042,69 грн..

Відповідно до Витягу з реєстру боржників Додатку №1 до договору факторингу №26032021 від 26.03.2021, у такому вказана боржник - ОСОБА_1 , договір №2294045, заборгованість - 32754,93 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9986.20 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 22768.73 грн. (а.с.32-33).

23.05.2024 між ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТзОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №23/05/24 та додаткову угоду №1 до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 (а.с.34-43), за умовами якого, за цим договором фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (Додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості (п.1.1 договору).

Передання вказаних грошових вимог оформлено Актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 (а.с.44).

На виконання умов договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 року, ТзОВ «Факторинг Партнерс» було сплачено ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» грошові кошти в розмірі 2944375,35 грн, згідно платіжної інструкції №422780413 від 24.05.2024 року (а.с.43 на звороті).

Згідно реєстру заборгованості №1 до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 року

З додатку №3 до Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 та витягу з додатку №3 до Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 вбачається, що ТзОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , договір №2294045, заборгованість - 32754,93 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9986.20 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 22768.73 грн. (а.с.45-47).

Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов'язань боржника - ОСОБА_1 за кредитним договором №2294045 від 20.04.2020, відповідно до укладених договорів факторингу виступає позивач.

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов'язання за кредитним договором №2294045 від 20.04.2020, у зв'язку із чим в останньої станом на 26.03.2021 (на дату відступлення права вимоги за договором факторингу №26032021 від 26.03.2021 року) була наявна заборгованість у розмірі 32754,93 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9986.20 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 22768.73 грн..

Станом на 23.05.2024 (на дату відступлення права вимоги за договором факторингу №23/05/24 від 23.05.2024) у відповідача була наявна заборгованість у розмірі 32754,93 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9986.20 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 22768.73 грн. (а.с.28).

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу, як правонаступнику первісного кредитора, не повернуті, що свідчить про порушення його прав, у зв'язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків.

Таким чином, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, те, що відповідач відзиву на позовну заяву не надала та не представила суду жодних доказів на спростування вимог позивача,приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2294045 від 20.04.2020 в розмірі 32754,93 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 3328,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

За змістом ч.ч.1,4 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує , зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України).

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства (пункт 40). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44). Адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (пункт 64).

Суд, зважаючи на вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, враховує рішення Європейського суду з прав людини, зокрема: у справах «East/WestAllianceLimitedпроти України» (Заява №19336/04), «Баришевський протиУкраїни» (Заява № 71660/11), «Двойних протиУкраїни» (Заява № 72277/01), «Меріт протиУкраїни» (заява № 66561/01) ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) ЄСПЛ вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:

Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 між ТзОВ "Факторинг Партнерс" (як клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс", відповідно до якого адвокатське об'єднання бере на себе обов'язки надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с.52-55);

прайс-лист АО "Лігал Ассістанс" (а.с.56-57);

заявка ТзОВ "Факторинг Партнерс" про надання юридичної допомоги №1411 від 01.12.2025, з якої вбачається, що ТзОВ "Факторинг Партнерс" та адвокатське об'єднання "Лігал Ассістанс" погодили надання юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір №2294045, а саме надання усної консультація - 2 години, вартість одиниці виміру - 2000, ціна - 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години, вартість одиниці виміру - 3000, ціна - 9000 грн. (а.с.58);

витягом з Акта № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 , договір №2294045, а саме надання усної консультація - 2 години, вартість одиниці виміру - 2000, ціна - 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години, вартість одиниці виміру - 3000, ціна - 9000 грн. (а.с.59);

Зазначені вище докази в матеріалах справи свідчать про реальність надання ТзОВ "Факторинг Партнерс" Адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс" правової допомоги в рамках укладеного між ними договору.

Одночасно суд зауважує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом враховано те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; взято до уваги критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору та фінансового стану обох сторін.

Відтак, із урахуванням складності справи, яка віднесена до категорії малозначних справ, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи адвоката, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу співмірності розподілу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, дотримуючись принципів розумності та співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу слід зменшити, встановивши такий у сумі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця, Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором №2294045 від 20.04.2020 в розмірі 32754 (тридцять дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири) гривні 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця, Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) витрати на сплату судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця, Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя С.І. Сливка

Попередній документ
135005546
Наступний документ
135005548
Інформація про рішення:
№ рішення: 135005547
№ справи: 443/212/26
Дата рішення: 20.03.2026
Дата публікації: 23.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Жидачівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (28.04.2026)
Дата надходження: 02.02.2026
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором
Розклад засідань:
27.02.2026 11:30 Жидачівський районний суд Львівської області
16.03.2026 10:30 Жидачівський районний суд Львівської області