Справа № 442/7785/25
Провадження № 2-во/442/25/26
20 березня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого-судді: Крамара О.В., з участю секретаря судового засідання: Малик О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі заяву ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 про внесення виправлення у тексті судового рішення № 442/7785/25 від 23.01.2026,-
23 січня 2026 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів до досягнення дитиною повноліття, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: орган опіки та піклування Новомиргородської міської ради Кіровоградської області та відділ-Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради .
Представник ОСОБА_2 - адвокат Жеребенко О.В. подала в суд заяву, в якій зазначає, що після отримання судового рішення та пред'явлення його на виконання нею було встановлено, що при написанні судового рішення допущено описки (помилки), а саме помилково зазначено в описовій та резолютивній частині рішення дату народження Відповідача ОСОБА_3 - " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", натомість дата народження Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки така помилка не відповідає дійсності, то просить внести виправлення в описовій, мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду.
Розгляд заяви здійснюється без виклику осіб, які беруть участь у справі згідно з правилами ч. 2 ст. 269 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що заява про виправлення описки не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправляти допущенні в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Згідно з ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі №754/5790/20 (провадження №61-8348св21).
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі №300/765/15-ц (провадження №61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що у позовній заяві позивач свідомо або з необережності допустив помилку у даті народження відповідача ОСОБА_3 , вказавши « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_2 », будь яких документів по яких би суд зміг звірити дату народження до матеріалів справи долучено не було. Окрім цього, такі розбіжності у даті народження відповідачки, містяться не тільки в позовній заяві, а й в інших долучених матеріалах справи.
Суд звертає увагу, що викладення обставин у позовній заяві - це виключна відповідальність позивача та її представника. Суд не зобов'язаний виправляти помилки сторони і не може покладати на себе відповідальність за неточності, які свідомо або з необережності внесені позивачем.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви про виправлення описки слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст. 269 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 про внесення виправлення у тексті судового рішення № 442/7785/25 від 23.01.2026 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Крамар