Справа № 461/6110/22
Провадження № 6/461/137/26
17.03.2026 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
Головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Герман М.І.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки обов'язок боржників відсутній,
встановив:
I. Фактичні обставини справи, суть заяви та дані про особу, яка її заявила, суть питання, яке вирішується судом
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки обов'язок боржників відсутній.
Обґрунтовуючи зазначену заяву ОСОБА_1 вказує, що 03.02.2026 року Галицький районним судом м. Львова видано виконавчий лист №461/6110/22 у справі за позовом ЛКП «Старий Львів» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення на користь ЛКП «Старий Львів» 45337,14 грн - заборгованості за утримання багатоквартирного будинку та 3201,25 грн - судового збору з кожного.
Разом з тим, постановою Львівського апеляційного суду від 14.11.2025 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 12.02.2024 року, яким відмовлено у задоволенні вимог ЛКП «Старий Львів», залишено без змін, отже у задоволенні позовних вимог ЛКП «Старий Львів» про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено.
Отже, заявник вважає, що вимоги про стягнення заборгованості не підлягають задоволенню, а обов'язок боржників щодо сплати будь-яких сум відсутній.
Відтак, просить заяву задовольнити та визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, оскільки обов'язок боржників відсутній.
В ході розгляду справи заявник та ОСОБА_2 наведену заяву підтримали з мотивів зазначених у ній.
В судовому засіданні представник ЛКП «Старий Львів» заяву заперечив з мотивів безпідставності.
Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
У судове засідання інші учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності до ст.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного документу до електронного кабінету відповідного учасника справи.
Суд враховує, що сторони обізнані про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явились, з врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення належної можливості сторонам у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони провадження, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Отже, установлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".
У силу приписів ст. 19 Конституції України, ст. 1 Закону Законом України "Про виконавче провадження", виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження", а й відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.
Положеннями ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад: верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12.02.2024 року у задоволенні первісного позову Львівського комунального підприємства «Старий Львів» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Старий Львів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання договору недійсним відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 30.05.2024 року, апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Старий Львів» задоволено. Рішення Галицького районного суду міста Львова від 12 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні позову Львівського комунального підприємства «Старий Львів» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасоване. Позов Львівського комунального підприємства «Старий Львів» задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в користь Львівського комунального підприємства «Старий Львів» (м. Львів, вул. Сербська, 15, код ЄДРПОУ 20782401) 45 337, 14 грн. (сорок п'ять тисяч триста тридцять сім грн. 14 коп.) - заборгованості за утримання багатоквартирного будинку та по 3 101, 25 грн. (три тисячі сто одна грн. 25 коп.) - судового збору з кожного. В решті рішення залишено без змін.
Постановою Львівського апеляційного суду від 14.11.2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 лютого 2024 року залишено без змін.
03.02.2026 видано виконавчий лист № 461/6110/22 про стягнення солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Львівського комунального підприємства «Старий Львів» 45337,14 грн. - заборгованості за утримання багатоквартирного будинку та 3101,25 грн. - судового збору, з кожного.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. від 20.02.2026 ВП №80301473 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №461/6110/22 виданого 03.02.2026.
Щодо доводів заявника суд зазначає, що постанова Львівського апеляційного суду від 30.05.2024 року набрала законної сили та не скасована у встановленому законом порядку.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст. 18 ЦПК України).
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
Варто відзначити, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
Так, відповідно до пунктів 1-7 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 370 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.
Як вже встановлено судом, постанова Львівського апеляційного суду від 30.05.2024 року апеляційним судом, зокрема постановою Львівського апеляційного суду від 14.11.2025 року не скасована, а тому є такою, що набрала законної сили та підлягає обов'язковому виконанню.
Неможливо не відзначити, що в процесі обговорення заяви в судовому засіданні та з'ясування обставин справи встановлено, що фактично основна сума боргу на даний момент вже стягнута і на виконанні перебуває лише питання стягнення судових витрат, чого учасники провадження не заперечили. Крім того, законом встановлено також право сторони виконавчого провадження оскаржувати окремі дії виконавця.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням наведених вище доводів та мотивів, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки обов'язок боржників відсутній.
Керуючись ст. 258 - 261, 432 ЦПК України,
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню оскільки обов'язок боржників відсутній відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький