"14" січня 2011 р.Справа № 16/100-1932
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
Розглянув справу
за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області вул. Білецька, 51, м. Тернопіль в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль .
до Приватного малого підприємства "Ливарний завод", с. Залужжя Збаразького району Тернопільської області
За участю представників сторін:
Позивача: Мазур Т.В. -головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 1-1/3228 від 22.12.2009 року
Відповідача: Бугай Я.С. -директор, наказ № 2 від 07 січня 2007 року
Прокуратури: Аветисян Н.С. - помічник прокурора, посвідчення №НОМЕР_1 дійсно до 24.09.2013 року
Суть справи: Ухвалою суду від 24.12.2010 р. розгляд справи було відкладено на 10.01.2011 року на 10 год. 00 хв., керуючись п.п.1,2,3 ч. 1 ст. 77, ст. 86 ГПК України. В судовому засіданні 10 січня 2011 року у відповідності до ч.3 ст.77 ГПК України судом оглошувалась перерва до 14 січня 2011 року до 11 год 00 хв.
Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор Тернопільської області, вул. Білецька, 51, м. Тернопіль звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль до Приватного малого підприємства "Ливарний завод", с. Залужжя Збаразького району Тернопільської області про стягненя 50217 грн збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; судових витрат.
Як зазначив прокурор в своїй позовній заяві підставою для звернення до суду з позовом є факт порушення природоохоронного законодавства відповідачем, який виражається у наднормативних викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що заподіяло державі збитки на суму 50217 грн.
Представник позивача в судове засідання з'явився, попросив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник прокуратури в судове засідання з'явився, підтримав повністю заявлений позов.
Представник відповідача в судове засідання з'явився та до матеріалів справи подав письмове клопотання № без номера без дати, в якому відповідач просить в зв"язку із скрутним фінансовим становищем підприємства відстрочити виплату штрафу на вісім років. Відповідач відзив на позов не подав. А відтак справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Сторонам та представнику прокуратури роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,29,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін та прокуратури.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2009 р. державним інспектором Державної екологічної інспекції у Тернопільській області проводилась перевірка приватного малого підприємства "Ливарний завод" на предмет дотримання природоохоронного законодавства, про що складено акт (належним чином засвідчена копія акту перевірки знаходиться в матеріалах справи).
Перевіркою було встановлено, зокрема, що на момент перевірки підприємство функціонує з порушенням екологічних вимог, а саме: викиди забруднюючих речовин від технологічного обладнання здійснюються без дозволу Державного управління з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області (ст.11 Закону України " Про охорону атмосферного повітря).
Відповідно до довідки №18 від 02 листопада 2009 року ПМП "Ливарний завод" за період з 2007 року по 01.10.2009 року підприємством використано 70,9 тонн коксу та 295,1 літрів дизпалива.
Відповідно до довідки №19 від 02 листопада 2009 року ПМП "Ливарний завод" за період з 2007 року по 01.10.2009 року підприємством виготовлено продукції на 330,8 тонн.
Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведена судово-екологічна експертиза, за результатами якої зроблено розрахунок 1.Вагранка, маса забруднюючих речовин: М (СО) = 9,140 тонн, М (SO2)= 3,473 тонн, М (NOх)=2,285 тонн, М (пил неорганічний)=0,640 тонн. та встановлено, що проведення технологічного процесу по виготовленню литва з чавуну приватного малого підприємства "Ливарний завод" пов'язане з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди заподіяло збитки; розмір збитків завданих державі внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди за період з 01.01.2007 року по 01.11 2009 року становить 133217 грн (про що складено висновок від 03 лютого 2010 року).
Таким чином, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря завдано державі збитки в розмірі 133217 грн. За даним фактом порушено кримінальну справу стосовно службових осіб приватного малого підприємства "Ливарний завод". Вироком Збаразького районного суду від 29 березня 2010 року директора ПМП "Ливарний завод" Бугая Ярослава Степановича визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 1020 гривень штрафу в дохід держави без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Згідно платіжного доручення № 754 від 12.02.2010 року приватним малим підприємством "Ливарний завод" сплачено на рахунок Збаразького місцевого бюджету 83000 грн. (належним чином засвідчена копія платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи). Залишок несплаченої суми збитків становить 50217 грн.
Визначення розміру заподіяних державі збитків проведене в порядку передбаченому "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 р. № 639, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за № 48/16064 (розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при виготовлені 45,7 тонн ливарної продукції ПМП "Ливарний завод", с.Залужжя Збаразького району Тернопільської області доданий до матеріалів справи).
Згідно ст.13 Конституції України передбачено, що природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Згідно ст.66 Конституції України передбачено, що кожний повинен не заподіювати шкоду природі.
Згідно ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-ХІІ від 25.06.1991 року, з наступними змінами, передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
В ч. 2 ст.68 Закону України ''Про охорону навколишнього природного середовища'' передбачено види порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які встановлено відповідальність, зокрема такий вид порушень як допущення наднормативних викидів забруднюючих речовин.
Частиною 3 статті 68 Закону України ''Про охорону навколишнього природного середовища'' передбачено, що законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до ч.4 ст. 68 Закону України ''Про охорону навколишнього природного середовища'' підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі.
Як визначається в ст. 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII, з наступними змінами, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
У відповідності до ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть зійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Згідно ст. 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що приватним малим підприємством "Ливарний завод" було вчинене порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, а саме здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Також в судовому засіданні 10.01.2011 року представник відповідача в усному порядку зазначив, що приватне мале підприємство "Ливарний завод" здійснювало свою діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
У відповідності до п.п.2.1.2. п.2.1. розділу 2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Згідно вимог ст. ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України відповідно кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
На день розгляду справи докази відшкодування відповідачем збитків в розмірі 50217 грн, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в матеріалах справи відсутні.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що не суперечать чинному законодавству, не оспорені відповідачем, та такими, що підлягають до задоволення.
Представником відповідача до матеріалів справи подане письмове клопотання № без номера без дати, в якому просить в зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства відстрочити виплату штрафу на вісім років; до клопотання додає копії платіжних доручень про сплату податків за 2010 рік, довідку про фінансовий стан підприємства.
Представник прокуратури в усному порядку не заперечив проти клопотання, поданого представником відповідача, однак просив суд зменшити період розстрочення виконання рішення суду. Представник позивача в усному порядку відніс на розгляд суду вирішення клопотання про відстрочку виплати штрафу, подане представником відповідача.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має правовідстрочити або розстрочити виконання рішення.
У відповідності до п.п.1.1, 1.2. п.1 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України відповідно відстрочка -це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом; наприклад,відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо; розстрочка -виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі; строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом; при цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші,майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
З огляду на те, що згідно виданої приватним малим підприємством "Ливарний завод" довідки № 176 від 21.12.2010 року, згідно якої за період з 01.01.2010 року по 20.12.2010 року виготовлено продукції на суму 278,0 тис.грн; загальні витрати на виготовлення даної продукції по підприємству складають 273,7 тис.грн; прибуток становить 4,3 тис.грн; а сума збитків, яка підлягає до стягнення становить 50217 грн; в свою чергу стягнення суми збитків одноразово в сумі 50217 грн. приведе до порушення виконання відповідачем інших обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати працівникам, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та стягнути з відповідача 50217 грн збитків шляхом розстрочення на 6 (шість) місяців наступним чином: лютий 2011 року -8369 грн 50 коп., березень 2011 року -8369 грн. 50 коп, квітень 2011 року -8369 грн 50 коп., травень 2011 року -8369 грн 50 коп., червень 2011 року -8369 грн 50 коп, липень 2011 року - 8369 грн 50 коп.
Державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 43,49, 83 ч.1 п.6, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного малого підприємства "Ливарний завод", с. Залужжя Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 32807635, на р/р 33113331700212, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588094 УДК у Збаразькому районі, МФО 838012, - 50217 грн збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря шляхом розстрочення терміном на шість місяців: лютий 2011 року -8369 грн 50 коп., березень 2011 року -8369 грн. 50 коп, квітень 2011 року -8369 грн 50 коп., травень 2011 року -8369 грн 50 коп., червень 2011 року -8369 грн 50 коп, липень 2011 року - 8369 грн 50 коп.
Видати наказ.
3. Стягнути з Приватного малого підприємства "Ливарний завод", с. Залужжя Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 32807635:
- 502 грн. 17 коп. - державного мита в доход Державного бюджету України;
- 236 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на рахунок номер 31210264700002, одержувач коштів Державний бюджет м. Тернопіль 22050003, код ЗКПО 23588119, МФО банк одержувача 838012 ГУДК у Тернопільській області.
Видати накази.
4.Рішення надіслати сторонам по справі та Тернопільському міжрайонному природоохоронному прокурору Тернопільської області.
Рішення підписано: 19 січня 2011 року
Суддя С.О. Хома