1Справа № 335/1219/26 3/335/466/2026
19 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Крамаренко І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом №313 від 29.01.2026, що надійшла з ГУ ДПС у Запорізькій області (м. Запоріжжя), про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №313 від 29.01.2026 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 19.01.2026 при перевірці кафе-бару, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , в якому здійснює господарську діяльність, порушила порядок проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме: при продажу 50 гр коньяку «Тиса» 3* за ціною 60,00 грн., програмний реєстратор розрахункових операцій не застосувався та розрахунковий документ встановленої форми на суму 60,00 грн. не видавався; перевіркою встановлено реалізацію товарів за готівкові кошти на суму - 180,00 грн., по яким розрахункові операції проведені без застосування ПРРО, а саме: згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків в скринці каси знаходились готівкові кошти у сумі 240,00 грн.(в т.ч. покупка 60,00 грн.), при цьому згідно Х-звіту по ПРРО сума готівкових коштів склала 0,00 грн. Таким чином, встановлено не застосування програмного реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 180,00 грн., чим порушено п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями). Відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) встановлено випадки створення в ПРРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму - 118062,50 грн., які повинні маркуватися марками акцизного податку (далі МАП), без реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних РРО відсутня інформація про серію та номер МАП, чим порушено п. 1, п.2 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями). Перевіркою встановлено використання режиму попереднього програмування найменувань та цін товарів, обліку їх кількості з порушенням порядку встановленого законодавством - відсутність відповідного коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у фіскальних касових чеках при продажу товарів підакцизної групи. Чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 10.02.2026, 24.02.2026, 10.03.2026, 18.03.2026, 19.03.2026 ОСОБА_1 не з'явилася, причини неявки суду не відомі, про час та день судових засідань повідомлена належним чином, про що свідчать відповідні підтвердження.
Адвокат Сніжко Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», подав заперечення на протокол, зазначивши наступне. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 313 від 29.01.2026, 19.01.2026 о 13 год 52 хв. при перевірці кафе-бару, що розташований за адресою АДРЕСА_3 ФОП ОСОБА_1 вчинила правопорушення - порушення порядку проведення розрахунків. Із вказаним протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не погоджується з наступних підстав.
Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення перевірки за умови пред'явлення платнику податків направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службових посвідчень перевіряючих. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що було проведено фактичну перевірку. Пунктом 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: Однак, посадові особи контролюючого органу не пред'явили до проведення перевірки ОСОБА_1 направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службові посвідчення перевіряючих. Також, в матеріалах справи відсутній наказ контролюючого органу про проведення перевірки, що не дозволяє констатувати той факт, що сама перевірка, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, проводилась у порядку, передбаченому законом на дату вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Крім того, згідно п. 3 розділу ІІ Наказу Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566 Про затвердження Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення (надалі - Інструкція) посадові особи податкових органів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення (далі - Протокол) на бланку за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. Пунктом 8 розділу ІІ зазначеної Інструкції встановлено, що при складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтями 55 , 56 України та статтею 268 , 59 , 63 Конституції КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі. Однак, протокол № 313 від 29.01.2026 про адміністративне правопорушення складений посадовою особою податкового органу на бланку за формою, що не відповідає додатку 1 Інструкції. Також, згідно протоколу, ОСОБА_1 не роз'ясненні права й обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59 Конституції України, як то передбачено п. 8 розділу ІІ Інструкції. Таким чином, протокол № 313 від 29.01.2026 про адміністративне правопорушення складений посадовою особою податкового органу з порушенням вимог Інструкції.
Внаслідок чого, на думку адвоката, в діях ОСОБА_1 відсутній склад і подія адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП , а тому за таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Статтею 9 КУпАП, визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п. 75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). (п. 75.1.3. ст.75 Податкового кодексу України).
Статтею 80 Податкового кодексу України врегульовано порядок проведення фактичної перевірки. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). (п. 80.1. ст.80 цього Кодексу).
Також, згідно п. 80.2. ст.80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності відповідних підстав, які зазначені у п.п.80.2.1 - 80.2.7. ст.80 цього Кодексу.
У даному випадку, таких підстав для проведення фактичної перевірки відповідно до п. 80.2. ст.80 Податкового кодексу України, судом не встановлено.
Отже, виходячи з аналізу вказаних положень податкового законодавства, фактична перевірка суб'єкта господарювання (ФОП ОСОБА_1 ) 19.01.2026 проведена у відповідності до вимог чинного законодавства України, про що складено акт від 23.01.2026.
Таким чином, доводи адвоката Сніжко Р.В., зазначені у запереченнях щодо порушення уповноваженими особами процедури проведення фактичної перевірки є безпідставними та такими, що спростовуються вищевикладеним.
При цьому, доводи адвоката щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення з порушенням вимог Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, а саме: ОСОБА_1 не роз'яснені права та обов'язки, також не знайшли свого підтвердження, оскільки, згідно протоколу ОСОБА_1 роз'яснено її права, передбачені ст.63 Конституції та ст.268 КУпАП, про що проставлено її особистий підпис, що свідчить про належне виконання вимог щодо роз'яснення прав та обов'язків особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, підтверджена дослідженими матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 29.01.2026 № 313, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення, та в якому ОСОБА_1 особисто зазначила, що «порушення сталося випадково»;
- копією акта фактичної перевірки № 1003/08/01/07/08/ НОМЕР_1 від 23.01.2026, в якому викладено обставини та висновки перевірки;
- копіями розрахункових касових чеків та звітів за 19.01.2026;
- копією додатку №2 до акту (дані фіскальних чеків РРО без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до копії паспорта громадянина України, довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру, та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відносно ОСОБА_1 , встановлено особу та місце реєстрації та фактичного мешкання вказаної особи.
Відповідно до копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено реєстрація фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ).
Оцінюючи у сукупності всі дослідженні докази у справі, які узгоджуються між собою, суддя приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, оскільки вона будучи суб'єктом господарювання порушила встановлений законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі.
Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню характер вчиненого адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушницю адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співрозмірним стягненням за вчинене.
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП і накласти на неї стягнення у вигляді штрафу, у розмірі, передбаченому ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. ст. 27, 40-1, 155-1, 279, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, і накласти на неї стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений через установу банку України не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк, постанову буде надіслано судом для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови, стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: І.А. Крамаренко