Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа №723/1118/26
Провадження № 2/723/2342/26
про залишення позовної заяви без руху
20 березня 2026 року м. Сторожинець
Суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Дедик Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності,
встановив:
Позивач звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, яка подана без додержання вимог, викладених у ст. 175, 176, 177 ЦПК України, а саме:
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Позивачем зазначена ціна позову - 26335 грн., що зазначена у технічному паспорті на житловий будинок, складеному станом на 25.10.2004 р., тобто не визначена дійсна вартість майна, з приводу якого заявлена вимога про визнання права власності.
-на виконання вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України:
- в обґрунтування вимоги про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним позивачем не викладено обставин із зазначенням письмових доказів, що їх підтверджують про те, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору (із конкретизацією таких умов) та не долучено таких доказів до позовної заяви на виконання вимог ч. 2 ст. 83 ЦПК України;
- в обґрунтування вимоги про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним позивачем не зазначено доказів укладення двостороннього правочину, підписаного сторонами, та не долучено таких доказів до позовної заяви на виконання вимог ч. 2 ст. 83 ЦПК України;
- позивач, посилаючись на положення ч. 2 ст. 220 ЦК України, не зазначив доказів на підтвердження ухилення іншою стороною від нотаріального посвідчення договору, на не долучив відповідних доказів до позову на виконання вимог ч. 2 ст. 83 ЦПК України;
- позивач зазначає про те, що було оформлено протокол про наміри та оформлено договір завдатку, при цьому не посилається на норми закону, якими передбачено можливість визнання дійсним договору купівлі-продажу на підставі вказаних правочинів;
- в обґрунтування вимоги про визнання права власності на житловий будинок не викладено обставин та правових підстав в обґрунтування позову в цій частині;
- позивачем визначено відповідачем за позовом ОСОБА_2 як уповноваженого представника власника, при цьому не наведено норм закону, які передбачають, що за вимогами про визнання договору купівлі-продажу дійсним та про визнання права власності відповідачами можуть бути представники осіб, яких вони представляють.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем заявлено дві вимоги: майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 1331,20 грн. та не більше 16640 грн.; за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Позивачем при подачі позову до суду не сплачено судовий збір у визначеному законом розмірі, так як згідно долученої до позову квитанції АТ КБ «Приватбанк» №2.569776513.1 від 12.03.2026 р. сума судового збору зазначена 485 грн.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Суддя