Справа № 932/1283/26
Провадження № 2-з/932/13/26
13 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого судді - Малінова О.С.
за участю секретаря - Ликової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла вказана заява про забезпечення доказів до подання позовної заяви. 01 березня 2008 року між мною та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про одруження, виданим Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 94. Сімейні відносини між мною та ОСОБА_2 фактично припинилися після народження дитини: з грудня 2008 року сторони майже не проживали разом, а з початку 2009 року спільне проживання було припинено повністю. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2010 року у справі № 2-4762/2010 шлюб між мною та ОСОБА_3 було розірвано. Під час перебування у шлюбі, 22 жовтня 2008 року, нами було придбано новий автомобіль марки HYUNDAI ACCENT, 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 . Автомобіль було придбано в автосалоні, що підтверджується довідкою-рахунком серії ДДР № 734915 від 21.10.2008 року, та зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 . Зазначений транспортний засіб є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Згідно з листом РСЦ ГСЦ МВС від 26.09.2024 року встановлено, що за ОСОБА_2 було зареєстровано транспортний засіб марки HYUNDAI ACCENT, 2008 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 , який 11 листопада 2009 року знято з обліку для реалізації. Подальшим листом РСЦ ГСЦ МВС від 09.10.2024 року повідомлено, що копії документів, на підставі яких здійснювалася реалізація автомобіля, не збереглися у зв'язку із закінченням строків їх зберігання, при цьому факт відчуження автомобіля Відповідачем у 2009 році підтверджено. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2025 року у справі № 199/8604/24 у задоволенні позовних вимог було відмовлено виключно з мотивів пропуску строку звернення до суду у спорі про поділ майна подружжя. При цьому судом не досліджувалися обставини відчуження транспортного засобу, дійсність договору купівлі-продажу, особа набувача майна та істотні умови правочину. На цей час має намір звернутися до суду з окремим позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного Відповідачем без моєї згоди, що є іншим предметом та іншими підставами позову, ніж спір про поділ спільного майна подружжя.
Сторони у судове засідання не з"явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення доказів та додані до неї документи, доходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч. ч. 2, 3 ст. 116 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЦПК України, забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.
Частиною 5 цієї статті Кодексу передбачено, що у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.
Відповідно до положень п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, в заяві про забезпечення доказів зазначаються, між іншим, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Згідно із ч. 5 ст.118ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення доказів, заявник посилається на те, що йому було відмовлено банком в наданні інформації та наявна у банку інформація є важливою для майбутнього позову.
Разом з тим, слід зазначити про те, що заява про забезпечення доказів не містить обґрунтування того, що докази, які просить забезпечити заявник до подачі позову, можуть бути втрачені або збирання чи їх подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Ненадання Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС України та/або Головним сервісним центром МВС України запитуваної інформації не може бути підставою припускати, що Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС України та/або Головний сервісний центр МВС України якимось чином буде перешкоджати в подальшому в наданні доказів, зокрема, на стадії після подачі заявником позовної заяви та витребування цих доказів судом після відкриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною заявника не достатньо обґрунтовано та доведено необхідність забезпечення доказів до подачі позову, та те, що наявні підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви про забезпечення доказів до подачі позову відмовити, в зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.
Відмовляючи в задоволенні даної заяви про забезпечення доказів до подачі позову, судом враховано, що заявник, як позивач, після пред'явлення позову, не позбавлений права звернутися до суду із заявою про витребування доказів із відповідним обґрунтуванням необхідності їх витребування з огляду на заявлені позовні вимоги.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст.116-118, ст.ст. 247, 260, 353 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про забезпечення доказів до подання позовної заяви, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя О.С.Малінов