Справа № 932/11839/20
(1-в/199/36/26)
іменем України
19 березня 2026 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника органу з питань пробації ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про скасування:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
звільнення від призначеного вироком суду покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання,
Начальник Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області капітан внутрішньої служби ОСОБА_5 звернулася до суду із поданням про скасування ОСОБА_7 звільнення від призначеного вироком суду покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання.
Подання обґрунтовується тим, що 29.04.2024 до Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області (далі - відділ пробації) надійшов на виконання вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (далі - Бабушкінський районний суд) стосовно ОСОБА_7 ОСОБА_7 08.05.2024 під підпис ознайомлено з порядком здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, та порядком виконання обов'язків, покладених судом, винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію - 2 та 4 середа кожного місяця. Також, його попереджено про відповідальність за невиконання покладених судом обов'язків, та про відповідальність за скоєння адміністративних правопорушень і нових злочинів в період випробувального терміну. 23.04.2025 засуджений не з'явився на реєстрацію відділу пробації, у зв'язку з чим, 24.04.2025 на адресу його проживання: АДРЕСА_1 направлено виклик про необхідність явки 02.05.2025 за яким засуджений не прибув, про причини неявки жодним зручним способом не повідомив. 05.05.2025 через рідних засудженого встановлено, що приблизно 17.04.2025 ОСОБА_7 затримано співробітниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки, однак точне місце знаходження ОСОБА_7 рідним не відоме, телефонний зв'язок з ним відсутній. На запит відділу пробації 22.05.2025 з ІНФОРМАЦІЯ_2 до відділу пробації надійшло повідомлення та витяг з наказу від 22.04.2025 № 112 про те, що 22.04.2025 гр. ОСОБА_7 призвано за загальною мобілізацією згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ). На підставі отриманої інформації, та вимог Порядку здійснення поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.08.2022 № 234, уповноважені органи з питань пробації, отримавши інформацію про призов на військову службу засуджених, звільнених з випробуванням, зобов'язані надіслати судове рішення відповідному командиру військової частини. Так, 22.05.2025 відділом пробації до ВЧ НОМЕР_1 направлено копію вироку Бабушкінського районного суду стосовно ОСОБА_7 для подальшого виконання згідно чинного законодавства. Однак, 18.07.2025 з ВЧ НОМЕР_1 надійшло повідомлення та витяг із наказу стосовно ОСОБА_7 про те що, він 15.05.2025 самовільно залишив військову частину. Вжитими першочерговими заходами з виявлення засудженої особи, встановити місцезнаходження ОСОБА_7 не виявилося можливим. Відділом пробації 28.08.2025 до відділу поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області (далі - відділ поліції № 1) направлено подання та матеріали для проведення подальших розшукових заходів. Постановою відділу поліції № 1 від 30.12.2025 ОСОБА_7 оголошено у розшук ( оперативно- розшукова справа № 86125017). За час перебування на обліку відділу пробації ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності не притягувався. Згідно з вимогою УІТ в Дніпропетровській області засуджений ОСОБА_7 станом на 15.12.2025 до кримінальної відповідальності не притягувався. Таким чином, засуджений ОСОБА_7 , обов'язки, покладені судом, не виконує, вжитими заходами встановити його місцезнаходження не виявилось можливим. Зазначене фактично унеможливлює проведення працівниками відділу пробації соціально-виховної роботи з засудженим. Згідно з ч. 3 ст. 164 КВК України звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу. Відповідно до ч. 1 ст. 166 Кримінально - виконавчого кодексу України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Систематичним невиконанням покладених на засудженого обов'язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов'язків без поважних причин. Аналіз положень Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.01. 2019 № 272/5, зокрема глави 2 розділу IX, пунктів 1 - 3 розділу XI цього Порядку, дає змогу дійти висновку, що перебування засудженого в розшуку свідчить про невиконання ним одного або кількох обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 166 КВК України, ч. 2 ст. 78 КК України, ст. 537, ст. 539 КПК України орган з питань пробації вважає за доцільне направити матеріали стосовно громадянина ОСОБА_7 для розгляду у судовому засіданні питання про скасування засудженому випробувального терміну та направлення його в місця позбавлення волі строком на 5 років для відбування покарання, призначеного вироком Бабушкінського районного суду від 22.02.2024.
Представник органу з питань пробації ОСОБА_4 і прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали подання та просять його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_7 , який був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду подання, на неодноразові виклики до суду не прибув, про поважні причини неявки суд не повідомив, ухвала про привід останнього підрозділом поліції не виконана, через його відсутність за місцем проживання.
Діючим законодавством закріплено загальне положення, згідно з яким особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
У Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Наслідки подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на подачу скарги передбачені в ст. 35 Конвенції, і полягають у визнанні такої скарги неприйнятною.
Під час судового провадження, засуджені особи з метою безпідставного отримання необхідного їм рішення суду, затягування процесу або для інших недобросовісних цілей використовують належні їм процесуальні права всупереч з їх дійсним призначенням. Дане явище виступає чинником, що дестабілізує правосуддя і створює серйозні перешкоди для ефективного вирішення справи.
Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.
Поведінка ОСОБА_7 , який свідомо ухиляється від участі в розгляді подання, є очевидним зловживанням своїми процесуальними правами.
Враховуючи вимоги частин 3-4 ст. 539 КПК України, відповідно до положень яких встановлено, що прокурор, засуджений та його захисник і законний представник викликаються у судове засідання, а неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце і час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття, суд вважає за можливе здійснити розгляд подання за відсутності ОСОБА_7 .
Вирішуючи подання суд виходить з наступного.
Вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2024 року, який набрав законної сили 26 березня 2024 року, ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 289 КК України засуджений до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки. Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на ОСОБА_7 покладені обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи,.
Вирок був спрямований на виконання до Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області і 29 квітня 2024 надійшов на виконання до органу пробації.
08 травня 2024 року ОСОБА_7 прибув до Амур-Нижньодніпровського районного відділу з питань пробації, де був ознайомлена з порядком та умовами відбування іспитового строку та обов'язками покладеними на нього судом. Засудженому під підпис були роз'яснені умови відбування покарання з випробуванням, наслідки невиконання обов'язків покладених на нього судом, порушення громадського порядку.
Також, ОСОБА_7 в той же день під підпис був ознайомлений з постановою від 08 травня 2024 року про встановлення днів явки на реєстрацію, якими за постановою є друга та четверта середа кожного місяця.
23 квітня 2025 року ОСОБА_7 не з'явився на реєстрацію. Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22 травня 2025 року ОСОБА_7 призвано на військову службу за загальною мобілізацією. За повідомленням ВЧ НОМЕР_1 від 18 липня 2025 року, ОСОБА_7 15 травня 2025 року самовільно залишив військову частину. Постановою відділу поліції № 1 від 30 грудня 2025 року ОСОБА_7 оголошено у розшук (оперативно-розшукова справа № 86125017).
Згідно з ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
За приписами ч. 2 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про направлення звільненого від відбування покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Підставами звернення до суду з поданням про направлення звільненого від відбування покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком суду, є:
а) невиконання засудженим протягом іспитового строку покладених на нього судом обов'язків;
б) систематичне вчинення правопорушень (трьох і більше), що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення (ч. 2 ст. 78 КК, ч. 2 ст. 166 КВК).
Невиконанням обов'язків вважається, якщо засуджений не виконав хоча б один з обов'язків, які було покладено на нього судом (ч. 3 ст. 166 КВК).
На ОСОБА_7 вироком суду згідно вимог ст. 76 КК України було покладено обов'язки, зокрема і періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Той факт, що ОСОБА_7 порушує умови звільнення від відбування покарання з випробуванням, не з'являється на реєстрацію, поза всяким розумним сумнівом доводять, що обвинувачений свідомо не виконує обов'язки, покладені на нього судом, що було обов'язковою умовою звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням.
За наведених обставин, з урахуванням того, що ОСОБА_7 є особою, раніше судимою за вчинення умисного злочину, систематично не виконує покладені на нього судом обов'язки, виправлення останнього можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, оскільки ОСОБА_7 свідомо не бажає ставати на шлях виправлення.
З огляду на викладене, подання органу пробації є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України,
Подання начальника Амур-Нижньодніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області капітана внутрішньої служби ОСОБА_5 про скасування ОСОБА_6 звільнення від призначеного вироком суду покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання - задовольнити.
Скасувати ОСОБА_6 звільнення від призначеного вироком суду покарання з випробуванням і направити його для відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, призначеного вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого2024 року.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обраховувати з часу приведення вироку до виконання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:
19.03.2026