Справа № 199/1475/26
(1-кп/199/552/26)
20.03.2026 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду кримінальне провадження № 12026042220000040 відносно ОСОБА_2 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_2 ,
Прокурор ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 на 60 днів, оскільки наявні ризики, передбачені п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.
Дане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому, у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; ч. 5 ст. 407 КК України, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є всі підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду. Крім того, знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, обвинувачений, володіючи відомостями щодо свідків сторони обвинувачення, які не допитані, може вплинути на них з метою відмови від дачі показів чи зміни показів. Також, на думку прокурора, враховуючи відомості про суть обвинувачення, існує ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_5 не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що є всі підстави для задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Так, відповідно до змісту обвинувального акта ОСОБА_2 обвинувачується у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану; таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Враховуючи обсяг пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 , у разі визнання останнього винуватим у вищевказаних кримінальних правопорушеннях, обвинувачений, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, що, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Обвинувачений ОСОБА_2 , володіючи відомостями щодо осіб свідків, які не допитані, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів чи відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який не має міцних соціальних зв'язків, не має офіційного працевлаштування та офіційно-підтвердженого джерела доходу, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який, проходячи військову службу, попри умови воєнного стану, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, є підтвердженим ризик, передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість обвинуваченим вчинити інше кримінальне правопорушення.
При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_2 під вартою будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.
При цьому, суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров'я обвинуваченого, відомості про його соціальні зв'язки, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, вважає, що вказані відомості про особу ОСОБА_2 в сукупності із обсягом пред'явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, дають підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи на цей час не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу не вбачається.
На підставі ч. 4 ст. 182, п. 2) ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_2 , майнового стану обвинуваченого та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в разі внесення якої з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти він буде зобов'язаний виконувати покладені на нього ухвалою суду обов'язки.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 199, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 .
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 18.05.2026 включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення обвинуваченого з-під варти під заставу, покласти на нього обов'язки:
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- утримуватись від спілкування зі свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 18.05.2026 включно.
Попередити обвинуваченого, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Вручити копію ухвали учасникам судового провадження та направити її для виконання начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, захисником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя: ОСОБА_1