іменем України
20 березня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 377/301/25
Головуючий у першій інстанції - Кравчук М. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/357/26
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Скрипка А.А., Шарапова О.Л.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк»
Відповідач: ОСОБА_1
Особа, яка подала апеляційну скаргу: Акціонерне товариство «Універсал Банк»
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя Кравчук М.В.), ухвалене у с-ще Ріпки, -
У квітні 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04 квітня 2019 року у розмірі 80 685,64 грн та понесені судові витрати.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 квітня 2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг щодо відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 , яка разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить договір про надання банківських послуг. На підставі цієї заяви відповідачці відкрито рахунок в АТ «Універсал Банк» та видано кредитну картку «monobank». У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов'язань щодо своєчасного погашення кредиту станом на 08 січня 2025 року утворилася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 80 685,64 грн
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів належними та допустимими доказами погодження відповідачкою тих умов кредитування, на які він посилався як на підставу позову. Суд зазначив, що додані до позову Умови і правила обслуговування та витяг з Тарифів не містять підпису відповідачки, а матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими документами вона ознайомилася та погодилася під час підписання анкети-заяви. Крім того, суд установив, що з наданого банком розрахунку заборгованості вбачається включення до суми тіла кредиту процентів, тоді як після їх виключення заборгованість, яка могла б бути стягнута з відповідачки, відсутня.
В апеляційній скарзі АТ «Універсал банк» просить скасувати вказане рішення суду і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував особливостей дистанційного укладення договору в межах проєкту monobank та дійшов помилкового висновку про недоведеність ознайомлення відповідачки з Умовами і правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. Банк зазначає, що вказані документи були надані відповідачці через мобільний додаток, а підписання анкети-заяви підтверджує її приєднання до умов договору. Також особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що відповідачка в анкеті-заяві підтвердила визнання електронного підпису аналогом власноручного підпису, а тому договір між сторонами укладено у передбачений законом спосіб. Крім того, банк вважає, що наданий ним розрахунок заборгованості є належним доказом, а відповідачкою не подано доказів на його спростування.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідачка зазначає , що анкета-заява від 04 квітня 2019 року не містить істотних умов кредитного договору, а додані банком Умови і правила обслуговування, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту не підтверджують погодження відповідачкою тих умов кредитування, на які посилається позивач. ОСОБА_1 також вказує, що банк не довів чинність Умов і Тарифів в тій редакції, які додано до позову, а посилання на можливість ознайомлення з ними через сайт чи мобільний додаток не підтверджує належного погодження істотних умов договору. Крім того, відповідачка зазначає, що з огляду на внесення нею коштів у загальній сумі 171 664,83 грн підстав для стягнення заявленої банком суми немає, оскільки вона фактично включає непогоджені проценти.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції.
По справі встановлено, що 04 квітня 2019 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву, в якій відповідачка просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов (а.с. 25).
Відповідно до пункту 2 анкети-заяви, проставленням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою, ОСОБА_1 погодилась з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі договір), укладення якого підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Підписанням цього Договору вона підтвердила, що ознайомлена з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім цього, беззастережно погодилась з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодилась з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомлятиме її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. (п. 3 анкети-заяви)
Згідно з пунктом 6 анкети-заяви відповідач просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операції за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку.
Вона засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 039О4DFВ0826F8С8В025С726С81АА275D01659Е2F916652А03842С580В69F1FАСВ, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.
Також визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису.
Визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у томі числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису.
Довідкою про наявність рахунку від 08.01.2025 року АТ «Універсал Банк» підтверджує видачу ОСОБА_1 картки « Чорна» за № НОМЕР_2 та відкриття банком для її обслуговування рахунку за № НОМЕР_3 , строком дії до серпня 2024 року.( а.с.23)
Відповідно до довідки від 08.01.2025 року АТ «Універсал Банк» повідомляє про розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 04.04.2019 року за карткою № НОМЕР_2 станом на 08.01.2025 року: з 04.04.2019 року кредитний ліміт становив 20000 грн; з 09.09.2019 року - 30000 грн; з 11.12.2019 року - 40000 грн; з 14.06.2020 року - 60000 грн; з 12.03.2021 року - 70000 грн. ( а.с.24)
До позову АТ «Універсал Банк» додано:
- розрахунок заборгованості за договором № б/н від 04.04.2019, укладеним між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 008.01.25 (а.с. 10-16);
- Умови і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Мonobank), затверджені протоколом №46 від 24.11.2021, що набули чинності з 27.11.2021 (а.с. 26-39);
- паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank| (а.с. 35-37).
- таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача . (а.с. 37 зворот)
Жоден із перелічених документів не містить підпису чи електронного підпису ОСОБА_1 .
Із виписки по особовому рахунку з НОМЕР_4 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 у банку відкрито рахунки №073220010000026208303033601 остання користувалась кредитними коштами, а саме: поповнювала мобільний рахунок, розраховувалась у магазинах, аптеках, у закладах харчування, знімала кошти,оплачувалв комунальні платежі, здійснювала погашення кредитної заборгованості. (а.с. 18-24).
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України.
Відповідно до ст. 12 Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р. № 675-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 675), Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону № 675 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Звертаючись до суду з позовом Банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 80685,64 грн. Разом з тим, як вбачається із виписки про рух коштів на рахунку ОСОБА_1 та розрахунку, вказана заборгованість складається також із нарахованих банком відсотків за користування кредитом та страхових платежів. Між тим, доказів про узгодження умов надання коштів позивач не надав.
На підтвердження заявлених вимог позивач надав до суду Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Мonobank) від 24.11.2021, що набули чинності з 27.11.2021, які не містять підпису чи електронного підпису відповідача та не могли діяти станом на момент укладення кредитного договору від 04.04.2019 року.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), у постанові Верховного Суду від 16 липня 2024 року в справі № 686/9664/21 (провадження № 61-13455ск23).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) вказано, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Отже, не заслуговують на увагу доводи банку про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частиною спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.
Сама по собі підписана анкета-заява, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Анкета-заява взагалі не містить визначення домовленості сторін про розмір відсотків, їх види, умови та періоди їх нарахування тощо, при цьому із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем при обрахунку заборгованості застосовано у різні періоди різні види процентної ставки (поточна, прострочена) у розмірі: 38,4%, 76,8%, 37,2%, 19,2%.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10.11.2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) визначено, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних відносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.
Отже, з огляду на те, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, саме на банк покладається обов'язок дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» при укладенні правочину з певним обмеженням дії принципу свободи цивільного договору зі сторони кредитора.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правильно виснував про те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила обслуговування фізичних осіб, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір та сплату процентів, відповідальність за прострочення грошового зобов'язання, надані банком «Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Мonobank)» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Єдиним документом, з наданих позивачем до суду, який містить підпис відповідача, є заява-анкета про надання банківських послуг від 04.04.20219 року, в якій взагалі не згадується про обов'язок відповідача сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.
Суд вірно констатував, що належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами, які позивач вказав у розрахунку як складову заборгованості за тілом кредиту, останнім до суду не надано.
Районний суд, проаналізувавши залишок простроченої заборгованості відповідача за кредитом, підтверджений випискою по рахунку ОСОБА_1 та самостійно визначений позивачем у розрахунку, дійшов правильного висновку про те, що тіло кредиту було збільшено за рахунок списання відсотків на загальну суму 96881.77 та на сплату страхових платежів на суму 4322.74 грн та оскільки розмір стягнутих з останнього процентів перевищує розмір простроченої заборгованості ( 80685.64 грн), обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк».
Доводи апеляційної скарги про те, що умови і правила, крім тих, що надавалися та були отримані відповідачем у мобільному додатку, перебувають у загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та, в розумінні ст. 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку та умов кредитування, прав і обов'язків сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору, колегія суддів відхиляє, з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем, в тому числі у електронному вигляді, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Мonobank), тарифів, таблиці обчислення вартості кредиту і паспорту споживчого кредиту та відповідно їх підписання. У суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог умовами і правилами було ознайомлено відповідачку.
Як зазначалось вище, оферта має бути акцептована належним чином, тобто друга сторона має здійснити певні дії, що чітко демонструють намір та засвідчують бажання акцептанта укласти договір на запропонованих умовах. Безпосереднє підписання договору є належним акцептом та, зокрема, забезпечує чітке розуміння, що обидві сторони ознайомились, прийняли та дійсно згодні з усіма умовами.
У зв'язку з чим, не заслуговують на увагу також посилання заявника на те, що умови опубліковані на офіційному сайті банку та публічно доступні для ознайомлення за посиланням htths://www.monobank.ua/terms, що включають тарифи, паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank.
Посилання позивача на те, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а умови і правила, які включають тарифи, були надані відповідачу саме через мобільний додаток а такі правила є загальнодоступними на сайті банку, то ОСОБА_1 була ознайомлена саме з умовами, які діяли на дату підписання анкети-заяви, без надання відповідних доказів, не може бути прийнято до уваги, оскільки будь-яка дія користувача додатком фіксується у відповідній програмі та в подальшому оброблюється спеціалістами банку. При цьому, відсутність вказаних доказів, які позивач мав можливість та був зобов'язаний в силу ст. 81 ЦПК України подати суду, позбавляє суд можливості встановити стверджувані позивачем факти ознайомлення із умовами надання кредитних послуг та їх підписання.
Твердження про те, що посилання суду на недоведеність з боку банку, що саме ці умови і правила розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними суд вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію», зводяться до невірного тлумачення норм чинного законодавства та на правильність висновків суду не впливають.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» про те, що на підтвердження погашення та виникнення заборгованості за кредитом банком було надано розрахунок заборгованості, оскільки, як вже було зазначено вище, банком не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність нарахування та стягнення з відповідача відсотків.
Виходячи з викладеного вище, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів уважає, що рішення районного суду підлягає залишенню без змін, оскільки воно ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять підстав для його скасування.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуюча: Судді: