Справа №587/5570/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гончаренко Л. М.
Номер провадження 33/816/1046/26 Суддя-доповідач Колодяжний А. О.
Категорія 130 КУпАП
20 березня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Колодяжний А. О., з участю секретаря судового засідання Сіденко К.Л., захисника Полянчука В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Полянчука Владислава Богдановича на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 17 лютого 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, -
установив:
Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 17 лютого 2026 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з цією постановою ОСОБА_1 23 листопада 2025 року о 23 год 25 хв. на 296 км дороги Н-07 «Київ-Суми-Юнаківка» в Сумському районі керував транспортним засобом Volkswagen Transporter д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 та в медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 17 лютого 2026 року та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказує на те, що суддя суду першої інстанції грубо порушив норми права, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки. Зокрема зазначає, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог КУпАП, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, на момент зупинки перебував на службі та виконував обов'язки військової служби, діяв у стані крайньої необхідності. З огляду на це вважає недійсною процедуру огляду його підзахисного, а отримані в результаті такого огляду докази недопустимими. Також вказує на те, що долучені до матеріалів справи відеозаписи не є безперервними, не містять факту руху транспортного засобу та керування ним саме ОСОБА_1 . Окрім цього зазначає, що безпосередньо працівники поліції не зупиняли транспортний засіб, а тому їх вимога про проходження огляду на стан сп'яніння є незаконною. Разом з цим вказує на те, що ОСОБА_1 на даний час є діючим військовослужбовцем, зарекомендував себе виключно з позитивного боку, приймав участь в АТО, наявність посвідчення водія є необхідним для продовження виконання обов'язків, а тому просить застосувати до ОСОБА_1 аналогію закону (стаття 69 КК) та не позбавляти його права керування транспортним засобом.
До апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, однак він був представлений своїм захисником - адвокатом Полянчуком В.Б.
Вислухавши доводи захисника Полянчука В.Б., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521825 24 листопада 2025 року, місцевий суд дійшов правильного висновку, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і, окрім протоколу, об'єктивно, підтверджується наступними доказами.
Письмовими поясненнями ОСОБА_2 , з яких убачається, що на блокпосту на дорозі Суми-Ромни був зупинений автомобіль, водій якого перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, дезорієнтації, у зв'язку із цим був викликаний наряд патрульної поліції. Сторона захисту ні у місцевому суді, ні в апеляційному суді не піднімала питання про допит у суді ОСОБА_2 .
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням спеціального технічного засобу, де зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу.
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у лікарні.
Відеозаписами події правопорушення з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані обставини встановлення особи водія ОСОБА_1 , виявлення ознак алкогольного сп'яніння, відмови останнього від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, складення протоколу та ознайомлення з його змістом останнього.
Відеозаписами з бодікамер працівників Сумського районного управління поліції, які несли службу на блокпості, на яких зафіксовані обставини зупинки транспортного засобу Volkswagen Transporter д.н. НОМЕР_1 та виклику патрульної поліції.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність в матеріалах справи доказів керування його підзахисним транспортним засобом є безпідставними, оскільки відеозаписами з бодікамер поліцейських, які несли службу на блокпосту та камери технічного засобу працівника поліції, зафіксовано, як транспортний засіб Volkswagen Transporter д.н. НОМЕР_1 перебуває на території цього блокпосту в працюючому стані, за кермом якого знаходиться чоловік, після прибуття поліцейських патрульної поліції було встановлено особу водія, яким виявився ОСОБА_1 .
Аналіз зазначених доказів дозволяє зробити однозначний і безсумнівний висновок, про те, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 , а не будь-яка інша особа.
Що стосується доводів захисника про те, що огляд ОСОБА_1 мав бути проведений співробітниками ВСП відповідно вимог статті 266-1 КУпАП, то такі не підлягають задоволенню.
У відповідності до частини першої статті 15 КУпАП, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
З доданого до протоколу відеозапису убачається, що ОСОБА_1 , будучи у цивільному одязі, 23 листопада 2025 року був зупинений на блок посту при виїзді з м. Суми, поза межами території будь-якої військової частини, при цьому будь-яких документів про те, що на час зупинки він виконував обов'язки військової служби або невідкладне бойове завдання не надано та з пояснень останнього таких не убачається. Надана у суді апеляційної інстанції довідка (додаток 6) носить загальний характер і не доводить тієї обставини, що ОСОБА_1 у цивільному одязі, на автомобілі з цивільними номерними знаками саме 23 листопада 2025 року о 23 год. 25 хв. виконував військовий наказ чи якесь бойове завдання.
Отже, як водій транспортного засобу ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП і його огляд на стан алкогольного сп'яніння мав проводитись за правилами, передбаченими статтею 266 КУпАП, працівниками Національної поліції.
У той же час, стаття 266-1 КУпАП регулює порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, визначених главою 13 Б КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє доводи захисника щодо стану крайньої необхідності, оскільки встановлені місцевим судом обставини не свідчать про вчинення адміністративного правопорушення безпосередньо в умовах бойового зіткнення або з метою негайної відсічі збройної агресії. Керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова від проходження від огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, в даній конкретній ситуації не перебуває у причинному зв'язку із захистом України.
Не може взяти до уваги апеляційний суд і доводи захисника про застосування при накладенні стягнення положень статті 69 КК за аналогією закону, оскільки застосування норм матеріального права за аналогією не передбачено КУпАП і положеннями цього Кодексу врегульовано питання індивідуалізації стягнення. Крім того, захисник не навів визначених у статті 34 КУпАП або ж у статті 66 КК України пом'якшуючих обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості правопорушення.
Інші посилання апелянта у апеляційній скарзі, не мають вирішального значення, адже це все не звільняє ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП і не свідчить про його невинуватість та не вказує на порушення процедури проведення огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, у ході розгляду справи не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які дають підстави для скасування або зміни оскарженої постанови, а тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 17 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Полянчука Владислава Богдановича на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А. О. Колодяжний