Справа №583/6313/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сидоренко Р. В.
Номер провадження 33/816/157/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
23 січня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми, у режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М. на постанову судді Охтирського районного суду Сумської області від 31 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 15 грудня 2024 року близько 19 год. 12 хв. в м. Охтирка на вул. Армійській, 115, керував транспортним засобом марки Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння зіниць очей, від продуву газоаналізатора алкотестера 6820 «Драгер» та проходження медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Собина П.М. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді Охтирського районного суду Сумської області від 31 січня 2025 року скасувати, постановити нове рішення, яким провадження у справі закрити, за відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог, захисник посилається на те, що незаконність оскаржуваної постанови полягає в тому, що при її прийнятті суддею не було враховано, що зібраними у справ доказами взагалі не підтверджено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а допитані в ході судового розгляду свідки, підтвердили факт керування транспортним засобом дружиною останнього - ОСОБА_2 , яка приїхала за своїм чоловіком на автомобілі, забрала його, а коли їй зателефонувала донька, не впоралася з керуванням та з'їхала в кювет. ОСОБА_1 персів на місце водія і продовжив сидіти в автомобілі та пробувати викликати когось, хто допоможе витягти автомобіль з кювету.
При цьому, захисник вказує, що він наполягав допитати у судовому засіданні особу, яка викликала поліцію, щоб встановити факт керування даним автомобілем ОСОБА_1 , але суд відмовив у задоволенні цього клопотання, пославшись на те, що даний свідок нічого не повідомить, так як автомобіль вже був в кюветі.
Також, як зазначає апелянт, у протоколі вказано, що керував ОСОБА_1 транспортним засобом за адресою: м. Охтирка, вул. Армійська, 115, а саме це будинок біля Художньої школи, однак, події, які зафіксовані ні бодікамеру поліцейських вказують зовсім на інше місце розташування автомобіля, а саме, за межами м. Охтирка і автомобіль поліцейських прямує по об'їзній дорозі, де відсутня вулиця, що суддею суду першої інстанції враховано не було.
Крім того, захисник посилається і на те, що в оскаржуваній постанові суддею зазначено, що оглянутим відеозаписами записом з бодікамери поліцейського підтверджується категорична відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці та у медичному закладі, та що останній, перебуваючи на водійському сидіння із явними ознаками алкогольного сп'яніння, на запитання поліцейських визнав ту обставину, що саме він, керуючи автомобілем, з'їхав на узбіччя дороги, однак в подальшому, усвідомивши факт притягнення його до адміністративної відповідальності, почав заперечувати дану обставину. Ці дані, фактично, є недостовірними, оскільки поліцейський спочатку запитав «приїхали», на що ОСОБА_1 відповів «та бува», після цього поліцейський запитав «чи є посвідчення водія», на що ОСОБА_1 відповів що «є,» після цього поліцейський попрохав його надати посвідчення водія та запитав «чому з'їхали на узбіччя», а останній повідомив що «зателефонувала дружина». Потім поліцейський запитав «чий автомобіль», ОСОБА_1 відповів «дружини», а пізніше запитав, чи сам ОСОБА_1 був в автомобілі і в цей час задзвонив телефон у поліцейського і на останнє питання відповіді отримано не було. Потім ОСОБА_1 запропонували підійти для складення протоколу за створення аварійної ситуації, а у подальшому запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 повідомив, що він не їхав, на що йому поліцейський зауважив, що мов би сам ОСОБА_1 повідомив, що їхав на автомобілі, однак відеозаписом це не підтверджено.
Також, апелянт наголошує, що судом не було надано оцінку тим обставинам, що в кінці останнього відеозапису поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про складення на нього постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а до справи додано адміністративний протокол за дану дату та час, що свідчить про фальсифікацію матеріалів адміністративного провадження.
Про призначення вказаної справи до апеляційного розгляду особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був сповіщений належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, однак до суду для участі у судовому засіданні у визначений час та день не з'явився, клопотань про відкладення судового розгляду на іншу дату не надсилав, проте, присутній у судовому засіданні захисник Собини П.М. не заперечував щодо здійснення апеляційного розгляду у відсутність його підзахисного.
А тому, доповівши зміст оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собину П.М. на підтримку апеляційних доводів та вимог, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнавав та пояснював, що того вечора він зустрівся з друзями, щоб пом'янути померлого. Оскільки він вжив спирте, а на місце приїхав на авто, то зателефонував дружині, щоб вона забрала його та перегнала автомобіль додому. Зазначав, що керувала автомобілем дружина, не впоралась із управлінням, з'їхала на узбіччя та пошкодила автомобіль. Через це вони посварились, дружина викликала таксі та поїхала додому, а він залишився на місці. Згодом брат дружини домовився із чоловіком, який відбуксирував трактором автомобіль до місця стоянки.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Собина П.М. у судовому засіданні вказував на невинуватість його підзахисного з посилання на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження того, що останній керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі.
Крім того, у судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_2 , яка підтвердили версію свого чоловіка - ОСОБА_1 про те, що саме вона керувала автомобілем, не впоралась із керуванням та з'їхала на узбіччя дороги. Вказувала, що її брат - ОСОБА_3 підтвердив, що домовлявся про буксирування автомобіля трактором від місця пригоди до місця стоянки.
Проте, незважаючи на такі пояснення свідка, захисника та ОСОБА_1 , факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №197216 від 15 грудня 2024 року, направлення водія на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, у якому також зафіксовані ознаки сп'яніння та вказано на те, що огляд не проводився та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складеного адміністративного матеріалу.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.
При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, на задоволення клопотання захисника, було проглянуто апеляційним судом безпосередньо у судовому засіданні.
Його даними, дійсно підтверджується те, що працівники поліції під'їхали до транспортного засобу, який стояв на узбіччі. З водійського сидіння вийшов чоловік, який за явними зовнішніми ознаками перебував у стані сильного сп'яніння, до якого поліцейський звернувся «Ярослав» та спитав «приїхали?», на що останній відповів «та бува». Поліцейський запитав у чоловіка, чи є у нього посвідчення водія, попросив його пред'явити та поцікавився, звідки він їде та як опинився на тому місці. Чоловік повідомив, що їде з похорон, з м. Охтирки, а опинився на узбіччі, тому що зателефонувала дитина. Працівники поліції встановили особу водія, ним виявився ОСОБА_1 , від останнього дізнались, що вказаний автомобіль належить його дружині, попросили надати документи на транспортний засіб, в тому числі і страховий поліс. При цьому, поліцейський дійсно намагався дізнатись, чи був ОСОБА_1 в автомобілі сам, чи з кимось, однак, відповіді не отримав, на його телефон надійшов дзвінок. ОСОБА_1 весь час перебував в автомобілі, перекладав якісь речі, намагався щось знайти та просив у працівників поліції допомоги, не вказуючи, в чому саме йому треба допомогти. Після цього, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер 6820 чи у медичному закладі, на що останній повідомив, що проходить обстеження буде у лікарні і знову попросив допомогти йому. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що йому слід вийти з автомобіля, замкнути його і вони поїдуть до лікарні для проходження огляду, на що останній, у черговий раз попросив про якусь допомогу. Поліцейський поцікавився у ОСОБА_1 , яка йому потрібна допомога, на що останній нічого не відповів і залишився стояти біля автомобіля. У подальшому, поліцейський повторно попросив ОСОБА_1 надати для огляду страховий поліс, на що останній повідомив, що цього документу у нього немає. Потім, на запитання ОСОБА_1 поліцейський відповів, що на місце вони приїхали тому, що на лінію 102 надійшов виклик про ДТП, що водій не впорався з керуванням та з'їхав у кювет. ОСОБА_1 почав пред'являти претензії поліцейським, питав, що він їм винен, намагався розчистити колесо автомобіля від снігу. Працівник поліції уточнив у ОСОБА_1 , чи потрапив він у ДТП, чи просто застряг у снігу, на що останній повідомив, що застряг, коли з'їхав на узбіччя.
Поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд, на що останній відповів, що вони будуть відповідають за все, просив надати для огляду службове посвідчення, намагався зафіксувати пред'явлене посвідчення на відео, не реагував на заборону поліцейського це робити. Такі дії ОСОБА_1 були досить тривалими, і весь цей час він звинувачував поліцейських у якихось неправомірних діях, погрожував їм судом, і не відповідав на пропозицію пройти огляд на визначення стану сп'яніння. Через деякий час, на чергову пропозицію пройти огляд на місці з'їзду автомобіля з дороги чи у лікарні ОСОБА_1 відповів, що викликає адвоката, тримав у руках телефон, а дзвінок так і не здійснив, просив поліцейських все зробити «по-нормально», звинувачував одного з них у неправомірних діях, погодився їхати у лікарню, а потім сказав, що нікуди не поїде. Працівник поліції зауважив ОСОБА_1 , що у нього наявні ознаки сп'яніння, перелічив їх, і у черговий раз запропонував пройти огляд на стан сп'яніння у встановлений законом спосіб як особі, яка керувала транспортним засобом, на що останній відповів, що вони його «наказали» та що він не за кермом не був. Подальша поведінка ОСОБА_1 була неадекватною, він звинувачував поліцейських у незаконній його зупинці, стверджував, що за не їхав, застосовував при цьому нецензурну лайку, погрожував, ображав, що було, також, досить тривалим, і на чергову пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння відповів відмовою. Працівник поліції повідомив, що за таких обставин, він складає протокол за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП у зв'язку з відсутністю страхового полісу. Поліцейським ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції, а на прохання останнього витягти автомобіль на дорогу, щоб він поїхав додому повідомлено, що подальший рух йому заборонено і для цього потрібно викликати евакуатор та тверезого водія.
Після того, як поліцейські повідомили про складання адміністративного матеріалу, ОСОБА_1 повідомив, що за кермом був його водій, який заїхав у кювет і втік з місця події, та що його незаконно притягують до відповідальності.
У подальшому, ОСОБА_1 було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, зміст складеного відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повідомлено час, день та місце розгляду справи. Від підписання вказаного протоколу ОСОБА_1 відмовився, продовжив ображати поліцейських та неадекватно себе поводити. Працівник поліції оголосив ОСОБА_1 зміст постанови, яка була складена відносно нього за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме, за відсутність страхового полісу, і на цьому, відеозапис було завершено.
З огляду на дані вказаного відеозапису, апеляційний суд вважає доведеним факт керування саме ОСОБА_1 , а не іншою особою, автомобілем Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_1 , який працівники поліції, після реагування на виклик, що надійшов на лінію 102, виявили на узбіччі дороги в м. Охтирка на вул. Армійській, 115.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що за весь час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 жодного разу не повідомив, що автомобілем керувала його дружина, яка уїхала на таксі з місця, тому що вони посварились через те, що вона заїхала у кювет, ці обставини свого підтвердження не знайшли, а тому, доводи захисника в цій частині є надуманими та безпідставними.
Що стосується адреси, зазначеної у протоколі, то апеляційний суд зауважує, що на вказаному відеозаписі зафіксовано, як працівник поліції у телефонному режимі з'ясовує чітку адресу та просить повідомити номер останнього будинку, який знаходиться поруч з місцем, де виявлено транспортний засіб, на що отримає відповідь, що номер будинку 115, а вулиця Армійська, а тому, доводи захисника з приводу того, що адреса, зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення є невірною, є такими, що не заслуговують на увагу.
Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було.
Що стосується заявлених під час апеляційного розгляду клопотань захисника щодо виклику в судове засідання для допиту працівників поліції, особу, яка здійснила повідомлення на службу 102 ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , то у їх задоволенні було відмовлено, з огляду на наступне.
Так, даними рапорту, який міститься в матеріалах справи (а.п.5) підтверджується те, що телефонуючи на лінію 102 о 19 год. 05 хв. 15 грудня 2024 року ОСОБА_4 повідомив лише те, що за адресою: район м. Охтирка, вулиці немає, біля «Земснаряду» авто злетіло в кювет. Шкода НОМЕР_1 , водій перебуває за кермом (спить). Зазначеною ОСОБА_4 інформацією підтверджується те, що за кермом вказаного автомобіля був чоловік, який заснув, а не жінка, та що в автомобілі інші особи були відсутні.
З огляду на те, що всі обставини, які побачив ОСОБА_4 , були ним повідомлені поліції та відображені у вказаному рапорті, викликати вказану особу для допиту в якості свідка необхідності немає.
Що стосується свідка ОСОБА_2 , то зазначена особа була допитана в якості свідка під час розгляду справи в суді першої інстанції, і її поясненням суддею була надана правова оцінка, з зазначенням того, що вона є зацікавленою особою у результаті розгляду адміністративного матеріалу, а пояснення останньої про те, що її чоловік - ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля на момент події, визнано такими, що не відповідають дійсності та спрямовані на його ухилення від відповідальності за скоєне правопорушення, з чим апеляційний суд погоджується в повному обсязі.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що вказаний свідок пояснювала, що її брат ОСОБА_3 підтвердив, що домовлявся про буксирування автомобіля трактором від місця пригоди до місця стоянки, отже, очевидцем подій останній не був і у його допиті під час апеляційного розгляду потреби, також, немає, а з огляду на те, що у даній справі достатньо доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення «поза розумним сумнівом», викликати для допиту до апеляційного суду в якості свідків працівників поліції, необхідність, також відсутня.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що на відеозаписі, який було здійснено працівниками поліції, відображені з самого початку і до завершення всі події, за яких відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, за його відмову, як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, правомірність якого, як і визнання останнього винним, апелянтом спростовано не було.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення про наявність в діях ОСОБА_1 за вказаною статтею було постановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічно та об'єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і підстав, за яких оскаржувана постанова підлягала б до скасування, про що просить апелянт у поданій апеляційній скарзі, під час її апеляційного перегляду, не встановлено.
За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає постанову судді законною, обґрунтованою та вмотивованою, не вбачає підстав для її скасування, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294,295 КУпАП України, апеляційний суд
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.