Номер провадження: 11-сс/813/163/26
Справа № 947/42824/25 1-кс/947/18391/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
25.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.12.2025 року про арешт майна в кримінальному провадженні №42025160000000026 від 12.02.2025 року,
встановив:
оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №42025160000000026 від 12.02.2025 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, та накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, вилучене 27.11.2025 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 - у житловому будинку із прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
-мобільний телефон «іPhone 14 Pro Max» у корпусі фіолетового кольору з прозорим чохлом (без відомостей паролю розблокування);
-лист директора ТОВ «Селена-ЛТД» №17-12-1 від 17.12.2021 року на 1 арк.;
-лист директора ТОВ «Селена-ЛТД» №18-12-1 від 18.12.2021 року на 1 арк.;
-печатка ТОВ «Селена-ЛТД», ідент. код 30533102;
-аркуш паперу формату А4 з відтиском печатки ТОВ «Селена-ЛТД», які зроблені в ході обшуку.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на наявність правових підстав для застосування арешту майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник володільця майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна та повернути вилучене майно ОСОБА_7 .
В обґрунтування вимог представник посилається на такі доводи:
-слідчим суддею не було враховано порушення гарантій адвокатської діяльності під час проведення обшуку та накладенні арешту на майно;
-під час обшуку співробітниками поліції всупереч ухвали про надання дозволу на обшук було вилучено особистий телефон ОСОБА_7 «іPhone 14 Pro Max», незважаючи на відсутність дозволу в ухвалі на вилучення та тим самим порушено гарантії адвокатської діяльності - у вигляді неможливості розголошення адвокатської таємниці;
-відсутність підстав для арешту мобільного телефону та їх співмірність з порушенням гарантій адвокатської діяльності;
-до клопотання про арешт майна слідчим та прокурором не було долучено постанови про призначення відповідних експертиз;
-слідчим суддею не зазначено підставу арешту майна та обґрунтування його необхідності;
-слідчим суддею не враховано недоведеність стороною обвинувачення наявності ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, згідно якого завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження;
-у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.
До початку апеляційного розгляду представником володільця майна ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 подані доповнення до апеляційної скарги, в яких представник висловив аналогічні вимоги, долучив копію оскарженої ухвали та роздруківки з електронної пошти на підтвердження дати її отримання.
Іншими учасниками кримінального провадження ухвала слідчого судді оскаржена не була.
Володілець майна ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення не подавав. При цьому, його представник - адвокат ОСОБА_8 вказала, що володілець майна обізнаний про розгляд, однак не має можливості з'явитися у судове засідання, та вважала за можливе здійснювати розгляд за його відсутності.
За наведених обставин, відповідно до ч.4 ст.405, ст.422 КПК України (далі - КПК), апеляційний розгляд проведено за відсутності володільця майна - ОСОБА_7 .
Крім того, в умовах воєнного стану, колегія суддів вважає, що відсутня нагальна потреба очікувати на волевиявлення учасників судового розгляду бажання на прибуття до суду, оскільки це може становити загрозу для вказаних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача; вислухавши представника володільця майна - адвоката ОСОБА_8 , яка підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Вирішуючи питання про можливість розгляду апеляційної скарги, яка подана особою , яка відповідно до матеріалів кримінального провадження, не має процесуального статусу і не є стороною цього провадження, апеляційний суд виходить з наступного.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно зі ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає апеляційному оскарженню. При цьому, КПК не встановлено чіткого переліку осіб - суб'єктів права на апеляційне оскарження цієї ухвали, але п.10 ч.1 ст.393 КПК регламентовано, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених КПК.
Одним із учасників як кримінального, так і судового провадження є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт (п. 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК).
Статтею 64-2 КПК визначається зміст і процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Водночас, в останньому абзаці ч.7 ст.173 КПК передбачено, що треті особи мають право на захисника та право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.
За таких обставин, власник чи володілець майна, щодо якого вирішується питання про арешт, є особою прав, свобод та інтересів якої стосується судове рішення, а отже, належить до категорії «інші особи», які вправі подати апеляційну скаргу на рішення слідчого судді.
Згідно матеріалів судового провадження вбачається, що арешт накладено на майно, яке було виявлене та вилучене 27.11.2025 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, з урахуванням аналізу норм закону, закріплених у ст.41 Конституції України, ст.ст. 24, 64-2, 173, ч.1 ст.174, п.10 ч.1 ст.393 КПК, представник володільця майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 є особою, яка вправі звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно.
Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам закону, та її неможливо вважати законною та обґрунтованою, з огляду на таке.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого/прокурора та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
За змістом ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Статтею 171 КПК передбачені вимоги до клопотання про арешт майна та строки його подання.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.173 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.1 ст.98 КПК, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя не звернув уваги на невідповідність клопотання слідчого про накладення арешту на майно вимогам ст.171 КПК, не дотримався порядку розгляду клопотання про арешт майна, та ухвалив передчасне рішення, яке не можна вважати законним та обґрунтованим.
Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що ОВС СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025160000000026 від 12.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
Відповідно до клопотання слідчого, досудове розслідування розпочато за фактом ймовірного зловживання службовим становищем службовими особами Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, Класифікаційного товариства «Регістр судноплавства України», які за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Селена-ЛТД», ТОВ «ЮГВТОРМЕТГРУП» шляхом видачі завідомо недостовірних документів, сприяли постановці морського судна, непридатного для експлуатації та призначеного для зламу, на облік та подальшого незаконного вивезенню морського судна, під виглядом проведення ремонтних робіт, за межі митної території України з метою його подальшої утилізації на брухт, без сплати обов'язкових митних платежів до Державного бюджету, внаслідок чого державним інтересам заподіяно тяжкі наслідки.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 08.06.2021 року Державним університетом інфраструктури та технологій, проведено аукціон з продажу товару за кодом ДК 021:2015 14910000-3 (вторинна металева відновлена сировина) - судна, яке не придатне для прямого використання та експлуатації, а саме морське навчально-виробниче судно «Свята Ольга» ІМО 7212078, в якому брали участь наступні учасники: ТОВ «ЮГВТОРМЕТГРУП» (ЄДРПОУ 42505597), ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» (ЄДРПОУ 30533102), ТОВ «БАЛКЕР» (ЄДРПОУ 32508612) та ТОВ «ЕНЕРГОПРОМБУД» (ЄДРПОУ 38900726).
Переможцем аукціону стало ТОВ «ЮГВТОРМЕТГРУП» запропонувавши найбільшу ціну 14057005,00 грн.
У подальшому, не встановленими особами Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, у невстановлений досудовим розслідування спосіб, після проведення Класифікаційним товариством «Регістр судноплавства України» огляду судна, що непридатне для експлуатації (призначалось на злам), та видачі висновку про задовільний стан останнього, вказане судно зареєстровано на іншого учасника аукціону ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» (код ЄДРПОУ 30533102), при цьому перейменовано з «Свята Ольга» ІМО 7212078 на «ALEXANDR PECKS» МО 7212078.
Після реєстрації непридатного для експлуатації морського судна «ALEXANDER PECKS» (ІМО 7212078) в Державному судновому реєстрі України, судновласнику ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» видано відповідні свідоцтво про право власності на судно, серії AB №000757 від 04.10.2021 року, а також свідоцтво про право плавання під державним прапором України, серії СВ № 001200 від 04.10.2021 року.
Відповідно до підроблених документів, наданих ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» (код ЄДРПОУ 30533102) до митниці, морське судно «ALEXANDER PECKS» (ІМО 7212078) вивезено до Туреччини для здійснення ремонтних робіт у відповідності до умов контракту від 27.09.2021 року №12-09-В, укладеного між українським відправником ТОВ «СЕЛЕНА- ЛТД» (код ЄДРПОУ 30533102) з турецькою компанією «2Е Denizcilik Sanayi ve Ticaret A.S».
У якості підстави для переміщення транспортного засобу (судна) через митний кордон України, подано митну декларацію типу ЕК61АА (переробка за межами митної території) від 30.12.2021 року №UA500130/2021/221055 та наступні товаросупровідні документи: рахунок-проформа (інвойс) від 28.09.2021 року №Р-047201, коносамент №1, звіт про оцінку майна МНТЦ, «ТРАНССЕРВИС-1», контракт №12-09-В від 27.09.2021 року, свідоцтво про право власності на судно серії НОМЕР_1 , свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) серії НОМЕР_2 .
Крім того, під час митного оформлення директором ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» надано заяву про зобов'язання щодо виконання режиму переробки за межами митної території в строк до 30.04.2022 року.
Разом з цим, аналізом документів, поданих для митного оформлення судна «ALEXANDER PECKS» встановлено, що вартість ремонтних робіт у контракті від 27.09.2021 року №12-09-В та у додатку до контракту де наведена калькуляція, в основному самих послуг без врахування остаточної вартості витрачених матеріалів, визначена у сумі 353328 доларів США. Враховуючи, що фактурна вартість самого судна заявлена у сумі 600000 доларів США, оплата ремонтних робіт вартість яких складає більше 50% вартості судна, і при цьому може суттєво збільшитись в залежності від витрачених матеріалів, є економічно невиправданою.
У відповідь на запит української сторони чи надходило вказане судно на територію Туреччини, та чи очікувала його турецька компанія «2Е Denizcilik Sanayi ve Ticaret A.S» листом Генерального директорату з питань міжнародних угод та ЄС Міністерства торгівлі
Республіки Туреччина надано копії документів, а саме інвойс від 21.06.2021 року №2021044, коносамент від 31.12.2021 року №1 та митну декларацію від 28.01.2022 року №22351900ІМ00003838, що супроводжували операції ввезення судна «ALEXANDER PECKS» (MO 7212078) на територію Туреччини.
Відповідно до отриманого інвойсу від 21.06.2021 року №2021044 судно «ALEXANDER PECK» (ІМО 7212078) придбане турецькою компанією «BEREKET GEMI SOKUM ITH. IHR. TIC.LTD.STI» у компанії з Маршаллових островів «BEGEMOT MARITIME LTD».
За даними коносаменту від 21.12.2021 року №І з українського порту «Південний» судном «Horoz» від компанії відправника - «BEGEMOT MARITIME LTD» до порту призначення Aliaga на адресу компанії «BEREKET GEMI SOKUM ITH. IHR. TIC.LTD.STI» транспортувалось судно «ALEXANDER PECKS» для зламу на металобрухт.
Турецька компанія «2Е Denizcilik San. ve Tic. A.S» згадується в коносаменті лише як перевізник.
В турецькій імпортній митній декларації від 28.01.2022 року №223519001М0003838 відправлене з України навчальне морське судно «ALEXANDER PECKS» (ІМО 7212078) вагою брутто та нетто з 510000 кг та фактурною вартістю 1455000 дол. США класифіковано в товарній позиції «8908 00» - «судна та інші плавучі засоби, призначені на злам».
Таким чином, з метою вивезення металобрухту - морського судна «ALEXANDER PECKS» (ІМО 7212078, прапор України), в якості металобрухту, керівником ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» подано до митного оформлення митну декларацію та товаросупровідні документи, що містять неправдиві відомості, зокрема щодо вартості, коду товару, ваги, відправника та одержувача вказаного судна.
Станом на теперішній час, судно «ALEXANDR PECKS» ІМО 7212078 на територію України не повернуто, а утилізовано в Туреччині на брухт та реалізовано.
У зв'язку з викладеним, орган досудового розслідування вважає, що в діях посадових осіб Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» (код ЄДРПОУ 30533102), ТОВ «ЮГВТОРМЕТГРУП» (ЄДРПОУ 42505597) та інших невстановлених осіб, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
Співробітниками УСР в Одеській області ДСР НПУ в ході виконання доручення слідчого, проведеними оперативними заходами, а також аналізом отриманої в ході досудового розслідування інформації встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетна група осіб, до складу якої зокрема входить: ОСОБА_7 , який фактично проживає за адресою: Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, провулок Трублаїні 2, будинок 20.
Відповідно до отриманої органом досудового розслідування інформації, ОСОБА_7 ймовірно займався підготовкою документів, а також підшукав підконтрольних осіб, що виступили фіктивними директорами ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» (код ЄДРПОУ 30533102) та ТОВ «ЮГВТОРМЕТГРУП» (ЄДРПОУ 42505597) і прийняли участь в електронному аукціоні з продажу судна, подальшому оформленні документів в державних установах з метою вивезення морського судна «ALEXANDER PECKS» для утилізації на брухт.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.11.2025 року надано дозвіл про проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , а саме у житловому будинку, з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві спільної часткової власності належать ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знаряддя кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, зокрема речей та документів, які містять інформацію щодо вчинення злочину (справа №947/42824/25, провадження №1-кс/947/17444/25, а.с.100-103).
27.11.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 13.11.2025 року проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , а саме у житловому будинку, з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлені та вилучені:
-мобільний телефон «іPhone 14 Pro Max» у корпусі фіолетового кольору з прозорим чохлом (без відомостей паролю розблокування);
-лист директора ТОВ «Селена-ЛТД» №17-12-1 від 17.12.2021 року на 1 арк.;
-лист директора ТОВ «Селена-ЛТД» №18-12-1 від 18.12.2021 року на 1 арк.;
-печатка ТОВ «Селена-ЛТД», ідент. код 30533102;
-аркуш паперу формату А4 з відтиском печатки ТОВ «Селена-ЛТД», які зроблені в ході обшуку.
Постановою слідчого від 28.11.2025 року вилучене під час обшуку майно та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с.108-109).
Цього ж дня, через відділення «Укрпошти», старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Київського районного суду м.Одеси з клопотанням про накладення арешту речі і документи, які були виявлені та вилучені 27.11.2025 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 - у житловому будинку із прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «іPhone 14 Pro Max» у корпусі фіолетового кольору з прозорим чохлом (без відомостей паролю розблокування); лист директора ТОВ «Селена-ЛТД» №17-12-1 від 17.12.2021 року на 1 арк.; лист директора ТОВ «Селена-ЛТД» №18-12-1 від 18.12.2021 року на 1 арк.; печатка ТОВ «Селена-ЛТД», ідент. код 30533102; а також аркуш паперу формату А4 з відтиском печатки ТОВ «Селена-ЛТД», які зроблені в ході обшуку.
Клопотання слідчого мотивовано тим, що у органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті майна з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальному провадженні речей та документів, які за обставинами кримінального провадження визнані речовими доказами.
Слідчий в клопотанні вказує, що вилучена в ході обшуку печатка ТОВ «Селена-ЛТД» ідентиф.код НОМЕР_3 та документація TOB «Селена - ЛТД», містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема щодо імовірної причетності ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення та підготовки останнім ряду документів від імені вказаної юридичної особи, а також листування від імені фіктивного директора ТОВ «Селена-ЛТД» Костенюка, щодо переміщення морського судна «ALEXANDER PECKS» з порту базування до порту Південний, з метою його подальшого вивезення з України під видом проведення ремонтних робіт та утилізації в Туреччині на металобрухт.
Далі слідчий зазначає, що вилучений в ході обшуку мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro», у корпусі фіолетового кольору з прозорим чохлом (без відомостей щодо паролю розблокування), імовірно може містити (в тому числі видалені) документи та листування між фігурантами кримінального провадження, фіктивними директорами юридичних осіб приватного права ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» (код ЄДРПОУ 30533102), ТОВ «ЮГВТОРМЕТГРУП» (ЄДРПОУ 42505597) та Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, Класифікаційного товариства «Регістр судноплавства України», що були залучені до останньої, з метою вивезення морського судна «ALEXANDER PECKS» з України під видом проведення ремонтних робіт та утилізації Туреччині на металобрухт.
Таким чином, слідчий в клопотанні вказує, що арешт на вилучене майно є необхідним, з метою подальшого детального огляду, використання в ході проведення необхідних судових експертних досліджень, в тому числі комп'ютерно-технічних експертиз з метою виявлення та вилучення інформації, що зберігається в пам'яті мобільного телефону, доступ до якого обмежений через відсутність паролю доступу до останнього.
Водночас колегією суддів встановлено, що клопотання слідчого, всупереч вимогам ч.2 ст.171 КПК, не містить відповідного зазначення наявності підстав та мети згідно ст.170 КПК та належного обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучені в ході обшуку за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, провулок Трублаїні 2, будинок 20, а саме: мобільного телефону «іPhone 14 Pro Max» у корпусі фіолетового кольору з прозорим чохлом (без відомостей паролю розблокування); листа директора ТОВ «Селена-ЛТД» №17-12-1 від 17.12.2021 року на 1 арк.; листа директора ТОВ «Селена-ЛТД» №18-12-1 від 18.12.2021 року на 1 арк.; печатки ТОВ «Селена-ЛТД», ідент. код 30533102; та аркуша паперу формату А4 з відтиском печатки ТОВ «Селена-ЛТД», які зроблені в ході обшуку.
У клопотанні слідчий стверджує, що ОСОБА_7 ймовірно займався підготовкою документів, а також підшукав підконтрольних осіб, що виступили фіктивними директорами ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» (код ЄДРПОУ 30533102) та ТОВ «ЮГВТОРМЕТГРУП» (ЄДРПОУ 42505597) і прийняли участь в електронному аукціоні з продажу судна, подальшому оформленні документів в державних установах з метою вивезення морського судна «ALEXANDER PECKS» для утилізації на брухт.
Разом з цим, клопотання слідчого не містить відповідного обґрунтування якими доказами у кримінальному провадженні підтверджується імовірна причетність ОСОБА_7 до обставин злочину, який розслідується, оскільки формальне зазначення причетності особи з метою застосування до неї обмежувальних заходів є недопустимим.
Далі, як вбачається із апеляційної скарги представника володільця майна, а також повідомлено останньою в судовому засіданні, що ОСОБА_7 має статус адвоката.
Вказана обставина прокурором в судовому засіданні не заперечувалась.
Разом з цим, зі змісту клопотання слідчого про арешт майна, не вбачається зазначення відомостей щодо того, що ОСОБА_7 є адвокатом, а також не зазначено чи дотримано відповідного порядку проведення обшуку у ОСОБА_7 як адвоката, який відповідно до законодавства має певні особливості.
Більш того, представник володільця майна наполягає на тому, що в ході обшуку було вилучено майно адвоката ОСОБА_7 , зокрема мобільний телефон на якому міститься інформація, яка містить адвокатську таємницю.
Таким чином, перш ніж вирішувати питання про наявність підстав про накладення арешту на майно, прокурор має довести причетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення за ч.2 ст.364 КК України, з посиланням на відповідні докази, а також довести дотримання порядку в проведеного обшуку, який як встановлено в судовому засіданні було здійснено у особи яка має статус адвоката.
Натомість, клопотання вказаних відомостей не містить, що не було враховано слідчим суддею.
Апеляційний суд наголошує, що частиною 2 статті 171 КПК чітко визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною 2 статті 170 КПК визначені конкретні підстави з метою забезпечення яких допускається арешт майна, які чітко мають бути вказані органом досудового розслідування в клопотанні про арешт майна.
Колегія суддів звертає увагу, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та може бути застосований лише в порядку та на підставах визначених кримінальним процесуальним законодавством, та є не допустимим формальне посилання слідчого на необхідність накладення арешту на майно, без зазначення на те належних підстав та без долучення відповідних підтверджуючих документів.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що звертаючись із клопотанням про накладення арешту на майно, слідчим належним чином необґрунтовано та не підтверджено документально причетність ОСОБА_7 до обставин кримінального правопорушення, дотримання порядку проведення обшуку за місцем проживання адвоката ОСОБА_7 , та відповідно підстав та мети накладення арешту на вилучене майно.
Колегія суддів звертає увагу, що необґрунтоване накладення арешту на майно може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням, а також може порушити законні права власників та володільців майна.
Безперечно, будь-яке скоєння кримінального правопорушення, тим паче в умовах воєнного стану, є особливо актуальним для встановлення та розслідування вказаного кримінального правопорушення, виявлення та покарання всіх винуватих осіб, які можливо вчинили певний злочин, однак кожне кримінальне провадження має здійснюватися із суворим дотриманням норм кримінального процесуального законодавства, та до кожного учасника кримінального провадження має бути застосована належна правова процедура.
За таких підстав, у даному кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, клопотання слідчого не відповідає вимогам ст.171 КПК, з урахуванням відсутності обґрунтування підстав та мети для накладення арешту.
На переконання апеляційного суду, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власників/володільців майна.
Колегія суддів вважає, що за існуючих обставин, враховуючи недотримання слідчим вимог ст.171 КПК при зверненні з клопотанням, слідчий суддя повинен був керуватися вимогами ч.3 ст.172 КПК та мав повернути прокурору клопотання для усунення недоліків.
Відповідно до ст.ст. 409, 412 КПК судове рішення підлягає скасуванню, якщо суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч.3 ст.407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги невідповідність клопотання слідчого вимогам ст.171 КПК, яка не була усунута слідчим суддею суду першої інстанції, в порядку ч.3 ст.172 КПК, та приймаючи до уваги те, що кримінальне провадження на даний час перебуває на стадії досудового розслідування, строк якого ще не закінчився, що дає можливість прокурору усунути недоліки клопотання та повторно звернутися до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, у разі існування для цього підстав.
За наведених обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням нової ухвали про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, з підстав його невідповідності вимогам ст.171 КПК.
Керуючись ст.ст. 132, 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.12.2025 року в кримінальному провадженні №42025160000000026 від 12.02.2025 року, якою накладено арешт на майно вилучене 27.11.2025 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №42025160000000026 від 12.02.2025 року про накладення арешту на майно, яке було виявлене та вилучене 27.11.2025 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , - повернути прокурору для усунення недоліків викладених в мотивувальній частині ухвали, на протязі 72 (семи десяти двох) годин, з моменту отримання повного тексту ухвали апеляційного суду.
Копію ухвали надіслати на адресу прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4