Номер провадження: 11-сс/813/164/26
Справа № 947/42824/25 1-кс/947/18388/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
25.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.12.2025 року про арешт майна в кримінальному провадженні №42025160000000026 від 12.02.2025 року,
встановив:
оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №42025160000000026 від 12.02.2025 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, та накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, вилучене 27.11.2025 року в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 та за місцем реєстрації ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» - у житловому будинку із прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за адресою: Вінницька область, Бершадський район, с. Бирлівка, вул. Будівельників, буд.37, а саме на:
-лист від Одеська митниця №7.10-5/20-04/13/1986 від 05.02.2025 року на 2 арк.;
-лист від Одеська митниця №7.10-5/20-01/10/4137 від 13.03.2025 року на 2 арк;
-лист від Одеська митниця (повістка) на 2 арк.;
-протокол про порушення митних правил №0097/UA500000/2025 від 04.02.2025 року на 6 арк.;
-податкове повідомлення №0036932405 від 13.02.2025 року на 1 арк.;
-податкове повідомлення №0037062405 від 13.12.2025 року на 4 арк.;
-податкове повідомлення №0037052405 від 13.02.2025 року на 1 арк.;
-блокнот синього кольору, що містить рукописні записи ОСОБА_5 ;
-мобільний телефон «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 .
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на наявність правових підстав для застосування арешту майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник володільця майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна та повернути вилучене майно ОСОБА_5 .
В обґрунтування вимог представник посилається на такі доводи:
-відсутність підстав для арешту та обґрунтування його необхідності;
-у клопотанні не зазначено, що існує сукупність підстав та підозр вважати що вилучене майно є доказом кримінального правопорушення, а вказано лише про ймовірність;
-клопотання слідчого без конкретизації причин необхідності накладення арешту на вилучене майно;
-листи Одеської митниці та протокол про порушення митних правил щодо ОСОБА_9 від 04.02.2025 року №0097/UA500000/2025 за ч.1 ст.483 МК України, які були предметом розгляду адміністративної справи №521/7237/25 й так містяться в матеріалах кримінального провадження;
-майно було вилучене ще 27.11.2025 року, і до цього часу слідчий і прокурор мали час оглянути та вилучити необхідну інформацію;
-слідчим суддею не враховано недоведеність стороною обвинувачення наявності ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, згідно якого завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження;
-у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру;
-здійснення законної господарської діяльності юридичних осіб приватного права не може бути предметом вказаного кримінального провадження.
До початку апеляційного розгляду представником володільця майна ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 подані доповнення до апеляційної скарги, в яких представник висловив аналогічні вимоги, долучив копію оскарженої ухвали та роздруківки з електронної пошти на підтвердження дати її отримання.
Іншими учасниками кримінального провадження ухвала слідчого судді оскаржена не була.
Володілець майна, його представник, а також прокурор у судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення не подавали.
При цьому, представник володільця майна подала заяву про розгляд скарги без її участі.
Прокурор ОСОБА_10 подав до суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення апеляційної скарги в частині скасування арешту в частині мобільного телефону, оскільки в ньому відсутні дані, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні. Натомість, в іншій частині апеляційних вимог просив відмовити.
За наведених обставин, відповідно до ч.4 ст.405, ст.422 КПК України (далі - КПК), апеляційний розгляд проведено за відсутності володільця майна, його представника та прокурора, а також без фіксації технічними засобами.
Крім того, в умовах воєнного стану, колегія суддів вважає, що відсутня нагальна потреба очікувати на волевиявлення учасників судового розгляду бажання на прибуття до суду, оскільки це може становити загрозу для вказаних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Вирішуючи питання про можливість розгляду апеляційної скарги, яка подана особою , яка відповідно до матеріалів кримінального провадження, не має процесуального статусу і не є стороною цього провадження, апеляційний суд виходить з наступного.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно зі ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає апеляційному оскарженню. При цьому, КПК не встановлено чіткого переліку осіб - суб'єктів права на апеляційне оскарження цієї ухвали, але п.10 ч.1 ст.393 КПК регламентовано, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених КПК.
Одним із учасників як кримінального, так і судового провадження є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт (п. 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК).
Статтею 64-2 КПК визначається зміст і процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Водночас, в останньому абзаці ч.7 ст.173 КПК передбачено, що треті особи мають право на захисника та право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.
За таких обставин, власник чи володілець майна, щодо якого вирішується питання про арешт, є особою прав, свобод та інтересів якої стосується судове рішення, а отже, належить до категорії «інші особи», які вправі подати апеляційну скаргу на рішення слідчого судді.
Згідно матеріалів судового провадження вбачається, що арешт накладено на майно, яке було виявлене та вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 та за місцем реєстрації ТОВ «СЕЛЕНА ЛТД».
Таким чином, з урахуванням аналізу норм закону, закріплених у ст.41 Конституції України, ст.ст. 24, 64-2, 173, ч.1 ст.174, п.10 ч.1 ст.393 КПК, представник володільця майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 є особою, яка вправі звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно.
Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя не звернув уваги на необґрунтованість та невідповідність клопотання вимогам ст.171 КПК, та дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для накладення арешту на мобільний телефон «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 , та безпідставно задовольнивши клопотання слідчого в цій частині.
Рішення слідчого судді в цій частині колегія суддів визнає незаконним, необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 173 КПК визначено, що слідчий суддя вправі відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК.
Ініціювання слідчим питання про накладення арешту на вказаний в клопотанні мобільний телефон «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 , не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.171 КПК з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Клопотання слідчого про арешт мобільного телефону «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 , не відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК, оскільки відсутнє належне обґрунтування підстав та мети відповідно до положень ст.170 КПК та обґрунтування необхідності арешту цього майна.
У порушення абз.2 ч.2 ст.171 КПК до клопотання не додано належних доказів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання.
Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №42025160000000026 від 12.02.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
У клопотанні зазначається, що вилучений в ході обшуку мобільний телефон «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 (у вимкненому стані), імовірно може містити (в тому числі видалені) документи та листування між фігурантами кримінального провадження, фіктивними директорами юридичних осіб приватного права ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД», ТОВ «»ЮГВТОРМЕТГРУП» та Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, Класифікаційного товариства «Регістр судноплавства України», що були залучені до останньої, з метою вивезення морського судна «ALEXANDER PECKS» з України під видом проведення ремонтних робіт та утилізації в Туреччині на металобрухт.
Слідчий в клопотанні вказує, що враховуючи викладене, арешт на вилучене майно є необхідним з метою подальшого детального огляду, використання в ході проведення необхідних судових експертних досліджень, в тому числі комп'ютерно технічних експертиз, з метою виявлення та вилучення інформації, що зберігається в пам'яті мобільного телефону. Тому сторона обвинувачення вважає, що вказаний телефон має значення для встановлення обставин кримінального провадження.
28.11.2025року постановою слідчого ОСОБА_7 мобільний телефон «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 , документи, а також блокнот синього кольору визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с.106-108).
Колегія суддів вважає, що посилання в клопотанні про накладення арешту на те, що мобільний телефон «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки органом досудового розслідування та прокурором не надано доказів на підтвердження того, що вказаний мобільний телефон дійсно є речовими доказами та має доказове значення у кримінальному провадженні.
Як вбачається із заяви прокурора ОСОБА_10 в мобільному телефоні «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 відсутні дані, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні, у зв'язку із чим прокурор не заперечував проти задоволення апеляційної скарги в частині скасування арешту на цей мобільний телефон.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що матеріали додані до клопотання про накладення арешту на мобільний телефон «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 , не містять будь-яких доказів відносно того, що вказаний мобільний телефон зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, є предметом, засобом чи знаряддям злочину, та відповідно є речовим доказом.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що за відсутності розумного обґрунтування стороною обвинувачення підстав для накладення арешту на мобільний телефон«Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 , відсутні підстави для накладення арешту на вказане майно.
Крім того, слід звернути увагу, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 про підозру не повідомлено.
За наведених обставин, колегія суддів констатує, що ініціювання стороною обвинувачення питання про накладення арешту на мобільний телефон «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 , який не є підозрюваним в даному кримінальному провадженні, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.
З огляду на встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів приходить до висновку, що на день розгляду слідчим суддею клопотання та апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, відсутні достатні законні підстави для застосування обмежувальних заходів відносно мобільного телефону «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 , тому оскаржена ухвала в цій частині є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що в апеляційній скарзі представником володільця майна не спростовано обґрунтованість накладеного арешту на документи та блокнот синього кольору.
В матеріалах справи наявна копія постанови слідчого від 28.11.2025 року, відповідно до якої вилучені під час обшуку документи та блокнот синього кольору були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
В клопотанні слідчий зазначив, що вилучена під час обшуку документація ТОВ «Селена-ЛТД», містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема щодо імовірної причетності ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення та підготовки останнім ряду документів від імені вказаної юридичної особи, а також листування із митницею щодо вивезення морського судна «ALEXANDER PECKS» з території України під видом проведення ремонтних робіт та утилізації в Туреччині на металобрухт.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги положення п.2 ч.3 ст.407 КПК, згідно з якими апеляційний суд, має право скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржену увалу слідчого судді в частині накладення арешту на мобільний телефон «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 , та постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вказаний мобільний телефон.
Керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.12.2025 року в кримінальному провадженні №42025160000000026 від 12.02.2025 року, якою накладено арешт на майно, вилучене 27.11.2025 року в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 та за місцем реєстрації ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» - у житловому будинку із прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , - скасувати в частині накладення арешту на мобільний телефон «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 .
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 , в частині накладення арешту на мобільний телефон «Xiaomi» моделі М18-04с3сg, в корпусі чорного кольору, що належить ОСОБА_5 , що був вилучений 27.11.2025 року під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 та за місцем реєстрації ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» - у житловому будинку із прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.12.2025 року в кримінальному провадженні №42025160000000026 від 12.02.2025 року, якою накладений арешт на майно, вилучене 27.11.2025 року підчас проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 та за місцем реєстрації ТОВ «СЕЛЕНА-ЛТД» - у житловому будинку із прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за адресою: Вінницька область, Бершадський район, с. Бирлівка, вул. Будівельників, буд.37, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4