Номер провадження: 11-сс/813/644/26
Справа № 500/6814/17 1-р/946/17/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської обл. від 19.02.2026, якою було повернуто заяви ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було повернуто заяви ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайсуду Одеської обл. від 07.12.2017 за результатами розгляду клопотання прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської обл. ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей в межах к/п №12016160150000139 від 14.01.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ст. 356, ч. 2 ст. 206, ч. 1 ст. 358 КК України (справа №500/6814/17, провадження №1-кс/500/2123/17).
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_6 в межах справи №500/6814/17 (провадження №1-кс/500/2123/17) не може виступати заявником про роз'яснення судового рішення, оскільки не має та не мала будь-якого процесуального статусу в межах к/п №12016160150000139.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_6 не погодилась із оскаржуваною ухвалою, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість з огляду на наступні обставини:
- поза увагою слідчого судді залишилось те, що вона наділена правом на подання заяви про роз'яснення судового рішення, оскільки є іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежується в розумінні п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України, зокрема, вона є засновником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що використовувало паром ВИЛ-0224-К для господарської діяльності, є матір'ю ОСОБА_8 - офіційного власника вищевказаного парому, саме вона придбала паром для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у 2002 році та у 2008 році уклала із ОСОБА_8 договір купівлі-продажу плавзасобу, а також вона виступала ініціатором к/п №12017160150003076 та була допитана в якості потерпілої в межах даного кримінального провадження;
- слідчим суддею не було враховано того, що ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайсуду Одеської обл. від 07.12.2017 у справі №500/6814/17 на підставі саме підроблених документів ОСОБА_9 про право власності на «пором ІНФОРМАЦІЯ_2 » було вилучено паром, що безпосередньо порушив її майнові права; відмова у роз'ясненні фактично унеможливлює захист її права власності;
- слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не надав оцінки встановленому факту підроблення документів, пов'язаним із цим судовим рішенням, факту закриття к/п №12016160150000139 постановою слідчого від 06.02.2026 у зв'язку із відсутністю складу злочину, внаслідок чого ухвала слідчого судді від 07.12.2017 є єдиним судовим актом, що документально «легалізував» незаконне вилучення її майна.
Посилаючись на викладені обставини, заявник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та направити її заяву про роз'яснення ухвали слідчого судді від 07.12.2017 на новий розгляд до суду 1-ої інстанції.
Учасники провадження в судове засідання апеляційного суду не з'явились, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, про причини неприбуття не повідомили та жодних клопотань на адресу суду не подавали.
Враховуючи неявку учасників провадження в судове засідання апеляційного суду, колегія суддів, керуючись при цьому вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд проводити без участі учасників процесу та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, проаналізувавши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При цьому ч. 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частина 3 ст. 26 КПК України передбачає, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Мельник проти України», право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Приймаючи до розгляду вищевказану апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 , суд апеляційної інстанції враховує те, що ч. 4 ст. 380 КПК України передбачена можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні, натомість, відповідно до приписів ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Разом із тим, ст. 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 18 ст. 3 КПК України передбачено, що слідчий суддя - суддя суду 1-ої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
При вирішенні питання щодо допуску апеляційної скарги заявника ОСОБА_6 до розгляду, апеляційний суд керується правовою позицію, викладеною в постанові Великої Палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі №243/6674/17-к (провадження №13-16cво18), в п. 27 якої зазначено, що оскільки слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачене КПК України, то суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на це рішення слід було керуватися приписами ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК України. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК). Зміст цієї засади розкрито у ст. 24 КПК України, згідно з ч. 1 якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Так, відповідно до резолютивної частини оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність повернення заяв ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення (а.с. 81-82), тобто постановив рішення, яке прямо не передбачено вимогами кримінального процесуального закону.
Разом із тим, приписами ч. 1 ст. 380 КПК України встановлено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
На підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що 16.02.2026 до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшли окремі заяви ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення у справі №500/6814/17, провадження №1-кс/500/2123/17, а саме ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.12.2017 у к/п №12016160150000139 від 14.01.2016, якою було задоволено клопотання прокурора та надано процесуальному керівнику-прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , іншим працівникам прокуратури чи слідчих органів Національної поліції України за дорученням процесуального керівника-прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_7 тимчасовий доступ та можливість провести огляд місця події - порому з бортовим номером «ВИЛ 0224» та з бортовим написом «КИРОВ», а також надано можливість вилучити вказаний пором (а.с. 1-33, 44-45).
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайсуду Одеської обл. від 17.02.2026 провадження з розгляду двох заяв ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення було об'єднано в одне провадження, з присвоєнням спільного єдиного унікального номеру справи №500/6814/17, провадження №1-р/946/17/26 (а.с. 53).
В свою чергу, приписами ч. 2 ст. 380 КПК України визначено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Проте, аналіз матеріалів провадження дає підстави стверджувати про те, що, зауваживши на тому, що ОСОБА_6 не має права на звернення із заявами про роз'яснення судового рішення, оскільки не є учасником кримінального провадження, слідчий суддя не дотримався приписів ч. 2 ст. 380 КПК України в частині повідомлення останньої про дату та час розгляду їх заяви про роз'яснення судового рішення.
Окрім того, в своїх заявах ОСОБА_6 в якості підстави для подання заяви про роз'яснення судового рішення послалась на те, що вона є власником спірного майна, тому така ухвала слідчого судді безпосередньо стосується її інтересів, проте, повертаючи заяви ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення, слідчий суддя не забезпечив участь останньої в судовому засіданні, що не відповідає вимогам ст. 380 КПК України.
Окремо апеляційний суд також звертає увагу на необґрунтованість застосування слідчим суддею при прийнятті рішення положень ст.ст. 304, 306 КПК України, якими врегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, оскільки в даному випадку заяви ОСОБА_6 стосувалися роз'яснення судового рішення та порядок їх розгляду врегульований вимогами ст. 380 КПК України.
Разом із тим, аналіз долучених ОСОБА_6 додатків до поданої заяви про роз'яснення судового рішення свідчить про те, що ОСОБА_6 вже неодноразово зверталась до ІНФОРМАЦІЯ_3 із аналогічними заявами про роз'яснення вищевказаної ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.12.2017 про надання тимчасового доступу в межах к/п №12016160150000139 (справа №500/6814/17, провадження №1-кс/500/2123/17).
Зокрема, ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайсуду Одеської обл. ОСОБА_10 від 12.02.2026 чотири заяви ОСОБА_6 від 02.02.2026, 04.02.2026, 05.02.2026 та 09.02.2026 про роз'яснення вищевказаного судового рішення були повернуті заявнику (справа №500/6814/17, справа №1-р/946/2/26) (а.с. 24-25).
За результатами апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.03.2026 було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_6 , скасовано ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.02.2026 про повернення заяв ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення та призначено новий розгляд заяв ОСОБА_6 від 02.02.2026, 04.02.2026, 05.02.2026 та 09.02.2026 про роз'яснення ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.12.2017 в суді 1-ої інстанції, іншим слідчим суддею (справа № 500/6814/17, провадження №11-сс/813/565/26).
Відтак, наразі аналогічні за своїм змістом заяви ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.12.2017 (справа №500/6814/17, провадження №1-кс/500/2123/17) перебувають на новому розгляді в суді 1-ої інстанції, внаслідок чого наразі апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про повернення ще двох заяв ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення, тотожних за своїм змістом, втратило свою актуальність та не є доцільним.
При цьому, факт неодноразового звернення ОСОБА_6 із аналогічними заявами про роз'яснення одного й того ж судового рішення в межах одного кримінального провадження безумовно свідчить про зловживання останньою наданими їй кримінальним процесуальним законом правами, має на меті маніпуляцію автоматизованим розподілом, затягування процесу та тиск на суд.
З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції констатує, що наразі вже існує судове рішення, яким призначено новий судовий розгляд аналогічних за змістом заяв ОСОБА_6 про роз'яснення ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.12.2017 (справа №500/6814/17, провадження №1-кс/500/2123/17), внаслідок чого апеляційне оскарження іншої ухвали, якою тотожні заяви ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення повернуті їй, втратило свою актуальність, а скасування зазначеної ухвали та задоволення вимог скарги заявника не є доцільним.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги заявника ОСОБА_6 та скасування законної, обґрунтованої та вмотивованої ухвали слідчого судді немає.
Керуючись ст.ст. 3, 7, 9, 24, 304, 370, 380, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_6 від 19.02.2026, якою було повернуто заяви ОСОБА_6 про роз'яснення судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайсуду Одеської обл. від 07.12.2017 (справа №500/6814/17, провадження №1-кс/500/2123/17) за результатами розгляду клопотання прокурора про тимчасовий доступ до речей в межах к/п №12016160150000139 від 14.01.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 191, ст. 356, ч. 2 ст. 206, ч. 1 ст. 358 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4