Номер провадження: 11-сс/813/629/26
Справа № 947/6060/26 1-кс/947/2424/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2026 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кропивницький, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Київського районного суду м. Одеси від 25.11.2024 року за ч. 3 ст. 309 КК України до п'яти (п'яти) років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки,
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025160000000022 від 08.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2, ч.3 ст. 307 КК України, -
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2026 року задоволено клопотання органу досудового розслідування та відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.04.2026 року без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), які обґрунтовують повідомлену підозру та є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подала апеляційні скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає:
-ризики заявлені слідчим у клопотанні не підтверджені, а слідчим суддею в ухвалі не доведені;
-судом необґрунтовано обрання виключного запобіжного заходу відносно підозрюваного;
-слідчий суддя не врахував стан здоров'я підозрюваного;
-безпідставно не визначив підозрюваному розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
На підставі викладеного, адвокат просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до апеляційного суду не з'явився, подав заяву, в якій заперечував проти задоволення апеляційної скарги та про розгляд справи за його відсутністю.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності; ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до клопотання у провадженні слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025160000000022 від 08.01.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч. 3 ст. 307 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 17.02.2026 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Оскільки у апеляційній скарзі сторона захисту не оспорює обґрунтованість повідомленої підозри, апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу слідчого судді у цій частині та констатує, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч. 3 ст. 307 КК України, є обґрунтованою.
Що стосується наявності ризиків у вказаному провадженні, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Згідно з приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії (ч.2 ст.177 КПК України).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, в даному кримінальному провадженні існують доведені органом досудового розслідування ризик, передбачений пунктам 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у вчинені особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, тобто існує ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями); характер та ступень суспільної небезпеки інкримінованих кримінальних правопорушень, а також фактичні обставини справи - здійснення збуту наркотичного засобу; дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який офіційно непрацевлаштований, у власності нерухомого або рухомого майна на території України немає.
Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні у майбутньому, сторона захисту у ході апеляційного перегляду не спростувала.
Водночас, наразі триває початковий етап досудового розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, які можуть бути використані як докази факту чи обставин учинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 . За таких обставин існує ризик, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі й документи, які мають значення для кримінального провадження, але ще не були виявлені органом досудового розслідування.
Так, за фактичними обставинами даного кримінального правопорушення, які наразі встановлені органом досудового розслідування, у яких обґрунтованого підозрюється ОСОБА_7 , вчинені з корисливих мотивів, що свідчить про схильність підозрюваного до протиправної поведінки та можливість підозрюваного продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Вказане не свідчить, що, поза всяким сумнівом, ОСОБА_7 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні у майбутньому, сторона захисту у ході апеляційного перегляду не спростувала.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування на даному етапі досудового розслідування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим вище ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Апеляційний суд приймає до уваги посилання захисника про те, що підозрюваний визнає вину, однак, наразі вони є передчасними, оскільки вказане має значення при розгляді вказаного кримінального провадження по суті та при реалізації судом своїх дискреційних повноважень, визначених законом про кримінальну відповідальність при призначені покарання.
Колегія суддів приймає до уваги посилання захисника щодо наявності у підозрюваного родини, певних захворювань, водночас зауважує, що у світлі інкримінованих обставин справи, зазначене не є настільки переконливими обставинами, що могли б знизити встановлені ризики до маловірогідного чи до його виключення.
При цьому, оцінюючи фактичні обставини справи, зокрема характер інкримінованого кримінального правопорушення, яке пов'язане з правопорушенням у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, апеляційний суд констатує про наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року), оскільки посягають на здоров'я населення. При цьому протягом останніх років спостерігається поширення наркоманії та зростання злочинності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Цi злочини набувають усе більших масштабів i стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров'я та благополуччя людей.
На переконання апеляційного суду, досліджені під час судового засідання та встановлені слідчим суддею ризики свідчать, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення нею позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Що стосується доводів сторони захисту про незадовільний стан здоров'я підозрюваного, то апеляційний суд вважає зазначити наступне.
Відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, медичне обслуговування (амбулаторне, стаціонарне лікування, реабілітація), контроль та аналіз стану здоров'я засуджених організовуються і проводяться медичними працівниками відповідно до законодавства про охорону здоров'я, системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів в порядку, передбаченому законодавством.
У закладах охорони здоров'я ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» надаються медична допомога при невідкладних станах, первинна медична допомога, вторинна (спеціалізована) та паліативна допомога, медична реабілітація, здійснюється санітарно-епідеміологічний нагляд, проводяться санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, у тому числі із впровадження превентивної медицини, організовується цілодобове чергування медичних працівників, забезпечення засуджених лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, проводиться реабілітація та лікування після захворювань і травм.
З огляду на викладене, сторона захисту має право звернутись до адміністрації установи виконання покарань з приводу надання медичної допомоги обвинуваченому, за наслідками якої буде вирішено питання щодо проведення медичного обстеження та, у разі необхідності забезпечення надання йому належної медичної допомоги, у тому числі стаціонарного лікування, за наявності для цього підстав.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що слідчий суддя безпідставно не визначив розмір застави, то такі апеляційний суд відхиляє, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави також у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, що на теперішній час є вкрай негативним явищем у суспільстві, отже, слідчим суддею обґрунтовано не визначено розмір застави.
Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст.ст.177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого слідчим суддею судового рішення, тому доводи апеляційних скарг є безпідставними і їх необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, без змін.
Керуючись статями 176, 177, 178,182, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2026 року відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025160000000022 від 08.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч.3 ст. 307 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4