Справа № 747/68/26
Провадження № 2/747/103/26
іменем України
20.03.2026 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А.В. звернулась до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 24 березня 2021 року уклала кредитний договір з АТ «Райффайзен Банк Аваль», підписанням якого позичальник підтвердила, що ознайомилась з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб. 17.07.2025 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-78 F, у відповідності до якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказані у Реєстрах боржників (портфель заборгованості). Відповідно до Реєстру Боржників від 23.07.2025 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-78 F від 17.07.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідачки на суму 10 665, 33 грн, з яких 10 665, 33 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу. Згідно з умовами Заяви-Договору клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це відповідачка не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий кредит в строки, передбачені договором. Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 10 665, 33 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою від 25 лютого 2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін на підставі ч.9 ст 28 ЦПК України та призначено судове засідання на 20 березня 2026 року, про що учасники справи повідомлені належним чином. Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просили суд розглянути справу без участі представника позивача. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, не повідомивши суд про причину неявки, про час і місце розгляду справи, повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, відзив на позов, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили. Згідно ч.1 ст 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Так, судом встановлено, що згідно зави про відкриття Карткового рахунку та отримання Кредиту «Кредитна картка» та паспортом споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 24.03.2021 року був укладений кредитний договір № 010/13746/82/1042337. Пунктом 1.2 договору визначено, що банк надає клієнту послугу споживчого кредиту, під яким розуміються грошові кошти, що надаються клієнту шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта з метою придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. На умовах цього договору, з дати надання кредиту, банк зобов'язаний надати клієнту кредит в сумі 10 000 грн у виді встановлення кредитного ліміту (п. 1.4 договору). Згідно умов вказаного договору АТ «Райффайзен Банк Аваль» надало позичальнику ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого ліміту у розмірі 10 800 грн на 48 місяців під зазначені у кредитному договорі відсотки 45,0 % (а.с. 5а). Також позичальником ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», у якому зазначені умови кредитування (а.с.6) Згідно розписки про отримання картки ОСОБА_1 отримала картку АТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с.7) 17 липня 2025 між Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-78 F, відповідно до якого Акціонерне Товариство «Райффайзен Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК» Фінансова компанія «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. (а.с.11-15) Згідно копії платіжної інструкції № 23026 від 21.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» кошти в рахунок сплати за відступлення права вимоги згідно договору відступлення права вимоги №114/2-78 F (а.с.16). Згідно додаткової угоди № 3 від 14 січня 2026 року до Договору відступлення права вимоги №114/2-78 F, у зв'язку із технічними помилками, що були допущені в Реєстрах боржників від 22.07.2025, 23.07.2025 при відступленні Прав вимоги за кредитами згідно Договором, сторони вирішили внести зміни (уточнення) до Реєстрів боржників від 22.07.2025, 23.07.2025 (додатки до Договору), виклавши їх в редакції, наведеній в Додатку 1, 2 до додаткової Угоди № 3 від 14.01.2026 до Договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17.07.2025 (а.с.17) Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 010/13746/82/1042337 від 30.01.2021 заборгованість за основною сумою боргу складає 10 665, 33 грн (а.с.10) Відповідно до Витягу з Реєстру боржників у редакції Додатку 2 до додаткової угоди № 3 від 14.01.2026 до Договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги за кредитним договором 010/13746/82/1042337 від 24.03.2021 до боржника ОСОБА_1 у сумі заборгованості 10 665, 33 грн (а.с. 18).
При розгляді даної справи судом застосовуються наступні положення цивільного законодавства України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування. Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ст. 634, 638 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Отже для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням. Таким чином, в ході розгляді справи судом встановлено, що кредитний договір укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 № № 010/13746/82/1042337 від 24.03.2021 підписаний власноручно позичальником, а отже матеріали справи свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов зазначеного договору, як того вимагають положенняст.638 ЦК України. Разом з тим, виходячи з наведених умов вищевказаного договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта.
Суд вважає, що долучений позивачем розрахунок заборгованості є одностороннім арифметичним розрахунком, не містить об'єктивної інформації щодо погашення заборгованості за кредитом і не може вважатися належним доказом на підтвердження реальної заборгованості відповідача за тілом кредиту. Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 755/2284/16-ц.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Але позивачем не надано жодних доказів на підтвердження надання кредитних коштів відповідачу первісним кредитором згідно умов договору № 010/13746/82/1042337 від 24.03.2021. Отже суд приходить до висновку, що позивачем не надано жодних доказів якими б підтверджувалося перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 .
Також при вирішенні справи судом застосовуються положення цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та доказування.
Так, за правилами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. За змістом ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до положень ст. 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми. Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред'явлення будь-якої вимоги. Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором № 010/13746/82/1042337 від 24.03.2021 (хоча в розрахунку зазначена дата договору 30.03.2021 - а.с.10) за період з 23.07.2025 до 31.12.2025 не є безспірним доказом існування заборгованості та її розміру. Ненадання відповідачем відзиву на позов не дає суду підстав стверджувати про визнання обставин, зазначених в позовній заяві та доведення таких обставин перед судом. Також суд вважає за необхідне зауважити, що до матеріалів позовної заяви позивачем не надано виписки з банківського рахунку відповідачки за період з моменту відкриття карткового рахунку, який би доводив, зокрема, факт встановлення первинного кредитного ліміту та відображував би його розмір. Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність заявленого розміру заборгованості за кредитним договором № 010/13746/82/1042337 від 24.03.2021, факту наявності заборгованості у відповідачки перед позивачем та її розміру, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог п.2 ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. Тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат.
На основі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 18, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 526, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження - вул Лісова,2 м Бровари Київської обл
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована - АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 .
Суддя Л.В.Тіщенко