Справа№751/196/26
Провадження №3/751/380/26
18 лютого 2026 року місто Чернігів
Овсієнко Ю.К.
за участю особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 ,
потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №728938 від 24.12.2025 вбачається, що 24.12.2025 о 20 год 33 хв ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, а саме у кв. АДРЕСА_2 , учинив стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, що полягали у стусанах, штовханнях та пинках, ображав нецензурною лайкою, чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, унаслідок чого було завдано шкоди фізичному та психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2КУпАП.
Особа, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 , у судовому засіданні своєї вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що з його боку жодного насилля не було, просто виник конфлікт на побутовому рівні. На даний час вони з потерпілою примирилися.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні просила закрити провадження по справі, зазначила, що у них виник конфлікт на побутовому рівні. Ніякої шкоди її психічному та фізичному здоров'ю не було завдано, із ОСОБА_1 примирилися.
Вислухавши пояснення особи, відносно якої складено протоколи, та потерпілої, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, поширюється на ряд осіб, зокрема, і на осіб, які спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
Відповідно до положень ч.1 ст.173-2 КУпАП, складом адміністративного правопорушення є, зокрема,умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного та фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї, а також ляпаси, стусани та штовхання.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Приписами ч.2 ст.251, ст.255 КУпАП визначено, що співробітники поліції зобов'язані збирати докази для підтвердження обставин, вказаних ними в протоколі про адміністративне правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
В розпорядження суду в обґрунтування наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №728938 від 24.12.2025; відеозапис до протоколу; рапорт інспектора взводу 1 роти 1 Батальйону УПП в Чернігівській області ДПП від 24.12.2025; копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 550998 від 24.12.2025; інформацію з рапорту ЧПУПГУНП в Чернігівській області; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно якої визначено низький рівень небезпеки.
Положеннями ст.245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали в суду сумніви.
Суд акцентує увагу на тому, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на приписи ч.1 ст.251 КУпАП, є самостійним джерелом доказів. Разом з тим, в розпорядженні суду наявні письмові пояснення потерпілої, що надані працівникам поліції, та під час судового розгляду, які за змістом щодо обставин заподіяння їй шкоди є взаємовиключними.
Незважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких інших прямих доказів в підтвердження вчинення ОСОБА_1 фізичного та психологічного насильства стосовно ОСОБА_2 працівниками поліції було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, а відтак суд, з огляду на позицію потерпілої, позбавлений можливості однозначно оцінити його дії як такі, що містять склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7, ч.1 ст.173-2,245,247,256,278,280 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Ю. К. Овсієнко