Провадження № 3/734/338/26 Справа № 734/117/26
іменем України
17 березня 2026 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Бараненка С.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Чумак Н.М.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката
Задорожньої О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Козелець справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
Згідно протоколу від 02.01.2026 КИЧН/Д № 4 про військове адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 02.01.2026 року о 01:00 за адресою: АДРЕСА_2 , на території військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовець військової служби за мобілізацією старший лейтенант ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота.
Старшому лейтенанту ОСОБА_1 у присутності двох свідків, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на спеціальному технічному приладі «Алконт-М» та направлено до відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Результатом були зафіксовані ознаки алкогольного сп'яніння 1.75 проміле, що підтверджується тестом № 1883 від 02.01.2026 зі спеціального технічного приладу «Алконт-М» та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння № 1 від 02.01.2026.
Своїми умисними діями, усвідомлюючи їх характер, порушуючи військову дисципліну, завідомо знаючи про відповідальність, старший лейтенант ОСОБА_1 порушив вимоги статей 9, 11, 12, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби ЗС України, статей 104 Дисциплінарного статуту ЗС України. Зазначеними діями старший лейтенант ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тобто перебував на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні, винним себе не визнав та пояснив, що він перебував біля дороги загального користування, там немає жодної військової частини і території військової частини, це на значній віддаленості від селища Десна. Він направлявся пішки до місця проживання в м. Остер після того, як о 18 год. закінчилася його зміна на службі. Він не заперечує, що вживав спиртні напої, але це вже було після служби і вживав він за територією військової частини у вільний свій час. До нього під'їхали працівники ВСП і сказали слідувати з ними, він не став перечити, так як вони є правоохоронними органами і він поїхав з ними. У військовій частині на нього склали протокол, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння на території в/ч НОМЕР_1 . Він дійсно перебував на території вказаної військової частини у стані алкогольного сп'яніння, але він в той час, що зазначено у протоколі там не планував бути, його туди проти його волі доставили працівники ВСП, коли він йшов після служби по дорозі загального користування, яка не є територіє жодної військової частини, до свого місця проживання в м. Остер.
Захисник в судовому засіданні, просила суд закрити провадження по справі, так як в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 1723-20 КУпАП. Він на території військової частини спиртні напої не вживав, а був доставлений на територію військової частини працівниками ВСП проти його волі, його забрали з дороги, коли він йшов після служби до дому і не мав на меті з'являтися на території військової частини НОМЕР_1 .
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання, що ОСОБА_1 є його підлеглим. 01 січня десь о 22 годині зателефонував черговий і йому повідомив, що за територією селища Десна затримали ОСОБА_1 . Він прибув на місце, це було на дорозі поза межами будь-якої військової частини, там було ДТП, але ОСОБА_1 до даного ДТП жодного відношення не мав, він проходив і побачив ДТП. Зі сторони працівників поліції до ОСОБА_1 питань не було. Працівники ВСП сказали, що ОСОБА_1 військовослужбовець і тому поїде з ними, посадили його в своє авто і повезли в селище Десна, там на нього склали протокол. В той день ОСОБА_1 перебував на службі, в нього був нормований робочий день, з 08 ранку до 18 години, потім він мав право проводити час на свій розсуд. ОСОБА_1 коли був на дорозі і його забирали працівники ВСП, перебував не у статутній формі одягу.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання, що з ОСОБА_1 вони разом проходили службу. ОСОБА_1 йому зателефонував, щоб він його забрав, коли він приїхав, то ОСОБА_1 був на дорозі, в місці з якого взагалі не видно АДРЕСА_2 . Ознак військової частини в тому місці не було. ОСОБА_1 перебував не в статутній формі одягу і на той час ніяких обов'язків військової служби не виконував. Він поїхав у автомобілі ВСП і його теж забрали як свідка. У військову частину ОСОБА_1 привезли працівники ВСП десь о 01:00 годині 02.01.2026, ОСОБА_1 сам туди не планував приїжджати.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання, що ОСОБА_1 його колишній підлеглий. Десь біля 23 години надійшов дзвінок, що його підлеглий ОСОБА_5 на його автомобілі потрапив в ДТП і тому потрібно, щоб він приїхав і забрав автомобіль. Коли він приїхав на місце, то там також був ОСОБА_1 та військовий патруль. Зі слів ОСОБА_1 він йшов з селища Десна до дому, місце де вони були, знаходилося десь за 4-5 км від селища Десна, це не територія військової частини. ОСОБА_1 був у нестатутній формі одягу.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, захисника, показання свідків та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - адміністративна відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 266-1 КУпАП - під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В протоколі від 02.01.2026 КИЧН/Д № 4 про військове адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зазначено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився в присутності двох свідків, але ні в самому протоколі ні в матеріалах справи, не зазначено причини незастосування спеціальних технічних засобів відеозапису під час огляду, як це вимагає положення ст. 266-1 КУпАП, адже їх застосування є обов'язковим і першочерговим відповідно до вимог зазначеної статті 266-1 КУпАП.
02.01.2026 року о 01:00 за адресою: АДРЕСА_2 , на території військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовець військової служби за мобілізацією старший лейтенант ОСОБА_1 перебував в нетверезому стані в умовах особливого періоду.
З даним твердженням суд погоджується, це беззаперечний факт, але разом з тим, як було встановлено в судовому засіданні, під час розгляду справи та дослідження доказів, ОСОБА_1 був доставлений на територію в/ч НОМЕР_1 02.01.2026 року працівниками ВСП проти його волі, доставлений був з території, яка не є військовою частиною, а є територією загального користування, виконання ним обов'язків військової служби в той час не здійснювалося, розпивання алкогольних напоїв на території військової частини чи під час несення служби ним також не здійснювалося, а він направлявся по дорозі загального користування до місця проживання в м. Остер, і не планував повертатися та знаходитися на території в/ч НОМЕР_1 , але був змушений це зробити під тиском працівників ВСП, які проти його волі, не пояснюючи причин, посадили його до свого службового автомобіля і привезли на територію в/ч НОМЕР_1 , а вже потім провели його огляд на стан алкогольного сп'яніння та склали протокол про адміністративне правопорушення, що він перебував на території військової частини НОМЕР_1 в нетверезому стані в умовах особливого періоду.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України - обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В даному випадку суд виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).
За наведених вище обставин, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, так як відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь, тому справа підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 284 КУпАП, суд, -
справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.
Постанова в повному обсязі виготовлена 20 березня 2026 року.
Суддя Козелецького районного суду
Чернігівської області Сергій БАРАНЕНКО