Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/6656/25
провадження № 2/650/1323/26
18 березня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого Сікора О.О.,
за участю секретаря Завістовської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності та визнання права власності як на окремий об'єкт нерухомого майна,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт Серії НОМЕР_1 , виданий Великоолександрівським РВ УМВС України в Херсонській області від 09 липня 1999 р., РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності як на окремий об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та припинити право спільної часткової власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що сторони відповідно правовстановлюючого документа є співвласниками вказаного спірного житлового будинку.
Єдиним для позивача способом стати повним володільцем своєї частини будинку без будь- яких прив'язок та обмежень до частини будинку відповідача є припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на окремо виділене домоволодіння. У такий спосіб він зможе зареєструвати право власності на нерухоме майно. Оскільки вирішення вказаних правовідносин у позасудовому порядку неможливе позивач звернувся до суду із вказаними вимогами. Відповідач, будучи належним чином сповіщеним про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, зустрічний позов до суду не пред'явив. Враховуючи думку позивача, який не заперечив, щодо заочного розгляду справи, суд вважає за доцільне провести заочний розгляд справи.
За таких обставин, суд вважає можливим постановити рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі Договору дарування 2/3 частки житлового будинку Серії ННВ № 419291 від 15.03.2018 р., посвідченого Живцовою Н.М., приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 903, ОСОБА_1 є власником 2/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (Договір дарування житлового будинку та Витяг з ДРРПнаНМ про реєстрацію право власності).
Вищезазначений житловий будинок належить ОСОБА_1 в цілому і існує як окремий об'єкт нерухомого майна. В правовстановлюючому документі зазначено, що, ОСОБА_1 придбав 2/3 частин нерухомого майна, але насправді це цілий житловий будинок, що підтверджується даними технічного обстеження. Тим паче, згідно даних технічного паспорту, будинки є окремими домоволодіннями з окремими входами в будинки, розділені огорожею, на окремо визначених земельних ділянках, маємо різне опалення, індивідуальні прилади обліку електроенергії, водопостачання, окремі вводи вказаних комунікацій підведені та розташовані на земельних ділянках, наданих для обслуговування наших окремих житлових будинків. Даний факт підтверджується технічним паспортом на житловий будинок, Договором № 2033008 від 26.03.2018 року про користування електричною енергією та Типовим договором № 121 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 30.03.2018 року. Сторони по справі не ведуть спільного господарства та маємо у власності окремі житлові будинки.
Це все вказує на те, що домоволодіння є окремими із незалежними комунікаціями, водо-та-електропостачанням, облаштованими окремими входами. Оскільки, спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_2 ) ніколи не існувало і не існує, що як наслідок позбавляє ОСОБА_1 можливості вчиняти самостійно правочини відносно свого нерухомого майна.
Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.
Зміст позовних вимог, підстави позову та встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що між сторонами виникли цивільні правовідносини з приводу нерухомого майна, що врегульовані нижченаведеними положеннями цивільного законодавства.
Згідно зі ст. ст. 321, 317, 319 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до положень ст. 356 ЦПК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності спільною частковою власністю, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до положень ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої-Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
З огляду на те, що сторони по справі мають різні входи до будинку, а дії сторін з оформлення відповідних документів кореспондуються з метою отримання права власності на будинок, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.
Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів як позивача так і відповідача, які відкрито володіють майном з приводу якого у них відсутні спірні питання.
Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої та частини третьої статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на позивача, враховуючи при цьому, то право останнього не було порушене неправомірними діями або бездіяльністю відповідача, відповідачем позовні вимоги не заперечувалися та його участь обумовлена особливістю порядку вирішення спорів подібної категорії.
Керуючись статтями 12. 13, 141.209. 259, 263 -265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності та визнання права власності як на окремий об'єкт нерухомого майна - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт Серії НОМЕР_1 , виданий Великоолександрівським РВ УМВС України в Херсонській області від 09 липня 1999 р., РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності як на окремий об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та припинити право спільної часткової власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.О. Сікора