Справа № 581/82/26
Провадження № 2/581/139/26
19 березня 2026 року селище Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Сутність заявлених до суду вимог
У лютому 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося через систему «Електронний суд» до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 20 травня 2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферти) №20.05.2023-100001437, під час укладення якого останнім пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та або електронних даних забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. Відповідно до умов договору відповідачці надано кредит у розмірі 5087 грн 00 коп, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 25 жовтня 2023 року. Відповідно до умов договору сума кредиту складає 3500 грн 00 коп строком на 42 дні з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 30 червня 2023 року зі сплатою фіксованої незмінної процентної ставки «Економ» у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ», незмінної процентної ставки «Стандарт» у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Кредитний договір (оферти) №20.05.2023-100001437 від 20 травня 2023 року переоформлено шляхом укладення між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) №20.06.2023-010000091, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3500 грн 00 коп строком на 42 дні з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 30 червня 2023 року зі сплатою фіксованої незмінної процентної ставки «Економ» у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ», незмінної процентної ставки «Стандарт» у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Також, кредитний договір (оферти) №20.06.2023-010000091 від 20 червня 2023 року переоформлено шляхом укладення між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) №25.10.2023-020000008, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5087 грн 00 коп строком на 56 дні з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 19 грудня 2023 року зі сплатою фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 0,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Зазначав, що свої зобов'язання перед відповідачкою позивач виконав шляхом надання останній кредиту відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконала у зв'язку з чим станом на 10 лютого 2026 утворилась заборгованість у розмірі 5371 грн 98 коп, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5087 грн 00 коп та по процентам у розмірі 284 грн 98 коп. Позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №20.05.2023-100001437 від 20 травня 2023 року у розмірі 5371 грн 98 коп, а також судові витрати по справі.
Позиція позивача, відповідача по даній справі та процесуальні дії суду у даній справі
Ухвалою судді місцевого суду від 16 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
09 березня 2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» представник відповідача Сікорська І.С. подала відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти задоволення вимог позивача, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність, зазначивши про те, що: у матеріалах справи відсутні докази направлення цифрового одноразового ідентифікатора, тому не вбачається доведеним факт прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) щодо укладення договору про надання кредиту на умовах, визначених офертою; не надано належних та допустимих доказів, а саме документального обґрунтування кредитної заборгованості, на підставі яких суд був би спроможній самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості, а розрахунок заборгованості складений позивачем не є доказом наявності заборгованості оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку); належність відповідачу банківської карти, на яку перераховувалися кредитні кошти не підтверджуються належними та допустимим доказами; у якості доказу видачі відповідачу кредиту в розмірі 3500 грн 00 коп надано довідку LiqPay АТ «ПриватБанк», в якій не вказано отримувача коштів та номер карти повністю; заявлена позивачем вимога до стягнення заборгованості за нарахованими процентами не є співрозмірною сумі кредиту, суперечить принципам розумності та добровільності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, тому розмір процентів підлягає зменшенню. Прохала суд відмовити у задоволенні позову та стягнути з ТОВ «Споживчий центр» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 2750 грн 00 коп (а.с.56-67).
12 березня 2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» представник позивача Чехун Ю.В. подала відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позовні вимоги прохала задовільнити, заначивши наступне: 1) щодо форми договору, спірний кредитний договір укладено у електронній формі, відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової; 2) щодо підписання договору та ідентифікації, відповідач не заперечує, що відповідний засіб зв'язку належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв'язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування, поряд з цим, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, відтак, відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами, вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами; також, підписуючи оферту відповідач підтвердив той факт, що розуміє умови на яких укладається договір, у відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), відповідачем вкотре було підтверджено розуміння та чіткість умов укладання даного договору, тобто, відповідач підтвердив факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодився на відповідні умови кредитування; 3) щодо видачі коштів відповідачу, позивач надав на підтвердження переказу коштів квитанцію LiqPay, яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», який містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону, а відтак - належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу; сторона позивача наголошує, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача відтак, відповідач заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надав виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам; 4) щодо ідентифікації відповідача під час укладання договору, позивач є абонентом-надавачем послуг, при проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента- ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних, перелік якої визначено в електронній анкеті специфікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку України; при подачі позовної заяви додано відомості щодо ідентифікації відповідача через систему Bank ID, які були отримані у порядку і у формі, що передбачені Специфікацією взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку України, відтак, від центрального вузла системи BankID Національного банку України були отримані зокрема дані, які однозначно ідентифікують відповідача; 5) щодо процентів за кредитним договором, загальні витрати за споживчим є співмірними, враховуючи строк кредитування, жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись; крім того, відповідач заперечує проти законності розміру процентів, нарахованих відповідно до умов кредитного договору, враховуючи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною; 6) щодо заборони суперечливої поведінки, одночасне заперечення відповідачем факту укладення кредитного договору та надання кредитних коштів, з одного боку, і заперечення умов цього ж договору щодо процентів, комісій та неустойки з іншого, свідчить про наявність суперечливої процесуальної поведінки, такі доводи відповідача не можуть бути визнані судом послідовними та добросовісними, а відтак підлягають оцінці з урахуванням доктрини естопелю та мають бути відхилені як такі, що ґрунтуються на зловживанні процесуальними правами та не підлягають судовому захисту; 7) щодо розрахунку заборгованості, Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі, крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов'язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв (а.с.69-82).
Установлені судом фактичні обставини даної справи
20 травня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №20.05.2023-100001437 шляхом підписання пропозиції, заявки, додатку до анкети позичальника, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, відповідно до умов якого: сума кредиту складає 3500 грн 00 коп зі строком 42 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 30 червня 2023 року зі сплатою зі сплатою фіксованої незмінної процентної ставки «Економ» у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ», незмінної процентної ставки «Стандарт» у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ» та неустойки - 70 грн 00 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання; розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 730% річних, спосіб ідентифікації та вертифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ (п.1-14 заявка кредитного договору від 20 травня 2023 року, пропозиції про укладення кредитного договору) (а.с.21-22,22 зворотна сторона,23-26,26 зворотна сторона-27,28,39 зворотна сторона).
Відповідно до квитанції, сформованої через систему платежів LiqPay на підставі договору про надання послуг в системі LiqPay від 01 листопада 2020 року, 20 тавня 2023 року перераховано 3500 грн 00 коп на платіжну картку: № НОМЕР_1 із призначенням платежу: видача за договором кредиту №20.05.2023-100001437 (а.с.38,43-48).
25 жовтня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №25.10.2023-020000008 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, підтвердження укладення кредитного договору, додатку до анкети позичальника та паспорта споживчого кредиту, відповідно до умов якого: сума кредиту складає 5087 грн 00 коп зі строком 56 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 19 грудня 2023 року зі сплатою фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 0,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит та неустойки - 50 грн 87 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання; розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 36,5% річних, спосіб ідентифікації та вертифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ (п.1-12 заявка кредитного договору від 25 жовтня 2023 року, пропозиції про укладення кредитного договору) (а.с.12,13-14,14 зворотна сторона-17, 17 зворотна сторона,18,19-20,29-30,30 зворотна сторона-31,31 зворотна сторона-32,33-35,36,36 зворотна сторона-37).
Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Висновки суду по суті заявлених вимог
За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, які врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України та нормами законодавства про електронну комерцію та споживче кредитування, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов'язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 ініціювала укладання кредитного договору, звернулася до ТОВ «Споживчий центр», зазначила бажаний розмір позики, надала необхідні для укладення договору особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону (а.с.21-28).
Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка, додаток до анкети позичальника від 20 травня 2023 року, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки від 25 травня 2023 року, а також пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, підтвердження укладення кредитного договору, додатку до анкети позичальника та паспорт споживчого кредиту від 25 жовтня 2023 року підписані електронним підписом відповідачки шляхом використання підпису комп'ютерною мишею та одноразових ідентифікаторів, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів, уклавши їх відповідно до вимог закону, та довівши у доступній формі відповідачці умови кредитування.
Із змісту заявлених позовних вимог вбачається повне неповернення відповідачкою отриманих кредитних коштів, процентів за їх користування у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача суми заборгованості за тілом кредиту та процентам за користування коштами. Розрахунок розміру заборгованості по тілу кредиту та процентам відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.
Доводи представника відповідача про неукладення кредитного договору відповідачем, відсутність підтверджень перерахування відповідачу наданих кредитних коштів та неналежної ідентифікації відповідача як позичальника коштів суд уважає непереконливими та такими, що спростовуються вищедослідженими письмовими доказами, зокрема, ідентифікацію відповідача через системи BankID Національного банку України із наданням йому електронного ідентифікатора здійснювалося із використанням наданого фінансового номеру, відповідна послідовність дій по поданню заявки на отримання кредиту та її схвалення відбувалося в електронному вигляді та належним чином відображена в письмових матеріалах справи, а факт ненадання кредитних коштів відповідачу не спростовано належними та допустимими доказами.
Також суд уважає, що право позивача на майно у виді наданих у користування грошових коштів та правильно обрахованих процентів на них також захищається та практично гарантується ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі грошові кошти в автономному значенні є майном фінансової установи, яке грунтується на нормах договору та добровільно й у визначені строки не повертається іншою особою (відповідачем у даній справі) (п.27-35 рішення Європейського суду з прав людини від 05 жовтня 2011 року у справі від 11 липня 2017 року у справі «Moreira Ferreira v. Portugal»).
Розподіл судових витрат по справі
Із матеріалів справи убачається, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662 грн 40 коп. Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ураховуючи повне задоволення заявленого позову, суд уважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.
Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №20.05.2023-100001437 від 20 травня 2023 року у розмірі 5371 (п'ять тисяч триста сімдесят одна) гривня 98 (дев'яносто вісім) копійок, із них: сума заборгованості по тілу кредиту - 5087 (п'ять тисяч вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, сума заборгованості по процентам - 284 (дві тисячі п'ятсот двадцять) гривні 98 (дев'яносто вісім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2662 грн 40 коп повернення судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення суду складено 19 березня 2026 року.
Суддя Д. В. Бутенко