Справа №592/19105/25
Провадження №2/592/492/26
18 березня 2026 року м. Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визначення часток в квартирі, визнання права власності в порядку спадкування за законом,
26 листопада 2025 року позивач звернулася до суду із цивільним позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог - а.с.51) та вимоги мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 21.12.1998 року, виданого Виконавчим комітетом Сумської міської ради, квартира АДРЕСА_1 . Даним Свідоцтвом засвідчено, що вказана квартира належить на праві приватної, спільної сумісної власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .
16.11.2024 року Департамент забезпечення ресурсних платежів СМР видав Довідку, що згідно з документами, наявними інвентарній справі зареєстроване право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06 січня 2020 р.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 12.12.2014 року.
Позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 07 квітня 1976 р.
Третя особа ОСОБА_2 - є донькою позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , видане 06 травня 1997 року.
В Сумській міській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 467/2024 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 79178180, дата видачі 16.11.2024 р; а також спадкова справа № 468/2024 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі. № 79178235, дата видачі 16.11.2024 р.
26.12.2024 року позивачка звернулась до Сумської міської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про права на спадщину за законом на частку спадкової квартири, що належить померлому ОСОБА_4 , і отримала відмову нотаріуса, з огляду на те, що Спадкове майно, на яке спадкоємець просить видати свідоцтво про право на спадщину за законом, складається із частки спадкової квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Спадкоємцем було надано документи на підтвердження права власності на квартиру, згідно якого квартира належить ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності. Для видачі свідоцтва про право на спадщину на частку спадкової квартири необхідно виділити за померлим його частку в квартирі. У зв'язку з відсутністю заяви співвласників про визначення частки спадкодавця, неможливо видати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з оцінкою ринкова вартість квартири становить 947 300,00 грн. Позивачка є спадкоємцем 1/2 частки квартири по 1/4 частині за кожним із батьків.
Ухвалою суду від 27.11.2025 року відкрито загальне позовне провадження в даній цивільній справі та призначено по справі підготовче судове засідання з викликом сторін.
10.12.2025 року до суду надійшла заява від Сумської міської ради, в якій просить розглядати справу без їх участі, прийняти обґрунтоване рішення, не порушуючи прав та законних інтересів інших осіб та Сумської міської ради.
Від третьої особи Сумської міської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без її участі, у вирішенні питання покладається на розсуд суду.
Від третьої особи ОСОБА_2 жодних пояснень чи заперечень з приводу позовних вимог не надходило.
18.02.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача адвокат Приходько Д.В. подала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, просить розглядати справу без її участі.
Представник відповідача Сумської міської ради та третя особа Сумської міської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явились, прохали розглядати справу без їх участі.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 21.12.1998 року, виданого Виконавчим комітетом Сумської міської ради, квартира АДРЕСА_1 . Даним Свідоцтвом засвідчено, що вказана квартира належить на праві приватної, спільної сумісної власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а.с.21).
16.11.2024 року Департамент забезпечення ресурсних платежів СМР видав Довідку, що згідно з документами, наявними інвентарній справі зареєстроване право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.20).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06 січня 2020 р. (а.с.19).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 12.12.2014 року (а.с.18).
Позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 07 квітня 1976 р. (а.с.16).
Уклавши шлюб, позивачка змінила прізвище є ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 20 січня 1996 р. (а.с.17).
Третя особа ОСОБА_2 - є донькою позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 06 травня 1997 року (а.с.10).
В Сумській міській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 467/2024 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 79178180, дата видачі 16.11.2024 р; а також спадкова справа № 468/2024 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі. № 79178235, дата видачі 16.11.2024 р.
З метою прийняття спадщини після смерті батьків позивачка звернулася до Сумської міської державної нотаріальної контори. Проте, постановою державного нотаріуса Сумської міської державної нотаріальної контори від 26.12.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом на частку спадкової квартири, що належить померлому ОСОБА_4 , з огляду на те, що квартира належить ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності. Для видачі свідоцтва про право на спадщину на частку спадкової квартири необхідно виділити за померлим його частку в квартирі. У зв'язку з відсутністю заяви співвласників про визначення частки спадкодавця, неможливо видати свідоцтво про право на спадщину (а.с.22).
Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 з 24.07.1992 року і дотепер.
Померлі батьки позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 до дня своєї смерті.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 отримали спадщину після смерті ОСОБА_4 шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті, однак, не отримали свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса.
ОСОБА_1 отримала спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем на момент її смерті, однак, не отримала свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса, оскільки частки у спільній сумісній власності між співвласниками не були визначені при житті спадкодавців.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкоємця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця
Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України)
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, провадження № 61-39308св18; від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15-ц, провадження № 61-5777св20; від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19, провадження № 61-6290св20; від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19, провадження № 61-15380св20; від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19, провадження № 61-3620св21; від 19 квітня 2023 року у справі № 2-516/2007, провадження № 61-11834св22.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Право спільної сумісної власності - спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. А тому, за загальним правилом, частки співвласників у майні спільної сумісної власності є рівними.
З листа Вищого спеціалізованого суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 вбачається, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Спадкоємцем вказаного майна є позивачка по справі ОСОБА_1 .
Згідно із статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Аналіз норм цієї статті дає підстави для висновку, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови нотаріусом у видачі Свідоцтва про право на спадщину пов'язано з тим, що не виділені за померлими частки в квартирі, що позбавляє можливості спадкоємця ОСОБА_1 реалізувати своє право на спадкування за законом.
Відповідно до ст.ст. 25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.
Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За правилами ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Враховуючи викладені обставини справи та вимоги закону, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі, тобто визначити, що розмір часток в квартирі належить по 1/4 частині за кожним співвласником та визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування за законом після смерті батьків.
Керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1221, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про визначення часток в квартирі, визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
1.Визначити розмір часток у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка передана при приватизації відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 21.12.1998 року: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 - 1/4 частку; ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 - 1/4 частку; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - 1/4 частку; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - 1/4 частку.
2.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 1/4 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
3.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 1/4 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Сумської області.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: Сумська міська рада, м. Суми, пл. Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 23823253.
Третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Суми, пр-т Тараса Шевченка, буд. 3, код ЄДРПОУ: 41854303.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Суддя Ірина ФОМЕНКО