Ухвала від 20.03.2026 по справі 610/15/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року

м. Київ

справа № 610/15/20

провадження № 51-41 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу (№ 5515/0/170-26 від 16.03.2026) засудженого ОСОБА_4 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 25 липня 2025 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року щодо нього,

встановив:

Як убачається з матеріалів касаційного провадження, засуджений ОСОБА_4 05 лютого 2026 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою

(№ 2457/0/170-26 від 05.02.2026) на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 25 липня 2025 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від

10 грудня 2025 року, яку ухвалою Суду від 09 лютого 2026 року залишено без руху, з наданням п'ятнадцятиденного строку для усунення зазначених в ній недоліків.

На виконання ухвали Суду 23 лютого 2026 року ОСОБА_4 подано уточнену касаційну скаргу (№ 3745/0/170-26 від 23.02.2026).

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2026 року у відкритті касаційного провадження за вказаною вище касаційною скаргою відмовлено з підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Разом із тим, 16 березня 2026 року поштою до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 (№ 5515/0/170-26 від 16.03.2026) на ті самі судові рішення, яка за своїм змістом є ідентичною раніше поданій та вже містить відмітку (штрихкод) Верховного Суду про її попереднє надходження (№ 2457/0/170-26 від 05.02.2026). Крім того, у додатках до неї міститься уточнена касаційна скарга (№ 3745/0/170-26 від 23.02.2026), яка також раніше подавалася до Суду та розглядалася судом касаційної інстанції.

Відповідно до змісту положень статей 424, 425 КПК України процесуальним законом не передбачено можливості багаторазового оскарження особою в касаційному порядку судових рішень, які вже були предметом перегляду судом касаційної інстанції за касаційною скаргою цієї особи. Конституційний Суд України рішенням від 11 березня 2010 року № 8 рп/2010 встановив, що визначення у положенні пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України як однієї з основних засад судочинства «забезпечення ... касаційного оскарження рішення суду» у системному зв'язку з положеннями частини 1 статті 8, статті 125 Основного Закону України означає лише одноразове касаційне оскарження та перегляд рішення суду.

Таким чином, поданаОСОБА_4 16 березня 2026 року касаційна скарга становить повторне направлення тих самих процесуальних документів (касаційної скарги та її уточненої редакції), які вже надходили до Суду, були розглянуті та за результатами розгляду яких постановленоухвалу від 27 лютого 2026 року про відмову у відкритті касаційного провадження.

З огляду на викладене, вказана касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 25 липня 2025 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року не може бути предметом касаційного перегляду вдруге, а тому необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

(№ 5515/0/170-26 від 16.03.2026) засудженого ОСОБА_4 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 25 липня 2025 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року щодо нього.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3