20 березня 2026 року
м. Київ
справа № 536/1304/24
провадження № 51-721 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 листопада 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року щодо останнього,
встановив:
Ухвалою колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 березня 2026 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , у зв'язку з недотриманням вимог статті 427 КПК України, залишено без руху та надано п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховним Судом було констатовано порушення вимог п. 4, 5 ч. 2 та ч. 5 ст. 427 КПК України, при цьому роз'яснено порядок усунення зазначених в ухвалі недоліків.
У межах наданого судом строку захисник надав уточнену касаційну скаргу, проте зазначених у вказаній ухвалі недоліків в повному обсязі не усунув та допустив нові.
Як слідує зі змісту касаційної скарги, у вступній частині зазначено, що вона подана на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 08 листопада 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року, в обґрунтування наводяться доводи, які за своїм змістом стосуються незаконності вказаних судових рішень, натомість вимогу захисник порушує лише щодо ухвали апеляційного суду, при цьому в мотивувальній частині просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, чим допускає істотних суперечностей, які не дозволяють Суду визначити предмет та межі касаційного розгляду.
Суд касаційної інстанції відповідно до ст. 433 КПК України переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній чітко викладених вимог, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Разом з цим, ОСОБА_4 повторно оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема, з підстави невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, при цьому фактично не погоджується з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, яким надає власну оцінку, відмінну від оцінки наданої судами, у тому числі на предмет достовірності, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Окрім того, захисник не надав жодних доказів надсилання уточненої касаційної скарги з додатками учасникам судового провадження, що свідчить про недотримання вимог ч. 6 ст. 427 КПК України.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне повернути касаційну скаргу захисника з усіма доданими до неї матеріалами.
Повертаючи касаційну скаргу, Суд роз'яснює, що її повернення не позбавляє права повторно звернутися до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, в межах строку на касаційне оскарження.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від
08 листопада 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від
27 листопада 2025 року щодо останнього повернути разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3