Іменем України
12 січня 2011 року справа № 5020-7/194
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, АР Крим, 95000,
АДРЕСА_2, 95047),
до відповідача -Приватного підприємства «Ариан»
(Набережна парку Перемоги, б. 7, м. Севастополь, 99059),
про стягнення 2 300,00 грн.,
Суддя С. М. Альошина
Від позивача - ОСОБА_2 -представник по довіреності від 07.07.2009 (копія довіреності у справі)
Від відповідача -не з'явився
Суть спору:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства «Ариан»про стягнення 2 300,00 грн. компенсаційної вартості переданого у суборенду обладнання.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвали суду від 27.12.2010 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином -рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
15.05.2008 між сторонами був укладений договір № 595 суборенди обладнання і рекламного інвентарю.
Відповідно до п. 1 цього договору орендар (позивач) зобов'язувався надати суборендарю (відповідачу) у строкове користування холодильне обладнання та/або обладнання для роздрібної торгівлі (на «розлив») пиво-безалкогольною продукцією та/або рекламний інвентар (надалі -обладнання). Обов'язковою умовою при укладенні даного договору є отримання на це письмового погодження орендодавця -ТОВ «Рідна Марка Корп».
Передача обладнання в користування здійснюється на підставі акту приймання-передачі або інших документів, де вказується кількість, характеристика, стан та заставна вартість обладнання, та при необхідності, детально відображаються виявлені дефекти обладнання. Передача обладнання відбувається в додатково погоджений сторонами час і місці (п. 4 договору).
Згідно з п. 11 договору суборендар зобов'язувався сплачувати орендарю орендну плату в розмірі 10,00 (десять) грн. без ПДВ та 2,00 (дві) грн. ПДВ, а всього з ПДВ - 12,00 грн. за календарний рік.
Пунктом 10 договору передбачалось, що суборендар зобов'язувався, зокрема, повернути обладнання у справному і належному товарному вигляді орендарю чи орендодавцю, у строк не пізніше 2-х днів з моменту надходження відповідної вимоги.
У відповідності з п. 16 договору у разі неповернення обладнання у передбачені строки, суборендар відшкодовує орендарю заставну вартість обладнання.
Згідно з п. 25 договору строк дії договору -до 15.05.2009.
Факт передачі обладнання в суборенду підтверджується відповідним актом прийому-передачі обладнання в суборенду, згідно якого заставна (загальна) вартість обладнання склала 2 300,00 грн.
Цей акт підписаний сторонами договору без заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із закінченням строку суборенди, позивачем на адресу відповідача направлявся лист № 376 від 14.12.2009 щодо повернення орендованого обладнання, який, за даними позивача, був залишений відповідачем без відповіді та виконання.
За таких обставин, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 122 від 05.02.2010, в якій позивач, у зв'язку з неповерненням відповідачем обладнання, просив погасити йому заставну вартість обладнання у сумі 2 300,00 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Жодних письмових заперечень, пов'язаних з предметом позову, відповідачем суду надано не було.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 2 300,00 грн. компенсаційної вартості переданого у суборенду обладнання документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представника позивача про складення повного рішення 17.01.2011.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Позов задовольнити повністю.
2). Стягнути з Приватного підприємства «Ариан»(Набережна парку Перемоги, б. 7, м. Севастополь, 99059, ідентифікаційний код 23665825, р/р 26000136608900 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, або з інших рахунків) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, АР Крим, 95000, фактична адреса: АДРЕСА_2, 95047, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у КРФ АКБ «Укрсоцбанк»у м. Сімферополь, МФО 324010, або на інші рахунки) 2 300,00 грн. компенсаційної вартості переданого у суборенду обладнання, а також 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.
Суддя С. М. Альошина
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 17.01.2011.