19 березня 2026 року
м. Київ
справа № 352/1294/23
провадження № 61-16455св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротун В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківськцемент»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Хмарою Мілою Василівною, на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області в складі судді Олійника М. Ю. від 06 серпня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду в складі колегії суддів: Баркова В. М., Василишин Л. В., Максюти І. О. від 13 листопада 2025 року,
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» (далі - ПрАТ «Івано-Франківськцемент») про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 грудня 2021 року позивачка працювала на посаді комірника у цеху пакування та відвантаження продукції фасувально-пакувального відділення № 1 ПрАТ «Івано-Франківськцемент», а з 01 лютого 2023 року була переведена на посаду комірника цеху пакування та відвантаження продукції. 07 травня 2023 року перебуваючи на робочому місці, без будь-яких підстав, позивачку та її колег було оглянуто на стан сп'яніння за допомогою технічного пристрою. За результатами огляду зафіксовано результат 0,563 проміле, хоча алкогольні напої позивачка не вживала. У зв'язку із цим відповідно до наказу ПрАТ «Івано-Франківськцемент» від 08 травня 2023 року позивачку було звільнено.
ОСОБА_1 вважає своє звільнення незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, так як вона не перебувала на робочому місці в нетверезому стані, Вважає, що звільнивши її та колег у такий спосіб, керівництво цеху вирішило скоротити штат працівників. Окрім того, звертає увагу, що роботодавець при обранні виду стягнення не врахував тяжкості проступку та попередню її бездоганну роботу.
Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила суд визнати протиправним та скасувати наказ/розпорядження ПрАТ «Івано-Франківськцемент» № 1245/к від 08 травня 2023 року про припинення трудового договору/контракту із ОСОБА_1 , підписаний начальником цеху; визнати протиправним та скасувати наказ ПрАТ «Івано-Франківськцемент» № 1245/к від 08 травня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 , підписаний головою правління ПрАТ «Івано-Франківськцемент» Миколою Круцем; поновити її на посаді комірника цеху пакування та відвантаження продукції ПрАТ «Івано-Франківськцемент» з 08 травня 2023 року; стягнути з ПрАТ «Івано-Франківськцемент» на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді комірника у ПрАТ «Івано-Франківськцемент», а також стягнути з ПрАТ «Івано-Франківськцемент» понесені нею судові витрати у розмірі 10 147,20 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 серпня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що ОСОБА_1 перебувала на робочому місці в нетверезому стані, що було зафіксовано відповідачем у встановленому законом порядку, у зв'язку із чим звільнення позивачки було проведено відповідно до вимог трудового законодавства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Юсько І. М. - залишено без задоволення. Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 серпня 2025 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 правомірно звільнено із займаної нею посади. Позивачкою не подано суду жодних доказів, які б підтверджували її неправомірне звільнення з роботи. Наказом № 1245/к від 08 травня 2023 року ОСОБА_1 було звільнено з посади комірника цеху пакування та навантаження продукції з 09 травня 2023 року у відповідності до пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП України (поява на роботі в нетверезому стані) згідно з вимогами трудового законодавства, а тому у суду апеляційної інстанції немає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
26 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Хмара М. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 серпня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 липня 2022 року у справі № 554/9493/17, від 03 червня 2020 року у справі № 766/7760/17, від 02 грудня 2020 року у справі № 296/5094/17, від 24 квітня 2020 року у справі № 823/1022/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
30 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ПрАТ «Івано-Франківськцемент» Ростислав Соботник подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. В обґрунтування своїх заперечень проти задоволення касаційної скарги посилається на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі, немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2026 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 352/1294/23 з Тисменицього районного суду Івано-Франківської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 28 грудня 2021 року була прийнята на роботу в ПрАТ «Івано-Франківськцемент» на посаду комірника у цех пакування та відвантаження продуктів (фасувально-пакувальне відділення № 1). 01 лютого 2023 року переведена на посаду комірника цеху пакування та відвантаження продукції.
07 травня 2023 року ОСОБА_1 перебувала на роботі з 08:00 год.
Згідно з протоколом № 6 алкотесту 12400 медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння, складеним медичною сестрою Гават Н. В. та підписаним начальником зміни служби охорони Тарновським В. В. , заступником начальника зміни Синдуль В. П. та начальником зміни цеху пакування та відвантаження продукції Вандрівським Т. В. 07 травня 2023 року о 16:27 медична сестра Гават Н. В. оглянула ОСОБА_1 , за допомогою алкотесту «Драгер-5820» зав. № АRRB-0159, висновок: вміст алкоголю у видихуваному повітрі - 0,56 проміле. Указаний протокол в графі: «З висновком ознайомлений» містить підпис ОСОБА_1 , а також запис, що від взяття крові на вміст алкоголю відмовилася.
Відповідно до акту про порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та вилучення матеріальних цінностей від 07 травня 2023 року, складеного заступником начальника зміни Синдуль В. П. , в присутності начальника зміни Тарнавського В. В. , 07 травня 2023 року о 16:30 при проведенні алкотестування на робочому місці у ОСОБА_1 вміст алкоголю у видихуваному повітрі становив 0,56 проміле, що підтверджується актом медичного обстеження № 6. У зв'язку із чим ОСОБА_1 на роботу не допущена, перепустку вилучено і передано представнику підрозділу. В графі «Особа, на яку складено акт пояснила» вказано: «від пояснень відмовляюсь» і містить підпис ОСОБА_1 .
Службовою запискою від 08 травня 2023 року начальник цеху Опацький М. повідомив голові правління ПрАТ «Івано-Франківськцемент» Круцю М. про необхідність звільнення за розпивання алкогольних напоїв на робочому місці ОСОБА_1 та ще 5-х осіб. З текстом вказаної службової записки були ознайомлені всі 6 працівників.
Пунктом 2 наказу № 29 від 01 липня 2022 року про проведення медичного «опосвідчення» на предмет наявності алкоголю у видихуваному повітрі передбачено, що працівники, в яких виявлено вміст алкоголю у видихуваному повітрі більше 0,2 проміле до роботи не допускається із блокуванням особистої перепустки управлінням персоналу.
Наказом № 1245/к від 08 травня 2023 року ОСОБА_1 було звільнено з посади комірника цеху пакування та навантаження продукції з 09 травня 2023 року за появу на робочому місці в нетверезому стані за пунктом 7 статті 40 КЗпП України.
У довідці № 25, виданої КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради», вказано, що ОСОБА_1 звернулася 07 травня 2023 року о 19:20, в ході огляду, який було проведено 07 травня 2023 року о 19: 55 ознак алкогольного сп'яніння не виявлено.
За результатами токсилогічного дослідження № 1039 від 08 травня 2023 року, при токсилогічному дослідженні сечі ОСОБА_1 етанол, в концентрації (за методикою ГРХ) не виявлено; 0,18 проміле.
За результатами токсилогічного дослідження № 1040 від 08 травня 2023 року, при токсилогічному дослідженні крові ОСОБА_1 етанол, в концентрації (за методикою ГРХ) не виявлено; 0,07 проміле.
У пояснювальній записці від 09 травня 2023 року ОСОБА_1 зазначила, що в денну зміну 07 травня 2023 року на робочому місці випила домашнього вина.
Протоколом № 18 від 08 травня 2023 року профспілковим комітетом ПрАТ «Івано-Франківськцемент» була надана згода на звільнення ОСОБА_1 .
Відповідно до висновку експерта № 8 від 06 березня 2024 року, медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, що проводиться в КНП «Прикарпатський наркологічний центр ІФ ОР» 07 травня 2023 року о 19.55 із забором сечі та крові о 19:30 відповідно, для визначення вмісту алкоголю, результат лабараторного дослідження крові та сечі ОСОБА_1 на вміст алкоголю в концентрації 0,07 проміле та 0,18 проміле відповідно станом на 19:30-19:35 при відсутності в неї органічних захворювань (згідно даних медичної картки амбулаторного хворого) не виключає можливості вживання ОСОБА_1 07травня 2023 року алкогольних напоїв в період з 11 до 17 години і перебування її у фазі виведення (елімінаії) алкоголю з організму.
Згідно з висновком експерта (додаткової комісійної та судово-медичної експертизи) № 135 від 20 грудня 2024 року, при токсикологічному дослідженні крові і сечі у ОСОБА_1 методом газорідинної хроматографії етанолу не виявлено, а тому вказані питання втрачають свою актуальність.
2.Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Відповідно до частини першої статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняти на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Частиною першою статті 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
У відповідності до пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки.
Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.
Згідно зі статтею 12, частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суди встановили, що 07 травня 2023 року ОСОБА_1 перебувала на роботі в нетверезому стані, що підтверджено результатами тесту на стан алкогольного сп'яніння, службовою запискою, актом та особистими поясненнями позивачки від 09 травня 2023 року щодо вживання спиртних напоїв.
Таким чином, установивши, що позивачка перебував на роботі в нетверезому стані, профспілка надала згоду на її звільнення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до власного тлумачення заявником норм законодавства та необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Хмарою Мілою Василівною, залишити без задоволення.
Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 серпня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року залишити без змін.
Поновити виконання/дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун