10 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 918/1063/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Руда Г. В.,
за участю представників:
прокуратури - Цимбалістого Т. О.,
позивача - не з'явилися,
відповідача - не з'явилися,
третьої особи - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 (колегія суддів: Юрчук М. І. - головуючий, Тимошенко О. М., Миханюк М. В.) і рішення Господарського суду Рівненської області від 03.09.2025 (суддя Мовчун А. І.) у справі
за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державного реєстратора Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Ільчука Олександра Сергійовича,
про скасування державної реєстрації права приватної власності на об'єкт нерухомого майна,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У листопаді 2024 року керівник Рівненської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА"), в якому просив скасувати державну реєстрацію права приватної власності ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" на об'єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060), який розташований за адресою: вул. Козацька, 10, смт Клевань, Рівненський район, Рівненська область, здійснену державним реєстратором Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Ільчуком О. С. (далі - державний реєстратор Ільчук О. С.) (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.08.2023 № 68859629).
1.2. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради обґрунтовані, зокрема, покликанням на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22. Так, за доводами Прокурора, у справі № 918/1134/22 Прокурор звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради з позовом до ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", в якому просив скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Корнинської сільської ради Левчука Ю. С. (далі - державний реєстратор Левчук Ю. С.) від 12.05.2020 № 52199967 про внесення змін до запису про право власності № 36270164, від 27.07.2020 № 53310480 про внесення змін до запису про право власності № 36270164, від 26.08.2020 № 53756969 про внесення змін до запису про право власності № 36270164. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради у справі № 918/1134/22 були обґрунтовані знаходженням на земельній ділянці, власником якої є Клеванська селищна рада, нерухомого майна ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА". Прокурор у справі № 918/1134/22 зазначав про незаконну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА". Такою незаконною, на думку Прокурора, реєстрацією права власності на нерухоме майно за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" порушуються права Клеванської селищної ради щодо розпорядження землями комунальної власності шляхом їх продажу або передачі в оренду. При цьому Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій справі № 918/1063/24, зазначав, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 01.03.2023 у справі № 918/1134/22 та ухвалено нове рішення про задоволення позову Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради. Зокрема, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22 скасовані рішення державного реєстратора Левчука Ю. С. від 12.05.2020 № 52199967 про внесення змін до запису про право власності № 36270164, від 27.07.2020 № 53310480 про внесення змін до запису про право власності № 36270164, від 26.08.2020 № 53756969 про внесення змін до запису про право власності № 36270164.
Однак, як зазначав Прокурор, виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023, яка набрала законної сили, стало неможливим, оскільки реєстраційні справи за об'єктами нерухомого майна було закрито, а реєстраційні номери таких об'єктів скасовано у зв'язку з тим, що об'єкт "Робоча насіннево-очисна башня" разом зі спірними у справі № 918/1134/22 складовими частинами було об'єднано з іншими належними ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" об'єктами нерухомого майна в об'єкт нерухомого майна під назвою: "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції", якому присвоєно реєстраційний номер 2780568856060. Прокурор також зазначав, що до складових частин об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2780568856060 "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції", зокрема, належать такі об'єкти нерухомого майна: прибудова літ. "м1", прибудова літ. "м2", завальна яма літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакада літ. "2м3", естакада літ. "3м" державна реєстрація яких підлягала скасуванню на підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22. За таких обставин, за доводами Прокурора, недобросовісна поведінка ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" призвела до унеможливлення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22. Крім того, на думку Прокурора, незаконне об'єднання нерухомого майна та його незаконна реєстрація відбулися саме з метою збереження за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" права власності на нерухоме майно (складових частин об'єкта "Робоча насіннево-очисна башня").
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.09.2025, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі № 918/1063/24, задоволено позов Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради.
Вирішено скасувати державну реєстрацію права приватної власності ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" на об'єкт нерухомого майна - "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060), який знаходиться за адресою: вул. Козацька, 10, смт Клевань, Рівненський район, Рівненська область, здійснену державним реєстратором Ільчуком О. С. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.08.2023 № 68859629).
2.2. Господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу № 918/1063/24, встановили, що в цьому випадку нездійснення позивачем захисту інтересів територіальної громади в установленому законодавством порядку є підставою для реалізації Прокурором представницьких повноважень.
2.3. Господарські суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради, виходили з того, що 14.08.2023 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову у справі № 918/1134/22, якою задовольнив позов Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради до ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" про скасування рішень державного реєстратора Левчука Ю. С. від 12.05.2020 № 52199967 про внесення змін до запису про право власності № 36270164, від 27.07.2020 № 53310480 про внесення змін до запису про право власності № 36270164, від 26.08.2020 № 53756969 про внесення змін до запису про право власності № 36270164. Як зазначили господарські суди, в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22 встановлено, що технічний паспорт та акт технічного огляду будівель і споруд не підтверджують право власності на зареєстрований об'єкт нерухомості та не дають можливості встановити підстави набуття ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" права власності на складові частини об'єкта нерухомого майна "Робоча насіннево-очисна башня", а тому державна реєстрація права власності на складові частини зазначеного об'єкта нерухомого майна здійснена з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.
Відтак господарські суди попередніх інстанцій із покликанням на частину 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України виснували, що державна реєстрація права власності за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" на об'єднаний об'єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060) відбулася за відсутності належних документів і відомостей. При цьому господарський суд першої інстанції зазначив, що Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачає можливості скасування державної реєстрації права власності в частині, в тому числі й на окремі складові частини об'єднаного об'єкта нерухомого майна. Тому, за висновком місцевого господарського суду, з урахуванням конкретних обставин справи в цьому випадку належним способом захисту є позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна. При цьому апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, погодився із зазначеними висновками місцевого господарського суду.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень не неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 та рішенням Господарського суду Рівненької області від 03.09.2025 у справі № 918/1063/24, до Верховного Суду звернулося ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради. При цьому скаржник зазначає, що в разі задоволення касаційної скарги подасть заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких на момент подання касаційної скарги складає 100 000,00 грн.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили положення статей 2, 13, 53, 73- 86, 269 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосували приписи статей 19, 129 Конституції України, статей 3, 11, 16, 187, 188 Цивільного кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 2, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", приписи Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 № 449, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, пункти 2, 151 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 488, приписи Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127.
3.4. Крім того, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування зазначених норм, викладені в постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 20.06.2019 у справі № 632/580/17, від 24.11.2021 у справі № 906/495/20, від 13.10.2020 у справі № 5004/1694/11, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 07.10.2020 у справі № 920/728/18, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 15.06.2021 у справі № 910/6671/20.
3.5. Скаржник із покликанням на висновки, викладені в зазначених постановах Верховного Суду, стверджує, що Прокурор у цьому випадку не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. Тому, за доводами ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", у спірних правовідносинах немає обставин, які би свідчили про невиконання або неналежне виконання Клеванською селищною радою, що є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. За таких обставин, на думку скаржника, в цій справі Прокурор є неналежним позивачем, і це є достатньою підставою для відмови в позові.
3.6. Крім того, ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" стверджує, що відповідач 14.04.2020 придбав 11 об'єктів нерухомого майна, кожен із яких мав складові частини та окремі речі, які не можна використовувати одну без одної без втрати функціонального призначення. Тому скаржник вважає безпідставними доводи Прокурора про те, що об'єкти нерухомого майна: прибудова літ. "м1", прибудова літ. "м2", завальна яма літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакада літ. "2м3", естакада літ. "3м" не є складовими частинами єдиного майнового комплексу. На думку ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", помилковими є твердження Прокурора про те, що об'єднання нерухомого майна відбулося для збереження права приватної власності.
Скаржник наголошує на тому, що об'єднання майна в об'єкт "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" було доцільним, оскільки об'єкти нерухомого майна: прибудова літ. "м1", прибудова літ. "м2", завальна яма літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакада літ. "2м3", естакада літ. "3м" є складовими та невід'ємними частинами майна, яке відповідач придбав на підставі договорів купівлі-продажу від 14.04.2020.
За доводами скаржника, Прокурор у позові не обґрунтував, яке саме право Клеванської селищної ради він намагається захистити в судовому порядку. ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" наголошує на тому, що понад 30 років з моменту будівництва об'єктів нерухомого майна Клеванська селищна рада не вживала жодних заходів, спрямованих на визнання нерухомого майна безхазяйним. Це, як вважає скаржник, свідчить про те, що таке нерухоме майно є складовими частинами цілісного майнового комплексу, придбаного відповідачем. Скаржник також зазначає, що відсутність порушеного права та законного інтересу позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Тому ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" стверджує, що господарські суди попередніх інстанцій насамперед повинні були встановити, чи порушує володіння та користування ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" спірним майном права Клеванської селищної ради.
3.7. 29.01.2026 до Верховного Суду від ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" надійшли додаткові пояснення у справі № 918/1063/24.
3.8. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Прокурор зазначає, що предметом дослідження у справі № 918/1063/24 є неправомірність державної реєстрації права приватної власності за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" на об'єкти нерухомого майна: прибудову літ. "м1", прибудову літ. "м2", завальну яму літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакаду літ. "2м3", а саме реєстрація таких об'єктів у складі об'єкта під назвою: "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції".
При цьому, як зазначає Прокурор, позов у справі № 918/1063/24 було пред'явлено саме у зв'язку з неможливістю виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22, якою було вирішено скасувати прийняті державним реєстратором рішення з одночасним скасуванням усіх зареєстрованих прав за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" на такі об'єкти нерухомого майна: прибудову літ. "м1", прибудову літ. "м2", завальну яму літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакаду літ. "2м3", естакаду літ. "3м". Ці об'єкти нерухомого майна, як зазначає Прокурор, на момент виникнення спору у справі № 918/1134/22 були зареєстровані як складові частини об'єкта "Робоча насіннево-очисна башня" з реєстраційним номером 1138488656246. При цьому, за твердженням Прокурора, в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22 було встановлено, що ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" не є власником об'єктів нерухомого майна: прибудови літ. "м1", прибудови літ. "м2", завальної ями літ. "2М-1", підвалу ПД/2М-1, пандуса літ. "2м1", пандуса літ. "2м2", естакади літ. "2м3", естакади літ. "3м".
Однак за результатами проведеної технічної інвентаризації та поданої ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" заяви реєстраційна справа була закрита, а реєстраційний номер об'єкта скасовано, оскільки 09.08.2023 об'єкт "Робоча насіннево-очисна башня" разом із складовими частинами: прибудовою літ. "м1", прибудовою літ. "м2", завальною ямою літ. "2М-1", підвалом ПД/2М-1, пандусом літ. "2м1", пандусом літ. "2м2", естакадою літ. "2м3" було об'єднано з іншими належними ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" об'єктами нерухомого майна в об'єкт під назвою "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції", якому присвоєно реєстраційний номер 2780568856060. З урахуванням наведеного Прокурор зазначав, що внаслідок недобросовісних дій ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" до складових частин об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2780568856060 під назвою "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" було включено об'єкти нерухомого майна: прибудову літ. "м1", прибудову літ."м2", завальну яму літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакаду літ. "2м3", державна реєстрація прав на які підлягала скасуванню на підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 14.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією "Укрелітагро" (продавець) і ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого покупець набув право власності на (будівлю) об'єкт нерухомого майна "Робоча насіннево-очисна башня" (літ. "М-1"), який розташований за адресою: смт Клевань, Рівненський район, Рівненська область, вул. Козацька, 10.
4.2. Згідно з пунктом 1.3 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.04.2020 (з урахуванням додаткового договору від 26.05.2020 № 704) та технічного паспорта, складеного 17.02.2003 Комунальним підприємством "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради, загальна площа будівлі "Робоча насіннево-очисна башня" (літ. "М-1") складає 78,6 м2.
4.3. Як зазначили господарські суди, умови договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.04.2020 не мають жодних застережень, приписів чи умов стосовно того, що об'єкт нерухомого майна "Робоча насіннево-очисна башня" (літ. "М-1") загальною площею 78,6 м2 у своєму складі має допоміжні, підсобні приміщення, складові елементи або складові частини.
4.4. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 15.04.2020 на праві власності за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" зареєстровано об'єкт нерухомого майна "Робоча насіннево-очисна башня" (літ. "М-1") загальною площею 78,6 м2, розташований за адресою: смт Клевань, вул. Козацька, 10 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1138488656246).
4.5. Надалі рішенням державного реєстратора Левчука Ю. С. від 12.05.2020 № 52199967 про внесення змін до запису про право власності № 36270164 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним № 1138488656246, було внесено зміни до запису про право власності на об'єкт нерухомого майна "Робоча насіннево-очисна башня" (літ. "М-1") загальною площею 78,6 м2, розташований за адресою: смт Клевань, вул. Козацька, 10, а саме внесено записи про такі складові частини: прибудову літ. "м1", прибудову літ. "м2", завальну яму літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакаду літ. "2м3".
4.6. Державний реєстратор Левчук Ю. С. у якості підстави для внесення змін додав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно акт технічного огляду будівель і споруд від 30.04.2020 № 973, в якому зазначено, що в результаті огляду виявлено такі об'єкти нерухомого майна: завальну яму літ. "2М-1" загальною площею 72,3 м2 (видавник: Фізична особа - підприємець "Феськов В. В." (далі - ФОП Феськов В. В.)); технічний паспорт від 30.04.2020, згідно з експлікацією якого до складу будівлі також входить завальна яма літ. "2М-1" (видавник: ФОП Феськов В. В.).
4.7. За результатами реєстраційних дій державний реєстратор Левчук Ю. С. сформував витяг № 208693608, відповідно до якого до складу об'єкта нерухомого майна "Робоча насіннево-очисна башня" (літ. "М-1") загальною площею 78,6 м2, розташованого за адресою: смт Клевань, вул. Козацька, 10, внесено записи про такі складові частини: прибудову літ. "м1"; прибудову літ. "м2"; завальну яму літ. "2М-1"; підвал ПД/2М-К; пандус літ. "2м1"; пандус літ. "2м2"; естакаду літ. "2м3".
4.8. Рішенням державного реєстратора Левчука Ю. С. від 27.07.2020 № 53310480 про внесення змін до запису про право власності № 36270164 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1138488656246, було внесено зміни до запису про право власності на об'єкт нерухомого майна "Робоча насіннево-очисна башня" (літ. "М-1") загальною площею 78,6 м2, розташований за адресою: смт Клевань, вул. Козацька, 10 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1138488656246), а саме було внесено записи про таку складову частину: естакаду літ. "3м". Для внесення цих змін державний реєстратор Левчук Ю. С. використав: технічний паспорт серія та номер: 973-20, виданий 30.04.2020, видавник: ФОП Феськов В. В.; акт технічного огляду будівель і споруд серії та номер: 973, виданий 30.04.2020, видавник: ФОП Феськов В. В.
4.9. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 27.07.2020 державний реєстратор Левчук Ю. С. видалив із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно акт технічного огляду будівель та споруд серія та номер: 973, виданий 30.04.2020, видавник: ФОП Феськов В. В., технічний паспорт серія та номер: 973-20, виданий 30.04.2020, та додав акт технічного огляду будівель та споруд і технічний паспорт з тими ж реквізитами, але з іншою інформацією, а саме в акті технічного огляду будівель та споруд серії та номер: 973-20, який виданий 30.04.2020, вже було зазначено, що в результаті огляду виявлено такі об'єкти нерухомого майна: завальну яму літ. "2М-1" загальною площею 72,3 м2; пандус літ. "2м1" загальною площею 35,6 м2; пандус літ. "2м2" загальною площею 33,5 м2; естакаду літ. "2м3" загальною площею 69,8 м2; естакаду літ. "3м" загальною площею 19,0 м2.
4.10. У технічному паспорті від 30.04.2020 (видавник: ФОП Феськов В. В.) зазначено, що згідно з експлікацією до складу будівлі входить: завальна яма літ. "2М-1" загальною площею 72,3 м2; пандус літ. "2м1" загальною площею 35,6 м2; пандус літ. "2м2" загальною площею 33,5 м2; естакада літ. "2м3" загальною площею 69,8 м2; естакада літ. "3м" загальною площею 19,0 м2.
4.11. За результатами реєстраційних дій державний реєстратор Левчук Ю. С. сформував витяг № 217845371, згідно з яким до складу об'єкта нерухомого майна "Робоча насіннево-очисна башня" (літ. "М-1") загальною площею 78,6 м2, розташованого за адресою: смт Клевань, вул. Козацька, 10, внесено записи про його складові частини: прибудову літ. "м1", прибудову літ. "м2", завальну яму літ. "2М- 1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакаду літ. "2м3", естакаду літ. "3м".
4.12. Державний реєстратор Левчук Ю. С. 26.08.2020 рішенням № 53756969 додав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно висновок про технічний стан об'єкта нерухомого майна від 20.08.2020 № 460/20 (видавник: Фізична особа - підприємець Дорощук Б. А.), згідно з яким було здійснено інвентаризацію об'єкта нерухомого майна "Робоча насіннево-очисна башня" (літ. "М-1") загальною площею 78,6 м2, розташованого за адресою: смт Клевань, вул. Козацька, 10, та встановлено такі об'єкти: прибудову літ. "м1", прибудову літ. "м2", завальну яму літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакаду літ. "2м3", естакаду літ. "3м". Крім того, державний реєстратор Левчук Ю. С. додав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно технічний паспорт від 19.08.2020, згідно з експлікацією якого до складу об'єкта нерухомого майна "Робоча насіннево-очисна башня" (літ. "М-1") загальною площею 78,6 м2, розташованого за адресою: смт Клевань, вул. Козацька, 10, входять: прибудова літ. "м1", прибудова літ. "м2", завальна яма літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакада літ. "2м3", естакада літ. "3м". При цьому зазначено, що рік побудови - 1986. Однак, як установили суди, 26.08.2020 державний реєстратор Левчук Ю. С. видалив із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначені документи.
4.13. Господарські суди зазначили, що на розгляді в Господарському суді Рівненської області та в Північно-західному апеляційному господарському суді перебувала справа № 918/1134/22 за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради до ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" про скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
4.14. Предметом спору у справі № 918/1134/22 було проведення незаконної державної реєстрації змін до запису про право власності ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" на об'єкт нерухомого майна "Робоча насіннево-очисна башня" (літ. "М-1") загальною площею 78,6 м2, розташований за адресою: смт Клевань, вул. Козацька, 10, а саме внесення записів про його складові частини: прибудову літ. "м1", прибудову літ. "м2", завальну яму літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакаду літ. "2м3", естакаду літ. "3м".
4.15. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 01.03.2023 у справі № 918/1134/22 та ухвалено нове рішення про задоволення позову Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради. Зокрема, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22 скасовані рішення державного реєстратора Левчука Ю. С. від 12.05.2020 № 52199967 про внесення змін до запису про право власності № 36270164, від 27.07.2020 № 53310480 про внесення змін до запису про право власності № 36270164, від 26.08.2020 № 53756969 про внесення змін до запису про право власності № 36270164.
4.16. Проте, як зазначав Прокурор, виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023, яка набрала законної сили, стало неможливим, оскільки реєстраційні справи за об'єктами нерухомого майна було закрито, а реєстраційні номери таких об'єктів скасовано у зв'язку з тим, що об'єкт "Робоча насіннево-очисна башня" (літ. "М-1") разом зі спірними у справі № 918/1134/22 складовими частинами було об'єднано з іншими належними ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" об'єктами нерухомого майна в об'єкт нерухомого майна під назвою: "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції", якому присвоєно реєстраційний номер 2780568856060.
4.17. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 09.08.2023 за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" загальною площею 5072,4 м2, розташований за адресою: смт Клевань, вул. Козацька, 10. До складових частин цього об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером: 2780568856060, зокрема, належать такі об'єкти нерухомого майна: прибудова літ. "м1", прибудова літ. "м2", завальна яма літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакада літ. "2м3", державна реєстрація яких підлягала скасуванню на підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22.
4.18. Державний реєстратор Левчук Ю. С. додав до Державного реєстру речових прав на нерухоме довідку щодо технічної можливості об'єднання об'єктів нерухомого майна за № DT01:5753-1005-7727-7702, а також технічний паспорт від 08.08.2023 № 749/23 на комплекс будівель та споруд виробничого призначення, розташований за адресою: смт Клевань, вул. Козацька, 10, виготовлені Фізичною - особою підприємцем Міщуком Т. В.
4.19. Як установили суди, відповідно до зазначеного технічного паспорта від 08.08.2023 № 749/23 об'єктами технічної інвентаризації, зокрема, були: "Робоча насіннево-очисна башня" літ. "М-1" площею 78,6 м2; конструктивна частина (прибудова) літ. "м1" площею 43,9 м2; конструктивна частина (прибудова) літ. "м2" площею 7,6 м2; завальна яма літ. "2М-1" площею 35,9 м2; підвал Пд/2М-1 площею 47,8 м2; пандус літ. "2м1" площею 35,6 м2; пандус літ. "2м2" площею 33,5 м2; естакада літ. "2м3" площею 69,8 м2.
4.20. Прокурор, вважаючи порушеними права позивача внаслідок незаконної, на його думку, державної реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно, звернувся до Господарського суду Рівненської області із цим позовом.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідачку, прокурора, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради до ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" про скасування державної реєстрації права приватної власності на об'єкт нерухомого майна.
5.4. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради обґрунтовані незаконною, на його думку, державною реєстрацією за відповідачем права власності на нерухоме майно, яка була здійснена з метою збереження за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" права власності на нерухоме майно (складових частин об'єкта "Робоча насіннево-очисна башня").
5.5. Господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши справу № 918/1063/24 по суті позовних вимог, дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради.
5.6. ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення в цій справі. ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.7. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.8. Касаційна скарга ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" з покликанням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили положення статей 2, 13, 53, 73- 86, 269 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосували приписи статей 19, 129 Конституції України, статей 3, 11, 16, 187, 188 Цивільного кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 2, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", приписи Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 № 449, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, пункти 2, 151 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 488, приписи Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127.
5.9. Крім того, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування зазначених норм, викладені в постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 20.06.2019 у справі № 632/580/17, від 24.11.2021 у справі № 906/495/20, від 13.10.2020 у справі № 5004/1694/11, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 07.10.2020 у справі № 920/728/18, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 15.06.2021 у справі № 910/6671/20.
5.10. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та в постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права в подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій ухвалено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли в подібних правовідносинах.
5.11. Дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", Верховний Суд установив, що скаржник покликається на неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. Узагальнений зміст цих висновків Верховного Суду полягає в тому, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (дотримання порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру").
5.12. Скаржник із покликанням на висновки, викладені в зазначених постановах Верховного Суду, стверджує, що Прокурор у цьому випадку не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. Тому, за доводами ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", у спірних правовідносинах немає обставин, які би свідчили про невиконання або неналежне виконання Клеванською селищною радою, що є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. За таких обставин, на думку скаржника, в цій справі Прокурор є неналежним позивачем, і це є достатньою підставою для відмови в позові.
5.13. Колегія суддів, проаналізувавши висновки Верховного Суду, на які покликається скаржник, перевіривши та надавши оцінку доводам ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", зазначає таке.
5.14. Тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
5.15. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України). Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.05.2025 у справі № 914/3748/23, від 23.01.2025 у справі № 920/298/23, від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень: він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв у активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
5.16. Верховний Суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24.02.2026 у справі № 915/1185/20, від 03.02.2026 у справі № 910/21935/17, від 20.05.2025 у справі № 914/3748/23.
5.17. Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03.09.2024 у справі № 922/2268/16, від 18.04.2024 у справі № 925/700/23.
5.18. Суд зобов'язаний дослідити, чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22, від 15.08.2024 у справі № 918/1075/23, від 06.08.2024 у справі № 910/2876/17.
5.19. Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
5.20. Колегія суддів зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:
"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
5.21. Ураховуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що прокурор на виконання положень частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" зобов'язаний попередньо, до подання позову до суду, звернутися до органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах з повідомленням про порушення закону. Такий орган повинен був розглянути це звернення і вжити заходів щодо захисту інтересів держави, та лише у випадку невжиття таких заходів у розумний строк з боку цього органу або невмотивованої відмови вжити такі заходи, це вважається достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності такого органу та дає підстави прокурору для звернення із позовом до суду в інтересах держави.
5.22. Господарські суди попередніх інстанцій, досліджуючи питання щодо наявності підстав для реалізації Прокурором представницьких повноважень, установили, що Клеванська селищна рада як розпорядник земельних ділянок комунальної власності є органом, уповноваженим здійснювати захист майнових прав територіальної громади у спірних правовідносинах.
5.23. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій установили, що Прокурор листом від 19.09.2024 № 50-56-7773вих-24 проінформував Клеванську селищну раду про виявлені порушення законодавства під час державної реєстрації за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" права власності на нерухоме майно. Проте Клеванська селищна рада листом від 27.09.2024 № 1433/02-19 повідомила Прокурора про те, що вона не вживала заходів щодо скасування державної реєстрації права приватної власності ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" на об'єкт нерухомого майна - "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060), який розташований за адресою: вул. Козацька, 10, смт Клевань, Рівненський район, Рівненська область, здійсненої державним реєстратором Ільчуком О. С. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.08.2023 № 68859629). Надалі, як установили господарські суди, Прокурор на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 19.11.2024 повідомив Клеванську селищну раду про прийняття рішення щодо звернення до суду з позовом в інтересах Клеванської селищної ради.
5.24. Отже, наведені обставини свідчать про дотримання Прокурором на момент звернення з позовом вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та про наявність у цьому випадку підстав для захисту інтересів Клеванської селищної ради і звернення до суду з відповідним позовом.
5.25. При цьому Прокурор у поданому позові обґрунтував порушення майнових інтересів територіальної громади. Так, Прокурор стверджував, що протиправна державна реєстрація права приватної власності ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" на об'єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060) призводить до порушення майнових інтересів територіальної громади у сфері земельних правовідносин, оскільки надає відповідачу можливість оформити право власності або право користування землею на неконкурентних засадах. Водночас господарські суди попередніх інстанцій за результатами розгляду справи по суті позовних вимог установили порушення інтересів територіальної громади як власника земельних ділянок.
5.26. Наведеними обставинами спростовуються доводи ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" про те, що Прокурор у цьому випадку не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді та доводи про відсутність доказів на підтвердження невиконання або неналежного виконання Клеванською селищною радою своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Тому необґрунтованими є доводи ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили положення статті 53 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосували приписи статей 19, 129 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та не врахували висновки щодо застосування цих норм, викладені в постановах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
5.27. Крім того, колегія суддів установила, що скаржник покликається на неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, відповідно до яких розумність характерна як для оцінки / врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.
5.28. Верховний Суд також установив, що в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 викладено висновок, який, на думку ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", не було враховано господарськими судами під час ухвалення оскаржуваних рішень:
"Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб'єктивних прав та обов'язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту".
5.29. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 5004/1694/11 викладено висновок, на неврахування якого господарськими судами попередніх інстанцій покликається ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА":
"Так, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ".
5.30. Скаржник із покликанням на висновки, викладені в зазначених постановах Верховного Суду, стверджує, що відповідач 14.04.2020 придбав 11 об'єктів нерухомого майна, кожен із яких мав складові частини та окремі речі, які не можна використовувати одну без одної без втрати функціонального призначення. Тому скаржник вважає безпідставними доводи Прокурора про те, що об'єкти нерухомого майна: прибудова літ. "м1", прибудова літ. "м2", завальна яма літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакада літ. "2м3", естакада літ. "3м" не є складовими частинами єдиного майнового комплексу. На думку ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", помилковими є твердження Прокурора про те, що об'єднання нерухомого майна відбулося для збереження права приватної власності. Скаржник наголошує на тому, що об'єднання майна в "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" було доцільним, оскільки об'єкти нерухомого майна: прибудова літ. "м1", прибудова літ. "м2", завальна яма літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакада літ. "2м3", естакада літ. "3м" є складовими та невід'ємними частинами майна, яке відповідач придбав на підставі договорів купівлі-продажу від 14.04.2020.
5.31. Колегія суддів, проаналізувавши висновки Верховного Суду, на які покликається скаржник, перевіривши та надавши оцінку доводам ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", зазначає таке.
5.32. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі - в редакції, чинній на момент здійснення оспорюваної державної реєстрації права власності) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
5.33. Частинами 1, 2 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об'єкти незавершеного будівництва та майбутні об'єкти нерухомості. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.
5.34. За змістом частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих / отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
5.35. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав включає, зокрема, перевірку документів та/або відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.
5.36. Верховний Суд також зазначає, що у статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено підстави для відмови в державній реєстрації прав. Так, за змістом цієї статті в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, зокрема, якщо заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
5.37. Верховний Суд також зазначає, що у статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наведено перелік документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності та інших речових прав. Водночас господарські суди правильно зазначили, що в цьому переліку немає таких документів як технічний паспорт і акт технічного огляду будівель і споруд, на підставі яких, як установили суди, здійснено оспорювану в цій справі державну реєстрацію права власності за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА".
5.38. Верховний Суд зазначає, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 і в постановах Верховного Суду від 04.02.2026 у справі № 914/3180/23, від 21.01.2026 у справі № 916/1844/23.
5.39. Тому колегія суддів зазначає, що при дослідженні судом обставин існування в особи права власності на нерухомість необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право.
5.40. Водночас, як зазначили господарські суди попередніх інстанцій, в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22 встановлено, що технічний паспорт та акт технічного огляду будівель і споруд не підтверджують право власності на зареєстрований об'єкт нерухомості та не дають можливості встановити підстави набуття ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" права власності на складові частини об'єкта нерухомого майна "Робоча насіннево-очисна башня", а тому державна реєстрація права власності на складові частини зазначеного об'єкта нерухомого майна здійснена з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.
5.41. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) однією з важливих складових верховенства права є принцип правової визначеності, дотримання якого забезпечується реалізацією принципу "res judicata" (скорочено від "res judicata pro veritate habetur", що в перекладі з латинської означає "судове рішення визнається за істину"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Тобто жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень (рішення ЄСПЛ у справі "Науменко проти України", "Тряпишко проти України").
5.42. Таким чином, у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22 за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради до ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", яка набрала законної сили та не була оскаржена ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", встановлені обставини щодо порушення вимог законодавства під час державної реєстрації права власності на складові частини об'єкта нерухомого майна "Робоча насіннево-очисна башня".
5.43. При цьому Верховний Суд зазначає, що преюдиційне значення мають рішення у справі, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.08.2025 у справі № 911/2634/23, від 03.03.2026 у справі № 910/8649/24, від 19.02.2026 у справі № 910/9797/24.
5.44. Тому господарські суди попередніх інстанцій із покликанням на приписи частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України в цьому випадку правильно врахували обставини, встановлені в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22. Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
5.45. Разом із тим, як зазначав Прокурор у позові, виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023, яка набрала законної сили, стало неможливим, оскільки реєстраційні справи за об'єктами нерухомого майна було закрито, а реєстраційні номери таких об'єктів скасовано у зв'язку з тим, що об'єкт "Робоча насіннево-очисна башня" разом зі спірними у справі № 918/1134/22 складовими частинами було об'єднано з іншими належними ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" об'єктами нерухомого майна в об'єкт нерухомого майна під назвою: "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції", якому присвоєно реєстраційний номер 2780568856060. На думку Прокурора, незаконне об'єднання нерухомого майна та його незаконна реєстрація відбулися саме з метою збереження за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" права власності на нерухоме майно (складових частин об'єкта "Робоча насіннево-очисна башня").
5.46. Прокурор також зазначав, що до складових частин об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2780568856060 "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції", зокрема, належать такі об'єкти нерухомого майна: прибудова літ. "м1", прибудова літ. "м2", завальна яма літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакада літ. "2м3", естакада літ. "3м", державна реєстрація яких підлягала скасуванню на підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22.
5.47. Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 159 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 488 від 12.05.2023 (в редакції, чинній на момент здійснення оспорюваної державної реєстрації права власності) за результатами виконання робіт з визначення технічної можливості об'єднання об'єктів нерухомого майна складається висновок щодо технічної можливості об'єднання об'єктів нерухомого майна згідно з додатком 5, в якому містяться такі відомості: назва об'єкта нерухомого майна; ідентифікатор об'єкта щодо кожного об'єкта нерухомого майна; адреса об'єкта нерухомого майна (місце розташування); інформація про замовника (замовників); інформація про виконавця; інформація про документи, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна; технічна характеристика об'єкта нерухомого майна; інформація про документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою; кількість новоутворених об'єктів нерухомого майна; склад кожного новоутвореного об'єкта нерухомого майна; варіант об'єднання об'єктів нерухомого майна.
5.48. У додатку 5 до Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 488 від 12.05.2023, зазначено, що до кожного об'єкта, який підлягає об'єднанню, у складеному виконавцем висновку має бути зазначена така інформація: назва об'єкта нерухомого майна; ідентифікатор об'єкта нерухомого майна, адреса об'єкта нерухомого майна (місце розташування); інформація про замовника (замовників); документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна; технічна характеристика об'єкта нерухомого майна; документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
5.49. Проте, як установили господарські суди, в довідці щодо технічної можливості об'єднання об'єктів нерухомого майна № DT01:5753-1005-7727-7702, яка стала підставою для здійснення оспорюваної державної реєстрації права власності, в переліку об'єктів, що об'єднуються, зазначено об'єкт "Робоча насіннево-очисна башня" літ. "М-1" (реєстраційний номер: 1138488656246) без відомостей про його складові частини: прибудову літ. "м1", прибудову літ. "м2", завальну яму літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакаду літ. "2м3". Крім того, суди встановили, що в зазначеній довідці відсутня інформація про технічні характеристики кожного з наведених об'єктів, а також відсутня інформація стосовно документів, які посвідчують право власності на кожний об'єкт та про право користування на земельну ділянку під цими об'єктами.
5.50. Крім того, господарські суди виснували, що доданий до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно технічний паспорт також не містить усіх відомостей, в тому числі й відомостей щодо року будівництва зазначених об'єктів. Водночас господарські суди зазначили, що державний реєстратор під час здійснення оспорюваної державної реєстрації прав фактично виділив об'єкти нерухомого майна, які не мають присвоєного реєстраційного номера (оскільки право власності на них відповідачем не набуто та відповідно не зареєстровано у встановленому законом порядку) зі складових частин об'єкта "Робоча насіннево-очисна башня" літ. "М-1" (реєстраційний номер 1138488656246) та включив їх як окремі складові частини до утвореного в результаті об'єднання об'єкта нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060).
5.51. При цьому, як зазначили суди, державна реєстрація права власності за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" на об'єднаний об'єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060), який включає: прибудову літ. "м1", прибудову літ. "м2", завальну яму літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакаду літ. "2м3", що не належать на праві приватної власності ТОВ "Евервелле Україна", була здійснена всупереч вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
5.52. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій із покликанням на частину 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України врахували обставини, встановлені в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 918/1134/22 від 14.08.2023, та виснували, що державна реєстрація права власності за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" на об'єднаний об'єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060) відбулася за відсутності належних документів та відомостей. Тому господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" на об'єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції".
5.53. За таких обставин необґрунтованими є доводи скаржника про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 20.06.2019 у справі № 632/580/17, від 13.10.2020 у справі № 5004/1694/11. При цьому доводи ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" про те, що об'єкти нерухомого майна: прибудова літ. "м1", прибудова літ. "м2", завальна яма літ. "2М-1", підвал ПД/2М-1, пандус літ. "2м1", пандус літ. "2м2", естакада літ. "2м3", естакада літ. "3м" є складовими та невід'ємними частинами майна, яке відповідач придбав на підставі договорів купівлі-продажу від 14.04.2020, спростовуються встановленими судами обставинами справи.
5.54. Колегія суддів також установила, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц викладено висновок, який, на думку ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", не було враховано господарськими судами під час ухвалення оскаржуваних рішень:
"Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку".
5.55. При цьому скаржник зазначає, що подібні висновки також викладені в постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц.
5.56. Верховний Суд установив, що в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 викладено висновок, на неврахування якого господарськими судами попередніх інстанцій покликається ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА":
"64. Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах".
5.57. При цьому скаржник просить урахувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 906/495/20. Колегія суддів установила, що в цій постанові викладено такі висновки:
"Оскільки, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, тому суд при вирішенні спору має надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, чи відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
…Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини щодо відповідності оскаржуваного акта вимогам законодавства, так і обставини щодо порушення цивільних прав або інтересів особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.
Отже, оскарження правового акта індивідуальної дії лише з підстав невідповідності його актам цивільного законодавства та іншим нормам законодавства не є достатньою підставою для визнання цього акта незаконним та скасування в порядку господарського судочинства, а передумовами та підставами для захисту права власності, у тому числі на нерухоме майно у судовому порядку, є, зокрема наявність підтвердженого належними доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) права на це майно".
5.58. Верховний Суд установив, що в постанові Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 викладено висновок, на неврахування якого господарськими судами попередніх інстанцій покликається ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА":
"При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає".
5.59. ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" зазначає, що подібні висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 920/728/18.
5.60. Колегія суддів установила, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц викладено висновок, який, на думку ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", не було враховано господарськими судами під час ухвалення оскаржуваних рішень:
"Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити".
5.61. У постанові Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, на яку покликається скаржник, викладено такі висновки:
"Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.
Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
…Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
…Об'єднана палата звертає увагу, що як порушення розуміється такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково".
5.62. Крім того, колегія суддів установила, що скаржник покликається на неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, відповідно до яких відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.
5.63. Верховний Суд установив, що в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 викладено висновок, на неврахування якого господарськими судами попередніх інстанцій покликається ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА":
"70. Відтак, Суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно".
5.64. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/6671/20 викладено висновок, який, на думку ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", не було враховано господарськими судами під час ухвалення оскаржуваних рішень:
"Однак, поза увагою судів залишилась та обставина, що позивач не є стороною оспорюваного правочину, тому згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України має право звернутися до суду із позовом про визнання правочину недійсним, якщо доведе, що є заінтересованою особою та підтвердить, що його права та законні інтереси безпосередньо порушені внаслідок укладення такого правочину; у разі визнання правочину недійсним його права чи інтереси будуть відновлені".
5.65. Скаржник із покликанням на наведені висновки Верховного Суду зазначає, що Прокурор у позові не обґрунтував, яке саме право Клеванської селищної ради він намагається захистити в судовому порядку. ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" наголошує на тому, що понад 30 років з моменту будівництва об'єктів нерухомого майна Клеванська селищна рада не вживала жодних заходів, спрямованих на визнання нерухомого майна безхазяйним. Це, як вважає скаржник, свідчить про те, що таке нерухоме майно є складовими частинами цілісного майнового комплексу, придбаного відповідачем. Скаржник також зазначає, що відсутність порушеного права та законного інтересу позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Тому ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" стверджує, що господарські суди попередніх інстанцій насамперед повинні були встановити, чи порушує володіння та користування ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" спірним майном права Клеванської селищної ради.
5.66. Колегія суддів, проаналізувавши висновки Верховного Суду, на які покликається скаржник, перевіривши та надавши оцінку доводам ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", визнає їх необґрунтованими з огляду на таке.
5.67. Колегія суддів зазначає, що позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання, в тому числі приписів статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язаний довести наявність порушення його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і, залежно від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача. Тобто на позивача покладається обов'язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.03.2026 у справі № 910/4549/25, від 01.07.2025 у справі № 910/9270/24.
5.68. Водночас Прокурор у поданому позові зазначав, що на земельних ділянках територіальної громади Клеванської селищної ради знаходяться об'єкти нерухомого майна. При цьому, як зазначав Прокурор, у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22 встановлена незаконність державної реєстрації права власності за ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" на ці об'єкти нерухомого майна. Тому Прокурор стверджував, що протиправна державна реєстрація права приватної власності ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" на об'єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060) призводить до порушення майнових інтересів територіальної громади у сфері земельних правовідносин, оскільки надає відповідачу можливість оформити право власності або право користування землею на неконкурентних засадах.
5.69. При цьому господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши справу № 918/1063/24 по суті позовних вимог, дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради, зазначивши, що порушення інтересів територіальної громади як власника земельних ділянок полягає у порушенні права володіння та користування земельними ділянками.
5.70. З урахуванням викладеного колегія суддів не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що господарські суди не встановили наявності порушеного права позивача. Тому доводи, наведені в касаційній скарзі ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА", не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову Прокурора в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради. Крім того, необґрунтованим є покликання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.06.2021 у справі № 910/6671/20, оскільки ці висновки стосуються питання щодо визнання недійсним правочину, натомість у цій справі таке питання не було предметом розгляду судами попередніх інстанцій.
5.71. Отже, Верховний Суд зазначає, що висновки, наведені в оскаржуваних судових рішеннях, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які покликається скаржник. За таких обставин колегія суддів не може взяти до уваги доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, порушили положення статей 2, 13, 53, 73- 86, 269 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосували приписи статей 19, 129 Конституції України, статей 3, 11, 16, 187, 188 Цивільного кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 2, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", приписи Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 № 449, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, пункти 2, 151 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 488, приписи Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127.
5.72. Таким чином, наведені ТОВ "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із цих підстав.
5.73. За результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин судами із правильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни судових рішень, що оскаржуються.
5.74. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.
5.75. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.4. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
7. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому
статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРВЕЛЛЕ УКРАЇНА" залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 та рішення Господарського суду Рівненької області від 03.09.2025 у справі № 918/1063/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак