20 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 917/1565/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І. Д.,
розглянув касаційну скаргу Комунального некомерційного медичного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька"
на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025
(суддя Мацко О. С.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2026
(головуючий - Шутенко І. А., судді: Гребенюк Н. В., Слободін М. М.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
до Комунального некомерційного медичного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька"
про стягнення 1 804 372, 85 грн.
1. У серпні 2025 року Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального некомерційного медичного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" (далі - відповідач, скаржник) про стягнення 1 804 372,85 грн заборгованості за необліковану електричну енергію.
2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач порушив пункт 8.2.4, підпункт 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) (відсутні пломби Оператора системи, які встановлені на пристроях, а саме двері шафи, де встановлено засоби обліку (С84644716, С84644717) та засобах для опломбування трансформаторів струму (С55366704), які закривали доступ до струмоведучих частин схеми обліку шин приєднання лічильників, клем трансформаторів струму), що зафіксовано в Акті про порушення № 00018421 від 15.05.2025. За наслідками розгляду вказаного Акта комісією прийнято рішення, оформлене протоколом № 00018421 від 27.05.2025, про проведення донарахування заборгованості за необліковану електричну енергію за період з 01.02.2025 по 14.05.2025, яку відповідач не оплатив.
3. 20.11.2025 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2026, яким позов задовольнив повністю.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з якими погодився суд апеляційної інстанції, щодо необхідності виконання рішення комісії від 27.05.2025, наявності правових підстав для відповідальності відповідача та стягнення з нього 1 804 372,85 грн вартості необлікованої електричної енергії.
5. 06.03.2026 відповідач звернувся до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. 11.03.2026 позивач подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" заперечення проти відкриття касаційного провадження, оскільки вважає, що скаржник не навів належного обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України. Заявник зазначає, що відповідач зазначив підставу касаційного оскарження не в її дійсній (правильній) редакції за текстом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, а на свій розсуд, при цьому, щодо підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, то Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо застосування положень глави 8.4 ПРРЕЕ, зокрема, п. 8.4.1 ПРРЕЕ, і такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 908/384/19, від 17.02.2020 у справі № 906/941/18, від 19.01.2021 у справі № 923/104/20, а тому вказана підстава не підтверджується.
7. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги, розглянув заперечення та дійшов висновку про залишення скарги без руху з огляду на таке.
8. Частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
9. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
10. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
11. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
12. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставами касаційного оскарження судових рішень є наявність випадків, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, а також посилається на підставу для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд у зв'язку з порушення норм процесуального права, визначену пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, що є підставою касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України.
13. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
14. У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
15. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов'язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.
16. В обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин виключно положення пункту 8.4.1 ПРРЕЕ, ігноруючи спеціальні норми Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (далі - ККО). На переконання скаржника суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та не застосували спеціальні норми ККО, зокрема, пункти 5.16.19, 5.16.20, 5.16.22, що регулюють принципово відмінну ситуацію - аварійне пошкодження пломб суб'єктом, який проводив аварійні роботи.
17. Однак в обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження скаржник не зазначає, які саме висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права не врахували суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях, а також не наводить постанови Верховного Суду із зазначенням дати її/їх прийняття та номер/номери справ, в яких містяться висновки щодо застосування вказаних норм права.
18. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
19. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
20. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Комунального некомерційного медичного підприємства "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.11.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі № 917/1565/25 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 12-16 цієї ухвали;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати позивачу, надавши суду докази такого надіслання з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова