29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"18" березня 2026 р. Справа № 924/721/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехінвест Груп", м.Київ
до Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1
про стягнення 1500000,00 грн
Представники сторін:
від позивача: Машков К.Є. - згідно ордеру (в режимі відеконференції)
від відповідача: Стеценко О.А.
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехінвест Груп" звернулось до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 про стягнення 1500000,00 грн
Ухвалою суду від 18.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 12:00 год. "03" вересня 2025 року.
Відповідач у відзиві на позов (вх.№05-22/6030/25 від 06.08.2025) просить суд позовну заяву залишити без задоволення. Звертає увагу на п.3.6 договору, який вказує на те, що належним чином оформлений акт прийому-передачі товару є підтвердженням приймання товару, а пункт 3.9 договору конкретизує, що датою виконання зобов'язань по постачанню товару є дата підписання покупцем акту прийому-передачі товару.
Стверджує, що товар поставлено не в повній комплектації, використовувати товар без запасних частин та спеціального обладнання неможливо, оскільки заборонено інструкцією з експлуатації. Крім того, рятуальні жилети (пояси) не сертифіковані та не допущені до використання у військах, тому не відповідають вимогам військового обладнання.
Вважає, що ненадання позивачем достовірної та повної інформації про умови використання та правила експлуатації замовлених рятувальних поясів спеціального призначення LPU-10/P та відсутність допуску вказаних поясів до експлуатації у Збройних силах України призвело до укладення нікчемного правочину і створило передумови для невиправданих витрат держави в умовах дії воєнного стану та наявного дефіциту бюджетних коштів.
Стверджує, що порушення позивачем встановленого порядку поставки та приймання товару товари не вважається прийнятим.
Вважає, що військова частина НОМЕР_1 має право на відмову від укладеного договору, а вимоги позивача щодо стягнення 1500000,00 грн не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив (вх. № 05-22/6633/25 від 29.08.2025) позивач зазначив, що відзив є безпідставним, необгрунтованим та не спростовує викладені у позові обставини та факти.
Доставка товару через оператора ТОВ “Нова пошта» була здійснена виключно для прискорення поставки, враховуючи нагальну потребу ВЧ НОМЕР_1 за погодженням з представником ВЧ НОМЕР_1 .
Звертає увагу на те, що відповідач утримує відвантажений товариством товар і не оплатив його вартість.
Ухвалою суду від 03.09.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/721/25 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання та призначено клопотання представника позивача (вх.№05-08/2552/25 від 29.08.2025; вх.№05-08/2596/25 від 03.09.2025) про поновлення строку на подання доказів у справі №924/721/25 на 12:00 год. 18 вересня 2025 р.
Ухвалою суду від 18.09.2025 р. закрито підготовче провадження у справі №924/721/25. Призначено справу №924/721/25 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 12:00 год. "16" жовтня 2025 р.
У запереченні на відповідь позивача (вх.№05-22/7803/25 від 07.10.2025) відповідач повідомляє, що не оспорює комплектність відвантаженого товару, однак наголошує на відсутності повної інформації щодо умов його використання та правил експлуатації надісланих товариством рятувальних жилетів, які неможливо використовувати за призначенням в установленому порядку без додаткових фінансових затрат.
Посилається на п.п. 1.3,3.5,3.6,3.8,3.9 договору та вважає, що товар, який поставлений з порушенням умов договору не вважається прийнятим.
Крім того, позивачем були замінені та поставлені рятувальні пояси не ті, які зазначені у Специфікації (додаток №1 до Договору), а LPU-10МКII, що підтверджується етикетками на рятувальних жилетах, фото яких позивач додав до відповіді на відзив разом з заявою свідка.
Допуску рятувальних поясів (жилетів) LРU-10/Р, а також LPU-10МКII до експлуатації (прийняття на озброєння) немає, Міністерство оборони України відповідний наказ не видавало.
Ухвалою суду від 16.10.2025 відкладено судове засідання на 10 год. 00 хв. 06 листопада 2025 року.
Ухвалою суду від 06.11.2025 оголошувалась перерва на 24.11.2025р.
Ухвалою суду від 24.11.2025 підготовче засідання у справі № 924/721/25 призначено на 12 год. 2 грудня 2025р.
У поясненнях позивача (вх.№05-08/3585/25 від 04.12.2025) зазначає, що виробник не розподіляє вказані типи рятувальних жилетів, а вказує, що LPU-10МКII та LРU-10/Р є одним і тим самим рятувальним жилетом. Крім того, етикетки містять як однаковий інвентарний номер НАТО-NSN 4220-01-705-8648, так і однаковий партійний номер S-4570-1, серійний номер 25-509, дату виробництва:4/25.
Ухвалою суду від 04.12.2025 закрито підготовче провадження у справі №924/721/25. Призначено справу № 924/721/25 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 12 год. "2" січня 2026 р.
Ухвалами суду від 02.01.2026,12.01.2026, 06.02.2026 відкладено судове засідання на 12 год. 12 січня 2026 року, 12 год. 2 лютого 2026 року, 12:30 год. 19 лютого 2026 року. Залучено заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехінвест груп" Дідуха Сергія Володимировича (вул. Професора Підвисоцького, буд. 6-В, м. Київ, 01103) у якості свідка. Задоволено клопотання Військової частини НОМЕР_1 (вх.№05-08/436/26 від 06.02.26р.) про виклик свідка. Викликано у судове засідання заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехінвест груп" ОСОБА_1 для допиту, як свідка у справі.
Ухвалою суду від 19.02.2026 повідомлено учасників процесу про призначення підсумкового засідання у справі №924/721/25 на 12:30 год. "18" березня 2026 р.
Відповідач подав заяву (вх.№05-08614/26 від 23.03.2026) про поновлення строку для подання нових доказів, а саме засвідчену копію звернення військової частини НОМЕР_1 за вих.№682/485/125/2869/пс від 30.09.2025, засвідчену копію відповіді ТВО командира військової частини НОМЕР_2 за вих. № 625/13/1/7232 від 06.10.2025.
Судом у засіданні 18.03.2026 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про поновлення пропущеного строку для подання нових доказів.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
10 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП» (Продавець) та Військового частиною НОМЕР_1 (Покупець) укладено договір №20 про закупівлю товару, у відповідності до п. 1.1 договору, Продавець зобов'язався поставити Покупцю товари, а саме рятувальні пояси спеціального призначення, зазначені у Специфікації (надалі за текстом - “Специфікація», копія Специфікації додається до цієї позовної заяви), що є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах Договору.
У відповідності до п. п. 1.2, 2.1, 2.2 договору, номенклатура, асортимент, кількість товару, який Продавець зобов'язується передати Покупцю, зазначається у Специфікації. Постачання товару здійснюється протягом 60 днів з дня підписання Договору, але не пізніше 01 червня 2025 року. Одержувачем товару є Військова частина НОМЕР_1 (Покупець).
Відповідно до п. 3.5. Договору, Приймання товару за асортиментом, кількістю та якістю здійснюється на території Покупця в присутності представника Продавця.
Відповідно до Специфікації Сторонами було погоджено поставку товару, а саме: рятувального поясу LPU-10/Р, в кількості - 30 шт. на суму 1 500 000,00 гривень.
Згідно з видатковою накладною № РН-00000108 від 18.03.25р. товар загальною вартістю 1 500 000 грн. відвантажено Покупцю через транспортну компанію ТОВ “Нова пошта».
Наразі товар було отримано Покупцем 19.03.2025 року у відділенні №1 ТОВ “Нова Пошта» м. Старокостянтинів, що підтверджується інформацією від перевізника.
Продавцем разом з Товаром були надані Покупцю наступні документи: - рахунок-фактура №СФ00000013 від 18.03.25р.; - видаткова накладна №РН-00000108 від 18.03.25р.; - акт прийому-передачі.
Покупець, у визначений Договором строк, не повернув підписаних зі свого боку видаткової накладної та акту прийому-передачі.
Відповідно до п. 3.1. Договору, продавець повинен поставити покупцю товар вітчизняного або іноземного виробництва (за винятком товарів виробництва суб'єктів, щодо яких діє рішення про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України “Про санкції»), якість якого повинна відповідати діючим ДСТУ (ISO тощо). В момент передачі (поставки) товару, Продавець надає Покупцю відповідні документи, що підтверджують якість товару (паспорт, висновок органу стандартизації, декларація відповідності, сертифікат якості або відповідності тощо).
Продавець надав Покупцю наступні документи: - інструкцію з експлуатації рятувального жилета Switlik LPU-10 МКII, артикул номер S-4570-1; - інструкцію користувача рятувального жилета Switlik LPU-10 МКII, артикул номер S-4570-1; - інформаційну брошуру рятувального жилета Switlik LPU-10 МКII, артикул номер 8-4570-1.
Товар має партійний номер 8-4570-1, номенклатурний номер НАТО: 4220-01-705-8648 та пройшов кодифікацію та реєстрацію як штатно-табельного предмету в Міністерстві оборони України, що підтверджується: - Свідоцтвом про реєстрацію штатно-табельного предмета за №4483 від 26.09.2023 року виданим Управлінням стандартизації, кодифікації та каталогізації Міністерства оборони України та Витягом з Головного каталогу НАТО посилань для логістики.
Товар має партійний номер 8-4570-1 та номенклатурний номер НАТО: 4220-01-705-8648.
Згідно з п.4.4. Договору, розрахунки за товар здійснюються шляхом оплати поставленого та належним чином прийнятого товару протягом 20-ти банківських днів після надання Продавцем Покупцю в установленому порядку наступних документів: - рахунку-фактури (1 прим.) - видаткової накладної (1 прим.),- акту прийому-передачі.
24» квітня 2025 року позивач направив вимогу відповідачу про виконання своїх зобов'язань за Договором № 20 від “ 10» березня 2025 р. та перерахувати на банківський рахунок ТОВ “ПРОМТЕХІНВЕСТГРУП» суму заборгованості в розмірі 1 500 000,00 грн у семиденний строк.
У відповідь на зазначену вище Вимогу Відповідач надав відповідь (лист від 28.05.2025 року № 682/485/60/1535/пс), у якому Відповідач посилається на п. 3.7. Договору, а саме: у разі виявлення Покупцем або Продавцем товару неналежної якості, некомплектності товару або неналежної кількості товару, Продавець за свій рахунок здійснює допоставку належної кількості та/або комплектності товару або її заміну на товар належної якості протягом п'яти днів з дня отримання письмового повідомлення (Лист-повідомлення Відповідача від 20.03.2025 року № 682/485/60/844/пс).
Позивач не погодився з тим, що Товар неналежної якості, кількості або комплектності. Позивач поставив товар належної якості в повній комплектації та кількості, відповідно до Договору, про що повідомляв Відповідача листом №129 від 21.03.2025року ще у відповідь на повідомлення Відповідача від 20.03.2025 р. №682/485/60/844/пс.
Несплата відповідачем в добровільному порядку оплати за товар, в розмірі 1500000,00 грн стала підставою звернення позивача з цим позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 509 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1984-VIII від 23.03.2017}
2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
3. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 526 Кодексу закріплює загальні умови виконання зобов'язання. Зокрема зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
2. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Статтю 526 доповнено частиною другою згідно із Законом № 1984-VIII від 23.03.2017}.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами 10.03.2025 року укладено договір про закупівлю товару №20, на підставі якого позивачем поставлено товар відповідачу на загальну суму 1500000,00 грн
Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (не належне виконання).
У відповідності до видаткової накладної, підписаної уповноваженим представником постачальника, судом встановлено факт поставки товару відповідачу на підставі договору поставки №20 від 10.03.2025 року на суму 1500000,00 грн та не заперечується відповідачем.
Частиною 1 статті 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором (стаття 675 Цивільного кодексу України).
У п. 3.3 договору передбачено, що якість товару та його технічні характеристики повинні відповідати технічним вимогам: дата випуску - 2024р., призначений (технічний) ресурс виробу складає 8 років, інші характеристики, в обов'язковому порядку, повинні відповідати технічному завданню покупця.
Згідно з частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Військова частина НОМЕР_1 наголошує на тому, що їй не було надано необхідної та достовірної інформації щодо умов використання та правил експлуатації замовлених рятувальних жилетів, що призвело до отримання товару, який не можливо використовувати за призначенням без додаткових фінансових затрат.
Відповідно до п.п.1.3., 3.5., 3.6., 3.8., 3.9 Договору місце постачання товару: територія ПОКУПЦЯ. Приймання товару за асортиментом, кількістю та якістю здійснюється на території ПОКУПЦЯ у присутності представника ПРОДАВЦЯ. Приймання товару оформляється видатковою накладною та актом прийому-передачі товару, який підписується представниками ПОКУПЦЯ та ПРОДАВЦЯ, при прийманні товару та затверджується командиром військової частини НОМЕР_1 . Належним чином оформлений акт прийому-передачі товару є підтвердженням приймання товару (додаток №2 до договору).
Товар, який поставлений з порушенням умов цього Договору не вважається прийнятим. Всі витрати, які при цьому виникають, несе ПРОДАВЕЦЬ. Датою виконання зобов'язань по постачанню товару є дата підписання ПОКУПЦЕМ акту прийому-передачі товару.
Пунктом 10.1. договору передбачено, що доповнення та зміни до Договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладання відповідних додаткових угод, які підписуються сторонами цього Договору та додаються до тексту як невід'ємні його частини.
Порядок поставки та приймання товару додатковими угодами не змінювались.
У листі №129 командиру військової частини НОМЕР_1 позивач вказує причину не поставки товару на територію Покупця - це дія на території військової частини НОМЕР_1 пропускного режиму, який потребує оформлення відповідного дозволу на перебування.
Пунктами 1.1. та 1.2. Договору передбачено, що ПРОДАВЕЦЬ зобов'язується поставити ПОКУПЦЮ товари, а саме рятувальні пояси спеціального призначення. Номенклатура, асортимент, кількість товару, який Продавець зобов'язується передати Покупцю, зазначається у Специфікації (додаток №1 до Договору).
Згідно вказаної Специфікації Позивач взяв на себе зобов'язання поставити Військовій частині НОМЕР_1 рятувальні пояси LPU-10/P спеціального призначення; в кількості 30 штук.
Позивачем поставлені рятувальні жилети LPU-10MKII, а у специфікації LPU-10/P (додаток №1 до Договору), що підтверджено етикетками.
У заяві від 27.08.2025 ОСОБА_1 повідомив, що позивач погодився на поставку рятувальних поясів LPU-10/P, оскільки LPU-10/P це скорочена назва LPU-10MKII. Стверджує, що рятувальний жилет (пояс) LPU-10MKII і LPU-10/P мають єдиний h/n S-4570-1 та єдиний код NSN:4220-01-705-8648.
Відповідно до пункту 12 Розділу III Правил пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 29.12.2016 №736 індивідуальні та групові засоби рятування і життєзабезпечення повинні бути сертифіковані, піддані випробуванню і прийняті в експлуатацію (на озброєння).
Пунктами 3 та 9 Порядку проведення випробувань та прийняття на озброєння (постачання) зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, засобів і обладнання іноземного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 №160 зазначено, що прийняття на озброєння (постачання) зразка іноземного виробництва здійснюється на підставі позитивних результатів його функційних випробувань, проведених з метою оцінювання відповідності бойових, технічних і експлуатаційних характеристик (у тому числі вартість життєвого циклу. наявність місцевої складової виробництва та доступу до критичних матеріалів, комплектувальних виробів і технологій, а також гарантованого постачання інших запасних частин на весь період експлуатації) зразка вимогам державного замовника.
У разі наявності позитивних результатів функційних випробувань (за прийнятного ступеня відповідності бойових, технічних і експлуатаційних характеристик зразка іноземного виробництва вимогам державного замовника) структурний підрозділ (орган військового управління) державного замовника готує наказ державного замовника на прийняття зразка на озброєння (постачання).
Допуску рятувальних поясів (жилетів) LPU-10/P, а також LPU-10MKII до експлуатації (прийняття на озброєння) немає, Міністерство оборони України відповідний наказ не видавало.
Прийняття на озброєння вказаних жилетів військами НАТО, а також їх реєстрація та кодифікація Управлінням стандартизації, кодифікації та каталогізації Міністерства оборони України, не означає їх допуск до експлуатації (прийняття на озброєння) в Україні, а також їх законне та безпечне використання в цілому.
При цьому на звернення відповідача в ході судового розгляду щодо проходження функційних випробувань рятувальних жилетів LPU/10P (LPU/MKII) з метою оцінювання відповідності бойових, технічних і експлуатаційних характеристик (у тому числі вартість життєвого циклу, наявність місцевої складової виробництва та доступу до критичних матеріалів, комплектувальних виробів і технологій, а також гарантованого постачання інших запасних частин на весь період експлуатації), та чи допущені вони до експлуатації (на озброєння) військовою частиною отримано наступну відповідь:
Відповідно до рішення заступника Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.07.2025 № 76057/С/1 передбачено проведення контрольних випробувань щодо можливості застосування авіаційних рятувальних жилетів типу LPU-10 виробництва компанії «SWITLIK Parachute Company Inc» США. Станом на теперішній час триває підготовка до контрольних випробувань. Питання, які висвітлюються у запиті будуть розглянуті у період проведення випробувань. Рішення про прийняття на постачання (озброєння) вищезазначених аварійно-рятувальних засобів для потреб державної авіації буде прийнято після проведення контрольних випробувань встановлених порядком.
Протилежного позивачем не доведено.
За правилами ст.79 Господарського процесуального кодексу України в сукупності наданих сторонами доказів та пояснень, твердження відповідача про те, що в комплектність товару не входили запасні частини та обладнання та неможливість використовувати за призначенням без додаткових фінансових затрат рятувальні жилети є більш вірогідними ніж твердження позивача про листування та погодження даних рятувальних жилетів.
Враховуючи викладене, у позові необхідно відмовити.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Також у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви суд покладає на позивача.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 42, 73, 74, 76-80, 86, 113, 119, 129, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 20.03.2026 р.
Суддя І.В. Грамчук
Виготовлено примірники:
1- до справи (в паперовому екз.),
2 - позивачу до електронного кабінету
3 - відповідачу до електронного кабінету