20 березня 2026 рокуСправа № 921/790/25
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
розглянувши заяву Тернопільської обласної прокуратури (вх.№2131 від 18.03.2026) у справі
за позовом Першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі
позивача Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільської обласної військової адміністрації)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний природний парк "Дністровський каньйон"
до відповідача 1 Борщівської міської ради
відповідача 2 Комунального підприємства "Борщівський комунальник" Борщівської міської ради
про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно - заповідного фонду площею 8 га у межах території національного природного парку "Дністровський каньйон", яка розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6120883900:01:001:0778 шляхом: визнання недійсним рішення №3182 від 09.02.2024; скасування в державному реєстрі права власності та права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6120883900:01:001:0778; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6120883900:01:001:0778 із одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї прав; зобов'язання повернути у власність держави частину площею 8 га із земельної ділянки з кадастровим номером 6120883900:01:001:0778.
До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна заява від Першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Тернопільської обласної військової адміністрації до відповідачів Борщівської міської ради, Комунального підприємства "Борщівський комунальник" Борщівської міської ради про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно - заповідного фонду площею 8 га у межах території національного природного парку "Дністровський каньйон".
Рішенням суду від 25.02.2026 позов було задоволено. Цьому передувало визнання позову відповідачами, про що, зокрема, зазначалося у судовому рішенні.
Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Разом з тим, частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у такому разі сплачена сума судового збору повертається лише за клопотанням особи, яка його сплатила.
Через систему "Електронний суд" від Тернопільської обласної прокуратури надійшла заява б/н (вх. №2131 від 18.03.2024) від 17.03.2026 про повернення надміру сплаченого судового збору.
Відтак, суд вважає за необхідне заяву задовольнити та повернути заявнику 4844 грн 80 коп судового збору з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 130, 234 Господарського процесуального суду України, суд
1. Заяву задовольнити.
2. Повернути Тернопільській обласній прокуратурі (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, ідент. код ЄДРПОУ: 02910098 р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО:820172) з Державного бюджету України сплачений на підставі платіжних інструкцій №2963 від 29.12.2025 та №2964 від 29.12.2025 судовий збір в сумі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 20.03.2026 суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Руденко