про відмову у видачі судового наказу
20.03.2026м. СумиСправа № 920/365/26
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., розглянувши в порядку наказного провадження заяву від 13.03.2026 №б/н про видачу судового наказу (вх. №1170 від 17.03.2026) Фермерського господарства «Грінленд Агро» (вул. Гагаріна, буд. 7, с. Кінашів, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77125; код за ЄДРПОУ 43550593) до боржника - фізичної особи - підприємця Мірошніченка Олега Олександровича ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу про стягнення 170733,07 грн
установив:
17.03.2026 Фермерське господарство «Грінленд Агро» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи - підприємця Мірошніченка Олега Олександровича 170733,07 грн заборгованості за договором поставки від 15.10.2025 №1510/1.
17.03.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/365/26 призначено судді Короленко В.Л.
Відповідно до акту Господарського суду сумської області від 17.03.2026 у справі №920/365/26 встановлено, що при реєстрації заяви про видачу судового наказу, що надійшла поштою від ФГ "Грінленд Агро", виявлено недоліки, а саме: відсутні опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек АТ "Укрпошта", які зазначені у п. 4 додатків до заяви.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовані положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Згідно і статтею 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Обов'язкові вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у статті 150 ГПК України.
До заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 2-4 ч. 3 ст. 150 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
У пункті 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» затвердженого Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" № 144 від 01.07.2020 (далі ДСТУ 4163-2020) визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів “Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки “Для копій».
Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд зауважує, що у поданій заявником заяві наявна дата « 13.03.2026», підпис невстановленої особи та печатка Фермерського господарства «Грінленд Агро», разом з тим, не зазначено назву посади, імені та прізвища особи, що підписала дану заяву, не додано доказів, що підтверджують повноваження представника юридичної особи, а також до заяви додані копії документів, які засвідчені з порушенням пункту 5.26 ДСТУ 4163-2020.
З огляду на зазначене, керуючись пунктами 1 та 2 частини 1 статті 152 ГПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина друга статті 152 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 148, 152-153, 234-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ухвалив:
1. Відмовити у видачі судового наказу за заявою Фермерського господарства «Грінленд Агро» до фізичної особи - підприємця Мірошніченка Олега Олександровича про стягнення 170733,07 грн (вх №1170 від 17.03.2026) у справі №920/365/26.
2. Копію ухвали надіслати заявнику та боржнику відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України з урахуванням положення ч. 7 ст. 242 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 20.03.2026, та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України до Північного апеляційного господарського суду.
Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.
СуддяВ.Л. Короленко