адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про відмову у відкритті провадження у справі
17.03.2026 р. Справа № 917/2353/25
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернулася до господарського суду Полтавської області з заявою від 24.12.2025 року (вх. № 2455/25 від 25.12.2025 року) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/2353/25, однак призначення судді не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 року визначено головуючим по справі № 917/2353/25 суддю Білоусова С.М.
Суд, ухвалою від 19.01.2026 року заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийняв до розгляду у підготовчому засіданні на 03.02.2026 року на 10:30 .
Пунктом 4 вказаної ухвали зобов'язано заявника надати до підготовчого засідання:
- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення;
- докази в підтвердження існування інших обставин, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності), враховуючи дати укладення кредитних договорів.
Заявник вимоги ухвали суду не виконала, витребовувані документи - не надала.
Ухвалою господарського суду від 03.02.2026 року відкладено підготовче засідання на 17.03.2026 р. на 10:30, зобов'язано заявника до підготовчого засідання суду надати:
- довідки, видані банківськими установами, які б підтверджували факт відкритого актуального банківського рахунку в такій установі і залишок коштів на них.
- конкретизований список кредиторів з інформацією щодо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо;
- доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують заявлену суму заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022-2025 роки, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 року № 2627/5;
- доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була їй для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;
- докази пошуку роботи чи іншого джерела для погашення боргів перед кредиторами (виконання плану реструктуризації);
- доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень або угоду з обраним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність, у відповідності до вимог положень Кодексу України з процедур банкрутства;
- обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення.
Заявник вимоги суду повторно не виконала, витребовувані документи не надала.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, дослідивши додані до заяви матеріали та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абзац п'ятий частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина третя статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питанням наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів. Поряд з цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами. Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Полтавської області з заявою у якій просить:
- відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність;
- затвердити кандидатуру ОСОБА_2 та призначити керуючим реструктуризацією боргів;
- оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України;
- визнати її неплатоспроможним;
- прийняти запропонований план реструктуризації (проєкт пропозицій) в частині стягнення коштів у сумі 58 320,00 грн. та списання коштів у сумі 382 397,81 грн.;
- зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти, (загальний мораторій) щодо нього, починаючи з дня винесення рішення.
Подану суду заяву ОСОБА_1 вмотивовує тим, що у зв'язку погіршенням стану здоров'я, відсутністю стабільного доходу та необхідністю забезпечення елементарних потреб сім'ї їй довелося звернутися за кредитними коштами, повернути які, у повному обсязі вона не має фінансової можливості.
У своїй заяві про неплатоспроможність та списку кредиторів та боржників ОСОБА_1 вказує на те, що має прострочені зобов'язання перед 3 банками та 22 мікрофінансовими установами на загальну суму 440 717,81 грн., а саме: ТОВ "БІЗПОЗИКА", ТОВ "ФК "ТОП1",
ТОВ "ФК "ФІНМАРКЕТ", ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС", ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "ФК "ТЕХНОФІНАНС", ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "ФК "УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР ", ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", ТОВ "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ", ТОВ "ФІНТАРГЕТ", ТОВ "ФК "КІФ", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ТОВ "ФК "АБЕКОР", ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", АТ "ПУМБ", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ", ТОВ "ФК "ГВАДІАНА", АТ КБ "ПРИВАТБАНК", «HI-TECH DYNAMICS GROUP LIMITED» PRIVATE LIMITED COMPANY, CRYPTO CAPITAL LIMITED.
ОСОБА_1 не працевлаштована, зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Відповідно до наданих суду декларацій про майновий стан, сум'я заявника складається з:
- матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
- доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
- брата ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ;
- брата ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
- брата ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП не вказано.
Щодо свого матеріального становища, боржник посилається на відсутність рухомого та нерухомого майна, на яке може бути звернено стягнення для задоволення потреб кредиторів.
Заявником надано суду декларації про майновий стан боржника за період 2022, 2023, 2024 роки та станом на 01.11.2025 року і проект плану реструктуризації боргів.
ОСОБА_1 станом на 29.11.2025 року є особою, стосовно якої відомості про притягнення кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості та розшук - відсутні. Наведене підтверджується Витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості".
Оскільки існує загроза неплатоспроможності, ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою.
Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
Зобов'язання перед кредиторами у розмірі 440 717,81 грн., на погляд заявника, підтверджуються Кредитним звітом станом на 19.11.2025 року, складеним Українським бюро кредитних історій.
Поряд із цим, заявник зазначає про те, що нею надані лише ті кредитні договори, про які їй відомо. Для уточнення всіх складових боргу було надіслано запити до кредиторів.
Стосовно наданої боржником роздруківки кредитного звіту суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (частина перша); електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом (частина п'ята); копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (частина шоста).
Згідно з наказом державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 року №144 з 01.09.2021 року набрав чинності Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" (далі - Національний стандарт ДСТУ 4163:2020).
Пунктом 1.1 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020, серед іншого, визначено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі - документи).
Відповідно до пункту 4.4 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 документи, що їх створюють юридичні особи, обов'язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04); назва виду документа (09) (не зазначають на листах); дата документа (10); реєстраційний індекс документа (11); заголовок до тексту документа (19); текст документа (20); підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).
Таким чином, оригіналом кредитного звіту (як електронного документа) є його електронний примірник, що містить обов'язкові реквізити, серед яких електронний підпис або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Пунктом 5.32 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 визначено, що у разі створення примірника електронного документа з паперовим носієм інформації на ньому проставляють штрих-код або QR-код, що містить: скорочене найменування юридичної особи, дату реєстрації, реєстраційний індекс. QR-код також має містити відомості про підписувача електронного документа або накладання електронної печатки, а саме: прізвище, ім'я, по батькові підписувача або найменування юридичної особи (для електронної печатки), номер сертифіката і строк його дії. Окрім того, QR-код додатково має містити дати накладання кваліфікованих електронних підписів і печаток на електронний документ, що беруть із кваліфікованих електронних позначок часу. Для актів додатково зазначають дані про погодження.
Оскільки роздруківка кредитного звіту у текстовому режимі, отримана боржником (суб'єктом кредитних історій) через web-інтерфейс на офіційному сайті Бюро (https://ubki.ua/), містить QR-код, то таку роздруківку слід визнати примірником електронного документа з паперовим носієм інформації.
Суд також зазначає, що за загальним правилом оформлення документації в частині підтвердження відповідності інформації, яку містить певний (конкретний) документ, відомостям, на підставі яких такий документ складений, відповідним належним підтвердженням є підписання документа відповідальною посадовою особою.
Судом встановлено, що роздруківка кредитної історії, яка надана ОСОБА_1 в підтвердження наявності договірних зобов'язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Бюро, а тому не може вважатися доказом у справі, який би підтверджував наявність кредитних зобов'язань, як про те стверджує боржник.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 року у справі № 909/937/21.
Отже, подання боржником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредитного звіту, а також не в повному обсязі кредитних договорів, є недостатніми для належного підтвердження розміру заборгованості (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань і строків їх виконання, та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2022 року у справі № 917/1604/21.
З зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 наведено підстави, передбачені ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначено суми грошових вимог за правочинами, тобто не підтверджено належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність.
Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Слід зауважити, що боржник сама визначає докази, які на її думку підтверджують заявлені вимоги.
Суд, ухвалами від 19.01.2026 року та 03.02.2026 року зобов'язував заявника, зокрема, надати:
- докази (договори, квитанції, банківські виписки тощо), що підтверджують заявлену суму заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення;
- докази в підтвердження існування інших обставин, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності), враховуючи дати укладення кредитних договорів.
ОСОБА_1 вимоги суду не виконала, витребовувані документи - не надала.
Проте, на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство покладено обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 року зі справи № 910/4994/18).
Розрахунок заборгованості складений в односторонньому порядку сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідає вимогам встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому за відсутності первинних документів не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2022 року у справі № 917/1384/20).
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог зазначеного Закону. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц).
Заборгованість ОСОБА_1 , яка зазначена у списку кредиторів, у повній мірі не підтверджена первинними документами, що позбавляє можливості суд надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
До того ж, судом було встановлено, що долучений до матеріалів справи конкретизований список кредиторів і боржників не відповідав вимогам п. 3 ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з чим, ухвалою від 03.02.2026 року, зобов'язав ОСОБА_1 до підготовчого засідання суду надати, зокрема, конкретизований список кредиторів з інформацією щодо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо;
Боржник вимоги ухвали суду, знову ж таки не виконала, конкретизований список кредиторів, який би відповідав вимогам КУзПБ - не надала.
Дослідивши долучений до матеріалів справи список кредиторів судом встановлено, що обставини на які посилається заявник не відповідають долученим до матеріалів справи документам, зокрема:
- в конкретному списку кредиторів боржник зазначає, що існує заборгованість перед кредитором ТОВ "ФК "ТЕХНОФІНАНС" за Кредитним договором на інші споживчі цілі №: TechnoFin95106 від 10.10.2025 року, а до матеріалів справи долучено Договір Кредиту "ТехноДрайв" № 3206213567-95106 від 10.10.2025 року;
- зі списку кредиторів вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість перед кредитором ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" за договором позики №: f676f87f-325c-4791-dbfd-08dde09d2c1f від 21.08.2025 року, Договором позики №: 9454632 від 11.08.2025 року, проте, до справи долучений договір кредитної лінії (Надійний) № 6522547 від 21.08.2025 року; та договір кредитної лінії (Надійний) № 71375439 від 08.11.2025 року;
- в конкретному списку кредиторів боржник зазначає, що існує заборгованість перед кредитором ТОВ "ФК "ФІНМАРКЕТ" за Кредитним договором на інші споживчі цілі №: FINMARKET79739 від 17.10.2025 року, однак до матеріалів справи долучено договір споживчого кредиту №3206213567-79739 (Кредитний продукт Трендовий) від 17.10.2025 року;
- боржник зазначає про існування заборгованості перед кредитором ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" за Кредитним договором на інші споживчі цілі № f3ed1291-f910-47d5-b946-f1d166967e94 від 09.09.2025 року та Кредитним договором на інші споживчі цілі №: fbf1bf50-2aa7-42c8-b3d2-7c9ef39f3665 від 13.08.2025 року, проте, до справи долучено договір кредитної лінії № 367963446 від 13.08.2025 року та договір кредитної лінії № FSC857521101;
- у списку кредиторів здійснено посилання на існування боргу перед ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" за Кредитним договором на інші споживчі цілі №: 982111 від 14.10.2025 року, однак до справи долучено зовсім інший договір - договір про споживчий кредит № 204663.
На підтвердження заборгованості перед АТ КБ "Приватбанк" боржником надано довідку від 13.11.2025 року про наявність заборгованості, виданої банком. Самого договору, про який зазначає боржник, укладеного ним 14.09.2007 року з АТ КБ "Приватбанк" матеріали справи не містять.
Крім того, відповідно до конкретизованого списку кредиторів ОСОБА_1 має заборгованість перед кредитором ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" в розмірі 30 569,40 грн., проте, відповідно до долученого до матеріалів справи повідомлення даної фінансової установи сума заборгованості заявника становить 29 840,00 грн.
Згідно детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення за кредитним договором № 41144 від 17.09.2025 року укладеним ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Процент" заборгованість заявника станом на 25.11.2025 року становить 11 374,36 грн. Проте, відповідно до долученого списку кредиторів ОСОБА_1 зазначає поточну заборгованість перед вказаним кредитором - 7 949,95 грн.
ОСОБА_1 посилається на наявність заборгованості перед кредитором ТОВ "ФК "Технофінанс" у розмірі 11 096,70 грн. Проте, до матеріалів справи долучено довідку зазначеного кредитора № 0112/35 від 01.12.2025 року, відповідно до якої сума до закриття позики складає 9 700,00 грн.
Відповідно до довідки ТОВ "ФК ПРОСТО КРЕДИТ" від 20.11.2025 року за вих. № 1259/11-2025 ОСОБА_1 має заборгованість перед кредитором за договором позики № 880876 від 09.10.2025 року в розмірі 7 500,00 грн. При цьому, заявник посилається на існування заборгованості в розмірі 6 312,50 грн.
Крім того, відповідно до відповіді кредитора ТОВ "АВЕНТУС Україна" від 28.11.2025 року за № 11564/25Е ОСОБА_1 має заборгованість за договором № 9146804 від 13.06.2025 року у розмірі 23 474,92 грн. Проте, заявник посилається на іншу суму боргу перед вказаним кредитором - 22 466,75 грн.
Кредитор - ТОВ "Фінансова компанія "ГВАДІАНА" у довідці вих. № 25/11/27-01 від 27.11.2025 року повідомляє, що заборгованість ОСОБА_1 за договором № FN-00291397 від 09.09.2025 року становить 12 880,00 грн., проте, боржник вказує на борг у розмірі 19 320,00 грн. Крім того, кредитор посилається на те, що строк повернення кредиту не сплинув до 07.09.2026 року.
При цьому, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, між розміром заборгованості, про яку зазначає боржник в заяві та списку кредиторів, і фактично існуючими в матеріалах справи договорами і розрахунками деяких кредиторів є розбіжності, що додатково свідчить про неточність поданої боржником інформації про стан заборгованості перед кредиторами.
Крім того, заявником до заяви не подано доказів отримання кредитних коштів від кредиторів. Матеріали справи містять лише довідку видану ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про перерахунок суми кредиту № 1608-8379 від 03.10.2025 року ОСОБА_1 в розмірі 30 000 грн.
Стосовно підтвердження здійснення переказу грошових коштів ОСОБА_1 від кредитора ТОВ "ПрофітГід", то суд не може ідентифікувати проведену платіжну операцію, оскільки переказ в розмірі 8 000,00 грн. надіслано не отримувачу: « 473121******3453».
Наведене унеможливлює досягти мети підготовчого засідання, а саме: встановити наявність кредитних зобов'язань ОСОБА_1 перед заявленими кредиторами та існування заборгованості в розмірі 440 717,81 грн.
В свою чергу, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Крім того Верховний Суд у постанові № 917/1604/21 від 16.11.2022 року зазначив, що у справах про банкрутство (у т.ч. неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Так, у поданій заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 посилається на скрутне матеріальне становище, при цьому, остання (1987 року народження) не працевлаштована, отримує соціальну пенсію в розмірі 3 038,00 грн. та державну соціальну допомогу в сумі 3 700,00 грн. як малозабезпечена сім'я.
При цьому, слід зазначити, що укладаючи договори з мікрофінансовими установами у короткі терміни: основна маса кредитів отримана у вересні-жовтні 2025 року ОСОБА_1 мала усвідомлювати наслідки невиконання своїх договірних зобов'язань будучи особою не працевлаштованою. Укладаючи кредитні договори та отримуючи грошові кошти від кредитних установ, заявник мала розуміти, що саме вона несе повну відповідальність за їх повернення у строки, визначені правочинами.
Не залишається поза увагою суду, що останні кредитні кошти ОСОБА_1 отримала 05.11.2025 року у ТОВ "Бізпозика", а вже 24.12.2025 року звернулася до суду з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
До того ж, слід відзначити, що по деяким кредитам станом на дату звернення до суду не сплинув строк виконання зобов'язань, а саме:
- за договором №: 512218-КС-009 від 05.11.2025 року укладеного з ТОВ "БІЗПОЗИКА" строк кредиту - 25.02.2026 року;
- за договором №: TOP1516513 від 27.10.2025 року укладеного з ТОВ "ФК "ТОП1" строк кредиту: 24.04.2026 року;
- за договором №: FINMARKET79739 від 17.10.2025 року укладеного з ТОВ "ФК "ФІНМАРКЕТ" строк кредиту: 11.10.2026 року;
- за договором №: 982111 від 14.10.2025 року укладеного з ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" строк кредиту: 03.03.2026 року;
- за договором № 2733821 від 14.10.2025 року укладеного з ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" строк кредиту: 10.02.2026 року тощо.
Навіть кредитор - ТОВ "ФК "ГВАДІАНА" у довідці від 27.11.2025 року за вих. № 25/11/27-01 звернув увагу заявника на ту обставину, що термін повернення кредиту (тіла кредиту) в розмірі 7 000,00 грн. не сплинув, до 07.09.2026 року.
Викладене ставить під сумнів добросовісність поведінки заявника при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Проаналізувавши матеріали заяви та обставини, на які посилається ОСОБА_1 звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, судом зроблено наступні висновки:
- будучи працездатною особою, заявником не зазначено можливих заходів для отримання більшого доходу (пошуку роботи) для виконання зобов'язань перед кредиторами;
- основна маса кредитних договорів була укладена ОСОБА_1 з фінансовими установами у вересні - жовтні 2026 року (останній кредит 05.11.2025 року), а вже 24.12.2025 року фізична особа звернулася до суду з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність;
- відсутності у боржника дієвого прагнення до компромісу з кредиторами.
Стосовно добросовісної поведінки боржника, у Постанові Верховного Суду від 26.05.2022 року по справі № 903/806/20 з цього приводу зазначено наступне:
"59. … до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
60. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
62. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
63. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності".
З поданих заявником декларацій вбачається не відповідність їх формі затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 року № 2627/5, зокрема, п. 9 Приміток не передбачає поставлення відмітки "Члени сім'ї не надали інформації".
З огляду на зазначене, суд ухвалою від 03.02.2026 року зобов'язав заявника надати:
- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022-2025 роки, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 року № 2627/5;
- докази звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була їй для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;
Заявником вимоги суду не виконані, у відповідності до п. 8 Приміток не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про всіх членів сім'ї, яка необхідна для заповнення розділів IV-ХIV декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, зокрема доказів звернення до органів, які здійснюють реєстрацію транспортних засобів, морських, річкових суден, спеціальної техніки, іншого цінного рухомого майна, об'єктів інтелектуальної власності, отримання відомостей з відкритих державних реєстрів (джерел) щодо зазначеного майна та нематеріальних активів, тощо.
Такі реєстри та інформація знаходяться, зокрема, але не вичерпно на таких ресурсах:
- https://data.gov.ua/dataset/06779371-308f-42d7-895e-5a39833375f0 (Відомості про транспортні засоби та їх власників);
- https://e-driver.mvs.gov.ua/login (Кабінет водія);
- https://ukrpatent.org/uk/articles/bases2 (Бази даних та інформаційно-довідкові системи щодо охорони інтелектуальної власності);
- https://data.gov.ua/dataset/d3aee671-a29b-494e-877f-29f78a3e4581/resource/99f84a43-f4a2-488f-907f-f9435dd9471a (Державний судновий реєстр України);
- https://data.gov.ua/dataset/6698a32c-560c-40ad-bdc9-f6ee0b2abc3a (Державний реєстр технічних засобів для агропромислового комплексу України);
- https://data.gov.ua/dataset/0ec928d3-8657-4628-aca8-73b8e4078daa (Державний реєстр свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір);
- Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
При цьому, саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов'язок якнайповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації (постанова Верховного Суду від 03.08.2023 року у справі № 926/2987-б/20).
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період (постанови Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі № 910/6639/20, від 01.09.2021 у справі № 917/2088/19).
Попередня перевірка декларацій про майновий стан боржника є ключовою частиною процедур банкрутства, яка покладається не лише на арбітражного керуючого, а й на суд, що зобов'язаний на етапі відкриття провадження переконатися у відповідності таких декларацій формальним і змістовним вимогам Кодексу України з процедур банкрутства. Суд повинен забезпечити, щоб подані документи містили повну, достовірну інформацію, достатню для об'єктивної оцінки майнового стану боржника, яка дозволяє відкрити провадження у справі про неплатоспроможність та ефективно реалізувати мету процедур банкрутства - реструктуризацію зобов'язань та задоволення вимог кредиторів.
Викладене ставить під сумнів надання суду повної, достовірної та достатньої інформації для об'єктивної оцінки майнового стану ОСОБА_1 , оскільки декларації про майновий стан заявника не містять відомостей щодо майнового стану членів сім'ї заявника, не відповідають принципам повноти та достовірності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника - пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом (частина четверта статті 124 КУзПБ).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі № 910/6639/20 зауважив на тому, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України.
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
У свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 долучено проект плану реструктуризації боргів.
Так, дослідивши наданий заявником проект плану реструктуризації, господарським судом встановлено, що боржник вказує дохід, який отримує - 11 738,00 грн. (3 038,00 грн. соціальна пенсія, 3 700,00 грн. соціальна допомога як малозабезпечена сім'я та 5 000,00 грн. матеріальна допомога від родини).
Загальні витрати ОСОБА_1 становлять 10 766,00 грн., що включають в себе:
- 3 028,00 грн. прожитковий мінімум для боржника;
- 3 196,00 грн. необхідний прожитковий мінімум в місяць на малолітню дитину віком від 6 до 18 років.;
- 4 542 грн. щомісячна оплата за послуги арбітражного керуючого.
Підсумовуючи доходи та витрати, ОСОБА_1 планує щомісячно виділяти на погашення вимог кредиторів - 972,00 грн. та за рахунок вказаних коштів планує виконати зобов'язання перед кредиторами впродовж 5 років у загальному розмірі 58 320,00 грн., з заявленої заборгованості - 440 717,81 грн., що становить лише 13.23 % від загальної суми заборгованості.
З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
План реструктуризації ОСОБА_1 не містить умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Запропонований проект плану реструктуризації по суті є списанням заборгованості боржника.
Суд зауважує, що право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 року у справі № 910/2629/20, від 19.11.2020 року у справі № 910/726/20, від 19.11.2020 року у справі № 927/203/20.
Крім того, відповідно до п. 12 ч. 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
ОСОБА_1 не було здійснено авансування на депозитний рахунок господарського суду Полтавської області винагороди арбітражному керуючому з посиланням на пункт 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявник надала суду договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 20.11.2025 року укладений з арбітражним керуючим Черкасовим Станіславом Андрійовичем. Відповідно до п. 3.2 договору сторони домовилися, що оплата послуг арбітражного керуючого за весь строк виконання повноважень складає 22 710,00 грн.
З даного приводу суд зазначає, що відповідно до приписів частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 року № 4059-IX, з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 3 028,00 гривень.
Отже, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить 45 420,00 грн. (3 028,00х5)х3).
З викладеного вбачається, що укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 20.11.2025 року суперечить нормам Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з чим, суд ухвалою від 03.02.2026 року зобов'язав заявника до підготовчого засідання суду надати, зокрема, доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень або угоду з обраним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність, у відповідності до вимог положень Кодексу України з процедур банкрутства.
ОСОБА_1 знову ж таки вимоги суду не виконала, авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень не здійснила, угоду з обраним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність, у відповідності до вимог положень Кодексу України з процедур банкрутства - не надала.
Вказане вище не може залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що постійне отримання кредитів та витрачання кредитних коштів на задоволення власних потреб, відсутність прагнення до компромісу з кредиторами, не спростовує презумпцію про те, що ОСОБА_1 не за своїм неправомірним умислом потрапила у стан неплатоспроможності.
З огляду на положення ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, за якими визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України, суд при здійсненні провадження у справах про неплатоспроможність зобов'язаний застосовувати положення Господарського процесуального кодексу України, якими визначений порядок подання доказів.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 - 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 119 КУзПБ).
Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, зокрема, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , оскільки зазначені заявницею обґрунтування підстав для відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність в розумінні положень ст. 115 КУзПБ не знайшли свого документального підтвердження та не доведені належними та вірогідними доказами.
Беручи до уваги, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.
З урахуванням ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 1, 113-119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
2. Заяву арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 залишити без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати представнику заявника через систему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена до апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її підписання.
Ухвалу складено та підписано 20.03.2026 року.
Суддя Білоусов С. М.