16 березня 2026 року Справа № 915/203/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали заяви боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 25.02.2026 (вх. №2556/26 від 25.02.2026) про неплатоспроможність боржника фізичної особи. Заявниця, посилаючись на п. 2 та 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить, зокрема, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, затвердити кандидатуру Белінської Наталії Олександрівни та призначити керуючим реструктуризацією боргів; оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України, визнати її неплатоспроможним, прийняти запропонований план реструктуризації та зупинити нарахування штрафних санкцій, пені, комісії, процентів (загальний мораторій).
В обґрунтування поданої заяви боржниця вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість в розмірі 458053,335 грн перед 1 банком та 21 мікрофінансовою установамою, яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/203/26 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (ст. 113 КУзПБ). Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у ст. 115, 116 КУзПБ.
В частині 1 ст. 116 КУзПБ передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Частиною 1 ст. 117 КУзПБ визначено, що у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду.
При перевірці підстав для звернення фізичної особи ОСОБА_1 до суду відповідно вказаних норм судом було встановлено недоліки, у зв'язку з чим ухвалою суду від 02.03.2026 заяву залишено без руху та встановлено заявнику 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху на їх усунення. Також в ухвалі суд роз'яснив заявнику наслідки невиконання вимог даної ухвали.
Згідно указаної ухвали недоліками суд зазначив наступне:
1) відсутність конкретних обставин, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч 2 ст. 116 КУзПБ, із обґрунтуванням природи та причин неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавця), з підтверджуючими доказами, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами;
2) відсутність відомостей щодо належних обставин, що ускладнюють виконання грошових зобов'язань та унеможливлять виконання цих зобов'язань протягом наступних 12 місяців. Тобто, заявником не додано доказів загрози неплатоспроможності згідно ч. 1 ст. 1 КУзПБ щодо підстави для відкриття у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство;
3) заявником не додано належних доказів авансування винагороди арбітражного керуючого, як то передбачено у п.12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства. Суд не прийняв як належний доказ виконання зазначеної вимоги Кодексу Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 01.02.2026, що укладений між арбітражним керуючим Белінською Н.О. та ОСОБА_1 , оскільки сторони договору всупереч приписам ст. 30 КУзПБ встановив інший, аніж передбачений цією статтею розмір винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реструктуризацією;
4) суд не прийняв заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. про згоду щодо призначення її арбітражним керуючим у справі про неплатоспроможність боржника, оскільки очевидним було штучне накладення печатки та підпису на цій заяві.
5) суд зазначив про невідповідність зазначених у заяві додатків фактично доданим, що унеможливлює перевірку судом обсягу поданих доказів, якими боржник обґрунтовує свої вимоги.
Ухвала суду від 02.03.2026 доставлена до електронного кабінету заявниці 04.03.2026 о 12:17, а повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи отримано судом 04.03.2026 о 12:23, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.
Частиною 5 ст. 242 ГПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Відповідно до ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Частиною 7 статті 242 ГПК України передбачено, що у разі, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Ураховуючи зазначене та положення ч. 4 ст. 116, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, термін для усунення недоліків заяви, з урахуванням вихідних днів, тривав до 09.03.2026 (включно)
Заявницею 09.03.2026 у системі Електронний суд сформовано заяву про усунення недоліків, до якої долучено перелік обов'язкових документів наданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. про згоду на призначення керуючою реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
У вказаній заяві заявниця просить суд:
« 1. продовжити мені строк на надання обгрунтування природи та причин неплатоспроможності, обставин, що ускладнюють виконання грошових зобов'язань, надання пояснення, до яких мені необхідно долучити банківські виписки на два календарні дні.
2. Прийняти та долучити до справи подані мною документи та пояснення.
3. Прийняти до розгляду мою заяву та відкрити провадження у справі про мою неплатоспроможність».
Додатки:
1. перелік документів уточнений.pdf.
2. заява АК.pdf.
Також 09.03.2026 заявницею через систему Електронний суд подано заяву у справі № 915/203/26, у якій заявниця просить суд:
« 1. поновити мені строк на надання додаткових документів до заяви про усунення недоліків на виконання вимог Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2026 у справі № 915/203/26
2. долучити до справи копію договору з арбітражним керуючим, банківські виписки та пояснення (окремим документом)
3. Прийняти до розгляду мою заяву та відкрити провадження у справі про мою неплатоспроможність».
До цієї заяви долучені додатки:
1. пояснення.pdf.
2. договір АК.pdf.
3. виписки.zip.
Дослідивши зазначені заяви та додані до них додатки, суд встановив, що заявником не у повному обсязі усунуті недоліки, зазначені в ухвалі суду від 02.03.2026.
Так, в ухвалі від 02.03.2026 суд зазначив про відсутність конкретних обставин, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч 2 ст. 116 КУзПБ, із обґрунтуванням природи та причин неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів. На усунення указаного недоліку заявницею наведені обставини, які спричинили її неплатоспроможність, які суд визнає достатніми. В іншій частині вимога суду не виконана.
Разом з цим у заяві про усунення недоліків заявниця просить продовжити їй строк на надання обґрунтування природи та причин неплатоспроможності, обставин, що ускладнюють виконання грошових зобов'язань, надання пояснення, до яких мені необхідно долучити банківські виписки на два календарні дні.
Зазначена вимога судом відхиляється, оскільки заявницею не наведено поважних причин на продовження встановленого судом строку.
При цьому суд бере до уваги обізнаність заявниці про необхідність надання відповідних доказів, адже аналогічна заява вже надходила до суду у грудні 2025 року та була повернута, оскільки заявниця не усунула недоліків заяви, у т.ч. й щодо надання інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів.
Таким чином, вимога суду щодо необхідності обґрунтуванням природи та причин неплатоспроможності, надання інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів заявницею не виконана.
Щодо доказів авансування винагороди арбітражного керуючого суд зазначає наступне.
Ухвалою від 02.03.2026 суд не прийняв як належний та допустимий доказ здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень Договір про оплату праці, винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений 01.02.2026 між заявницею та арбітражним керуючим Белінською Н.О., оскільки укладання відповідних договорів, якими передбачено певний порядок сплати грошової винагороди у той чи інший спосіб, не відповідає положенням КУзПБ в частині суми сплати авансування, а відтак, на переконання суду, заявниця зобов'язана була надати суду докази здійснення авансування саме у розмірі, передбаченому ст. 30 Кодексу.
Натомість, усуваючи недоліки, заявницею доволі обширно процитована судова практика щодо застосування абз. 7 пункту 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ.
Однак, суд звертає увагу заявниці, що в ухвалі від 02.03.2026 судом було зазначено про можливість застосування абз. 7 пункту 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ в частині альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого у законний спосіб, який не суперечить приписам законодавства про банкрутство.
Крім цього, за висновком заявниці, дефініція п. 1-6 передбачає, що сума винагороди не має перевищувати розмір, встановлений КУзПБ, тобто законодавцем передбачається можливість зменшити суму винагороди за домовленістю між безпосередньо боржником та арбітражним керуючим, що і було зроблено. Головна вимога, щоб розмір винагороди не перевищував того, який встановлено законом.
Заявниця вважає наданий Договір належним відповідно до положень КУзПБ способом врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого, оскільки КУзПБ на даний момент передбачає декілька альтернативних способів врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого.
Водночас, заявниця долучає до заяви про доручення доказів Договір про оплату праці, винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений 01.02.2026 між заявницею та арбітражним керуючим Белінською Н.О., за умовами якого оплата послуг за весь період складає 49920,00 грн.
Суд зазначає, що долучення нової редакції Договору (без будь-якого обґрунтування) суперечить висновкам заявниці, наведеним у заяві про усунення недоліків.
Таким чином у даній справі міститься 2 договори, укладені 01.02.2026 між заявницею та арбітражним керуючим Белінською Н.О. з різними умовами. У заяві про усунення недоліків з цього приводу заявницею не наведено жодних обґрунтувань, то ж який саме договір брати до уваги, зважаючи на позицію боржниці, зазначену у заяві про відкриття провадження та у заяві про усунення недоліків, не визначено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявницею не надано належних доказів на виконання п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства суду не надано.
Разом з цим суд вдруге зазначає, що очевидним є штучне накладення печатки та підпису арбітражного керуючого Белінської Н.О. на обидва договори від 01.02.2026, що унеможливлює прийняття цих документів судом.
Окрім наведеного, суд зауважує, що усуваючи недоліків заявницею долучені виписки з рахунків ОСОБА_1 (понад 150 сторінок) без жодного обґрунтування та посилання на ці виписки у заяві про усунення недоліків.
Інші недоліки, зазначені в ухвалі від 02.03.2026, заявницею усунуті.
Таким чином, з урахуванням висновків суду, зазначених у даній ухвалі, суд встановив, що заявницею протягом встановленого процесуального строку не у повному обсязі усунуто вказаних судом в ухвалі від 02.03.2026 недоліків заяви про неплатоспроможність боржника.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Приписами ч. 1 ст. 38 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
З урахуванням наведеного, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню заявнику, оскільки останній не усунув усі недоліки заяви у строк, встановлений судом.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При постановленні даної ухвали судом взято до уваги численну позицію Європейського Суду з прав людини. Так, у справах “Осман проти Сполученого Королівства», “Креуз проти Польщі», “Пелевін проти України», “Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Згідно ч. 3 ст. 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку. У зв'язку з чим право боржника на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується.
Керуючись ст. 38, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України
Повернути фізичній особі ОСОБА_1 заяву про неплатоспроможність боржника - фізичної особи від 25.02.2026 (вх. №2556/26 від 25.02.2026).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з участю головуючого судді в навчальному вебінарі та відпусткою ухвалу підписано 19.03.2026.
Суддя Т.М.Давченко