18.03.2026 Справа № 914/4134/25
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Березюка Ю.О., розглянувши матеріали
за позовом Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Львіввінагро», с. Лисиничі, Пустомитівський район, Львівська область.
про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки
за участю представників сторін:
від прокурора: Трач А.О.
від позивача: Вовчик В.Б.
від відповідача: Гриб Т.В.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Львіввінагро» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025, справу №914/4134/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П.
Ухвалою суду від 05.01.2026 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.02.2026.
15.01.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
19.01.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив.
09.02.2026 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі за відсутності предмета спору.
Ухвалою суду від 11.02.2026 підготовче судове засідання було відкладено на 18.03.2026.
У судове засідання 18.03.2026 з'явився прокурор, представники позивача та відповідача. Щодо поданого клопотання про закриття провадження у справі не заперечували.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.
Відтак, обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач зазначав про те, що предметом розгляду у даній справі є вимога про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки з підстав нецільового використання спірної земельної ділянки орендарем відповідно до виду використання.
Із урахуванням обставин, що склались після відкриття провадження по справі №914/4134/25 відповідач повідомив таке.
Відповідно до п. 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 Земельного кодексу України.
Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації. У п. 4 статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначають підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.
Проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, це документація із землеустрою існування та порядок розроблення якої визначено Законом України «Про землеустрій».
Проект землеустрою розробляється з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах земельного банку сільгосппідприємства для забезпечення максимально ефективного рівня ведення господарської діяльності, забезпечення раціонального використання та збереження земельних ресурсів, створення сприятливого екологічного середовища.
У 2025-му році відповідач замовив у Перемишлянського РВВ Львівської РФ ДП «Центру ДЗК» Проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та упорядкування угідь (в частині впорядкування угідь)
відносно земельної ділянки кадастровий номер 4624281200:07:000:0332, загальною площею 7,1136 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області. Копія наказу № 03 від 01.02.2025 про впорядкування сільськогосподарських угідь додається.
На початку січня 2026-го року у Перемишлянський РВВ Львівської РФ ДП
«Центру ДЗК» розробив проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та упорядкування угідь (в частині впорядкування угідь) відносно земельної ділянки кадастровий номер 4624281200:07:000:0332.
Результатом формування вказаного проекту землеустрою була трансформація сільськогосподарських угідь «сіножаті» в «ріллю».
08 січня 2026 року відповідач власним наказом № 01 затвердив проект землеустрою.
29 січня 2026 року був отриманий витяг державного земельного кадастру про земельну ділянку відносно земельної ділянки кадастровий номер 4624281200:07:000:0332, загальною площею 7,1136 га про внесення змін до складу угідь та зміну експлікації угідь на «Рілля».
На підставі зазначених змін 03.02.2026 року між позивачем та відповідачем
була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 04.08.2020.
Вказаною додатковою угодою сторони виклали п. 2 договору в наступній редакції: « 2. В оренду передається земельна ділянка кадастровий номер: 4624281200:07:000:0332, загальною площею: 7,1136 га, у тому числі: ріллі - 9,8584 га, багаторічних насаджень - 0 га, сіножатей - 0 га, пасовищ - 0 га, інших угідь - 0 га.»
Також було внесено зміни відносно розміру нормативної грошової оцінки
земельної ділянки та розміру орендної плати.
Враховуючи той факт, що вся позовна заява позивача побудована на доводах, що відповідачем використовувалась земельна ділянка із видом використання «сіножаті», а не «рілля», та беручи до уваги зміну складу угідь, що
відображено в Державному земельному кадастрі, вважаємо, що є усі підстави для
закриття провадження через відсутність предмета спору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з
підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,
свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору,
якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих
питань, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).
З аналізу вищевикладеного вбачається, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку із цим не залишилося неврегульованих питань.
Отже, враховуючи, що самими сторонами врегульовано спірні питання, суд вважає, що наявні достатні підстави для закриття провадження у справі, відсутній предмет спору.
ЩОДО СУДОВОГО ЗБОРУ.
Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, суд роз'яснює прокурору право звернутися із відповідною заявою про повернення сплаченої суми судового збору.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі №914/4134/25 за позовом керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Львіввінагро» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки - закрити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України.
Суддя Гоменюк З.П.