11.03.2026 Справа № 9/41
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл Каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)», Дрогобич
про оскарження дій державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місто Львів.
у справі № 9/41
за позовом Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
позивача-1 Національної академії наук України, місто Київ
позивача-2 Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАНУ, місто Львів
до відповідача Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл Каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)», місто Дрогобич, Львівської області
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, місто Львів
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Фонд державного майна України, місто Київ
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Дрогобицьке комунальне міське “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», місто Дрогобич, Львівської області
про зобов'язання відповідача повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАНУ майно в натурі, передане позивачами в якості внеску до статутного фонду товариства для використання.
За участю представників:
від заявника (відповідача): Оприско М.В.- адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1428045 від 30.12.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1112 від 21.09.2005);
від прокуратури: Кульчицький Є.Г. - представник прокуратури;
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: не з'явився;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: не з'явився;
від Дрогобицького ВДВС: МорозХ.В. -державний виконавець - присутня в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №9/41 за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Національної академії наук України, Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАНУ, до відповідача-Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл каттер манюфекчерерГмбХ (ІСМ)», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області, Фонд державного майна України, Дрогобицьке комунальне міське “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про зобов'язання відповідача повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАНУ майно в натурі, передане позивачами в якості внеску до статутного фонду товариства для використання, а саме: адміністративно-інженерний корпус, будівлі ливарної дільниці з обладнанням, будівлі механоскладальної дільниці з обладнанням, прибудову до ливарної дільниці, обладнання лабораторії, інвентар, меблі, прилади та допоміжні засоби.
Ухвалою суду від 08.12.2025 поновлено строк на подання скарги, прийнято скаргу (вх.№5153/25 від 01.12.2025) українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ) на дії Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до розгляду та призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 08.01.2026на 10:30 год.
Протокольними ухвалами від 08.01.2026 суд відклав розгляд скарги на 29.01.2026, а 29.01.2026 на 17.02.2026.
Судове засідання 17.02.2026о 15:00 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Юлії СУХОВИЧ на навчанні у Національній школі суддів України.
Ухвалою від 18.02.2026 суд призначив судове засідання для розгляду скарги на дії державного виконавця на 11.03.2026 на 09:45 год.
Прокурор в судове засідання 11.03.2026 з'явився, заперечив проти задоволення скарги, зазначив, що боржник на виклик державного виконавця не з'являється, таким чином шляхом подання скарги відповідач намагається уникнути виконання рішення, просив відмовити у задоволенні скарги.
Представник стягувача (позивач-1 - Національна академія наук України) в судове засідання 11.03.2026 явки повноважного представника не забезпечила. Після судового засідання через підсистему «Електронний суд» від стягувача надійшло клопотання (вх.7033/26 від 11.03.2026) про відкладення розгляду скарги у зв'язку з перебуванням представника Федосенко А.В. у щорічній відпустці.
Заявник/боржник (Українське-німецьке спільне підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл каттер манюфекчерерГмбХ (ІСМ)») у судове засідання 11.03.2026 з'явився, надав пояснення, просив задоволити скаргу на дії державного виконавця.
Позивач-2, треті особи 1, 2, 3 явку повноважних представників не забезпечили. Ухвалою суду від 18.02.2026 явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою. Заяви, клопотання від вказаних учасників справи до суду не надходили.
Державний виконавець Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання 11.03.2026 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку з'явилася, заперечила проти задоволення скарги та просила відмовити, з підстав наведених у письмових запереченнях.
Відповідно до частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання не заявлено.
У судовому засіданні 11.03.2026 проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
Аргументи учасників справи.
Правова позиція скаржника (боржника).
Скарга мотивована тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження №78824065 від 12.08.2025 є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки винесена державним виконавцем Христиною Мороз з порушеннями приписів, положень та норм чинного законодавства відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, Закону України “Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5, зареєстрованої Міністерством юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.
06.11.2025 українсько-німецьким спільним підприємством в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл Каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ (боржником) до Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано заяву яка зареєстрована за вх.№10781, про відсутність в українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл Каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)» (боржника) майна згідно переліку зазначеного у постанові про відкриття виконавчого провадження №78824065 від 12.08.2025, яке підлягає поверненню Національної академії наук України (стягувачу).
17.11.2025 Дрогобицьким відділом державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовлено в закритті виконавчого провадження №78824065 від 12.08.2025 та поверненні Національної академії наук України (стягувачу) наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022 у справі №9/41.
Скаржник стверджує, що такими діями державним виконавцем Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Xристиною Мороз допущено порушення норм та вимог статті 37 Закону України “Про виконавче провадження».
Скаржник зазначив, що більше чотирьох місяців до винесення рішення Господарським судом Львівської області від 17.12.2021 року у справі №9/41, на підставі протоколу загальних зборів учасників №07/07/21 від 07.07.2021 року та актів прийому-передачі майна від українсько-німецького спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл КаттерМанюфекчерерГмбХ (ІСМ)» майно перейшло у власність фірми «ІСМ Менеджмент ГмбГ»,а саме:
- нежитлове приміщення, літера А-2, загальною площею 629,30 кв.м,зареєстроване 22.07.2021,що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №267076069 від 22.07.2021 року.
- нежитлове приміщення, літера Б-2, (будівля ливарної дільниці) загальною площею 812,1кв.м, зареєстроване 22.07.2021, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №267080237 від 22.07.2021 року.
- нежитлове приміщення, літера В-1, (прибудова до ливарної дільниці) загальною площею 240,1 кв.м, зареєстроване 22.07.2021, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №267093006 від 22.07.2021 року.
- нежитлове приміщення, літераГ-1, (механоскладальна дільниця) загальною площею 583,6 кв.м,зареєстроване 22.07.2021, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №267087753 від 22.07.2021 року.
Скаржник повідомив суд, що оскільки 22.07.2021 в Єдиному державному реєстрі речових прав було зареєстровано перехід права власності на вищезазначені 4 об'єкти нерухомого майна до фірми «ІСМ Менеджмент ГмбГ», то відповідно українсько-німецькому спільному підприємству у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)»(боржнику) виконати рішення суду та передати майно в натурі майно, яке належить на праві власності іншій юридичній особі, неможливо.
Крім того, внаслідок російської військової агресії та ракетних обстрілів протягом 2022-2025 років було вщент зруйноване майно, що було предметом спору у справі №9/41, а саме будівля ливарної дільниці з обладнанням, будівля механоскладальної дільниці з обладнанням, прибудова до ливарної дільниці були знищенні внаслідок ракетного удару та перестали існувати як об'єкт нерухомого майна та об'єкт цивільних правовідносин.
Також скаржник зазначив, що стягувач проігнорував факт того, що ні в рішенні, ні у наказі Господарського суду Львівської області не зазначено іменних та родових ознак майна, яке підлягає витребуванню від боржника (розміри, а саме довжина, ширина та висота, поверховість будівель та приміщень, наявність проведеної технічної інвентаризації органами БТІ, із зазначенням присвоєння їм специфікації та нумерації та іншими технічними характеристиками цих будівель та приміщень зазначення адреси місця розташування та інших відомостей об'єктів нерухомого майна), які є підставою після проведення ліцензованою організацією БТІ технічних обмірів та виготовлення і реєстрації в БТІ технічних паспортів на кожен такий окремий об'єкт нерухомого майна, оскільки саме на підставі таких технічних паспортів на об'єкти нерухомого майна, проводиться їхня ідентифікація та реєстрація права власності з видачою відповідних свідоцтва на право власності на кожен об'єкт такого нерухомого майна.
Скаржник стверджує, що у власності боржника за виконавчим провадженням станом на12.08.2025 року (дата відкриття виконавчого провадження) та на даний часу власності та на балансі відсутнє будь-яке майно, в тому числі обладнання лабораторії, інвентар, меблі, прилади та допоміжні засоби, що підтверджується довідкою.
З огляду на вказане скаржник просить суд визнати незаконними дії, бездіяльність державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Xристини Мороз з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №78824065 від 12.08.2025 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022 у справі №9/41 щодо встановлення відсутності у боржника майна зазначеного у постанові про відкриття виконавчого провадження, зобов'язати державного виконавця винести постанову про закриття виконавчого провадження №78824065 від 12.08.2025 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022 та повернути його Національній Академії Наук України (стягувачеві) на підставі пункту 6 частини 1 статті 37 та частини 1 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження».
Правова позиція державного виконавця виконавчого Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Державний виконавець, дії якого оскаржуються, заперечила проти поданої скарги з підстав, зазначених у письмових поясненнях.
Зокрема, зазначила, що рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі №9/41 набрало законної сили та підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України “Про виконавчого провадження».
31.07.2025 Національна академія наук України звернулася до виконавчої служби з листом про виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022 про примусове виконання рішення.
Дрогобицьким ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постановою від 12.08.2025 на підставі наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022, відкрито виконавче провадження за №78824065.
Державний виконавець зазначила, що 14.01.2026 робила вихід на місце, проте керівник Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)» був відсутній. Боржником надано витяг з реєстру про знищення майна, але не вказано про відсутність лабораторії. Жодна постанова про накладення штрафу щодо керівника не виносилась.
Державний виконавець стверджує, що зобов'язана вчинити всі виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», які є необхідними та можливими для забезпечення повного і своєчасного виконання рішення суду. Дискреційні повноваження державного виконавця це надана законом можливість самостійно визначати спосіб та послідовність здійснення виконавчих дій у межах Закону України «Про виконавче провадження» з урахуванням конкретних обставин виконавчого провадження.
Тому покликання скаржника (боржника) на пункт 6 частини 1 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження», згідно з яким виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі є безпідставним.
У зв'язку з вищенаведеним державний виконавець просить суд відмовити у задоволенні скарги.
Правова позиція прокурора.
Прокурор зазначив, що боржник під час розгляду справи по суті не повідомив ні учасників справи, ні суд про відчуження майна. Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл Каттер манюфекчерер ГмбХ (ІСМ) вчинялися дії для ухилення від виконання рішення, а саме події щодо перереєстрації майна виникли через дії скаржника.
Прокурор стверджував, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл Каттер манюфекчерерГмбХ (ІСМ (боржником) скарга є передчасна та необгрунтована, оскільки майно не знищено повністю. Підстави для закриття виконавчого провадження без вчинення державним виконавцем виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» відсутні.
Крім того, звернув увагу суду, що боржник не звертався із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Правова позиція стягувача (Національної академії наук України).
Національна академія наук України заперечила проти поданої скарги з підстав, зазначених у письмових запереченнях (вх.150/26 від 05.01.2026).
Представник стягувача зазначила, що 31.07.2025 Національна академія наук України звернулась до виконавчої служби з листом про виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022 про примусове виконання рішення.
Постановою від 12.08.2025 Дрогобицьким відділом державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постановою відкрито нове виконавче провадження за № 78824065.
Стягувач стверджує, що посилання скаржника на пункт 6 частини 1 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження», згідно з яким виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі є помилковим, оскільки державний виконавець зобов'язаний вчинити всі виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», які є необхідними та можливими для забезпечення повного і своєчасного виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, стягувач просив суд відмовити у задоволенні скарги повністю.
Розглянувши матеріали скарги, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 позов задоволено повністю. Зобов'язано Українсько-німецьке спільне підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України майно в натурі, передане позивачами в якості внеску до статутного фонду товариства для використання, а саме: адміністративно-інженерний корпус, будівлі ливарної дільниці з обладнанням, будівлі механоскладальної дільниці з обладнанням, прибудову до ливарної дільниці, обладнання лабораторії, інвентар, меблі, прилади та допоміжні засоби.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 апеляційну скаргу Українсько-німецького спільного підприємства у формі ТзОВ “Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ) б/н від 17.12.2021 (вх. № 01-05/4258/21 від 21.12.2021) залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі №9/41 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 22.09.2022 постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі №9/41 залишено без змін.
18.01.2023 Західний апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022, у справі №9/41 постановлену за результатами розгляду апеляційної скарги Українсько-німецького спільного підприємства у формі ТОВ “Інтернешнл КаттерМанюфекчерерГмбХ (ІСМ)»; апеляційну скаргу ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM ManagementGmbH) задоволив; рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі №9/41 скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив в задоволенні позову Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів Національної академії наук України та Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАНУ до Українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл каттерманюфекчерерГмбХ (ІСМ)» про зобов'язання Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл каттерманюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України майно в натурі, передане позивачами в якості внеску до статутного фонду товариства для використання, а саме: адміністративно-інженерний корпус, будівлі ливарної дільниці з обладнанням, будівлі механоскладальної дільниці з обладнанням, прибудову до ливарної дільниці, обладнання лабораторії, інвентар, меблі, прилади та допоміжні засоби; здійснив перерозподіл судового збору.
Львівська обласна прокуратура, не погодившись з прийнятою Західним апеляційним господарським судом постановою від 18.01.2023, оскаржила її в касаційному порядку.
Верховний Суд постановою від 20.04.2023 задоволив касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури; постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 у справі №9/41 скасував; справу за №9/41 передав до Західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM ManagementGmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі №9/41.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 апеляційну скаргу Українсько-німецького спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл КаттерМанюфекчерерГмбХ (ІСМ) задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів Національної академії наук України та Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАНУ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Фонду державного майна України, Дрогобицького комунального міського “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» до відповідача Українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл каттерманюфекчерерГмбХ (ІСМ)», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM ManagementGmbH) про зобов'язання повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАНУ майно в натурі .
Не погодившись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у цій справі, заступник керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України та Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАНУ подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Розглянувши касаційну скаргу прокурора, Верховний Суд 02.10.2024 прийняв постанову, якою скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2023, а справу за №9/41 передав до Західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM ManagementGmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у цій справі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2024 у цій справі відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІСМ Менеджмент ГмбГ (ICM ManagementGmbH) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі № 9/41.
Відповідно рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі №9/41 набрало законної сили.
Господарським судом Львівської області видано наказ від 06.05.2022 про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022, а саме: зобов'язати Українсько-німецьке спільне підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл Каттерманюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Тураша, будинок 20; ідентифікаційний код юридичної особи 14300674) повернути у власність Національної академії наук України (вулиця Володимирська, будинок 54, місто Київ, 01601, індентифікаційний код юридичної особи 00019270) та в оперативне управління Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України, вулиця Наукова, будинок 5, місто Львів, 79053, індентифікаційний код юридичної особи 03534506) майно в натурі, передане позивачами в якості внеску до статутного фонду товариства для використання, а саме: адміністративно-інженерний корпус, будівлі ливарної дільниці з обладнанням, будівлі механоскладальної дільниці з обладнанням, прибудову до ливарної дільниці, обладнання лабораторії, інвентар, меблі, прилади та допоміжні засоби.
28.09.2022 постановою Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження за №69950983 про примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022 у справі №9/41
27.02.2023 Дрогобицьким відділом державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову за ВП №69950983 про закінчення виконавчого проведення у зв'язку з постановою Західного апеляційного Господарського суду Львівської області від 18.10.2023, якою рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі №9/41 скасовано.
Виконавче провадження №69950983 було закінчено 27.02.2023 відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження».
Після остаточного набрання рішенням Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі №9/41 законної сили, Національна академія наук України 31.07.2025 звернулась до виконавчої служби з листом про виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022 про примусове виконання рішення.
Дрогобицьким відділом державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постановою від 12.08.2025 відкрите виконавче провадження за №78824065.
Державним виконавцем на підставі наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022 відкрито нове виконавче провадження з №78824065.
Скаржник зазначає, що виконати рішення суду за відсутності витребуваного майна у боржника за постановою ВП №78824065 від 12.08.2025 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022 у справі №9/41 є неможливим у зв'язку з чим просить суд визнати незаконними дії, бездіяльність державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Xристини Мороз з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №78824065 від 12.08.2025 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022 по справі №9/41 та зобов'язати Державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Xристину Мороз винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №78824065 від 12.08.2025, з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022 по справі №9/41 на підставі пункту 6 частини 1 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження».
При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців, інших посадових осіб органів державної виконавчої служби та приватних виконавців під час виконання судових рішень врегульовано розділом VІ “Судовий контроль за виконанням судових рішень» Господарського процесуального кодексу України (статті 339-345).
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства належить обов'язковість судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України “Про виконавче провадження».
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Таким чином, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, що визначається сукупністю дій, спрямованих на примусове виконання рішень суду.
В силу норм частини 1 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статей 1, 5 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 року зобов'язано Українсько-німецьке спільне підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл Каттерманюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Тураша, будинок 20; ідентифікаційний код юридичної особи 14300674) повернути у власність Національної академії наук України (вулиця Володимирська, будинок 54, місто Київ, 01601, індентифікаційний код юридичної особи 00019270) та в оперативне управління Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної академії наук України, вулиця Наукова, будинок 5, місто Львів, 79053, індентифікаційний код юридичної особи 03534506) майно в натурі, передане позивачами в якості внеску до статутного фонду товариства для використання, а саме: адміністративно-інженерний корпус, будівлі ливарної дільниці з обладнанням, будівлі механоскладальної дільниці з обладнанням, прибудову до ливарної дільниці, обладнання лабораторії, інвентар, меблі, прилади та допоміжні засоби.
На виконання рішення Господарським судом Львівської області видано наказ від 06.05.2022 про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 12 Закону України “Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність,
передбачену законом.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватнихвиконавців.
У відповідності до частини 1 статті 13 Закону України “Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з абзацом 2 пункту 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
31.07.2025 НАН України звернулася до виконавчої служби з листом про виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022 про примусове виконання рішення.
Дрогобицьким ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постановою від 12.08.2025 відкрито нове виконавче провадження за №78824065, на підставі наказу Господарського суду Львівської області від 06.05.2022.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону «Про виконавче провадження» за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом.
14.01.2026 державний виконавець здійснила вихід на місце, проте керівник Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл КаттерМанюфекчерерГмбХ (ІСМ)» був відсутній.
Прокурором зазначено, що внаслідок ракетних обстрілів по території підприємства українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ) та територіях сусідніх підприємств відбулось пошкодження/знищення будівель. За зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСМ Менеджмент ГмБГ» здійснено комісійне обстеження, про що складено акти та внесено до державного Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) відомості про знищення наступного нерухомого майна: будівлі нежитлового приміщення, літ Б-2 (будівля ливарної дільниці), нежитлового приміщення, літ. Г-1 (механоскладальна дільниця), нежитлового приміщення, літ. В-1 (прибудова до ливарної дільниці), зазнали повного пошкодження у вигляді руйнації внаслідок вибухової хвилі, спричиненої ракетним ударом по території підприємства, а будівля адміністративно-інженерно-лабораторного корпусу, нежитлове приміщення, літ. А-2, зазнала значних пошкоджень у вигляді руйнації віконних заповнень, фасаду, внутрішніх перегородок та даху внаслідок вибухової хвилі спричиненої ракетними ударами від 21.09.2023 та 07.02.2024 по території підприємства, однак вціліла.
Виконавчий документ може бути повернуто стягувачу на підставі пункту 6 частини першої статті 37 Закону «Про виконавче провадження» лише за умови здійснення виконавцем відповідно до цього Закону всіх заходів щодо розшуку такого майна та за умови виконання органом ДВС всіх дій, що передбачені Законом. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 19.08.2021 у справі № 42/109.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника-юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізнішенаступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Станом на 02.12.2025 рішення суду у справі №9/41 від 06.05.2022 боржником українсько-німецьким спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)», не виконано, жодних документів, які підтверджують факт відсутності усього майна, вказаного в рішенні суду, державному виконавцю не надано.
У зв'язку з вищенаведеним, доводи скаржника не знаходять свого підтвердження.
Щодо доводів скаржника про те, що майно не перебуває у його власності, суд зазначає наступне.
Суд касаційної інстанції у постанові від 02.10.2024 справа №9/41 зазначив, що суд апеляційної інстанції не дослідив факту наявності довіреності від 01.07.2019, якою фірма "ІСМ Менеджмент ГмбГ" уповноважила та призначила даним документом ОСОБА_1 дійсною та законною повіреною фірми "ІСМ'Менеджмент ГмбГ" вчиняти усі або будь-які з дій, зокрема, представляти інтереси фірми в усіх судових органах України з усіма правами, вчиняти від імені фірми дії, які на думку Лесі-Роми Кравченко буде необхідно чи доцільно вчинити у зв'язку з веденням справ українсько-німецького спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ) або сприяти виконанню таких.
Тобто під час розгляду справи Господарським судом Львівської області №9/41 Леся-Рома Кравченко, як генеральний директор відповідача, українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл КаттерМанюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" одночасно представляла фірму "ІСМ Менеджмент ГмбГ" на підставі довіреності від 01.07.2019 при переході права власності на спірне майно.
Реєстрація права власності на спірне майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.07.2021 здійснювалась також за заявою Кравченко Л.-Р.С. (реєстраційний номер заяви 46900954).
Окрім цього, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник має піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника має відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
Вказане лише підтверджує, що скаржник будь-яким способом намагається уникнути виконання рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що державний виконавець, отримавши виконавчий документ на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, діяв на підставі та в межах своїх повноважень встановлених Законом України “Про виконавче провадження».
Отже покликання скаржника на пункт 6 частини 1 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження», в обгрунтування задоволення скарги, є помилковим.
У рішенні “Горнсбі проти Греції» ЄСПЛ наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У справі “Глоба проти України» ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, interalia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (також рішення від 07.06.2005 у справі “Фуклев проти України»).
Щодо зобов'язання державного виконавця винести постанову про закриття виконавчого провадження та повернути стягувачу наказ Господарського суду Львівської області на підставі пункту 6 частини 1 статті 37 та частини 1 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження» суд зазначає наступне.
Зокрема, згідно з пунктом 5 частини 1статті 39 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України “Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За відсутності доказів фактичного виконання рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 у справі №9/41 на підставі наказу суду від 06.05.2022, підстави для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні.
Відповідно до положень статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до положень наведеної норми процесуального права за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, в якій або визнає доводи скаржника правомірними і залежно від їх змісту визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними або доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З урахуванням наведеного, суд розглянувши подану скаргу дійшов висновку, що державний виконавець Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до закону, тому відсутні правові підстави для задоволення скарги Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл КаттерМанюфекчерерГмбХ (ІСМ) (вих.№ 01/40 від 27.11.2025) на дії державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Керуючись статтями 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарги Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ) (вих.№01/40 від 27.11.2025) на дії державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначенні статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повний текст ухвали складено 16.03.2026.
Суддя Сухович Ю.О.