вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/824/24
Господарський суд Київської області в складі
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Остапчук В.В.
розглянувши справу № 911/824/24
за позовом Заступника керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, м. Біла Церква, в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України, м. Київ 2. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква, м.Біла Церква
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фіа-Сіті», м. Біла Церква
про зобов'язання повернути нерухоме військове майно
представники учасників справи не з'явились
обставини справи:
Заступник керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України; 2. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква із позовною заявою (№ 500вих-24 від 29.03.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті», в якій просить:
розірвати Договір оренди нерухомого майна № 76 від 10.01.2020, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті»;
зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті» повернути за актом прийому-передачі на користь Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква нерухоме військове майно розташоване в Білоцерківському гарнізоні за адресою: Київська область, м. Біла Церква, військове містечко № 2 - нежитлові приміщення будівля інв. № 137, площею 67,20 кв.м., технічний майданчик інв. б/н, площею 70,00 кв.м., нежитлові приміщення будівлі інв. № 141, площею 30,60 кв.м., технічний майданчик інв. б/н, площею 925, кв.м.
В обґрунтування звернення прокурором із відповідним позовом, прокурор зазначає про те, що під час перевірки орендованого нерухомого військового майна, за Договором № 76 від 10.01.2020, укладеним між КЕВ м. Біла Церква та ТОВ “Фіа Сіті», було встановлено факт передання орендованих приміщень у бездоговірну скриту суборенду, з метою щомісячного отримання орендної плати від третіх осіб за облаштування їх магазинів та користування приміщеннями, що підтверджується фіскальним чеком за результатами закупки товару та фототаблицею.
Ухвалою господарського суду від 10.04.2024 повернуто Заступнику керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону позовну заяву в частині вимоги про розірвання Договору оренди нерухомого майна № 76 від 10.01.2020, укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті»; позовну заяву Заступника керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону подану в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України; 2. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті» про зобов'язання повернути нерухоме військове майно прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/824/24; розгляд справи за правилами загального позовного провадження призначений в підготовчому засіданні на 01.05.2024.
24.04.2024 та 25.04.2024 через систему “Електронний суд» від позивача 1 (вх. № 4441/24) та від позивача 2 (вх. № 4484/24) надійшли письмові пояснення, які є аналогічними за змістом та зводяться до того, що позивачі підтримують заявлені прокурором позовні вимоги, вказуючи на порушення відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна № 76 від 10.01.2020 щодо передачі майна в суборенду третім особам, що було встановлено комісією КЕВ м. Біла Церква за результатами проведення перевірки, про що складений відповідний Акт від 09.11.2023.
29.04.2024 через систему “Електронний суд» (вх. № 4618/24) та 03.05.2024 через канцелярію суду (вх. № 5587/24) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначає про те, що за умовами Договору оренди нерухомого майна № 76 від 10.01.2020 та вимог чинного законодавства повернення орендованого майна відбувається за умови розірвання або припинення договору оренди, однак оскільки станом на час розгляду справи № 911/824/24 договір є чинним і дійсним, а отже й підстави для повернення майна відсутні.
29.04.2024 через систему “Електронний суд» (вх. № 3496/24) та 03.05.2024 через канцелярію суду (вх. № 5588/24) від Товариства з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті» надійшла заява про зупинення провадження у справі № 911/824/24, до набрання законної сили рішенням у справі № 911/149/24.
Так, в обґрунтування свого клопотання, відповідач вказує на те, що між ним та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква був укладений Договір оренди нерухомого майна № 76 від 10.01.2020.
За відповідним договором Товариству з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті» було передано нерухоме військове майно розташоване в Білоцерківському гарнізоні за адресою: Київська область, м. Біла Церква, військове містечко № 2 - нежитлові приміщення будівля інв. № 137, площею 67,20 кв.м., технічний майданчик інв. б/н, площею 70,00 кв.м., нежитлові приміщення будівлі інв. № 141, площею 30,60 кв.м., технічний майданчик інв. б/н, площею 925, кв.м.
Наразі, в провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/149/24 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті» про розірвання Договору оренди № 76 від 10.01.2020.
В підготовчому засіданні 01.05.2024 прокурором було повідомлено про подання ним заяви про вступ його у справу № 911/149/24 та задоволення такої заяви судом. Також прокурор зауважував про доцільність зупинення провадження у справі № 911/824/24, до набрання законної сили рішенням у справі № 911/149/24.
Ухвалою суду від 01.05.2024 було зупинено провадження у справі № 911/824/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/149/24.
12.06.2025 через систему “Електронний суд» від прокурора надійшло клопотання б/н від 12.06.2025 (вх. № суду 8184/25), в якому він зазначає, що рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2024 у справі №911/149/24 залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі №911/149/24 і набрало законної сили, тому прокурор просить поновити провадження у справі №911/824/24.
Ухвалою суду від 20.06.2025 поновлено провадження у справі № 911/824/24, підготовче засідання призначено на 13.08.2025.
17.07.2025 через систему "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 9994/25). Як зазначає прокурор виходячи з норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ухваленого Господарським судом Київської області рішення від 15.10.2024 у справі № 911/149/24 та умов Договору оренди № 76 від 10.01.2020 слід дійти висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог прокурора. Окремо прокурор вказував про обґрунтованість звернення ним із відповідним позовом за захистом інтересів держави.
13.08.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання (вх. № 11152/25) про закриття провадження у справі № 911/824/24. Зокрема, відповідач зазначає про те, що на даний час вирішується питання щодо повернення позивачу орендованого майна.
Ухвалою суду від 13.08.2025 підготовче засідання відкладено на 27.08.2025.
Ухвалою суду від 27.08.2025 підготовче засідання відкладено на 08.10.2025.
Ухвалою суду від 08.10.2025 підготовче засідання відкладено на 29.10.2025.
Ухвалою суду від 29.10.2025 відхилено заяву відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем не надано доказів повернення Квартирно-експлуатаційному відділу міста Біла Церква нерухомого військового майна, яке є предметом даного спору; закрито підготовче провадження у справі № 911/824/24 та призначено її до розгляду по суті на 17.11.2025.
Ухвалою суду від 17.11.2025 розгляд справи по суті був відкладений на 10.12.2025.
В судовому засіданні 10.12.2025, закінчивши стадію судових дебатів та у відповідності до ст. 219 ГПК України, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення повідомивши час його проголошення, про що постановив ухвалу суду від 10.12.2025.
Під час розгляду справи, прокурором в судових засіданнях були підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові. Позивачі просили суд задовольнити позов прокурора в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти позову, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку передбаченому цим Законом здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.
Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Положення п. 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
За частинами 4 та 6 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Прокурором подано позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква.
Безпосереднє «керівництво» Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України (далі - МОУ), яке відповідно до ст. 10 Закону України «Про оборону України» є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, .бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.
Міністерство оборони України згідно з вимогами ст. 10 Закону України «Про Збройні Сили України» забезпечує життєдіяльність Збройних Сил України, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та, майна в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання/ робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил України.
Фінансування Збройних Сил України, як визначено ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а отже за рахунок держави.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква діє на підставі Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом МОУ від 03.07.2013 № 448 (далі - Положення), є бюджетною установою державної форми власності, структурним підрозділом Збройних Сил України, фінансується за рахунок видатків Державного бюджету згідно статті 15 Закону України «Про Збройні Сили України» та здійснює квартирно-експлуатаційне забезпечення Збройних Сил України.
Пунктами 1.1, 2.2 Положення передбачено, що Положення визначає організацію, завдання та функції квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин Міноборони, Збройних Сил України (далі - ЗС України), Держспецтрансслужби та розвідувального органу Міноборони.
Основними завданнями квартирно-експлуатаційного забезпечення в мирний час та особливий період є: організація забезпечення військових частин фондами військових містечок та земельними ділянками; організація розміщення військових частин, облік фондів військових містечок і земельних ділянок; утримання, експлуатація фондів військових містечок і територій, наданих для розміщення; забезпечення військових частин комунальними послугами; забезпечення військових частин квартирним майном та котельним паливом; планування та організація фінансування квартирно-експлуатаційних витрат.
Таким чином, саме МОУ, як орган, що уповноважений державою на здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів у військових частинах Збройних Сил України, а також Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква, як сторона оспорюваного правочину, є органами влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах.
Білоцерківська спеціалізована прокуратура, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», 09.02.2024 за вих. № 207-24 та 208-24 зверталась до Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква з повідомлення про виявлені порушення при виконанні Договору № 76, а також про необхідність вжиття заходів до захисту інтересів держави.
Також, 22.02.2024 спеціалізованою прокуратурою на адресу Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква було скеровано лист, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про виявлені порушення та намір звернення до суду в інтересах держави.
Разом з цим, звертаючись до суду із відповідним позовом, прокурор до матеріалів позовної заяви (№ 500вих-24 від 29.03.2024) надає лист Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква № 461 від 15.02.2024, наданий у відповідь на лист спеціалізованої прокуратури № 207вих-24 від 09.02.2024, в якому Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква повідомив прокурора про те, що в провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/149/24 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті» про розірвання Договору оренди № 76 від 10.01.2020.
Також до матеріалів позовної заяви (№ 500вих-24 від 29.03.2024) прокурор надає лист Головного управління військової юстиції Міністерства оборони України № 220/74/4 від 07.03.2024, наданий у відповідь на лист спеціалізованої прокуратури № 208вих-24 від 09.02.2024, в якому повідомлялось про те, що в провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/149/24 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті» про визнання розірваним Договору оренди № 76 від 10.01.2019.
Поруч з цим, вимоги щодо повернення за актом прийому-передачі на користь Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква нерухомого військового майна у справі № 911/149/24 не містяться.
Тобто, прокурором розцінена поведінка позивачів як нездійснення уповноваженим органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, захисту інтересів держави. А тому, така усвідомлена пасивна поведінка є достатніми підставами для звернення прокурора до суду для захисту інтересів держави.
Як визначено у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності позивачів, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.
10.01.2020 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті» як орендарем укладено Договір оренди нерухомого військового майна № 76, розташованого в Білоцерківському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, військове містечко №2; житлові приміщення будівлі інв. №137 - площею 67,20 кв. м та технічний майданчик інв. № б/н - площею 70,00 кв.м; житлові приміщення будівлі інв. №141 - площею 30, 60 кв.м та технічний майданчик інв. №б/н - площею 925,00 кв.м (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення будівлі інв. № 137 - загальною площею 67,20 кв.м та технічний майданчик інв. № б/н - загальною площею 70,00 кв. м, військове містечко №2, нежитлові приміщення будівлі інв. №141 - загальною площею 30,60 кв.м та технічний майданчик інв. № б/н - загальною площею 925,00 кв.м, військове містечко №2 (далі - майно), що знахолиться на балансі Квартирно - експлуатаційного відділу м. Біла Церква, розташованого за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вартість якого визначена на 30.06.2019 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 954494,00 грн (без ПДВ).
Склад орендованого майна визначений згідно з актом інвентаризації (додаток №1 до договору), (пункт 1.2. договору).
Зазначене у пункті 1.1. договору нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під розміщення об'єктів, а саме (пункт 1.3. договору):
- нежитлове приміщення інв. №137 загальною площею 67,20 кв. м, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, військове містечко №2 - під розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи;
- частина технічного майданчика інв. № б/н загальною площею 70,00 кв. м, що розташований за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, військове містечко №2 - під розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи;
- нежитлове приміщення інв. №141 загальною площею 30,60 кв. м, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, військове містечко №2 - під розміщення магазинів-складів.
- частина технічного майданчика інв. № б/н загальною площею 925,00 кв. м, що розташований за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, військове містечко №2 - під розміщення магазинів-складів.
Договір укладено на строк з 10 січня 2020 року до 10 грудня 2022 року.
Сторони погоджуються, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця в разі настання особливого періоду в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до законів України “Про оборону України» і “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 10.6.2. договору).
Відповідно до пунктів 10.6.3., 10.6.4. договору сторони узгодили, що цей договір розривається на вимогу орендодавця у разі необхідності у використанні орендованого нерухомого майна військового майна для потреб Збройних Сил України (формуванні (передислокації) військових частин, закладів, установ, Міністерства Оборони України та Збройних Сил України на території Білоцерківського гарнізону), відповідно рішень (наказів, директив та інше) Міністерства Оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України та за умови попереднього повідомлення орендаря за 30 календарних днів.
Вимога про розірвання договору доводиться до орендаря шляхом направлення орендодавцем цінного листа з описом.
Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку на який його було укладено, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, банкрутство орендаря, ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем, реалізації об'єкта оренди (пункт 10.7. договору).
На підставі акту приймання-передачі нерухомого військового майна від 10.01.2020 об'єкти договору оренди № 76 передано орендодавцем орендарю.
Так, як зазначає прокурор, на підставі Договору оренди нерухомого військового майна від 10.01.2020 № 76 відповідачу у строкове платне користування було передано нерухоме майно - об'єкти оренди, проте, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України настав особливий період, на підставі чого у позивача 2 виникла потреба у поверненні в користування Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква як балансоутримувача зазначеного майна, внаслідок чого позивач 2 звернувся до відповідача листом з вимогою про дострокове розірвання договору оренди за вих.№3104 від 27.11.2023, що був направлений відповідачу засобами поштового зв'язку АТ “Укрпошта».
Вимога позивача 2 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
У зв'язку з цим, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква звертався до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті», за участю Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону з вимогою розірвати Договір оренди № 76 від 10.01.2020.
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.10.2024 у справі № 911/149/24 було задоволено повністю позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті» та розірвано Договір оренди нерухомого військового майна, розташованого в Білоцерківському гарнізоні за адресою: Київська область, місто Біла Церква, військове містечко № 2 - нежитлові приміщення будівля інв. № 137 - площею 67,20 кв.м, технічний майданчик інв. № б/н - площею 70,00 кв.м, нежитлові приміщення будівлі інв. № 141 - площею 30,60 кв.м, технічний майданчик інв. № б/н - площею 925,00 кв.м за №76 від 10 січня 2020 року, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2024 у справі № 911/149/24 залишено без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як визначено, у пункті 10.9 Договору оренди № 76 від 10.01.2020 у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю.
Відповідно до п. 10.10 договору майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.
За змістом п. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Отже, як було встановлено вище, рішенням Господарського суду Київської області від 15.10.2024 у справі № 911/149/24 було задоволено повністю позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті» та розірвано Договір оренди нерухомого військового майна № 79 від 10.01.2020.
Проте, як було встановлено судом та не спростовано відповідачем, відповідач орендоване майно не повернув. Матеріали справи також не містять доказів повернення переданого позивачем 2 відповідачу майна, отже, суд констатує невиконання відповідачем умов закону щодо повернення спірного майна.
Суд зазначає, що статтею 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 вказаного кодексу.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому, відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст. 86 ГПУ України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги наведені вище положення закону та зміст позовних вимог, які розглядаються у даній справі, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість відтак - наявність підстав для зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті» повернути за актом прийому-передачі на користь Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква нерухомого військового майна.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд ухвалює рішення про задоволення позову Заступник керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України; 2. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті».
У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування прокуратурі сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 73-92, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Заступник керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України; 2. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фіа Сіті» задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «“Фіа Сіті» (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Олеся Гончара, будинок 1А/42А, офіс 817, код ЄДРПОУ 42606550) повернути за актом прийому-передачі на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярмаркова, будинок 1, код ЄДРПОУ 08167863) нерухоме військове майно, розташоване в Білоцерківському гарнізоні за адресою: Київська область, місто Біла Церква, військове містечко №2 - нежитлові приміщення будівля інв. №137 - площею 67,20 кв.м, технічний майданчик інв. № б/н - площею 70,00 кв.м, нежитлові приміщення будівлі інв. №141 - площею 30,60 кв.м, технічний майданчик інв. № б/н - площею 925,00 кв.м.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «“Фіа Сіті» (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Олеся Гончара, будинок 1А/42А, офіс 817, код ЄДРПОУ 42606550) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (01014, м. Київ, вул. П. Болбачана, будинок 8, код ЄДРПОУ 38347014) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 20.03.2026
Суддя О.О. Христенко