вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" березня 2026 р. Справа № 911/246/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар Експо Україна»
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп»
про банкрутство
Суддя Лутак Т.В.
Секретар судового засідання Дідик Є.С.
Представники: згідно протоколу судового засідання
Обставини справи:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/246/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар Експо Україна» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.06.2025 відкрито провадження у даній справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Каштанова, будинок 9Б, ідентифікаційний код - 36348755) арбітражну керуючу Мельник Ірину Анатоліївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1856 від 06.02.2018, адреса: 33028, місто Рівне, вулиця Словацького, будинок 4/6, офіс 343).
Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» здійснено судом 02.06.2025, номер публікації якого 76253.
Після офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» до суду звернулося Приватне підприємство «Бур-Сервіс» із заявою про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 1 257 088, 13 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2026, крім іншого, визнано вимоги Приватного підприємства «Бур-Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» у розмірі 763 805, 64 грн, з яких: 4 844, 80 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів, 514 032, 84 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів та 244 928, 00 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів. Вимоги Приватного підприємства «Бур-Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп» у розмірі 498 127, 29 грн відхилено.
До Господарського суду Київської області від Приватного підприємства «Бур-Сервіс» надійшла заява б/н від 04.02.2026 (вх. № 2017/26 від 05.02.2026) про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2026 розгляд заяви Приватного підприємства «Бур-Сервіс» б/н від 04.02.2026 (вх. № 2017/26 від 05.02.2026) про ухвалення додаткового рішення призначено на 19.02.2026, викликано для участі у судовому засіданні повноважних представників учасників провадження у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2026, враховуючи неявку у судове засідання представника Приватного підприємства «Бур-Сервіс» та необхідність отримання від нього додаткових пояснень по справі, розгляд заяви б/н від 04.02.2026 (вх. № 2017/26 від 05.02.2026) про ухвалення додаткового рішення відкладено на 09.03.2026, викликано для участі у судовому засіданні повноважних представників учасників провадження у даній справі, явку представника Приватного підприємства «Бур-Сервіс» у судове засідання визнано обов'язковою.
09.03.2026 до Господарського суду Київської області від розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Мельник Ірини Анатоліївни надійшли заперечення б/н від 09.03.2026 (вх. № 3980/26 від 09.03.2026) на заяву Приватного підприємства «Бур-Сервіс» б/н від 04.02.2026 (вх. № 2017/26 від 05.02.2026) про ухвалення додаткового рішення, у яких вона, крім іншого, просить здійснити розгляд вказаної заяви без участі розпорядника майна боржника.
У судове засідання 09.03.2026 учасники провадження у даній справі, в тому числі Приватне підприємство «Бур-Сервіс», належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, не з'явилися та причин неявки суду, окрім розпорядника майна боржника, суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин 1 - 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - це сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
За змістом п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.
Згідно з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - це конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч. 4 якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, системний аналіз змісту ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 суд визначив, що норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
З матеріалів даної справи вбачається, що заявник - Приватне підприємство «Бур-Сервіс» був належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до його електронного кабінету, однак, він жодного разу (двічі) не з'явився у призначені судові засідання і не повідомив суд про причини своєї неявки в судові засідання, до суду від Приватного підприємства «Бур-Сервіс» не надходило клопотань про розгляд справи за його відсутності, а також не надходило жодних пояснень та документів щодо поданої ним заяви б/н від 04.02.2026 (вх. № 2017/26 від 05.02.2026) про ухвалення додаткового рішення.
Водночас, суд звертає увагу, що у заяві б/н від 04.02.2026 (вх. № 2017/26 від 05.02.2026) про ухвалення додаткового рішення відсутня її прохальна частина із визначенням суми судових витрат (витрат на правову допомогу), яку Приватне підприємство «Бур-Сервіс» бажає покласти на боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Агро-Темп».
Крім того, слід зазначити, що з наданого заявником - Приватним підприємством «Бур-Сервіс» акту прийому-передачі наданих юридичних послуг від 03.02.2026 суд не вбачає можливості самостійно, без участі заявника, встановити дійсність надання, зазначених у вказаному акті, послуг.
З огляду на викладене, суд встановив наявність у даній справі усіх обов'язкових умов (обставин) для застосування, передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, враховуючи те, що заявник - Приватне підприємство «Бур-Сервіс», якого неодноразово належним чином було повідомлено про дату, час і місце судових засідань, у жодне судове засідання не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, необхідних пояснень суду не надав, беручи до уваги, що матеріали справи не містять клопотань Приватного підприємства «Бур-Сервіс» про розгляд заяви б/н від 04.02.2026 (вх. № 2017/26 від 05.02.2026) про ухвалення додаткового рішення за його відсутності, суд дійшов висновку про залишення вказаної заяви без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про ухвалення додаткового рішення судовий збір не справляється, підстави для вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат чи про повернення судового збору з бюджету відсутні.
Керуючись статтями 2, 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України та статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Заяву Приватного підприємства «Бур-Сервіс» б/н від 04.02.2026 (вх. № 2017/26 від 05.02.2026) про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.
2. Копію даної ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 20.03.2026.
Суддя Т.В. Лутак