ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.03.2026Справа № 910/14093/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс»
про стягнення 24 834,82 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі - позивач, ТОВ «Євро-Реконструкція») звернулось до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» (далі - відповідач, ТОВ «НТК «Імпульс») про стягнення 24 834,82 грн, з яких: 24 463,24 грн основного боргу, 3% річних у розмірі 43,58 грн та 328,00 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати фактично наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії/централізованого опалення з жовтня 2021 року, гарячого водопостачання з липня 2021 року та абонентського обслуговування з листопада 2021 року належної відповідачу на праві власності квартири № 91 по вул. Вірменській, 27/31 у м. Києві, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, на яку було нараховано інфляційні втрати та 3% річних.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/14093/25 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою суду від 17.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Згідно з квитанцією № 5159478 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, документ в електронному вигляді «ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін)» від 17.11.2025 по справі № 910/14093/25 була доставлена відповідачу через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) 24.11.2025 о 16:07, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги вимоги положення частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ухвала суду про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) від 17.11.2025 вважається врученою відповідачу 24.11.2025.
08.12.2025 у системі «Електронний суд» відповідачем був сформований відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що згідно відомостей, які містяться у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, право власності на спірну квартиру № 91 у будинку 27/31 по вул. Вірменській було зареєстровано за ТОВ «НТК «Імпульс» лише 23.10.2025, а до того часу власником вказаної квартири з 20.03.2020 було ДП «НТК «Імпульс», яке пройшло процедуру реорганізації шляхом зміни організаційно-правової форми підприємства у ТОВ «НТК «Імпульс», яке входить до сфери управління АТ «Українська оборонна промисловість» та є виконавцем державних контрактів у сфері оборони, а заборгованість за послуги з постачання теплової енергії/централізованого опалення, гарячого водопостачання та абонентської оплати позивач просить стягнути за період з липня 2021 року по вересень 2025 року.
На думку відповідача, позивачем не було надано передбачених законодавством України первинних документів, які могли підтвердити періоди надання послуг, факт наявності та розмір заборгованості, а надані позивачем бухгалтерські довідки з липень 2021 року по вересень 2025 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , складені економістом А.В. Гончаренко та погоджені начальниками різних управлінь та департаментів позивача, не є первинними документами відповідно до частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Також, відповідач зазначав, що позивач був обізнаний про наявність заборгованості за надані ним комунальні послуги з постачання теплової енергії, централізованого опалення, гарячого водопостачання, абонентської оплати споживачам квартири № 91 у багатоквартирному будинку за адресою: м. Київ, вул. Вірменська, 27/31 починаючи з липня 2021 року, а, оскільки, у позовній заяві позивач не посилається на наявність обставин чи поважні причини пропуску ним строку позовної давності для звернення до суду із такою позовною заявою для захисту свого порушеного права, у господарського суду наявні обґрунтовані підстави для застосування положень ст. 267 ЦК України та відмови у задоволенні заявлених позовних вимог з підстави пропуску позивачем загального строку позовної давності за відсутності поважних причин для такого пропуску.
12.12.2025 через систему «Електронний суд» та 19.12.2025 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив про те, що у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Згідно наявної інформації у відкритих джерелах, ДП «НТК «Імпульс» (код ЄДРПОУ 14307765) реорганізовано у ТОВ «НТК «Імпульс» (код ЄДРПОУ 14307765), а відповідно є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «НТК «Імпульс», у тому числі і правонаступником щодо обов'язку зі сплати наданих комунальних послуг (постачання теплової енергії, гарячої води та абонентської плати) до належної йому квартири 91 по вул. Вірменській, 27/31 у м. Києві, право власності на яку зареєстровано 20.03.2020 на підставі Акту передачі будівель та споруд зі складу НВФ «Елексистемлес» до ДП «НТК «Імпульс», виданий 20.09.1994 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вепрейчук О.І.
Позивач зазначав, що повідомлення із пропозицією укласти договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням адреси було розміщено позивачем 23.07.2014 у газеті «Хрещатик» (№ 103(4503)), а сам проект договору опубліковано 06.08.2014 в офіційному віснику Київської міської Ради - газеті «Хрещатик» (№ 111 (4511)), проте, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами і були опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ «ЄвроРеконструкція» 13.10.2021 за посиланням: https://tec4.kiev.ua, а відсутність договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача (відповідача) від оплати послуг у повному обсязі.
Позивач також зазначав, що відповідно до частини другої ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», що кореспондується з п. 2, 3 Розділу ІІ Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.01.2020 № 23, ним щомісячно, починаючи з липня 2014 року і дотепер, на адресу усіх споживачів, направляє рахунки на оплату на паперовому носії, які, за загальним правилом, відповідальною особою розміщуються в поштових скриньках споживачів, та в яких детально відображається обсяг наданих послуг та нараховані за надані послуги кошти, існуючий розмір боргу, а інша необхідна інформація. Також, споживачі комунальних послуг для отримання поточних рахунків на оплату можуть безпосередньо звернутися в прийомні години до Центру обслуговування споживачів ТОВ «Євро-Реконструкція». Крім того, відповідна інформація міститься в електронному вигляді, доступ до якої можливо отримати після реєстрації особистого кабінету споживача.
Визначення та розподіл між споживачами будинку загальних обсягів спожитих послуг з постачання теплової енергії та гарячої води здійснюється виконавцем послуг згідно вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства розвитку та громад України від 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358).
На думку позивача, не лише теплопостачальна організація зацікавлена у своєчасній оплаті споживачами коштів за надані послуги, а й безпосередньо споживачі послуг зобов'язані своєчасно й щомісяця сплачувати кошти за надані їм комунальні послуги та визначити для себе порядок отримання ними рахунків на оплату послуг, а в разі їх не отримання з будь-яких причин, самостійно звертатися до теплопостачальної організації за рахунком на оплату наданих послуг, проте матеріали справи не місять доказів, які підтверджують факт не споживання відповідачем наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води до квартири відповідача; документально спростовують наданий позивачем до суду розрахунок наявної заборгованості відповідача за надані послуги; підтверджують сплату відповідачем коштів за отриманні послуги на користь позивача чи на користь іншої теплопостачальної організації та відсутності у нього заборгованості за отримані послуги; доказів надання позивачем послуг неналежної якості.
Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна), а наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.
Позивач не має доводити факт надання послуг з постачання теплової енергії у вигляді централізованого опалення безпосередньо до приміщення відповідача, оскільки надає послуги з постачання теплової енергії не окремо до кожної квартири чи нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, а в цілому до багатоквартирного будинку та інших будівель, які знаходяться на території Дніпровського та Дарницького районів м. Києва і це є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування, а наявність діючої системи централізованого опалення та гарячого водопостачання у багатоквартирному будинку є обов'язковою умовою при введенні багатоквартирного будинку в експлуатацію. Доказів, зокрема акту про відключення будинку чи приміщення відповідача від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідачем до матеріалів справи не надано, а тому відповідач має відшкодувати в повному обсязі вартість наданих позивачем послуг.
Щодо спливу строку позовної давності, заявлених відповідачем, позивач зазначав, що п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, ст. 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Оскільки, згідно розрахунку заборгованості за надання послуг з централізованого опалення, борг нараховується з жовтня 2021 року, за послуги з гарячого водопостачання з липня 2021 року, за абонентське обслуговування з листопада 2021 року, а строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після 12.03.2017, та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженими на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), подана відповідачем заява про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності не може бути задоволена судом.
Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив у встановлений строк не скористався.
За приписами частини п'ятої ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до частини п'ятої ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
На підставі ліцензії на постачання теплової енергії, виданої за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 198 від 01.06.2012 (переоформлено рішенням від 21.06.2016 № 1159), ТОВ «Євро-Реконструкція» є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198-VII (в редакції 01.10.2015), передбачалось, що виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
ТОВ «Євро-Реконструкція» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії Дніпровського та Дарницького районів міста Києва, що є публічною інформацією.
30.04.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 382-р «Про погодження припинення державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Імпульс» шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю.
Пунктом 1.1. Статуту ТОВ «НТК «Імпульс» передбачено, що ТОВ «НТК «Імпульс» створене шляхом перетворення Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Імпульс» - учасника Державного концерну «Укроборонпром» відповідно до Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». З дня його державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Імпульс».
Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 441653670 від 01.09.2025, Державне підприємство «Науково-технічний комплекс «Імпульс» є власником квартири за адресою: м. Київ, вул. Вірменська, буд. 27/31, кв. 91. Право власності на вищевказану квартиру зареєстровано 20.03.2020 на підставі Акту передачі будівель та споруд зі складу НВФ «Елексистемлес» до ДМНТК «Імпульс», серія та номер: б/н, виданий 20.09.1994.
Відповідно до Акту постановки на комерційний облік приладів теплової енергії Споживача, виданого ТОВ «Євро-Реконструкція» у 2012 році, здійснено монтаж та технічний огляд вузла обліку теплової енергії споживача - КП НТК «Імпульс» за адресою: вул. Вірменська, буд. 27/31 (особистий рахунок 450046) (опалення 0,274 Гкал/г), а саме, зокрема, приладу: теплообчислювача СВТУ-11Т (м2) № 1639 (дата держповірки 18.10.2012).
10.08.2021 у присутності представника споживача - ДП НТК «Імпульс», відповідального за експлуатацію системи теплоспоживання, та представника групи обліку ТОВ «Євро-Реконструкція» складено Акт № 781 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2021-2022 рр. за адресою: вул. Вірменська, буд. 27/31 (опалення 0,274 Гкал/г), зокрема, приладу: теплообчислювача СВТУ-11Т (м2) № 1639 (дата держповірки 07.07.2020) - показники лічильника 276,4 Гкал.
29.07.2022 у присутності представника споживача - ДП НТК «Імпульс», відповідального за експлуатацію вузла обліку та системи теплоспоживання, та представника ВКОТЕ Департаменту Енергозбуту ТОВ «Євро-Реконструкція» складено Акт № 781 про готовність вузла комерційного обліку Споживача (особистий рахунок 450046, теплова магістраль № 45) до роботи в опалювальний період 2022-2023 рр. за адресою: вул. Вірменська, буд. 27/31 (опалення 0,274 Гкал/г), зокрема, приладу: теплообчислювача СВТУ-11Т (м2) № 1639 (дата держповірки 07.07.2020) - показники лічильника 502,22 Гкал.
2023 році у присутності представника споживача ДП НТК «Імпульс», відповідального за експлуатацію вузла обліку та системи теплоспоживання, та представника ВКОТЕ Департаменту Енергозбуту ТОВ «Євро-Реконструкція» складено Акт № 781 про готовність вузла комерційного обліку Споживача (особистий рахунок 450046, теплова магістраль № 5) до роботи в опалювальний період 2023-2024 рр. за адресою: вул. Вірменська, буд. 27/31 (опалення 0,274 Гкал/г), зокрема, приладу: теплообчислювача СВТУ-11Т (м2) № 1639 (дата держповірки 07.07.2020) - показники лічильника 715,2 Гкал.
22.10.2024 у присутності представника споживача - ДП НТК «Імпульс», відповідального за експлуатацію вузла обліку та системи теплоспоживання, та представника ВКОТЕ Департаменту Енергозбуту ТОВ «Євро-Реконструкція» складено Акт № 781 про готовність вузла комерційного обліку Споживача (особистий рахунок 450046, теплова магістраль № 45) до роботи в опалювальний період 2024-2025 рр. за адресою: вул. Вірменська, буд. 27/31 (опалення 0,274 Гкал/г), зокрема, приладу: теплообчислювача СВТУ-11Т (м2) № 1639 (дата держповірки 16.10.2024) - показники лічильника 0,00 Гкал.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач, як власник квартири № 91 у багатоквартирному будинку за адресою: м. Київ, вул. Вірменська, 27/31, з жовтня 2021 року не вносив плату за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії, з липня 2021 року за отримані послуги з гарячого водопостачання, з листопада 2021 року за абонентське обслуговування, у результаті чого станом на 01.10.2025 утворилась заборгованість в розмірі 24 834,82 грн, яка включає в себе: заборгованість з постачання теплової енергії у розмірі 11 156,21 грн; заборгованість зі сплати послуги за гаряче водопостачання у розмірі 10 864,87 грн та заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 2 442,16 грн, на підтвердження чого позивачем надано вищезазначені Акт постановки на комерційний облік приладів теплової енергії ДП НТК «Імпульс» від 2012 року; Акти № 781 про готовність вузла комерційного обліку ДП НТК «Імпульс» до роботи в опалювальний період 2021-2022 рр., 2022-2023 рр., 2023-2024 рр. та 2024-2025 рр.; наряди на підключення об'єкту № 450046 за адресою: вул. Вірменська, буд. 27/31 № 6458/1 від 21.10.2021 (лист № 396 від 20.10.2021), № 1355/1 від 24.10.2022 (лист № 330 від 20.10.2022), № 2967/1 від 17.10.2023 (лист № 335 від 10.10.2023), № 3323/1 від 31.10.2024 (лист № 261 від 30.10.2024) та на відключення від 15.03.2022, № 1472/1 від 06.04.2023 (закінчення опалювального сезону), № 1659/1 від 28.03.2024 (закінчення опалювального сезону), № 1364/1 від 26.03.2025 (лист від 25.03.2025 № 04), а також зведені відомості параметрів, що виміряють за період з 01.11.2021 по 23.11.2021, з 24.11.2021 по 22.12.2021, з 23.12.2021 по 24.01.2022, з 25.01.2022 по 22.02.2022, по 24.11.2022, з 29.11.2022 по 28.12.2022, з 29.12.2022 по 30.01.2023, з 29.01.2023 по 24.02.2023, з 24.02.2023 по 28.03.2023, з 27.11.2023 по 27.12.2023, з 27.02.2024 по 29.03.2024, 01.11.2024 по 26.11.2024, з 01.12.2024 по 25.12.2024, з 01.01.2025 по 29.01.2025, з 01.01.2025 по 31.01.2025, з 01.03.2025 по 27.03.2025.
Оскільки така заборгованість відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Спірні правовідносини сторін виникли щодо наданих позивачем відповідачу послуг з постачання теплової енергії/централізованого опалення з жовтня 2021 року, гарячого водопостачання з липня 2021 року та абонентського обслуговування з листопада 2021 року за адресою: м. Київ, вул. Вірменська, буд. 27/31, кв. № 91.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг, зокрема, з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з п. 5 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав, що згідно відомостей, які містяться у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, право власності на спірну квартиру № 91 у будинку 27/31 по вул. Вірменській було зареєстровано за ТОВ «НТК «Імпульс» лише 23.10.2025.
Однак, оскільки до того часу власником вказаної квартири було ДП «НТК «Імпульс», правонаступником якого є відповідач, а також враховуючи, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, вищевказані заперечення відповідача судом відхиляються.
За нормами частини четвертої ст. 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Частиною сьомою ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (частина четверта ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача, так і на виконавця (п. 1 частини другої ст. 7, п. 2 частини другої ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Умовами п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630), яка втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).
Згідно архіву новин міської газети Хрещатик https://khreshchatyk.kyiv.ua/archive/2014/, 23.07.2014 у газеті Хрещатик (№ 103(4503)) позивачем було розміщено повідомлення, із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проєкт договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської Ради - газеті «Хрещатик» 06.08.2014 (№ 11 1(4511)).
Загальнодоступний публічний договір приєднання, опублікований у випуску газети «Хрещатик» від 06.08.2014 № 111(4511).
Інформація, надрукована в офіційному віснику Київської міської Ради - газеті «Хрещатик», є загальнодоступною.
З набранням чинності Закону України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово- комунальних послуг» внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме: запроваджено укладання публічного договору приєднання.
Умовами п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) (далі - Правила 830) та п. 12 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1023) (далі - Правила № 1182) передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Як зазначає позивач, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і укладаються з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, були опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ «Євро-Реконструкція» за посиланням: https://tec4.kiev.ua 13.10.2021.
Частиною першою ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша ст. 634 ЦК України).
Частиною першою ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях (частина друга ст. 641 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Однак, як зазначає позивач, сторонами не було укладено відповідного договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на момент виникнення заборгованості, заяв-приєднань до умов індивідуальних типових договорів споживачами послуг, власником квартири чи її мешканцями з метою її ідентифікації позивачу не надавались.
Поряд з цим, приєднанням споживача до умов індивідуального договору є також факт отримання відповідних послуг.
Частиною першою ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб (п. 37 Правил № 830 та п. 39 Правил № 1182).
Положеннями ст. ст. 13, 19 та 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16, Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 303/7554/16-ц, від 25.09.2019 у справі № 522/401/15-ц та від 10.12.2018 у справі № 638/11034/15-ц, від 26.04.2018 у справі № 904/6293/17.
Крім того, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання, від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16 та постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17 та від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19.
На підтвердження надання позивачем послуг теплопостачання за адресою: м. Київ, вул. Вірменська, буд. 27/31, позивачем надані Акт постановки на комерційний облік приладів теплової енергії ДП НТК «Імпульс» від 2012 року, Акти № 781 про готовність вузла комерційного обліку ДП НТК «Імпульс» до роботи в опалювальний період 2021-2022 рр., 2022-2023 рр., 2023-2024 рр. та 2024-2025 рр., наряди на підключення об'єкту № НОМЕР_2 за адресою: вул. Вірменська, буд. 27/31 № 6458/1 від 21.10.2021 (лист № 396 від 20.10.2021), № 1355/1 від 24.10.2022 (лист № 330 від 20.10.2022), № 2967/1 від 17.10.2023 (лист № 335 від 10.10.2023), № 3323/1 від 31.10.2024 (лист № 261 від 30.10.2024) та на відключення від 15.03.2022, № 1472/1 від 06.04.2023 (закінчення опалювального сезону), № 1659/1 від 28.03.2024 (закінчення опалювального сезону), № 1364/1 від 26.03.2025 (лист від 25.03.2025 № 04), а також зведені відомості параметрів, що виміряють за період з 01.11.2021 по 23.11.2021, з 24.11.2021 по 22.12.2021, з 23.12.2021 по 24.01.2022, з 25.01.2022 по 22.02.2022, по 24.11.2022, з 29.11.2022 по 28.12.2022, з 29.12.2022 по 30.01.2023, з 29.01.2023 по 24.02.2023, з 24.02.2023 по 28.03.2023, з 27.11.2023 по 27.12.2023, з 27.02.2024 по 29.03.2024, 01.11.2024 по 26.11.2024, з 01.12.2024 по 25.12.2024, з 01.01.2025 по 29.01.2025, з 01.01.2025 по 31.01.2025, з 01.03.2025 по 27.03.2025.
Заперечень щодо змісту наданих позивачем документів відповідачем надано не було.
Пунктом 12 Правил № 630 (чинних на момент виникнення заборгованості) передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Правил № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим (п. 20 Правил № 630).
Постановою Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022, згідно з якою 01.05.2022 втратила чинність Постанова № 630, затверджено в новій редакції Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі - Правила № 690).
Згідно з абз. 1 п. 20 Правил № 690, комерційний облік послуги ведеться вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки (п. 19 Правил № 830).
До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг споживання наданих послуг у будівлі визначається відповідно до Методики розподілу (п. 21 Правил № 690).
Як зазначалось, облік теплової енергії на потреби централізованого опалення будинку 27/31 по в м. Києві здійснюється приладом комерційного обліку СВТУ-11Т (м2) № 1639 (дата держповірки 18.10.2012) згідно Акту постановки на комерційний облік приладів теплової енергії КП НТК «Імпульс» від 2012 року та Актів № 781 про готовність вузла комерційного обліку ДП НТК «Імпульс» до роботи в опалювальний період 2021-2022 рр., 2022-2023 рр., 2023-2024 рр. та 2024-2025 рр.
Пунктом 9 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358) визначено, що у разі, якщо окреме приміщення будівлі/будинку, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку та не оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то:
при наданні цьому приміщенню послуги з постачання теплової енергії, обсяг спожитої цим приміщенням теплової енергії визначається як різниця між фактичним обсягом спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді (розраховується відповідно до формули 11 цієї Методики) та показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії у будівлі/будинку. Визначений таким чином обсяг споживання теплової енергії не враховується до показань вузла комерційного обліку та не приймає участь в загальному розподілі комунальної послуги у будівлі/будинку. Якщо у будівлі/будинку є декілька зазначених приміщень, то така різниця розподіляється на ці приміщення пропорційно до їх загальних/опалювальних площ/об'ємів;
при наданні цьому приміщенню послуги з постачання гарячої води, централізованого водопостачання обсяг спожитої цим приміщенням комунальної послуги визначається за нормою споживання комунальної послуги, що установлена органом місцевого самоврядування. Окрім визначеного таким чином обсягу спожитої комунальної послуги цьому приміщенню додатково здійснюється донарахування частки обсягів гарячої/холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби.
Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила № 1198) передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
З урахуванням викладених вище правових норм, за умови відсутності засобів обліку гарячої води і теплової енергії у нежитловому приміщенні відповідача, визначення позивачем об'єму наданих послуг з централізованого опалення розрахунковим способом є правомірним.
Позивачам надані розрахунок суми боргу за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії; бухгалтерську довідку за послуги з гарячого водопостачання/постачання гарячої води та рахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги по житловому приміщенню (квартирі), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Вірменська, буд. 27/31, кв. 91.
Заперечень щодо змісту та розміру нарахованих сум відповідачем не надано, контррозрахунків заявлених сум не наведено.
Частиною четвертою ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» перебачено, що постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених ст. 16 цього Закону. Аналогічні положення містяться у п. 3 Правил № 630.
Теплова енергія постачається безперервно (п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила № 1198)).
Згідно з п. 36 Правил № 1198, теплопостачальна організація зобов'язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.
Відповідно до п. 24 та п. 25 Правил № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Однак, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (п. 26 Правил № 630).
Процедура відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж встановлена Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.08.2019 № 982/33953.
Разом з цим, відповідачем під час розгляду справи не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження відключення належного відповідачу на праві власності майна - квартири за адресою: м. Київ, вул. Вірменська, буд. 27/31, кв. 91, від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання, матеріали справи не містять, як і не містять доказів відключення самого будинку за адресою: м. Київ, вул. Вірменська, буд. 27/31, а тому у відповідача існує обов'язок щодо відшкодування вартості спожитих ним послуг.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (частина перша ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Положеннями пп. 5 п. 45 Правил № 830 передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором. Аналогічні положення викладені у пп. 5 п. 47 Правил № 690, пп. 5 п. 45 Правил № 830 та пп. 5 п. 45 Правил 1182.
Тарифи на послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, що застосовувались до наданої відповідачу теплової енергії, визначались постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 40 від 13.01.2021 (з 13.11.2021), № 674 № 30.09.2022 (з 01.10.2022).
Відповідно до п. 40 Правил № 1198, споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Положеннями п. 18 Правила № 630 (01.05.2022 втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022) було встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки (пп. 1 п. 30 Правил № 630).
Разом з тим, п. 37 Правил № 830 (п. 35 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Аналогічний розрахунковий період визначений у п. 40 Правил № 1182 (п. 37 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1023).
Також, п. 37 Правил № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85) передбачено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг також є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Таким чином, з огляду на те, що у спірний період липень/жовтень 2021 року по вересень 2025 року (включно) відповідач фактично споживав житлово-комунальні послуги (теплову енергію/гарчу воду) без укладення письмового договору про надання житлово-комунальних послуг, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснювати оплату за спожиті послуги за вказаний період щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу, а саме: за липень 2021 року до 31.08.2021 (включено), за серпень 2021 року до 30.09.2021 (включено), за жовтень 2021 року до 30.11.2021 (включно), за листопад 2021 року до 31.12.2021 (включно) тощо.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 11 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено плату за абонентське обслуговування, яка нараховується при наданні комунальних послуг. Плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов'язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).
Відповідно до частини п'ятої ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; лати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Порядок розрахунку плати за абонентське обслуговування та її граничний розмір у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг».
Згідно з п. 39 Правил № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1023), споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань з надання протягом спірного періоду послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також абонентського обслуговування свідчить також відсутність претензій та повідомлень про порушення постачальником своїх зобов'язань з боку відповідача.
При цьому, п. 1 частини першої ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п.п. 1, 5 частини другої ст. 7 цього Закону обов'язок індивідуального споживача укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Разом з цим, відповідачем не надано суду доказів оплати поставленої позивачем теплової енергії/централізованого опалення за період з жовтня 2021 року по вересень 2025 року, гарячого водопостачання за період за липня 2021 року по вересень 2025 року та абонентського обслуговування за період з листопада 2021 року по вересень 2025 року.
Відповідно до частини першої ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша ст. 74 ГПК України).
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою ст. 77 ГПК України передбачено, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що факт порушення зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості відповідачем не спростований, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за постачання теплової енергії/централізованого опалення за період з жовтня 2021 року по вересень 2025 року у розмірі 11 156,21 грн, заборгованість зі сплати послуги за гаряче водопостачання за період за липня 2021 року по вересень 2025 року у розмірі 10 864,87 грн та абонентського обслуговування за період з листопада 2021 року по вересень 2025 року у розмірі 2 442,16 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав про наявність підстав для застосування положень ст. 267 ЦК України та відмови у задоволенні заявлених позовних вимог з підстави пропуску позивачем загального строку позовної давності за відсутності поважних причин для такого пропуску.
Так, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Положеннями ст. 260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята ст. 261 ЦК України).
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною третьою ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 ЦК України).
За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 ЦК України.
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.
Відтак, початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 та від 02.07.2025 у справі № 903/602/24.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.
Відтак, і строк позовної давності щодо зобов'язань відповідача з оплати послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії та гарячого водопостачання та абонентського обслуговування за спірний період (липня/жовтня/листопада 2021 року до вересня 2025 року) було продовжено на підставі цих Законів до 30.03.2023.
В подальшому, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17.03.2022.
Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку був зупинений на строк дії воєнного стану.
Разом із цим, Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі - Закон № 4434-IX) п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено.
Закон № 4434-IX було оприлюднено (опубліковано в газеті «Голос України» від 03.06.2025 № 108) 03.06.2025, і відповідно до його п. 2, він набирав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 04.09.2025.
Отже, враховуючи вище викладене, положення статей 254, 255 ЦК України, суд зазначає що строк звернення до суду (позовна давність) за спірними вимогами спочатку було продовжено (з 02.04.2020 до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився до 03.09.2025 включно.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана до суду засобами поштового зв'язку 11.11.2025.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи граничні строки оплати кожного місяця надання послуг та початок днів прострочки, суд приходить до висновку, що позивачем на момент звернення з позовом до суду 11.11.2025 не пропущений встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності щодо вимоги за спірні періоди з липня/жовтня/листопада 2021 року по вересень 2025 року, а отже заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності не підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 43,58 грн та 328,00 грн інфляційних втрат.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що позивачем при розрахунках не враховано, що відповідач зобов'язаний був здійснювати оплату за спожиті послуги щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу, а саме: заборгованість з липень 2021 року мала бути оплачена відповідачем не пізніше 31.08.2021 включно, за жовтень 2021 року - 30.11.2021 включено, а за листопад 2021 року - не пізніше 31.12.2021 включено, а прострочення оплати починається з 01.09.2021, 01.12.2021 та 01.01.2022 відповідно і так по кожному місяцю спірного періоду та розраховується, як зазначено позивачем у позовній заяві до 23.02.2022.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи кінцевий строк нарахування, зазначений позивачем у позовній заяві, до 23.02.2022, судом здійснено власні розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, згідно з якими 3% річних становлять 12,68 грн та інфляційні втрати становлять 68,15 грн.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, позивачем у позовній заяві було зазначено, що відповідно до ст.ст. 123, 124 ГПК України, судові витрати під час розгляду цього позову мають складатися лише з сум сплаченого ним судового збору, а отже мають становити 3 028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний комплекс «Імпульс» (02121, м. Київ, вул. Горлівська, буд. 226/228; ідентифікаційний код: 14307765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (02094, м. Київ, в. Гната Хоткевича, буд. 20; ідентифікаційний код: 37739041) 24 463 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят три) грн 24 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 12 (дванадцять) грн 68 коп. та 68 (шістдесят вісім) грн 15 коп. інфляційних втрат, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 992 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн 55 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова