ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.03.2026Справа № 910/5932/25
Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ягельської А.О.,
подання пиватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича
про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України
у справі № 910/5932/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіта»
до Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско"
про стягнення 761 306,00 грн
За участю приватного виконавця Авторгова А.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіта" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" про стягнення 761 306,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 у справі №910/5932/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025, позов задоволено повністю. Стягнуто з ПП "Туристична компанія Бітско" на користь ТОВ "Сіта" заборгованість у розмірі 761 306,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 11 419,59 грн.
24.10.2025 на виконання рішення видано відповідний наказ.
17.03.2026 до суду від приватного виконавця Авторгова Андрія Миколайовича надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" Цубанової Марини Анатоліївни, у зв'язку з невиконанням рішення суду та невжиттям заходів щодо повного погашення заборгованості перед стягувачем.
В обґрунтування подання приватний виконавець зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича перебуває виконавче провадження №79493694 з примусового виконання наказу №910/5932/25 виданого 24.10.2025 року Господарським судом м. Києва про стягнення з Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" (бул. Чоколівський, буд. 33, кв. 21, м. Київ, 03187; код ЄДРПОУ 25398564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіта" (бул. Миколи Міхновського (Дружби Народів), буд. 10, м. Київ, 01103; код ЄДРПОУ 32665887) заборгованість у розмірі 761 306,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 419,59 коп.
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем 03.11.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79493694, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови (вих.№8579), направлено боржнику на адресу, вказану у виконавчому документі, а саме: м. Київ, б-р. Чоколівський, буд. 33, кв. 21. (поштовий трек-номер R067030974945). Відповідно до інформації с сайту АТ «Укрпошта», розділу відстежень поштових відправлень, вищевказаний лист отримано боржником 21.11.2025.
Згідно відповіді ДФС України у боржника наявні відкриті рахунки в АТ «ОТП Банк», АТ «Пумб», АТ «МІБ», АТ «Піреус Банк МКБ», АТ «Райффайзен Банк».
03.11.2025, керуючись ст. 56 Закону та з метою забезпечення виконання рішення, приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №79493694 та надіслано до вищевказаних банківських установ до виконання. Згідно відповіді банків у боржника недостатньо коштів на рахунках для виконання постанови.
Згідно відповіді МВС за боржником транспортні засоби не зареєстровані.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відомості щодо майна, що належить боржнику відсутні.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ПП «Туристична компанія Бітско» є Цубанова Марина Анатоліївна, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З дати відкриття виконавчого провадження та станом на день формування даного подання, приватним виконавцем з рахунків боржника примусово списано кошти в сумі 610 191,79 грн., які в свою чергу розподілено наступним чином: на користь стягувача перераховано - 554 657,08 грн., основна винагорода приватного виконавця - 55 465,71 грн., витрати виконавчого провадження - 69,00 грн.
29.01.2026 приватним виконавцем надіслано виклик керівнику боржника ПП «Туристична компанія Бітско» за №729 від 28.01.2026 на 11:00 25.02.2026 рекомендованим поштовим відправленням на адресу, яка вказана у виконавчому документі, а саме: м. Київ, б-р. Чоколівський, буд. 33, кв. 21. (поштовий трекномер R067090153061). Відповідно до інформації з АТ «Укрпошта» поштове відправлення отримано 07.02.2026.
У день виклику керівник боржника на прийом до приватного виконавця не з'явився.
Разом з тим 24.02.2026 на адресу приватного виконавця надійшло повідомлення від адвоката Марії Янко №4/02 від 11.02.2026, в якому зазначено, що керівник підприємства Цубанова Марина Анатоліївна, починаючи з лютого 2022 року нібито не проживає на території України. А також, що підприємство-боржник не здійснює свою діяльність та не має діючих господарських договорів, за якими мав би бути дохід.
Згідно відповіді Державної прикордонної служби України, у період з 24.10.2025 по 12.03.2026 керівник боржника Цубанова М.А. перетинала державний кордон України: 16.12.2025 в'їзд на територію України через пункт пропуску Ягодин; 26.12.2025 виїзд з території України через пункт пропуску Могилів-Подільський.
Зазначене, крім того, свідчить про наявність у керівника боржника коштів на закордонні подорожі, які не спрямовуються на погашення заборгованості за судовим рішенням.
Залишок заборгованості по ВП №79493694 станом на день складання даного подання, становить: 239 875,36 грн., з яких: 218 068,51 грн. на користь стягувача, 21 806,85 грн. - основна винагорода приватного виконавця.
Отже, приватний виконавець вважає, що в діях та бездіяльності керівника боржника ПП «Туристична компанія Бітско» Цубанової Марини Анатоліївни вбачаються ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2026 повідомлено приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про те, що розгляд подання відбудеться 19.03.2026.
19.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на подання приватного виконавця.
Присутній у судовому засіданні 19.03.2026 приватний виконавець Авторгов А.М. підтримав подання, з підстав у ньому неведених.
Розглянувши матеріали подання, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
З системного аналізу наведених правових норм убачається, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.
Згідно з ч. 1 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 ч. 3 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження» установлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання, не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Отже, законодавством передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника у разі ухилення боржником від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
За змістом ч. 2 ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ст .2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених приватним виконавцем, могло призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.
Суд звертає увагу приватного виконавця на те, що при розгляді вказаної категорії спорів виконавець повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції, тобто покарання за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України у листі від 01.02.2013 “Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
При цьому, поняття “ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
При цьому відсутність майна та коштів у боржника не свідчить про ухилення останнього від виконання рішення суду, і що саме такий захід як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України буде ефективним заходом для виконання судового рішення і не порушить визначене статті 33 Конституції України право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
У поданні приватним виконавцем не зазначено, яким саме чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника реально забезпечить виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/5932/25, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті реальне забезпечення виконання цього рішення суду.
Крім того, таке подання не містить доказів того, що керівник боржника дійсно ухиляється від виконання рішення та вчиняє, наприклад, умисні дії щодо відчуження майна чи виведення коштів чим ускладнює виконання грошового зобов'язання.
Приватним виконавцем не доводено про наявність у керівника боржника реальних можливостей виконати рішення суду, враховуючи що господарська діяльність останнього не здійснюється.
Доказів провадження відповідачем господарської діяльності та отримання прибутку, починаючи з моменту ухвалення судом рішення у даній справі матеріали справи не містять.
При цьому, суд зазначає, що Законом України “Про виконавче провадження» передбачено право виконавця на привід боржника у разі його нез'явлення на виклик та право накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності, однак, неявка боржника на виклики приватного виконавця та ненадання відомостей про доходи не є підставою для застосування до боржника такого виключного заходу як обмеження виїзду за кордон.
Матеріали справи не містять доказів накладення приватним виконавцем штрафів на боржника, звернення до правоохоронних органів із відповідними поданнями, тощо.
Отже, суд приходить до висновку, що така обов'язкова умова для застосування тимчасових обмежень для виїзду за кордон, як ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, у розумінні ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», матеріалами справи не підтверджується.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України
Керуючись ст. 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" Цубанової Марини Анатоліївни - відмовити.
2. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в порядку та строк встановлені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.03.2026.
Суддя А.І. Привалов