вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
за результатами вимог кредиторів
"19" березня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1381/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Лучка Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.
розглянувши матеріали заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області №1372/5/07-16-13-03-04 від 11.02.2026 (вх.№02.3.1-02/1264/26 від 11.02.2026)
про визнання грошових вимог
у справі № 907/1381/25
за заявою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про неплатоспроможність
За участю представників:
кредитора - Буря О.О., в порядку самопредставництва;
боржника - не з'явився;
арбітражний керуючий - не з'явився.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Обґрунтовуючи заяву зазначає, що у нього відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України »Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (з урахуванням уточнених підстав звернення до суду відповідно до змісту клопотання від 13.01.2026).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1381/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2025 року.
Ухвалою від 15 грудня 2025 року суд прийняв до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та, з урахуванням перебування судді у відпустці з 20.12.2025 по 11.01.2026 у відпустці, призначив підготовче засідання на 13 січня 2026 року.
У підготовчому засіданні 13 січня 2026 роки суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі №907/1381/25 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; введення процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Також ухвалою від 13 січня 2026 року суд встановив відповідні процесуальні строки та постановив, зокрема, заборонити ОСОБА_1 відчужувати належне йому майно; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; призначити керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича; офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Крім того, ухвалою від 13.01.2026 призначено попереднє засідання суду у справі на 24 лютого 2026 р. о 14:00 год.
13 січня 2026 року суд офіційно оприлюднив оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. У вказаному оголошенні, серед іншого, зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
11 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Головного управління ДПС у Закарпатській області вх. №1372/5/07-16-13-03-04 від 11.02.2026 (вх.№02.3.1-02/1264/26 від 11.02.2026) про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
За змістом означеної заяви просить визнати грошові вимоги кредитора Головного управління ДПС у Закарпатській області в розмірі 159 959,39 гривень заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, 571 348,35 грн заборгованості зі сплати податків, 415 089,83 грн за штрафними санкціями та пенею, а також 5 324,80 гривень судових витрат та включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою від 16 лютого 2026 року суд залишив без руху заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області вх. №1372/5/07-16-13-03-04 від 11.02.2026 (вх.№02.3.1-02/1264/26 від 11.02.2026) про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність фізичної особи та встановив заявнику строк для усунення недоліків заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху, шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області заяви про усунення недоліків заяви про визнання кредитором із долученням належних та допустимих доказів сплати судового збору в розмірі 5 324,80 грн та відомостей про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог.
23 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» представник Головного управління ДПС у Закарпатській області подав заяву про усунення недоліків у якій зазначено, що кредитор не має заінтересованості стосовно боржника та повідомлено про відсутність заставного майна боржника ОСОБА_1 , яке є забезпеченням вимог. Також до заяви про усунення недоліків долучено платіжну інструкцію №396 від 20.02.2026 як доказ сплати судового збору у розмірі 5324,80 грн.
Ухвалою від 24 лютого 2026 року суд прийняв до розгляду заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання грошових вимоги до ОСОБА_1 , як конкурсного кредитора та призначив розгляд заяви в попередньому засіданні 24 лютого 2026 року, одночасно зобов'язав керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича розглянути заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду.
Попереднє засідання відкладалося судом до 10.03.2026 у зв'язку з неявкою учасників справи та з огляду на невиконання керуючим реструктуризацією Ракущинцем А.А. встановлених КУзПБ та визначених судом обов'язків в частині повідомлення кредиторів про відкриття провадження у даній справі, подання звіту про результати перевірки декларацій боржника та розгляду грошових вимог кредиторів.
03 березня 2026 року керуючим реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_2 подано суду відомості про результати розгляду вимог кредитора Головного управління ДПС у Закарпатській області, за змістом яких зазначає про невизнання грошових вимог кредитора в розмірі 297 402,85 грн пені у зв'язку з необхідністю її анулювання за правилами п. 129.9. ст. 129 ПК України та непідтвердження кредитором періоду нарахування пені з огляду на встановлений на час дії карантину мораторій.
В попередньому засіданні 10.03.2026 суд заслухав аргументи та пояснення представника кредитора, думку керуючого реструктуризацією та, з урахуванням необхідності підтвердження періоду та строку нарахування пені оголосив перерву у попередньому засіданні до 19.03.2026 з одночасним зобов'язанням кредитора надати відповідні пояснення.
13 березня 2026 року кредитором подано суду письмові пояснення з розрахунками пені за період з 03.07.2023 13.01.2026 року.
В попереднє засідання 19.03.2026 керуючий реструктуризацією та боржник не з'явилися, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку. Арбітражним керуючий подано суду заяву від 19.03.2026 про проведення попереднього засідання за його відсутності.
Представник кредитора в попередньому засіданні підтримав подану суду заяву про визнання його грошових вимог та просив суд визнати заявлені вимогу в повному обсязі.
Розглянувши подану кредитором заяву про визнання грошових вимог, судом встановлено наступне.
Із заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області з грошовими вимогами до боржника вбачається, що станом на 11.02.2026 (дата оформлення заяви про визнання грошових вимог) за боржником рахується заборгованість у розмірі 1 146 397,57 грн, зокрема з наступних податків та зборів:
- 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 35 077,55 грн.;
- 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 422 934,43 грн;
- 14010100 «Податок на додану вартість» у розмірі 497 324,39 грн;
- 71040000 «Єдиний внесок для фізичних осіб підприємців» у розмірі 191 061,20 грн.
Вказана заборгованість виникла у зв'язку з проведеною працівниками податкового органу документальною позаплановою виїзною перевіркою діяльності відповідача за період з 24.04.2017 по 18.06.2020 з метою визначення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання валютного законодавства за наслідками якої складено акт перевірки від 19.11.2021 №17471/07-16-07-11/3304222510 та винесено податкові повідомлення-рішення від 09.12.2021, зокрема:
- ППР № 13462/07-16-07-11 про збільшення суми грошового зобов'язання на суму 318 220,10 грн (за податковим зобов'язанням на суму 289 291,00 грн за штрафними санкціями на суму 28 929,10 грн) за платежем податок на додану вартість;
- ППР № 13456/07-16-07-11 про збільшення суми грошового зобов'язання на суму 285 183,95 грн (за податковим зобов'язанням на суму 260 360,64 грн, за штрафними санкціями на суму 24 823,31 грн) за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
- ППР №13459/07-16-07-11 про застосування штрафу на суму 1020,00 грн за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
- ППР №13458/07-16-07-11 про застосування штрафу на суму 340,00 грн за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
- ППР №13461/07-16-07-11 про збільшення суми грошового зобов'язання на суму 23 765,31 грн (за податковим зобов'язанням на суму 21696,71 грн, за штрафними санкціями на суму 2068,60 грн) за платежем «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Окрім того, на підставі акту перевірки від 19.11.2021 №17471/07-16-07-11/3304222510 кредитором донараховано зобов'язання з єдиного внеску на підтвердження чого суду надано:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №13452/07-16-07-11 від 09.12.2021 року, якою визначено суму основного грошового зобов'язання у розмірі 159 959,39 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації (додаток 11) №13455/07-16-07-11 від 09.12.2021 року яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 255,00 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації (додаток 10) №13453/07-16-07-11 від 09.12.2021 року яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 30 846,81 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі №260/4079/23, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, - задоволено адміністративний позов Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області та стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 657 933,52 грн, в т.ч. пеня 4593,49 грн. по наступним платежах: - 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 28 079,56 грн, в т.ч. пеня в розмірі 29 404,16 грн за платежами: 30 14010100 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 346 751,38 грн, у тому числі пеня в розмірі 28 531,28 грн; 8511010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в розмірі 287 349,69 грн, у тому числі пеня в розмірі 805,74 грн; 30 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 23 832,45 грн, у тому числі пеня в розмірі 67,14 грн.
При розгляді справ №260/4079/23 адміністративним судом було встановлено, що зазначені вище податкові повідомлення-рішення були надіслані засобами поштового зв'язку та вручені боржнику 14.12.2021 (№8800018504460), не оскаржувались відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а відтак, податковий борг по даних податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженим в розумінні вимог Податкового кодексу України.
Стягнута судом у справі №260/4079/23 сума податкового боргу (657 933,52 грн) та заборгованість з єдиного внеску на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №13452/07-16-07-11 від 09.12.2021 року, рішень про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації №13455/07-16-07-11 від 09.12.2021 року, №13453/07-16-07-11 від 09.12.2021 року (191 061,20 грн), загалом на суму 848 994,72 грн визнається боржником за змістом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, підтверджується керуючим реструктуризацією відповідно до повідомлення від 03.03.2026 про результати розгляду вимог кредитора та підлягає визнанню судом як безспірна у цій справі.
Водночас, зміст поданих кредитором доказів, зокрема розрахунок заборгованості станом на 11.02.2026, дані облікової картки платника податку Гозди В.В. свідчить про нарахування податковим органом боржнику 297 408,85 грн пені, яка відповідно до зазначеного у письмових поясненнях від 13.03.2026 розрахунку пені нарахована податковим органом за період з 03.07.2023 по 13.01.2026 року.
Заявлені кредитором у цій частині вимоги заперечуються керуючим реструктуризацією з посиланням на приписи п. 129.9. ст. 129 Податкового кодексу України, відповідно до яких пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податку.
При вирішенні питання щодо підставності заявлених кредитором вимог в частині нарахованої з 03.07.2026 по 13.01.2026 пені, суд виходить з наступного.
Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.
Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов'язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).
Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
ПК України у пункті 129.1 статті 129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов'язання: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (підпункт 129.1.3).
Зокрема, за змістом пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
При цьому, передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт129.4 статті 129 ПК України).
Суд приймає до уваги, що з 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).
Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Зазначене кореспондується із положеннями пунктів 101.1, 101.2 статті 101, пункту 102.4 статті 102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, а також висновками щодо застосування цих норм, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17, 22.04.2021 у справі № 902/873/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21 та інших.
Пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючому органу надано право, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, згідно з пунктом 102.4. статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до п.п. 129.3.3 п. 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).
За встановленими у справі обставинами, пеня в розмірі 297 408,85 грн нарахована податковим органом за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № 13462/07-16-07-11, № 13456/07-16-07-11, №13459/07-16-07-11, №13458/07-16-07-11, ППР №13461/07-16-07-11 від 09.12.2021, які вручені боржнику 14.12.2021, останнім не оскаржені, а відтак, з урахуванням приписів п. 57.3. ст. 57 ПК України боржник був зобов'язаний в строк до 28.12.2021 сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання, а з 29.12.2021 за загальним правилом, що визначене у п.п. 129.1.1. п. 129.1. ст. 129 ПК України у податкового органу мало виникнути право нарахування пені.
Наведені обставини і слугують підставою для заперечень арбітражного керуючого в частині нарахованої кредитором пені в розмірі 297 408,85 грн, яка за позицією керуючого реструктуризацією підлягає анулюванню відповідно до п.п. 129.9.1. п. 129.9. ст. 129.9 ПК України з грудня 2024 року.
Надаючи оцінку означеним запереченням, суд враховує, що, як вже зазначалось вище, згідно з п.п. 129.9.1 п. 129.9 статті 129 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
За змістом пунктів 101.1, підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном «безнадійний», зокрема, розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Згідно підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Податкового кодексу України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого, зокрема, контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.
Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що у статті 102 ПК України встановлено універсальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу (аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 у справі №К/9901/9917 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19).
У разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції нараховані на такий борг, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.
Позатим, суд зважає, що у статтю 102 ПК України, яка визначає строки давності та їх застосування, було внесено зміни, зокрема, відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» зупинено дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період дії воєнного, надзвичайного стану.
При цьому, вказаним Законом статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: « 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Із системного аналізу пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX »Перехідні положення» та пункту 102.9 статті 102 ПК України убачається, що зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв'язку із прийняттям Закону України № 2120-IX від 15.03.2022, з огляду на доповнення цим самим Законом статті 102 ПК України пунктом 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.
Відповідна правова позиція щодо перебігу строку давності, передбаченого статтею 102 ПК України є сталою у правозастосуванні та підтримана Верховним Судом у постановах від 21.07.2023 у справі № 922/5231/21, від 25.07.2023 у справі № 922/5230/21, від 02.08.2023 у справі № 922/5229/21, від 16.08.2023 у справі №922/5238/21, від 15.04.2025 у справі №5023/2726/11, від 05.06.2025 у справі №910/4518/16 та інших.
Таким чином, суд погоджується з позицією арбітражного керуючого, що у спірних правовідносинах у разі безперервного відліку передбаченого п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України строку, визначений у п.п. 1291.9.1. п. 129.9. ст. 129 період тривалістю 1095 календарних днів закінчився 29.12.2024, тобто до моменту подання заяви ГУ ДПС у Закарпатській області з грошовими вимогами (11.02.2026 через систему «Електронний суд»). Однак календарний сплив такого строку не мав наслідком імперативного списання відповідного податкового боргу як безнадійного (разом із пенею), оскільки з 18.03.2020 через запровадження відповідних законодавчих змін відбулося зупинення перебігу такого строку, яке (зупиненням) не переривалось і на момент подання заяви кредитора з цією заявою про визнання грошових вимог.
Більш того, суд приймає до уваги, що податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями № 13462/07-16-07-11, № 13456/07-16-07-11, №13459/07-16-07-11, №13458/07-16-07-11, ППР №13461/07-16-07-11 від 09.12.2021 був предметом стягнення за рішенням суду у адміністративному проваджені у межах справи №260/4079/23, що унеможливлює визнання його безнадійним відповідно до п.102.4 ст.102 ПКУ.
Таким чином, суд погоджується з позицією кредитора, що ним не пропущено строки давності по заявленим грошовим вимогам і в частині нарахованої за період з 03.07.2023 по 13.01.2026 пені на суму 297 408,85 грн, а відтак, враховуючи, що грошові вимоги кредитора підтверджуються даними облікової картки платника податків - боржника, розрахунками заборгованості, податковими повідомленнями-рішенням № 13462/07-16-07-11, № 13456/07-16-07-11, №13459/07-16-07-11, №13458/07-16-07-11, ППР №13461/07-16-07-11 від 09.12.2021, вимогою про сплату боргу (недоїмки) №13452/07-16-07-11 від 09.12.2021 року, рішеннями про застосування штрафних санкцій №13455/07-16-07-11 від 09.12.2021 року, №13453/07-16-07-11 від 09.12.2021 року, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року у справі №260/4079/23, - заявлені вимоги контролюючого органу підлягають визнанню в заявленому розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Книга третя Кодексу України з процедур банкрутства містить положення щодо банкрутства юридичних осіб; книга четверта - положення щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Частиною 4 статті 133 КУзПБ передбачено порядок задоволення вимог кредиторів при розгляді справи про банкрутство фізичної особи, а саме: вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 13.01.2026 (дата відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ) та офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за 13.01.2026 року.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абз. 4 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).
Таким чином, враховуючи, що грошові вимоги кредитора до боржника виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (до 13.01.2026), є конкурсними вимогами, документально підтверджені та обґрунтовані, суд визнає грошові Головного управління ДПС у Закарпатській області до боржника ОСОБА_1 в розмірі 159 959,39 грн заборгованості по єдиному внеску із задоволенням вказаних вимог у першу чергу, 571 348,35 грн недоїмки по податкових зобов'язаннях із задоволенням вказаних вимог у другу чергу, 415 089,83 грн штрафних санкцій та пені із задоволенням вказаних вимог у третю чергу.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов'язані, зокрема, з провадженням у справі про неплатоспроможність оплатою судового збору, відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
З урахуванням викладеного, витрати кредитора на сплату судового збору за розгляд заяви про визнання кредитором в даній справі в сумі 5324,80 грн підлягають позачерговому задоволенню.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (абз. 4, 5 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).
Керуючись статтями 1, 45, 113, 122, ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 ГПК України, суд
1. Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 44106694) до боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальному розмірі 1 151 722,37 грн, а саме 159 959,39 грн - заборгованість по єдиному внеску із задоволенням вказаних вимог у першу чергу, 571 348,35 грн недоїмки по податкових зобов'язаннях із задоволенням вказаних вимог у другу чергу, 415 089,83 грн штрафних санкцій та пені із задоволенням вказаних вимог у третю чергу та 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово.
2. Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 20 березня 2026 року.
Суддя Р.М. Лучко