майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
10 березня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/5/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Рудницька Н.В.
за участю прокурора: Дереча І.В., посвідчення №078984 від 30.01.2024р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хорошівської селищної ради
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія";
2. Відділу освіти Хорошівської селищної ради
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 162720,32 грн.
Процесуальні дії по справі.
Керівник Коростишівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Хорошівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Відділу освіти Хорошівської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод.
Ухвалою від 06.01.2025р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.02.2025р.
21.01.2025р. ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" подано відзив на позовну заяву (т.1 а.с. 156-161).
Ухвалою від 04.02.2025р. суд відклав підготовче засідання на 13.03.2025р.
07.02.2025р. від Коростишівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с. 181-188).
Ухвалою від 27.03.2025р. суд зупинив провадження у справі № 906/5/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 .
Ухвалою від 16.12.2025р. суд поновив провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 13.01.2026р.
Ухвалою від 16.01.2026р. суд призначив підготовче засідання на 03.02.2026р.
Ухвалою від 03.02.2026р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/5/25 до судового розгляду по суті на 10.03.2026р.
10.03.2026р. від представника ТОВ "ЖОЕК" надійшла заява про розгляд справи без його участі (т.2 а.с. 1).
В судовому засіданні 10.03.2026р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у 2021 році Відділом освіти Хорошівської селищної ради проведено закупівлю електричної енергії за результатами відкритих торгів, переможцем яких визначено ТОВ «Житомирська обласна енергопостачальна компанія», з яким 05.01.2021р. укладено договір №109-Т.
Вказує, що умовами договору передбачено можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% виключно у разі документально підтвердженого коливання ціни на ринку та без збільшення загальної суми договору.
Прокурор зазначає, що в подальшому сторонами укладено додаткові угоди №№ 1-5, якими істотно підвищено ціну за одиницю електричної енергії та зменшено обсяг її постачання.
На думку прокурора, вказані додаткові угоди укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відсутнє належне документальне підтвердження коливання цін на ринку, а надані постачальником висновки та довідки торгово-промислової палати не підтверджують такого коливання у відповідні періоди.
Вважає, що підвищення ціни за додатковими угодами є непропорційним ринковим змінам та перевищує допустимий 10% поріг, у зв'язку з чим такі угоди не відповідають вимогам законодавства.
Прокурор вказує, що додаткові угоди підлягають визнанню недійсними на підставі ст. 203, 215 ЦК України. Зазначає, що внаслідок їх укладення відповідачем безпідставно отримано кошти, оскільки оплата здійснювалась за завищеною ціною, а тому такі кошти підлягають стягненню на підставі ст. 1212 ЦК України.
Прокурор вказує, що переплата за договором становить 162720,32 грн., які підлягають стягненню на користь місцевого бюджету.
ТОВ «ЖОЕК» у відзиві на позовну заяву зазначило, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Вказало, що повноваження щодо здійснення державного фінансового контролю у сфері закупівель належать Держаудитслужбі, а не прокуратурі, у зв'язку з чим прокурор безпідставно дійшов висновків про наявність порушень без проведення відповідної перевірки компетентним органом.
Зазначено, що прокурором не доведено підстав для представництва інтересів держави, зокрема відсутні докази неналежного здійснення повноважень уповноваженим органом.
Щодо спірних правовідносин відповідач-1 вказав, що додаткові угоди укладені відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та умов договору, а зміна ціни відбувалась на підставі документально підтвердженого коливання ринкових цін.
Посилаючись на практику Верховного Суду, зазначило, що довідки та висновки торгово-промислової палати є належним підтвердженням коливання ціни на ринку.
Вказало, що всі зміни ціни були погоджені Відділом освіти, а додаткові угоди виконані сторонами, у зв'язку з чим вимоги прокурора фактично спрямовані на зміну ціни договору після його виконання, що суперечить вимогам цивільного законодавства.
З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
05.01.2021 року між Віддiлом освiти Хорошівської селищної ради (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) укладено договір №109-Т про постачання електричної енергії споживачу (а.с. 29-35).
Пунктом п. 1.2 договору сторони визначили, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018р. № 312 (далі - ПРРЕЕ), та постановою «Про затвердження змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 26.06.2020р. № 1219.
Відповідно до пункту 3.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 3.5 договору передбачено, що період постачання електричної енергії за цим договором до 31.12.2021р.
Ціна договору становить 1031421,60 грн. (п. 5.1. договору).
У п. 5.4 договору сторони обумовили, що змiна цiни за одиницю товару може змінюватись не бiльше нiж на 10 %, у разу коливання цiни такого товару на ринку.
У відповідності до п. 5.5 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно пунктів 13.1 - 13.6 договору зміни до нього можуть вноситися у випадках, передбачених Законом та оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.
Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору.
Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування.
Відповідно до п.13.7 договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, що передбачені ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Пунктом 15.2 договору передбачено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.
Відповідно до п. 15.8 договору - умови договору не повинні відрізнятися вiд змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі цiни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Iстотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків (серед іншого):
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;
2) змiни цiни за одиницю товару не більше нiж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена змiна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Відповідно до комерційної пропозиції, яка є додатком №1 до договору, ціна (тариф) 1 кВт/год становить 1,8753120 грн. з ПДВ на електричну енергію (а.с. 36).
Додатком 2 до договору "Договірні величини споживання електричної енергії" сторони погодили, що загальний обсяг постачання електричної енергії становить 550 тис. кВт; ціна договору - 1031421,60 грн. (а.с. 37).
За умовами п.4 додатку №2 до договору, сторони усвідомлюють, що зазначена в п.1 додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2022 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладення даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватись у випадках передбачених ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Протягом строку дії договору сторонами були укладені додаткові угоди: №1 від 02.02.2021р., №2 від 05.02.2021р., №3 від 08.02.2021р., №4 від 16.08.2021р., №5 від 19.08.2021р. (а.с. 45-49).
Додатковою угодою № 1 від 02.02.2021р., укладеною на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку з коливанням цін на ринку, встановлено ціну електричної енергії на рівні 2,026049 грн. за 1 кВт/год при незмінній загальній сумі договору 1031421,60 грн., при цьому пропорційно зменшено загальний обсяг товару.
Додатковою угодою № 2 від 05.02.2021р. збільшено ціну електричної енергії до 2,190036 грн. за 1 кВт/год при незмінній загальній сумі договору 1031421,60 грн., у зв'язку з чим обсяг товару також пропорційно зменшено.
Додатковою угодою № 3 від 08.02.2021р. збільшено ціну електричної енергії до 2,370093 грн. за 1 кВт/год при незмінній загальній сумі договору, із відповідним пропорційним зменшенням обсягу товару.
Додатковою угодою № 4 від 16.08.2021р. збільшено ціну електричної енергії до 2,569813 грн. за 1 кВт/год, при цьому загальний обсяг товару зменшено до 401360 кВт/год, а дія угоди поширена на правовідносини з 01.08.2021р.
Додатковою угодою № 5 від 19.08.2021р. збільшено ціну електричної енергії до 2,789305 грн. за 1 кВт/год, у зв'язку з чим обсяг товару зменшено до 369777 кВт/год, дію угоди поширено на правовідносини з 01.08.2021р.
Зі змісту вищенаведених додаткових угод вбачається, що їх укладено відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку з коливанням та зміною цін на одиницю товару на ринку порівняно з ціною, яка була під час торгів. Всі зміни стосуються переважно коригування ціни за 1 кВт електричної енергії та пропорційного зменшення загального обсягу товару при незмінній загальній сумі договору.
На виконання умов договору ТОВ "ЖОЕК" протягом січня-жовтня 2021 року поставило Відділу освіти Хорошівської селищної ради електричну енергію обсягом 463230 кВт/год (акти приймання-передачі на а.с. 65-74) на загальну суму 1031421,60 грн., яка відповідачем 2 сплачена в повному обсязі (платіжні доручення на а.с. 93-118).
Вважаючи, що підписані сторонами додаткові угоди №№ 1-5 укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" прокурор надіслав до Відділу освіти Хорошівської селищної ради та Хорошівському селищному голові повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про необхідність вжиття заходів на захист інтересів держави (а.с. 119, 120, 122, 123).
Відповідно до надісланого повідомлення, Відділ освіти Хорошівської селищної ради та Хорошівський селищний голова надали відповідь, у якій зазначили про обмеженість фінансових ресурсів для самостійного здійснення представництва інтересів у суді та просили прокурора здійснювати представництво інтересів держави в судовому порядку (а.с. 121, 124).
За вказаних обставин, Керівник Коростишівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Хорошівської селищної ради про визнання недійсними додатковим угод №1 від 02.02.2021р., №2 від 05.02.2021р., №3 від 08.02.2021р., №4 від 16.08.2021р., №5 від 19.08.2021р. до договору №109-Т на закупівлю електричної енергії від 05.01.2021р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Відділом освіти Хорошівської селищної ради та стягнення з ТОВ "ЖОЕК" 162720,32 грн. безпідставно набутих коштів.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами 3, 4 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично, надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушено законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси, держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо у відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Сам факт не звернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Як свідчать матеріали справи, прокурор надсилав Хорошівській селищній раді повідомлення про необхідність вжиття заходів на захист інтересів територіальної громади (а.с. 122-123).
У зв'язку з невжиттям радою жодних дій, прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Отже, при зверненні з позовом, прокурором дотримано норми статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений орган державної влади та орган державного фінансового контролю, а також належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, вказує, що при укладенні оспорюваних додаткових угод сторонами не дотримано вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
При цьому для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також те, що внаслідок його укладення порушені права позивача.
Таким чином, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Судом встановлено, що договір №109-Т на закупівлю електричної енергії від 05.01.2021р. відповідачі уклали за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
Положеннями частини 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Згідно частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.
При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Матеріали справи свідчать, що в Комерційній пропозиції, що є додатком №1 до договору, сторони визначили, що ціна (тариф) за 1кВт/год електричної енергії складає 1,8753120 грн. ПДВ (а.с. 36).
Додатковою угодою №1 від 02.02.2021р. визначено, що ціна за 1 кВт/год спожитої електричної енергії складає 2,026049 грн. з ПДВ (а.с. 45).
Сторони погодили, що дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021р. та розповсюджується на зобов'язання, що виникають за договором.
Відповідач-1, обґрунтовуючи необхідність збільшення ціни та укладення вказаної додаткової угоди надіслав відповідачу-2 експертний висновок від 22.01.2021р. № В-283 Житомирської торгово-промислової палати (а.с. 38-41).
У вказаному експертному висновку № В-283 зазначена середньозважена ціна на електроенергію на ринку на добу наперед у торговій зоні ОЕС України на 01.12.2020р. становила 1448,42 грн./м.Вт.год, на 13.01.2021р. - 1610,23 грн./м.Вт.год, та вказано відсоток коливання +11,171%.
Законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Суд звертає увагу, що передбачена ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Тому документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.
Верховний Суд в аналогічних спорах неодноразово вказував, що довідка уповноваженого органу, на підставі якої вносяться зміни до істотних умов договору про закупівлю, має містити інформацію про коливання ціни товару на ринку, у зв'язку з чим у такій довідці має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).
Згідно ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Враховуючи, що додаткова угода №1 укладена сторонами 02.02.2021р., а визначена нею ціна застосовується з 13.01.2021р., довідка про коливання ціни мала б відображати ціну станом на дату укладення договору, ринкову ціну станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, а також ціну станом на дату укладення додаткової угоди.
У експертному висновку Житомирської торгово-промислової палати № В-283 від 22.01.2021р. не зазначена вартість електричної енергії на дату укладення додаткової угоди №1, оскільки вона містить інформацію лише за період з 01.12.2020р. по 13.01.2021р., що унеможливлює підтвердження коливання ціни на ринку електроенергії станом на 02.02.2021р.
При цьому, у висновку зазначено, що зазначена в ньому інформація носить довідковий характер, тобто фактично не враховує умови укладеного відповідачами договору.
Отже, вказаний експертний висновок не є належним та допустимими доказом коливання цін на ринку, а збільшення ціни електроенергії відбулось безпідставно та без обґрунтування її підвищення.
Разом з тим, суд звертає увагу, що за умовами п. 15.2 договору постачальник мав повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування.
Суд зауважує, що метою Закону "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Враховуючи наведене, додаткова угода №1 від 02.02.2021р. до договору є такою, що укладена за відсутності для того дійсних підстав та за неналежного документального підтвердження коливання ціни на товар на ринку в сторону збільшення, що виключає підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю, а тому вона підлягає визнанню недійсною.
Суд звертає увагу, що обгрунтуванням для збільшення ціни та укладення додаткової угоди № 2 від 05.02.2021 р. та додаткової угоди № 3 від 08.02.2021 р. також був експертний висновок від 22.01.2021р. № В-283 Житомирської торгово-промислової палати.
Для підтвердження коливання та зміни ціни на одиницю товару на ринку порівняно з ціною запропонованою на товар ТОВ "ЖОЕК" до додаткових угод №№ 4, 5 від 16.08.2021 р. та від 19.08.2021 р. надано Відділу освіти Хорошівської селищної ради експертний висновок від 09.08.2021 р. № В-2684 Житомирської ТПП з порівнянням середньозважених цін РДН за липень (01.072021р.-31.07.2021 р.) та за п'ять днів серпня 2021 р. (01.08.2021р.-05.08.2021 р.) що документально не підтверджує коливання ціни на ринку електричної енергії станом на 16.08.2021 р. та станом на 19.08.2021 р.
Таким чином, відносно правомірності укладення відповідачами додаткових угод: №2 від 05.02.2021р., №3 від 08.02.2021р., №4 від 16.08.2021р., №5 від 19.08.2021р., суд зазначає, що внаслідок визнання недійсною додаткової угоди №1, визначена в додаткових угодах №№2-5 вартість електроенергії є неправомірною.
В силу положень частини 3 статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Суд зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідач, обґрунтовуючи правомірність укладення додаткових угод, посилався на відсутність зауважень з боку органів Державної аудиторської служби України.
Разом з тим, суд зазначає, що відсутність заходів реагування чи встановлених порушень з боку органів державного фінансового контролю не є доказом правомірності дій сторін договору, а також не звільняє їх від обов'язку дотримуватись вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Крім того, оцінка відповідності правочинів вимогам закону належить виключно до повноважень суду, який здійснює її на підставі наданих сторонами доказів.
Отже, посилання відповідача на Державну аудиторську службу України судом відхиляється як безпідставне.
Виходячи з наведеного, додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 5 слід визнати недійсними.
Щодо стягнення з ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" 162720,32 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
З урахування вище викладених обставин, суд дійшов висновку, що оскільки додаткові угоди були укладені сторонами договору за відсутності законодавчо визначених підстав для зміни ціни і визнані судом недійсними, обрахунок вартості електричної слід здійснювати, виходячи з ціни електричної енергії, яка була визначена у комерційній пропозиції до договору а саме - 1,8753120 грн.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ "ЖОЕК" поставило Відділу освіти Хорошівської селищної ради електричну енергію обсягом 463230 кВт/год (акти приймання-передачі на а.с. 65-74).
Відповідно до договірних умов вартість такого обсягу електричної енергії мала дорівнювати 868701,28 грн.
Відповідач-2 отриману електроенергію оплатив в сумі 1031421,60 грн. (платіжні доручення на а.с. 93-118).
Отже, в результаті укладення та виконання сторонами недійсних додаткових угод відповідачем-2 надмірно сплачено грошові кошти в розмірі 162720,32 грн. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача-1.
Відповідно до ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір, сплачений за розгляд немайнових вимог покладається на відповідачів в рівних сумах по 7570,00 грн., судовий збір в сумі 3028,00 грн. сплачений за розгляд майнової вимоги покладається на відповідача-1, до якого вказана вимога була заявлена.
Судовий збір стягується на користь особи, яка його сплатила - Житомирської обласної прокуратури.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 02.02.2021р. до Договору №109-Т від 05.01.2021р., укладену між ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Відділом освіти Хорошівської селищної ради.
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 05.02.2021р. до Договору №109-Т від 05.01.2021р. укладену між ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Відділом освіти Хорошівської селищної ради.
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 08.02.2021р. до Договору №109-Т від 05.01.2021р., укладену між ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Відділом освіти Хорошівської селищної ради.
5. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 16.08.2021р. до Договору №109-Т від 05.01.2021р., укладену між ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Відділом освіти Хорошівської селищної ради.
6. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 19.08.2021р. до Договору №109-Т від 05.01.2021р., укладену між ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Відділом освіти Хорошівської селищної ради.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 42095943)
на користь Хорошівської селищної ради (12101, Житомирська обл., Житомирський р-н, селище Хорошів, вул. Героїв України, буд. 13, код ЄДРПОУ 04344587)
- 162720,32 грн. безпідставно набутих коштів.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 42095943)
на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950)
- 10598,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
9. Стягнути з Відділу освіти Хорошівської селищної ради (12101, Житомирська обл., Житомирський р-н, селище міського типу Хорошів, вул. Героїв України, буд. 13, код ЄДРПОУ 41106304)
- 7570,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 20.03.26
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи