вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
19.03.2026м. ДніпроСправа № 904/7334/25
за позовом Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ", м. Київ
до відповідачів:
1. Приватного підприємства "Алмаз-2005", м. Дніпро
2. ОСОБА_1 , м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Укрпошта", м. Київ
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі представників сторін
Акціонерне товариство "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Алмаз-2005", ОСОБА_1 про солідарне стягнення з Приватного підприємства "Алмаз-2005" та ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківської гарантії № 399/23-ТГ від 15.02.2023 у розмірі 125 413, 82 грн.
Ухвалою суду від 29.12.2025 відкрито провадження у справі № 904/7334/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачам - 1, 2 строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву. Крім того, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Укрпошта".
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 29.12.2025 була доставлена в кабінет системи "Електронний суду" 29.12.25 13:15, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача - 1 про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Також, пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 29.12.2025 надіслана відповідачу - 2 на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49130, АДРЕСА_1.
Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
27.01.2026 на адресу суду повернувся направлений відповідачу - 2 конверт із копією ухвали суду від 29.12.2025, до якого відділенням поштового зв'язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "адресат відсутній за вказаною адресою". Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача - 2 про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Крім того, в матеріалах справи наявні клопотання подані представниками відповідача - 1 та відповідача - 2 про ознайомлення з матеріалами справи, що свідчить про обізнаність відповідачів - 1, 2 про відкриття провадження у даній справі.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8, 5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором про надання банківської гарантії № 399/23-ТГ від 15.02.2023. Оскільки відповідач-2 на підставі договору поруки № 399/23-ТГ-П від 15.02.2023 поручився перед позивачем за належне виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з договору про надання банківської гарантії, то позивач просить стягнути заборгованість з відповідачів як солідарних боржників.
Позиція відповідачів - 1, 2
Відповідачі - 1, 2 не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву.
Позиція третьої особи
Третя особа не скористалась своїм процесуальним правом на подання письмових пояснень по суті спору.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
15.02.2023 між АТ "Банк інвестицій та заощаджень" (гарант) та Приватним підприємством "Алмаз-2005" (принципал) укладено договір про надання банківської гарантії № 399/23-ТГ.
Відповідно до п.1.1 договору, сторони визначають, що гарант надає за заявою принципала банківську гарантію забезпечення у вигляді банківської гарантії забезпечення тендерної пропозиції № 399/23-ТГ на участь у процедурі закупівлі «ДК 021:2015 79710000-4
Охоронні послуги. Послуги з охорони рухомого майна Харківської дирекції АТ «Укрпошта», згідно тендерна документація, затвердженої рішенням уповноваженої особи від 08.02.2023, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Харківської дирекції ПАТ «Укрпошта» (бенефіціар) з метою участі принципала у процедурі закупівлі UА-2023-02-08-016674-а.
Гарантія видається гарантом у вигляді Банківської гарантії забезпечення тендерної пропозиції № 399/23-ТГ на суму 207 885 грн, яка є невід'ємною частиною цього договору, права та обов'язки за якою не можуть бути передані іншій особі (пункт 1.2 договору).
Гарантія видається гарантом у формі електронного документа з електронним цифровим підписом, створеного відповідно до вимог чинного законодавства України (пункт 1.3 договору).
Строк дії Гарантії: до 25 травня 2023 р. включно (п. 1.4. договору).
Пунктом 2.1 договору, визначено, сторони визначають, що за надання гарантії принципал повинен у строк до 16 лютого 2023 включно сплатити на рахунок гаранта винагороду в розмірі 5 197 грн без ПДВ на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Банк інвестицій та заощаджень", код банку 380281, код ЄДРПОУ 33695095
Відповідно до п. 2.3 договору, за неналежне виконання принципалом зобов'язань по цьому договору забезпечується:
- всім належним принципалу майном та коштами, на які можу бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України;
- неустойкою, передбаченою цим договором;
- порука ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_2 ).
Згідно з підп. 3.4.2. п. 3.4. договору з підписанням цього договору принципал зобов'язується протягом 2 банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів по гарантії на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду) та отримання від гаранта відповідної вимоги відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступним):
а) суми, фактично сплачені гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених гарантією;
б) збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів;
в) судові витрати, понесені гарантом за гарантією.
Сторони домовились, що датою отримання принципалом відповідної вимоги гаранта вважається дата передачі гарантом відповідної вимоги до відділення поштового зв'язку для відправлення принципалу на адресу, зазначену в цьому договорі, або дата, зазначена принципалом або уповноваженою ним особою на другому примірнику відповідної вимоги, під час безпосереднього отримання. Сторони домовились, що ризик неотримання відповідної вимоги несе принципал.
Сторони встановлюють, що договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до дати проведення повного взаєморозрахунку між сторонами за умови відсутності будь-яких вимог до гаранта з боку бенефіціара після закінчення строку дії гарантії (п. 6.1. договору).
15.02.2023 АТ "Банк інвестицій та заощаджень" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) уклали договір поруки № 399/23-ТГ-П (договір поруки).
Згідно з п. 1.1. якого згідно з цим договором поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення боржником, яким є ТОВ Приватного підприємства "Алмаз-2005", взятих на себе забезпечених порукою зобов'язань, що витікають з договору про надання банківської гарантії 399/23-ТГ від 15.02.2023, укладеного між кредитором та боржником, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договорів про внесення змін тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесені укладені в подальшому.
Відповідно до п.2.1. договору, порука, що надається за цим договором, забезпечується виконання наступних зобов'язань (далі-забезпечені порукою зобов'язання):
2.1.1. відшкодування кредитору в повному обсязі всіх витрат, понесених кредитором у зв'язку з виконанням банківської гарантії, виданої кредитором на користь бенефіціара (Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Харківської дирекції ПАТ «Укрпошта»);
2.1.2 відшкодування кредитору фактично сплачених кредитором бенефіціару сум в порядку та у випадках, передбачених гарантією, в межах загальної суми відповідальності кредитора за гарантією, що складає 207 885 грн.;
2.1.3. сплата можливої неустойки (пені, штрафів) та інших платежів сум, які підлягають сплаті кредитору за умовами кредитного договору, у розмірі, строки на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором;
2.1.4. відшкодування всіх можливих збитків та витрат, понесених кредитором за, у зв'язку та/або передбачених кредитним договором, витрат кредитора, пов'язаних з захистом кредитором своїх прав та/або пред'явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора, завданих внаслідок порушення (невиконання або неналежного виконання) боржником умов кредитного договору;
2.1.5. виконання боржником інших умов кредитного договору та відшкодування інших витрат кредитора, що випливають з кредитного договору.
Сторони домовились, що поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов'язання, в тому ж порядку та обсязі, який встановлено для боржника за кредитним договором (п. 2.4. договору поруки).
Поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання забезпечених порукою зобов'язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом так і від кожного окремо (п. 2.5. договору поруки).
Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання боржником будь-якої частини забезпечених порукою зобов'язань, так і при невиконанні боржником забезпечених порукою зобов'язань в цілому (п. 2.6. договору поруки).
Поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених порукою зобов'язання у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами (п.2.7 договору поруки).
Поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами кредитного договору та всіх договорів, відповідно до яких забезпечується виконання зобов'язань за кредитним договором, та отримав їх копії, жодних заперечень, а також непорозумінь їх положень не має та повністю на них погоджується (п. 2.8 договору поруки).
Згідно з п. 3.1 договору поруки, кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання забезпечених порукою зобов'язань, що витікають із кредитного договору, при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання боржником, передбачені кредитним договором зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов'язань боржника в цілому (або в тій чи іншій його частині).
Поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому договору не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов'язань боржника (п.3.2. договору поруки).
Відповідно до п. 8.4. договору, цей договір набуває чинності з моменту (дати) його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з наступних обставин: виконання в повному обсязі (в тому числі дострокове) боржником зобов'язання, забезпеченого порукою (п.п. 8.4.1. договору поруки); погашення поручителем у повному обсязі заборгованості боржника за кредитним договором у порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором (п.п. 8.4.2. договору поруки); якщо кредитор протягом 10 років з дня настання строку (терміну) виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить позову до поручителя (п.п. 8.4.3. договору поруки).
Згідно з п. 8.5 договору, до правовідносин, пов'язаних з укладення та виконанням цього договору застосовується позовна давність тривалістю у 10 років.
13.03.2023 на адресу гаранта надійшла вимога бенефіціара за вих. № 001002-263-23 від 08.03.2023 про сплату АТ «УКРПОШТА» суми банківської гарантії № 399/23-ТГ від 15.02.2023 у розмірі 207 885 грн, у зв'язку із настанням гарантійного випадку, а саме: принципал ПП «АЛМАЗ-2005» не надав документів передбачених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо відсутності підстав у строк, що не перевищує 4 дні.
На виконання вимоги ст. 564 Цивільного кодексу України, до ПП «АЛМАЗ-2005» відповідачем направлено повідомлення - вимогу про отримання письмової вимоги по банківській гарантії № 399/23-ТГ від 15.02.2023 бенефіціара та про сплату гаранту гарантійної суми (в порядку ст. ст. 564, 569 ЦК України).
У відповідь на повідомлення - вимогу, гарант отримав від принципала лист № 23/03 від 23.03.2023.
Згідно зі змістом якого вказано, що банківська гарантія є недійсною, оскільки видана на виконання завідомо дискримінаційних та несправедливих вимог, встановлених тендерною документацією по вказаним відкритим торгам, які проводилися Харківською дирекцією АТ «УКРПОШТА», просить не здійснювати оплату грошових коштів, тому, по банківській гарантії № 399/23-ТГ від 15.02.2023 гарантійний випадок відсутній, оскільки, витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» надано з боку ПП «АЛМАЗ-2005» 24.02.2023, який є чинним станом на грудень 2022.
Банком направлено до АТ «УКРПОШТА» відповідь за вих. № 01-9/02/905 від 27.03.2023 та повідомлено бенефіціара про неможливість задоволення вимоги за вих. № 001002-263-23 від 08.03.2023 у зв'язку із відсутністю гарантійного випадку.
АТ «УКРПОШТА» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до АТ «Банк Інвестицій та Заощаджень», третьої особи ПП «АЛМАЗ-2005» про стягнення суми банківської гарантії № 399/23-ТГ від 15.02.2023 в сумі 207 885 грн, інфляційні втрати у сумі 415,77 грн, 3% річних у сумі 973,93 грн та судовий збір у сумі 3 139,12 грн, всього: 212 413,82 грн.
12.12.2023 рішенням Господарського суду міста Києва № 910/8284/23, позовні вимоги АТ «УКРПОШТА» задоволено повністю та стягнуто з банку суму банківської гарантії № 399/23-ТГ від 15.02.2023 у розмірі 207 885 грн, інфляційні втрати у сумі 415,77 грн, 3% річних у сумі 973,93 грн та судовий збір у сумі 3 139,12 грн, всього: 212 413, 82 грн.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва № 910/8284/23 від 12.12.2023, третьою особою ПП «АЛМАЗ-2005» подано апеляційну скаргу.
27.05.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/8284/23 залишено без задоволення апеляційну скаргу принципала, судове рішення Господарського суду міста Києва № 910/8284/23 від 12.12.2023 залишено без змін.
На виконання рішення суду № 910/8284/23 від 12.12.2023 АТ «Банк Інвестицій та Заощаджень» сплачено 10.06.2024 на користь АТ «УКРПОШТА» грошові кошти в сумі 212 413,82 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 244249 від 10.06.2024.
12.06.2024 року на юридичну адресу ПП «АЛМАЗ-2005», АТ «Банк Інвестицій та Заощаджень» направлено вимогу про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії № 399/23-ТГ від 15.02.2023 за вих. № 05-2/02/2127 від 10.06.2024, що підтверджується копією чеку, опису та накладної поштового відправлення та відбитками печатки АТ «УКРПОШТА» від 12.06.2024.
Однак, відповідачем - 1 добровільно відшкодував гарантійну суму лише частково та сплачено 87 000 грн, що підтверджується випискою по особових рахунках виписка по особових рахунках боржника з 04.02.2025 по 18.12.2025. Не відшкодована гарантійна сума складає 125 413, 82 грн. Позивачем до принципала направлено й електронну вимогу на електронну адресу представника ПП «Алмаз-2005», а саме: vladimir.lawyer@gmail.com.
Крім того, 12.06.2024 позивачем на поштову адресу відповідача 2 - Майхера С.О. направлено вимогу про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії № 399/23-ТГ від 15.02.2023 за вих. № 05-2/02/2128 від 10.06.2024, що підтверджується копією чеку, опису та накладної поштового відправлення та відбитками печатки АТ «УКРПОШТА» від 12.06.2024.
Однак, відповідач - 2 - поручитель принципала, отримавши вищезазначену вимогу, добровільно не відшкодував в повному обсязі гарантійну суму.
Станом на 23.12.2025, відповідачами належним чином договірні зобов'язання не виконано, гарантійну суму не сплачено, у зв'язку з чим, заборгованість за договором про надання банківської гарантії разом становить 125 413, 82 гривень, що стало причиною виникнення спору та звернення з позовними вимогами до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини з надання банківської гарантії.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 561 ЦК України передбачено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Згідно зі ст. 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Відповідно до ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Згідно зі ст. 568 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; закінчення строку дії гарантії; відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.
Статтею 569 ЦК України визначено, що гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 ЦК України).
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі ст. 554 ЦК України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачі відзиви на позов, доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми суду не надали.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги порушення відповідачами договірних зобов'язань щодо повернення суми гарантії, те, що порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання, а відповідачами не надано належних та допустимих доказів виконання договірних зобов'язань за договором про надання банківської гарантії, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно боргу в розмірі 125 413, 82 грн є правомірним та таким, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 231, 238, 240, 241, 252, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Алмаз-2005" (49041, м. Дніпро, вул. Стартова, 7, код ЄДРПОУ 33699372) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 83-Д, код ЄДРПОУ 33695095) заборгованість у розмірі 125 413, 82 грн.
Стягнути з Приватного підприємства "Алмаз-2005" (49041, м. Дніпро, вул. Стартова, 7, код ЄДРПОУ 33699372) на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, код ЄДРПОУ 33695095) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, код ЄДРПОУ 33695095) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко