вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"20" березня 2026 р. Cправа № 902/312/26
Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., розглянувши матеріали
за позовом:Релігійної організації «Релігійна громада храму Святої великомущениці Параксеви с. Зарванці Вінницького району Вінницької - Барської Єпархії Православної церкви України» (вул. В. Стуса, 24, с. Зарванці, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23223)
до:Якушинецької сільської ради (вул. Новоселів, 1А, с. Якушинці, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23222)
про визнання права власності на самочинно збудовані громадські будівлі та споруди
17.03.2026 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Релігійної організації «Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницької - Барської Єпархії Православної церкви України» до Якушенецької сільської ради про визнання право власності на самочинно збудовані громадські будівлі та споруди: будівлю храму, літ А, з надбудовами, літ «н/А», «н1/А», з ганком, прибудовою літерою «а», загальною площею 171, 5 кв.м., господарську будівлю, літ. 2Б», з ганком, прибудовою, літ «а», загальною площею 42, 8 кв. м., убиральню, літ «В», огорожу №1, ворота № 2 та криницю № 3 за адресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці Вінницького району, Вінницької області за Релігійною організацією «Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницької - Барської Єпархії Православної церкви України».
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 справу № 902/312/26 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
18.10.2023 набув чинності Закон України №3200-IX, яким з метою запровадження обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями було внесено зміни в тому числі в Господарський процесуальний кодекс України.
Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Згідно пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною 10 статті 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов'язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог - фактичне повернення/не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.
Як вбачається із Відповіді № 32567795 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у юридичної особи із ідентифікаційним кодом 24901073 Релігійна організація «Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницької - Барської Єпархії Православної церкви України» не зареєструвала електронний кабінет.
У відповідності до чинної редакції частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
З метою усунення встановлених недоліків позивач має зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), про що повідомити суд.
Поряд з цим, пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, який справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Судовий збір згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду встановлено такий розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Так, у позові позивачем вказано, що згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Подільський експертний центр» (сертифікат № 187/09.05.2022) ринкова вартість громадських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці, Вінницького району, Вінницької області становить 122 589,00 грн, що є ціною цього позову, а тому суму судового збору за такий позов заявник визначив, виходячи з указаної вартості (1 838, 84 грн).
Суд зауважує, що належним та допустимим доказом вартості спірного майна є належним чином оформлений звіт суб'єкта оціночної діяльності про вартість об'єкта нерухомості.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 25 червня 2021 року № 1097 введено в експлуатацію єдину базу даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості (https://evaluation.spfu.gov.ua).
09 березня 2021 року набрав чинності наказ Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24 «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2021 року за № 239/35861, та застосовується з 29 червня 2021 року.
Для визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості Єдиною базою даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua) формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою даних звітів про оцінку.
Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб'єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об'єкта. Суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) складається звіт про оцінку майна, який зареєструється в Єдиній базі. Зареєстрований звіт про оцінку майна чинний протягом 6 місяців з дати оцінки.
Як уже зазначалось судом позивачем долучено до позовної заяви висновок суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Подільський експертний центр» (сертифікат № 187/09.05.2022) де ринкова вартість громадських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці, Вінницького району, Вінницької області становить 122 589,00 грн, де вказано дату оцінки 30.06.2025, тобто звіт наразі є таким, що втратив свою чинність.
З огляду на що, за доводами суду позивачем не надано доказів на підтвердження дійсної вартості майна на час звернення до суду із позовом, що в свою чергу унеможливлює встановити дійсну ціну позову та як наслідок відповідно встановити вірний розмір необхідного до сплати судового збору.
Частиною 1 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Так, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1838,84 грн, тоді як мінімальний судовий збір при поданні позову становить 3328,00 грн, тобто в розрізі заявлених позовних вимог враховуючи відсутність доказів вартості спірного майна станом на день подання позову до суду, позивачу необхідно доплати судовий збір в межах розміру встановлених законодавством.
Відтак, у зв'язку з недодержанням заявником вимог ст. 164 ГПК України, дану позовну заяву слід залишити без руху та з метою усунення встановлених недоліків позивач має зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), про що повідомити суд, надати суду належні докази щодо вартості спірного майна та здійснити доплату судового збору у відповідності до вимог закону.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) державна реєстрація прав це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав, Реєстр).
Умови, підстави та процедура надання інформації з Державного реєстру прав для фізичних та юридичних осіб нормативно закріплені та врегульовані статтею 32 Закону та Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (зі змінами).
Крім цього, відповідно до п. 6 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року( у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) електрона довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості - документ, сформований на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об'єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об'єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.
Відповідно до п. 1, 2 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року(у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Для цілей цього Порядку об'єктом оцінки є нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку), земельні ділянки з поліпшеннями або вільні від поліпшень (з урахуванням норм безоплатного передавання земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 Земельного кодексу України), об'єкти нежитлового фонду, іншого майна, що відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України належить до нерухомого майна (нерухомості)), що належить платнику податку - фізичній особі, та вартість яких підлягає визначенню відповідно до Податкового кодексу України (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою) (далі - об'єкт оцінки).
Як передбачено п. 1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку у випадках, визначених Податковим кодексом України, на запити фізичних або юридичних осіб здійснюється електронне визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, розраховане Модулем Єдиної бази.
Тож позивач не позбавлений можливості самостійно отримати інформацію від Фонду держмайна щодо оцінки нерухомого майна навіть за відсутності правовстановлюючих документів на таке майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовну заяву Релігійної організації «Релігійна громада храму Святої великомучениці Параскеви с. Зарванці Вінницького району Вінницької - Барської Єпархії Православної церкви України» до Якушенецької сільської ради про визнання право власності на самочинно збудовані громадські будівлі та споруди: будівлю храму, літ А, з надбудовами, літ «н/А», «н1/А», з ганком, прибудовою літерою «а», загальною площею 171, 5 кв.м., господарську будівлю, літ. 2Б», з ганком, прибудовою, літ «а», загальною площею 42, 8 кв. м., убиральню, літ «В», огорожу №1, ворота № 2 та криницю № 3 за адресою: вул. Мирна, 105, с. Зарванці Вінницького району, Вінницької області за Релігійною організацією «Релігійна громада храму Святої великомущениці Параксеви с. Зарванці Вінницького району Вінницької - Барської Єпархії Православної церкви України» - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. За приписами ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали надіслати позивачу до Електронного кабінету ЄСІТС.
Дата складання повного тексту ухвали 20.03.2026.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи