20 березня 2026 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., за участю адвоката Паланійчука В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Паланійчука В.П., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову Садгірського районного суду міста Чернівці від 16 лютого 2026 року,
Постановою Садгірського районного суду міста Чернівці від 16.02.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 17000 гривень 00 коп. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.
Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 03.01.2026 о 10:33 в м. Чернівці по вул. Енергетична, 2, керував транспортним засобом марки «Renault Koleos», д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, захисник Паланійчук В.П., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову районного суду, а провадження у справі закрити.
На обґрунтування апеляційних вимог захисник посилається на те, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.
ЄУНСП: 726/85/26 Головуючий у І інстанції: Асташев С.А.
Номер провадження: 33/822/104/26 Суддя-доповідач: Потоцький В.П.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Посилається на те, що ОСОБА_1 алкогольних напоїв не вживав, а наявні у нього тремтіння рук та збуджений емоційний стан могли бути зумовлені станом здоров'я після перенесеного інсульту.
Також вказує, що з відеозапису події вбачається непослідовність дій працівників поліції, які повідомляли про ознаки наркотичного сп'яніння, однак пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, апелянт стверджує, що копію протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вручено, права не роз'яснено, підпис у протоколі відсутній, а акт огляду та направлення на медичний огляд складено без його участі та без належного ознайомлення з ними.
Зазначає також, що наслідки відмови від проходження огляду його довірителю не були роз'яснені, а законність зупинки транспортного засобу належними доказами не підтверджена.
У зв'язку з наведеним апелянт вважає докази у справі неналежними та недопустимими, а постанову місцевого суду такою, що підлягає скасуванню.
Заслухавши доводи адвоката Паланійчука В.П., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, які у ній зазначені, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить такого.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи підлягає з'ясуванню, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані не були.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом із тим сама по собі наявність такого обов'язку не звільняє суд від необхідності перевірити, чи діяли працівники поліції саме у спосіб та в порядку, визначених законом.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають огляду, який проводиться поліцейським із застосуванням спеціальних технічних засобів, а під час його проведення застосовуються технічні засоби відеозапису. У разі незгоди на проведення огляду поліцейським або незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Правове регулювання процедури виявлення ознак сп'яніння та проведення огляду міститься у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок), а також в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція).
За змістом пункту 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або незгоди з результатами такого огляду огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Відповідно до п.12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває саме у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Аналогічно п. 6 Порядку передбачає, що водій, який відмовився від огляду на місці або не погодився з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а п.7 цього Порядку покладає на поліцейського обов'язок забезпечити проведення такого огляду не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав.
Отже, встановлення виявлених у водія ознак сп'яніння має істотне значення для визначення належної процедури подальших дій поліцейських, оскільки процедура огляду при виявленні ознак алкогольного сп'яніння та процедура дій у разі виявлення ознак наркотичного чи іншого сп'яніння не є тотожною.
Як убачається з дослідженого судом відеозапису, працівники поліції у ході спілкування з ОСОБА_1 повідомили йому про наявність ознак або алкогольного, або наркотичного сп'яніння та необхідність проїхати до закладу охорони здоров'я, однак у подальшому вже пропонували пройти огляд саме на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
На переконання апеляційного суду, такі дії працівників поліції ставлять під обґрунтований сумнів законність реалізації ними подальшої процедури. Зокрема, на це вказує і те, що вже під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції між собою обговорювали, що «якісь ознаки є», а також узгоджували, які саме ознаки необхідно зазначити у протоколі.
Поряд з цим, дослідженням вказаного відеозапису, апеляційним судом було встановлено й інші порушення, допущені працівниками поліції.
Так, із відеозапису вбачається, що після пропозиції пройти огляд на стан уже алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції, не дочекавшись чіткої та остаточної відповіді ОСОБА_1 щодо проходження такого огляду, одразу повідомили йому про складення відносно нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, хоча в цей же час він висловлював намір пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Водночас відповідно до ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи на проведення огляду поліцейським на місці або незгоди з його результатами такий огляд проводиться в закладі охорони здоров'я, при цьому дотримання цієї процедури є обов'язковим.
Отже і такі дії поліцейських ставлять під сумнів дотримання встановленого порядку фіксації відмови від проходження огляду.
Крім того, відповідно до ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За змістом ст.256 КУпАП протокол підписується як особою, яка його склала, так і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а у разі відмови від його підписання у ньому робиться відповідний запис; особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а при його складенні їй роз'яснюються права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Стаття 268 КУпАП, у свою чергу, гарантує особі право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою та оскаржити постанову у справі.
Однак, як убачається з відеозапису та матеріалів справи, після складання протоколу без участі ОСОБА_1 належних даних про вручення йому під розписку копії протоколу, про внесення запису щодо відмови від його підписання, а також про надання йому реальної можливості подати пояснення та зауваження, матеріали справи не містять.
Більше того, хоча працівники поліції і розпочали роз'яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст.268 КУпАП, однак із відеозапису вбачається, що останній повідомляв про те, що не чує та не розуміє змісту того, що йому повідомляється.
Отже формальне проголошення ОСОБА_1 змісту ст.268 КУпАП без забезпечення реальної можливості сприйняти ним таке роз'яснення не може свідчити про належне дотримання його права на захист.
Крім того, матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, як те передбачено у ч.1 ст.266 КУпАП, що також свідчить про недотримання працівниками поліції встановленої законом процедури.
У сукупності наведене свідчить про істотні порушення процедури оформлення адміністративних матеріалів, які ставлять під сумнів належність та допустимість протоколу про адміністративне правопорушення і похідних від нього документів як доказів у цій справі.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Водночас ст.280 КУпАП покладає на суд обов'язок з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд доходить висновку, що докази, які є в матеріалах справи, не є достатніми, належними та переконливими для беззаперечного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин сумніви, що виникли у цій справі щодо законності процедури огляду, належності фіксації відмови від його проходження та допустимості покладених в основу висновку про винуватість доказів, підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі -закриттю, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.62 Конституції України, ст.245, 247, 252, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Чернівецький апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Паланійчука В.П. задовольнити.
Постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 16.02.2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності у його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Потоцький